Рішення від 23.01.2023 по справі 280/5926/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року Справа № 280/5926/22 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Деревянко А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком при її призначенні позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки;

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки з 28.06.2022 року із урахуванням різниці, що вже була виплачена;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки;

- зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти його місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

Також просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Позовна заява подана представником позивача адвокатом Клєц Т.С., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05.10.2022 серія АР №1012787.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що з 02.11.2017 позивачу призначена пенсія за вислугу років, як працівнику морського/річного флоту, у відповідності до п. 2.1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV). Проте позивач фактично не отримував пенсію у зв'язку з подальшим працевлаштуванням за професією. 28.06.2022 позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на підставі особистої заяви від 28.06.2022, при цьому при розрахунку пенсії позивача Управління застосувало показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII), який передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся 28.06.2022 вперше, у зв'язку з чим відповідач протиправно обчислив розмір пенсії позивача без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Крім того вважає, що позивачу протиправно не виплачено грошову допомогу, передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, оскільки до звернення за призначенням пенсії за віком позивач фактично виплати пенсії не отримував, тому що виявив бажання працювати далі. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 14.11.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

14.12.2022 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що позивачу первинно було призначено пенсію за вислугу років з 02.11.2017 відповідно до Закону №1058-IV. Позивач звернувся до Управління із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком, в якій зазначив, що раніше йому була призначена пенсія за вислугу років. Зазначає, що пільги дострокового виходу на пенсію за вислугу років визначаються Законом №1788-XII, а розмір пенсії визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону №1058-IV. З посиланням на положення ч.3 ст.45 Закону №1058-IV зазначає, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, отже позивача переведено на пенсію за віком з 28.06.2022, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати в галузях економіки за 2014-2016 рік, який враховувався під час попереднього перерахунку попереднього виду пенсії з 01.03.2019. Таким чином, відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати по Україні за 2019-2021 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший, оскільки такий показник може бути застосований лише при первинному призначенні пенсії у 2022 році. Також відповідач зазначає про відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з тим, що він перебував на обліку в Управлінні та йому було призначено у 2017 році пенсію за вислугу років, виплата якої була призупинена у зв'язку з його працевлаштуванням. Тобто до призначення пенсії за віком ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років, що позбавляє його права на отримання відповідної грошової допомоги. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у відповідача, з 02.11.2017 позивачу призначено пенсію за вислугу років як працівнику морського/річного флоту відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-XII.

Виплата пенсії за вислугу років неодноразово припинялась та поновлювалась у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю / звільненням (розпорядження 805051 від 21.03.2018 про перерахунок пенсії у зв'язку з працевлаштуванням з 20.02.2018 - виплата пенсії припинена на час роботи за спеціальністю; розпорядження 805051 від 21.03.2018 про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням - виплату пенсії відновлено з 28.02.2018; розпорядження 805051 від 20.04.2018 про перерахунок пенсії у зв'язку з працевлаштуванням з 05.04.2018 - виплата пенсії припинена на час роботи за спеціальністю; рішення 923030805051 від 05.12.2018 про перерахунок пенсії - виплату пенсії відновлено у зв'язку зі звільненням з 23.11.2018; рішення 923030805051 від 08.08.2019 про перерахунок пенсії - у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю виплату пенсії блоковано з 01.08.2019; рішення 923030805051 від 19.02.2020 про перерахунок пенсії - виплату пенсії відновлено у зв'язку зі звільненням з 14.02.2020; рішення 923030805051 від 23.03.2020 про перерахунок пенсії - виплату пенсії блоковано у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю з 19.03.2020; рішення 923030805051 від 05.04.2022 про перерахунок пенсії - призначено виплату пенсії з 01.04.2022 у зв'язку зі звільненням; рішення 923030805051 від 09.06.2022 про перерахунок пенсії - виплату пенсії блоковано у зв'язку з працевлаштуванням за спеціальністю з 08.06.2022).

28.06.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком.

З 28.06.2022 позивачу призначена та виплачується пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV.

На відповідний адвокатський запит представника позивача, Управління листом від 12.09.2022 №0800-0209-8/37596 повідомило, що позивачу з 02.11.2017 призначена пенсія за вислугу років як працівнику морського/річного флоту відповідно до п.2.1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. 28.06.2022 ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії у зв'язку з переходом з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на підставі особистої заяви. Пенсія ОСОБА_1 обчислена з урахуванням страхового стажу 38 років 4 місяці 25 днів, коефіцієнт стажу складає 0,38333. Середньомісячний заробіток складає 15763,98 грн., розрахований за даними персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 31.12.2021, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 6186,32, коефіцієнт заробітку - 2,54820.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком при її призначенні без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, а також бездіяльність відповідача щодо невиплати грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача на підставі поданих сторонами письмових доказів, наявних в матеріалах справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст.2 Закону №1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст.10 Закону №1058-IV, особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Отже, Законом №1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 2 ст.40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктом 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. (пункт 16 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV).

Відповідно до п. «д» ст.55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: д) плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Водночас, ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «д» ст.55 Закону №1788-XII, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 28.06.2022 після досягнення віку 60 років.

Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV є безпідставним.

Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років, призначених відповідно до Закону №1788-XII, з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на той факт, що призначення позивачу пенсії за вислугу років було зумовлено положеннями Закону №1788-XII.

При цьому за змістом ст.9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч.3 ст.45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2019 у справі №562/557/17 (провадження №К/9901/34004/18) та від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а (провадження №К/9901/42455/18) тощо.

Крім того, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 (№577/2576/17) (Провадження №11-731апп18), згідно з якою при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Підсумовуючи викладене, та враховуючи те, що позивачу первинно призначено пенсію відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше після досягнення пенсійного віку 60 років, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд звертає увагу, що за встановленими у даній справі обставинами Управлінням не було проведено нарахування пенсії в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є визнання протиправними дій Управління щодо обчислення розміру пенсії за віком, призначеної ОСОБА_1 , без застосування показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019-2021 роки та зобов'язати відповідача перерахувати з 28.06.2022 позивачу пенсію за віком з урахуванням частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, а саме за 2019-2021, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають:

е) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення;

є) спортсмени - заслужені майстри спорту, майстри спорту міжнародного класу - члени збірних команд;

ж) артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів.

До суду не надано доказів того, що позивач на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працював в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е” - “ж” статті 55 Закону №1788-XII

Суд звертає увагу, що позивач отримав право на пенсію за вислугу років з інших підстав - відповідно до пункту «д» статті 55 Закону №1788-XII, отже, норми пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV на нього не розповсюджуються.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1984,80 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління в розмірі 992,40 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Щодо заявлених витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз положень статті 134 КАС України дозволяє дійти висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

В обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу до матеріалів справи надано копії таких документів:

- Договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 30.08.2022, за умовами якого Змовник ( ОСОБА_1 ) доручає, а Виконавець (адвокат Клєц Тетяна Сергіївна) бере на себе зобов'язання надавати правову (юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а саме: здійснювати захист інтересів ОСОБА_1 в усіх правоохоронних, державних і судових установах України. Пунктом 4.1 Договору передбачено, що за роботу, виконану Виконавцем, Замовник зобов'язується сплатити гонорар в розмірі 1500,00 грн;

- Акт здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 05.10.2022, відповідно до якого Адвокат виконав та здав наступні роботи: складання запиту адвоката Клєц Т.С. до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про надання документів від 30.08.2022 - вартість юридичної послуги 1500,00 грн; вивчення та правовий аналіз документів (пенсійної справи) позивача - вартість юридичної послуги 1500,00 грн.; складання адміністративного позову в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - вартість юридичної послуги 3000,00 грн.; складання відповіді на відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - вартість юридичної послуги 3000,00 грн. Всього робіт та послуг передано на суму 9000,00 грн.;

- копія квитанції до прибуткового касового ордеру №22-09/22 від 29.09.2022, відповідно до якої Адвокат Клєц Т.С. прийняла від ОСОБА_1 , підстава юридичні послуги по адміністративній справі до ГУ ПФУ в Запорізькій області про перерахунок пенсії, дев'ять тисячі гривень.

Дослідивши зміст вищезазначених документів, суд зазначає, що умови Договору про надання правової (юридичної) допомоги від 30.08.2022 носять загальний характер, інші надані документи не містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, або будь-які інші дані, які б дозволяли ідентифікувати послуги як такі, що надані у зв'язку з розглядом адміністративної справи №280/5926/22.

Суд звертає увагу, що відповідно до умов договору (пункт 4.1) за роботу, виконану Виконавцем, Замовник зобов'язується сплатити гонорар у розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот гривень). Пунктом 4.3 передбачено, що сторони за взаємною згодою можуть збільшити розмір гонорару.

Отже, сторони в Договорі узгодили розмір гонорару адвоката в розмірі 1500,00 грн, будь-яких інших додаткових угод щодо зміни даних умов Договору до суду не надано.

Також, на копії договору, наданої до матеріалів справи, міститься рукописний допис наступного змісту: «В подальшому Замовник сплатив 9 000 грн.(дев'ять тисяч гривень) 00 коп.» Вказаний допис не дозволяє ідентифікувати ким він здійснений та на якій підставі, крім того, оскільки допис вчинено на копії Договору, а не в оригіналі, відсутні підстави для обґрунтованого висновку про те, що така умова узгоджена сторонами Договору.

В свою чергу, акт здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) від 05.10.2022 також не містить посилання на адміністративну справу, в межах якої виконано відповідні роботи (надано послуги), або будь-яких інших даних, які б дозволяли ідентифікувати послуги як такі, що надані у зв'язку з розглядом адміністративної справи №280/5926/22. Також в зазначеному акті наявна послуга зі складання відповіді на відзив, однак в матеріалах справи зазначений документ відсутній.

Крім того, такі послуги як складання запиту, вивчення та правовий аналіз документів, є підготовчими діями, спрямованими на підготовку та подання позову до адміністративного суду, а їх виокремлення в окремі послуги є необґрунтованим.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо обчислення розміру пенсії за віком при її призначенні ОСОБА_1 без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 28.06.2022 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.

Повне судове рішення складено 23.01.2023.

Суддя М.О. Семененко

Попередній документ
108534843
Наступний документ
108534845
Інформація про рішення:
№ рішення: 108534844
№ справи: 280/5926/22
Дата рішення: 23.01.2023
Дата публікації: 25.01.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (06.04.2023)
Дата надходження: 17.10.2022
Предмет позову: про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії