17 січня 2023 року Справа № 280/2343/22
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Мінаєвої К.В.,
за участю секретаря судового засідання - Поштаренко В.К.,
представника позивача - адвоката Семенова М.В.,
представника відповідача - Гришун О.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - також відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082330715, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування па загальну суму 83 383,44 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 74 500,67 грн. та штрафні санкції - 8 882,77 грн.;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082350715, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 6 948,62 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 6 208,39 грн. та штрафні санкції - 740,23 грн.;
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082390715, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у т.ч. за порушення строку розрахунку за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082420715, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 8 042,12 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 7 118,84 грн., штрафні санкції - 619,50 грн., пеня - 303,78 грн.;
5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082430715, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 681,20 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 593,24 грн., штрафні санкції - 62,65 грн., пеня - 25,31 грн.;
6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082460715, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 22 823,30 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 19 818,09 грн., штрафні санкції -1 936,81 грн., пеня - 1 068,40 грн.;
7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 11.06.2021 №00082470715, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 901,95 грн., в т.ч. податкове зобов'язання - 1 651,51 грн., штрафні санкції - 161,40 грн., пеня - 89,04 грн.
Ухвалою суду від 21.02.2022 призначено підготовче засідання на 15.03.2022 та витребувано від Головного управління ДПС у Запорізькій докази по справі, а саме всі документи та матеріали, які стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 24.05.2022 відкладено підготовче засідання на 22.06.2022.
Ухвалою суду від 22.06.2022 зупинено провадження у справі для надання часу для примирення сторін до 27.09.2022.
Ухвалою суду від 27.09.2022 провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 27.09.2022 зупинено провадження у справі для надання часу для примирення сторін до 21.11.2022.
21.11.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх.№44275), в якому останній просить призначити судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:
1) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині заниження податку на доходи фізичних осіб із суми чистого оподаткованого доходу, що сплачується до бюджету за період з 03.05.2019 по 01.10.2020 на загальну суму 74 500,67 грн., в т.ч. за 2019 р. - 35 531,06 грн., за 2020 р. - 38 969,61 грн.;
2) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині заниження суми військового збору із суми чистого оподатковуваного доходу, що сплачується до бюджету за період з 03.05.2019 по 01.10.2020 на загальну суму 6 208,39 грн., в т.ч. за 2019 р. - 2 960,92 грн., за 2020 р. - 3 247,47 грн.;
3) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині заниження суми єдиного соціального внеску із суми чистого оподатковуваного доходу за період з 03.05.2019 по 01.10.2020 на загальну суму 89 158,14 грн., в т.ч. за 2019 р. - 41 528,62 грн., за 2020 р. - 47 629,52 грн.
4) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/ НОМЕР_1 в частині ненарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із сум орендної плати за нерухоме майно у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду за період з 06.05.2019 по 30.09.2020 на загальну суму 19 818,09 грн., в т.ч. за 2019 р. - 9 918,09 грн. (липень 2019 р. - 3 618,09 грн.; серпень 2019 р. - 3 600,00 грн.; вересень 2019 р. - 2700,00 грн.), за 2020 р. - 9 900,00 грн. (липень 2020 р. - 3 600,00 грн.; серпень 2020 р. - 3 600, грн..; вересень 2020 р. - 2 700,00 грн.);
5) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині ненарахування та неперерахування до бюджету військового збору із сум орендної плати за нерухоме майно у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду за період з 06.05.2019 по 30.09.2020 на загальну суму 1 651,51 грн., в т.ч. за 2019 р. - 826,51 грн. (липень 2019 р. - 301,51 грн.; серпень 2019 р. - 300,00 грн.; вересень 2019 р. - 225,00 грн.), за 2020 р. - 825,00 грн. (липень 2020 р. - 300,00 грн.; серпень 2020 р. - 300,00 грн.; вересень 2020 р. - 225,00 грн.);
6) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині ненарахування, неутримання та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 7 118,84 грн., в т.ч. за 2019 р. - 3 007,07 грн. (липень 2019 - 881,77 грн.; серпень 2019 - 1 309,77; вересень 2019 - 815,52 грн.), за 2020 р. - 4 111,77 грн. (червень 2020 - 254,85 грн., липень 2020 - 1 472,96 грн.; серпень 2020 - 1 623,77 грн.; вересень 2020 - 763,199 грн.);
7) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині ненарахування та неперерахування до бюджету військового збору у загальній сумі 593,24 грн., в т.ч. за 2019 р. - 250,59 грн. (липень 2019 - 73,48 грн., серпень 2019 - 109,15 грн., вересень 2019 - 67,96 грн.), за 2020 - 342,65 грн. (червень 2020 - 20,99 грн., липень 2020 - 122,75 грн., серпень 2020 - 135,31 грн.; вересень 2020 - 63,60 грн.);
8) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині ненарахування та неперерахування єдиного соціального внеску до бюджету у загальній сумі 8 700,82 грн., в т.ч. за 2019 р. - 3 675,31 грн. (липень 2019 - 1 077,72 грн., серпень 2019 - 1 600,83 грн., вересень 2019 - 996,75 грн.), за 2020 р. - 5 025,51 грн. (червень 2020 - 307,82 грн., липень 2020 - 1 800,28 грн., серпень 2020 - 1 984,61 грн., вересень 2020 - 932,79 грн.);
9) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни у періоді з 14.06.2019-21.09.2020.
Проведення судової економічної експертизи просить доручити експерту ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» Давидовій Ользі Василівні (69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.121). Крім того, у своєму клопотанні представник позивача просить зупинити провадження у даній справі до отримання висновку експерта.
У підготовчому засіданні представник відповідача усно висловив свої заперечення проти задоволення зазначеного клопотання представника позивача зважаючи на його необґрунтованість та безпідставність.
Протокольною ухвалою від 21.11.2022 провадження у справі поновлено та відкладено підготовче засідання до 23.11.2022.
22.11.2022 представником відповідача засобами електронного зв'язку через підсистему «Електронний суд» подано заперечення на заяву представника позивача про призначення судової економічної експертизи (вх.№44473). Представник відповідача вважає подане клопотання представника позивача про призначення експертизи в даній справі таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Зазначає, що правомірність дій суб'єкта владних повноважень та визначення висновків перевірки, результати якої визначаються актом перевірки належить до завдань адміністративного судочинства. Водночас акт перевірки є документом який підтверджує факт вчинення платником податків порушення норм чинного законодавства, контроль за дотримання якого покладено на податкові органи. Разом з тим, представник відповідача підкреслює, що відповідачем під час проведення перевірки були досліджені лише ті первинні документи, які надавалися до перевірки або до її завершення і лише такі документи мали вплив на винесені податкові повідомлення-рішення.
Протокольною ухвалою від 23.11.2022 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.12.2022. Ухвалою суду від 16.12.2022 зупинено провадження у справі для надання часу для примирення сторін до 17.01.2023. Протокольною ухвалою від 17.01.2023 провадження у справі поновлено.
Розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Отже, судова експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, необхідно провести певні обчислення, або якщо наявні у справі докази є суперечливими, сумнівними, незрозумілими чи неповними.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 року № 4038-ХІІ визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Тобто експертиза передбачає дослідження певних об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Враховуючи характер запропонованої представником позивача експертизи, слід зазначити, що об'єктом дослідження судової економічної експертизи є первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції та містять основну інформацію про неї, регістри бухгалтерського обліку, що містять у систематизованому вигляді інформацію про ті чи інші об'єкти обліку, дані про формування об'єкта оподаткування та визначення суми податків та зборів, що підлягають сплаті до бюджету, фінансова звітність, включаючи описи застосовуваних облікових політик, податкова звітність, інші документи, що містять достовірну інформацію, яка стосується предмету дослідження.
Відтак під час судово-економічної експертизи досліджуються закономірності утворення, відображення в регістрах бухгалтерського обліку, та у звітності інформації щодо показників господарської діяльності підприємств; дослідження правильності і повноти формування доходів, витрат і результатів діяльності, формування активів, зобов'язань та власного капіталу, банкрутства та ліквідації підприємств, орендних відносин, наявності та розміру понесених збитків, оподаткування, включаючи трансфертне ціноутворення, кредитування та здійснення інших фінансових операцій, пов'язаних з рухом грошових коштів, тощо.
В той же час судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Суд звертає увагу, що призначення експертизи у справі в силу приписів статті 102 КАС України є правом суду. Тобто за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, суд не зобов'язаний призначати проведення експертизи.
При цьому, суд зауважує, що враховуючи положення частин першої, другої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з підпунктом 1.2.3 пункту 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 січня 2013 року за №1/22533, одним з основних видів (підвидом) експертизи є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІІ «Економічна експертиза» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
Вирішення питань, що належать до компетенції органів державного фінансового та податкового контролю (здійснення експертами-економістами перевірки певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності установ, організацій, підприємств з метою виявлення наявних фактів порушення законодавства, фактів порушення податкового законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб), не належить до завдань економічної експертизи.
Суд зазначає, що позивачем, як фізичною особою-підприємцем, здійснювалась господарська діяльність з реалізації алкогольних, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв, як придбаних, так і виготовлених власними силами.
За висновками акту перевірки податковим органом повністю не враховано суми витрат на придбання товарів, які були використані на виготовлення коктейлів у 2019-2020 роках, натомість дохід, отриманий від підприємницької діяльності у т.ч. від реалізації коктейлів підтверджено податковим органом в повному обсязі.
В акті перевірки від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/ НОМЕР_1 контролюючим органом зазначено, що позивачем завищено витрати (придбані товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ) за 2019 рік в загальній сумі 171 077,15 грн., а за 2020 рік - 206 617,87 грн. Позивачем зазначено, що нарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб та військового збору в акті перевірки за 2019-2020 роки здійснено без врахування фактичних обставин та первинних документів, що підтверджують витрати, пов'язані із здійсненням господарської діяльності за період з 03.05.2019 по 01.10.2020.
Зокрема, в акті перевірки (арк. 30 акту) вказано, що «в ході проведення перевірки первинних документів на придбання ТМЦ, та віднесених до складу витрат декларації встановлено, ППФО ОСОБА_1 до складу витрат (вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані) було неправомірно включено витрати на загальну суму 206617,87 грн., на які в ході проведення перевірки (а також станом на дату реєстрації акту перевірки) підприємцем не надано підтверджуючих документів щодо реалізації/використання у господарській діяльності таких придбаних товарів.
Як свідчать дані проведеної перевірки, щодо деяких товарних позицій (дані щодо яких наведено у графі «Реалізація перевищує придбання» Додатку № 1 до цього листа ) встановлено реалізацію, тоді як придбання у перевіряємому періоді ПФО конкретної групи товарів не здійснювалося (документів на придбання/виготовлення/виробництво/походження платником не надавалося), у зв'язку з чим, документально підтверджені витрати у платника відсутні, адже відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Зазначене не може бути враховано при перевірці як витрати господарської діяльності ППФО, адже документального підтвердження факту отримання/виробництва вказаних ТМЦ. (в т.ч. ix транспортування, оплати) в межах господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця не надано.
Також, перевіркою встановлено реалізацію групи товарів, придбання яких у перевіряємому періоді ППФО не здійснювалося (детальні дані наведено у Дод.2 до акту). ППФО ОСОБА_1 вручено запити із зазначеного питання від 09.03.2021 No825/l 2/08-0 l-07- 15-09, від 15.03.2021 №1 (з переліком таких ТМЦ), проте відповідь та або підтверджуючі документи ППФО не надано.»
Водночас, як зазначено в акті перевірки та відповідно до наданих у засіданні пояснень відповідача, облік залишків ТМЦ та інвентаризація не здійснювались.
Зі змісту наведеного слідує, що фактично податковим органом встановлено, що на частину сум, віднесених до складу витрат, не надано підтверджуючих документів щодо реалізації/використання у господарській діяльності таких придбаних товарів, а частково витрати не можуть бути враховані при перевірці як витрати господарської діяльності ППФО, оскільки документального підтвердження факту отримання/виробництва вказаних ТМЦ. (в т.ч. ix транспортування, оплати) в межах господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця не надано.
При цьому з акту перевірки неможливо встановити, з урахуванням виду діяльності позивача, яким чином розраховано не підтвердження витрат в частині відсутності підтверджуючих документів та в частині непідтвердження факту отримання/виробництва вказаних ТМЦ. (в т.ч. ix транспортування, оплати) в межах господарської діяльності.
Таким чином, з'ясування зазначених питань потребує спеціальних знань у сфері бухгалтерського обліку щодо підстав віднесення до складу витрат та документального їх підтвердження.
Щодо питань №4 та №5, зазначених у клопотанні про призначення експертизи, щодо ненарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору із сум орендної плати за нерухоме майно суд звертає увагу на наступне.
З результатами проведеної перевірки встановлено порушення пп.168.l.l, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, п.177.7, п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України у зв'язку з ненарахуванням та неперерахуванням до бюджету податку на доходи фізичних осіб із сум орендної плати за нерухоме майно у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду за період з 06.05.2019 по 30.09.2020
Підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку-орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості є орендар. Податковий агент при виплаті доходу орендодавцю, у вигляді сум комунальних платежів, зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
За змістом акту, в ході проведення перевірки та аналізу наданих первинних документів встановлено, що на підставі договору оренди нерухомого майна від 06.05.2019 б/н громядянка України ОСОБА_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , Орендодавець, передає у строкове платне користування ОСОБА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , Орендар, об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю кафе-клуб, літ.А, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 173,4 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності Орендаря.
Тобто, предметом розгляду у справі є питання, чи виступав ППФО ОСОБА_1 у періоді, що перевірявся, а саме: з 06.05.2019 по 30.09.2020 податковим агентом щодо нарахування/сплати сум орендної плати за нерухоме майно ОСОБА_2 .
Суд зауважує, що оскільки предметом висновку експерта не можуть бути питання права, та судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, то, виходячи з характеру спірних правовідносин, предмета доказування, обставини у справі в частині питань 4-5 можуть бути встановлені на підставі пояснень представників сторін, письмових доказів та інших засобів доказування, без отримання висновку експерта.
Стосовно питань щодо нарахування заробітної плати працівникам, а саме зазначені у клопотанні про призначення експертизи питання №№6-8, суд зауважує, що в акті перевірки (с.54) ГУ ДПС встановлено порушення ст.12 Закону України «Про оплату праці», Кодексу Законів про працю України у зв'язку з не забезпеченням дотримання мінімальних державних гарантій для працівників та норм оплати праці за роботу у вечірній та нічний час, а також у вихідні та святкові дні без доплати у підвищеному розмірі, встановленому законодавством (оплата за роботу в такі дні має бути оформлена належним чином та оплачена в подвійному розмірі).
Позивач не погоджуючись з порушеннями, зазначає, що ним не було залучено працівників до роботи у вечірній та нічний час, у вихідні та святкові дні, то йому необґрунтовано здійснено нарахування податків та зборів за відсутність доплат найманим працівникам за роботу у вечірній час, святкові, вихідні дні.
Оскільки в цій частині предметом розгляду є оподаткування заробітної плати, зокрема дотримання пп.164.2.1, п.164.2 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, то це є питання права, а відповідні обставини, на думку суду, можуть бути встановлені на підставі письмових доказів та не потребують експертного вивчення.
Щодо питання №9, запропонованого представником позивача на розгляд експерту, суд звертає увагу на тому, що факт здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни у періоді з 14.06.2019-21.09.2020 встановлюється чи спростовується письмовими доказами та не потребує експертного вивчення.
Відповідно до частини третьої статті 102 КАС України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
За частиною першою статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Частина третя зазначеної статті встановлює, що ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об'єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Згідно з частиною п'ятою статті 103 КАС України, в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи (частина перша статті 105 КАС України).
Суд зауважує, що відповідно до частини сьомої статті 102 КАС України, призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
Окрім того, в силу положень частини шостої статті 103 КАС України, у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.
За приписами пункту 4 частини другої статті 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів.
Таким чином, вирішуючи, які саме питання слід поставити на вирішення судовому експерту, суд виходить з того, що метою дослідження є перевірка висновків акта перевірки, за результатами якого прийняте оспорюване у даній справі рішення, що потребує спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку та з питань оподаткування. Відтак суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі до одержання результатів судової економічної експертизи.
Керуючись статтями 72, 101, 102, 103, 137, 236, 243, 248, 250, 256, 294 КАС України, суд
Клопотання представника позивача про призначення судово-економічної експертизи задовольнити частково.
Призначити у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» (69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.121).
На вирішення експерта (експертів) поставити наступні запитання:
1) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині заниження податку на доходи фізичних осіб із суми чистого оподаткованого доходу, що сплачується до бюджету за період з 03.05.2019 по 01.10.2020 на загальну суму 74 500,67 грн., в т.ч. за 2019 р. - 35 531,06 грн., за 2020 р. - 38 969,61 грн.;
2) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині заниження суми військового збору із суми чистого оподатковуваного доходу, що сплачується до бюджету за період з 03.05.2019 по 01.10.2020 на загальну суму 6 208,39 грн., в т.ч. за 2019 р. - 2 960,92 грн., за 2020 р. - 3 247,47 грн.;
3) чи підтверджується документально висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 22.03.2021 №2082/08-01-07-15/3402408776 в частині заниження суми єдиного соціального внеску із суми чистого оподатковуваного доходу за період з 03.05.2019 по 01.10.2020 на загальну суму 89 158,14 грн., в т.ч. за 2019 р. - 41 528,62 грн., за 2020 р. - 47 629,52 грн.
В іншій частині клопотання відмовити.
Попередити експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до частини п'ятої статті 103 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судову експертизу».
Зобов'язати позивача провести попередню оплату витрат з проведення експертизи на підставі виставленого рахунку, докази чого разом із калькуляцією витрат, актом виконаних робіт та інформацією про складність експертизи надати у судове засідання, яке буде призначене після проведення експертизи.
Зобов'язати експерта надати суду та сторонам після закінчення судової експертизи експертний висновок, разом з калькуляцією витрат, пов'язаних з проведенням експертизи.
Копію ухвали та матеріали адміністративної справи №280/2343/22 направити за адресою: 69005, м.Запоріжжя, вул.Перемоги, буд.121.
Зупинити провадження у справі №280/2343/22 до отримання висновку судово-економічної експертизи.
Зобов'язати сторін, в разі необхідності, надати експерту всі необхідні документи для вирішення поставлених перед ним питань.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.
Суддя К.В.Мінаєва