23 січня 2023 року Справа № 280/59/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
04 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 30 615,90 грн.
В обґрунтування позову вказує, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 30 615,90 грн, що виник у зв'язку із несплатою донарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань. Стверджує, що податковим органом вживалися заходи, направлені на погашення податкового боргу, шляхом направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ф» № 0039256-1311-0811 від 11 червня 2021 року, яка залишалась без виконання. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позов та стягнути вказані суми з відповідача.
На виконання приписів частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) судом 05 січня 2022 року на адресу Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області направлений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, на який 26 січня 2022 року (вх. № 5678) отримано відповідь, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 31 січня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Вказану ухвалу суду було направлено відповідачу за адресою місця її реєстрації, однак, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення до суду відзив на позовну заяву не надходив.
Тому суд, керуючись частиною 6 статті 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта у власності ОСОБА_1 перебуває комплекс загальною площею 1767,9 кв м (частка володіння 2/5), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі довідки про заборгованість та розрахунку суми податкового боргу встановлено, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нерухомого майна у розмірі 30615,90 грн, який виник на підставі наступного.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у відповідності до приписів пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України 15 квітня 2021 року було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0201467-2412-0832, яким відповідачу нараховано суму грошового зобов'язання за 2020 рік у розмірі 30615,90 грн.
Вказане рішення направлялося відповідачу на адресу місця її реєстрації рекомендованим листом повідомленням, однак поштовий конверт повернувся до податкового органу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.
У зв'язку із несплатою у відповідачем у встановлені строки вищезазначених сум податкових зобов'язань, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідач у відповідності до пункту 15.1 статті 15 ПК України являється платником податку та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 ПК України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податкове зобов'язання згідно з підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За приписами пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено судом вище, податковим повідомленням-рішенням від 15 квітня 2021 року № 0201467-2412-0832 контролюючим органом визначена сума податкового зобов'язання відповідачу.
Вказане рішення направлялося відповідачу на адресу місця її реєстрації рекомендованим листом повідомленням, однак поштовий конверт повернувся до податкового органу, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.
Пунктом 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Абзацом 2 пункту 42.5. статті 42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення було направлено податковим органом у відповідності до вимог чинного законодавства та вважається належним чином врученим відповідачу.
Суд зауважує, що предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням. Предмет спору не стосується правомірності прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення.
Інформація щодо оскарження вказаних рішень в адміністративному та (або) у судовому порядку у суду відсутня, а тому грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 15 квітня 2021 року № 0201467-2412-0832 набуло статусу узгодженого податкового зобов'язання.
До того ж, суд враховує правові висновки, зазначені Верховним Судом у постанові від 11.11.2021 у справі № 360/2218/20 про те, що грошові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не були оскаржені в установленому законом порядку, є узгодженими податковими зобов'язаннями, які у зв'язку із несплатою у встановлені податковим законодавством терміни набувають статусу податкового боргу.
Так, у встановлені законом строки відповідач вищевказані суми грошових зобов'язань не сплатила у повному обсязі, у зв'язку із чим вказані суми набули статусу податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до приписів статті 59 ПК України, 11 червня 2021 року відповідачу була винесена податкова вимога форми «Ф» № 0039256-1311-0811, яку було відправлено відповідачу за адресою місця її реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштовий конверт повернувся до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового конверту.
Отже, суд приходить до висновку, що податкова вимога була направлена відповідачу у відповідності до вимог статті 59 ПК України та у відповідності до абзацу 2 пункту 42.5. статті 42 ПК України, а тому вважається врученою платнику податків.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Як встановлено судом, заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З урахуванням вимог частини 2 статті 139 КАС України, судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 9, 12, 139, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 30 615,90 грн (тридцять тисяч шістсот п'ятнадцять гривень дев'яносто копійок), які зарахувати на р/р UA 228999980314030512000008461, отримувач: ГУК у Зап. обл./ТГ с. Нове/18010300, код одержувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП.), код банка одержувача - 899998, код платежу - 18010300.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 23 січня 2023 року.
Суддя Сацький Р.В.