23 січня 2023 року Справа № 280/466/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви
позову ОСОБА_1
до Державної установи «Центр пробації»
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної установи «Центр пробації» (далі відповідач) в якому позивач просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо не прийняття наказу про призначення старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 яка перебуває на посаді інспектора Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, за періоди з 06.03.2022 по 01.06.2022; з 08.07.2022 по 19.08.2022; з 30.08.2022 по 18.10.2022, додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно (пропорційно часу (дням) проходження служби в розрахунку на місяць) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
-зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України прийняти наказ про призначення старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 яка перебуває на посаді інспектора Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, за періоди з 06.03.2022 по 01.06.2022; з 08.07.2022 по 19.08.2022; з 30.08.2022 по 18.10.2022, додаткову винагороду у розмірі щомісячно (пропорційно часу (дням) проходження служби в розрахунку на місяць) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
зобов'язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити на підставі наказу, старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 яка перебуває на посаді інспектора Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, за періоди з 06.03.2022 по 01.06.2022; з 08.07.2022 по 19.08.2022; з 30.08.2022 по 18.10.2022, додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. щомісячно (пропорційно часу (дням) проходження служби в розрахунку на місяць).
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Іншого строку звернення до суду з питання проходження публічної служби чинне законодавство України не містить.
Так, спірним у вказаній позовній заяві є не нарахування відповідачем позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. щомісячно (пропорційно часу (дням) проходження служби в розрахунку на місяць) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 06.03.2022 по 01.06.2022; з 08.07.2022 по 19.08.2022; з 30.08.2022 по 18.10.2022.
Проте, з позовною заявою до суду позивач звернулася лише 12.01.2023 (згідно поштового штампу), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
У відповідності до частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач у позовній заяві просить поновити строк звернення до суду. В обґрунтування заначено, що про порушення своїх прав з боку відповідача ОСОБА_1 дізналася 10.01.2023, отримавши відповідь від Відповідача на адвокатський запит (в формі електронного листа) з доданою довідкою про нараховані та виплачені суми та складові грошового забезпечення з 01.02.2022 по 30.11.2022.
Разом з тим, зважаючи що позовні вимоги містять позовну вимогу починаючи з 06.03.2022 відраховуючи від якої строк звернення до суду сплинув, вважаємо за необхідне ставити питання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Оцінюючи наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що такі підстави не можуть бути визнані поважними, виходячи з такого.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Суддя зазначає, що позивач після отримання грошового забезпечення у відповідному місяці безперечно повинен був дізнатися про розміри виплаченого грошового забезпечення, та відповідно про те, що йому не виплачується додаткова винагорода.
Звернення до відповідача з запитом не змінює дати коли позивач повинен був дізнатися про порушення власних прав та законних інтересів, а лише свідчить про те коли позивач розпочав вживати активних дій з метою їх захисту.
Отже, викладені у позовній заяві підстави не можуть бути визнані суддею поважними, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивних обставин, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.
При цьому, обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, про що зазначається та підтверджується матеріалами, що до неї додаються.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із статтею 166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені в статті.167 КАС України.
З огляду на наведене, позивачу слід надати заяву про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку звернення до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Стрельнікова