23 січня 2023 року м. Ужгород№ 260/4812/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі - відповідач, ДСР), яким просить визнати протиправною бездіяльність ДСР щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стажу служби у податковій міліції з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року та зобов'язати ДСР зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції стаж служби у податковій міліції з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані обгрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із рапортом про надання інформації, щодо зарахування до вислуги років період проходження служби на посадах у органах Державної податкової служби України за період з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року, у випадку не зарахування цих років служби до вислуги років, просив зарахувати їх.
Листом від 08.08.2022 року № 6936/55/03-2022 відповідач відмовив у зарахуванні до вислуги років проходження служби в органах Державної податкової служби України за період з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року на тій підставі, що, на його думку, податкова міліція у вказаний період не входила до складу органів внутрішніх справ. Виходячи з цього відповідач вважає, що стаж служби в податковій міліції позивача не дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відмову відповідача, оформлену листом від 08.08.2022 року № 6936/55/03-2022 щодо не зарахування до стажу служби в поліції стажу служби у податковій міліції з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року на тій підставі, що у вказаний період податкова міліція не входила до складу органів внутрішніх справ, позивач вважає протиправною у зв'язку з чим, звернувся до суду із даним позовом про визнання вказаних дій протиправними.
Ухвалою суду від 14.11.2022 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву згідно якого, ознайомившись з доводами позовної заяви, ДСР проти її задоволення в повному обсязі, вважає її безпідставною та необгрунтованою, виходячи з наступного. Позивач просить зарахувати йому до стажу служби в поліції період проходження служби на посадах у податковій міліції з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року
Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» особи начальницького складу податкової міліції проходили службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, а також на них поширювались інші нормативні документи, що регламентували проходження служби в органах внутрішніх справ, однак, в період, який позивач просить зрахувати до стажу служби в поліції, податкова міліція не входила до складу органів внутрішніх справ.
Наявність у законі норми бланкетного характеру, в силу якої співробітники податкової міліції проходять службу в порядку, передбаченому для співробітників органів внутрішніх справ України не зумовлює тотожності стажу служби, тобто не прирівнює стаж служби у податковій міліції до стажу служби в органах внутрішніх справ України.
Податковий кодекс України чітко не визначав підрозділи податкової міліції в якості органів внутрішніх справ, а тому відсутні підстави для включення стажу служби у податковій міліції до стажу служби в поліції і за цим критерієм.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 у період з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року проходив службу на посадах в органах податкової міліції, з 30.01.2012 року по 03.09.2015 року проходив службу в УМВС України на Львівській залізниці «Лінійний відділ на станції Чоп», з 03.09.2015 року по 06.11.2015 року проходив службу в УМВС України в Закарпатській області, з 07.11.2015 року по теперішній час - у Національній поліції України, що підтверджується послужним списком та трудовою книжкою позивача.
26.06.2022 року позивач звернувся з рапортом до керівника, у якому просив зарахувати в стаж служби в поліції, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби в податковій міліції.
Листом ДСР від 08.08.2022 року № 6936/55/03-2022 ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для зарахування стажу служби позивача в податковій міліції з огляду на те, що в період з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року податкова міліція не входила до складу органів внутрішніх справ.
Не погодившись із не зарахуванням до вислуги років у поліції, наявної на момент переходу на службу у Національну поліцію України, вислуги років у податковій міліції, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до вимог ст. 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
Згідно зі ст. 2 Закону №580-VIII завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено те, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ст. 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Частиною 2 ст. 78 Закону № 580-VIII передбачено, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суду осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 Закону № 580-VIII порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами пп. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 року, який набрав чинності 29.12.2015 року, п.15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про Національну поліцію.
Відповідно до ст. 19 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509-XII) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданням податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень в органах державної податкової служби; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Згідно зі ст.ст.24, 26 Закону №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ. Держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20 - 23 Закону України "Про міліцію".
Предметом спору у даній справі є зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в поліції.
Як вже зазначалося судом, згідно ст.78 Закону №580-VIII до служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України.
Законом України від 05.07.2012 року №5083-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" було визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-XII, крім ч.4 ст. 17, абз.2,3 ч.2 ст.19, пунктів 1,2 ч.1 ст.21 цього Закону, які втрачають чинність з дня набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України, та внесено зміни до Податкового кодексу України.
Пунктами 348.1, 348.2 статті 348 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції на час проходження позивачем служби в податковій міліції) визначено, що податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є:
запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері;
запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів;
забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
Пунктом 353.1 ст. 353 ПК України встановлено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Згідно п. 356.1 ст. 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст. 20 - 23 Закону України "Про міліцію" та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Системний аналіз повноважень, завдань та функцій цих органів свідчить, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції, що дає підстави для висновку про тотожність правового статусу служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції.
З огляду на вищенаведене суд констатує, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 року у справі № 826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.
Отже, стаж служби позивача в податковій міліції підлягає зарахуванню до стажу служби в поліції.
Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2021 року у справі № 440/1564/20, від 11.11.2021 року у справі №280/1546/21, від 02.06.2022 року у справі № 280/8419/20, підстави для відступу від неї відсутні.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач, не зараховуючи період служби позивача у податковій міліції у період з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року включно, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначені чинним законодавством, чим допустив бездіяльність, а тому адміністративний позов слід задовольнити, визнавши протиправною вищевказану бездіяльність та зобов'язавши відповідача зарахувати позивачу до стажу служби в поліції його службу у податковій міліції.
Посилання відповідача на висновки Верховного Суду, викладені ним у постановах від 31.03.2020 року у справі № 520/2067/19 та від 22.07.2020 року у справі №520/5960/19 є безпідставним, оскільки в даному випадку вони не є релевантними щодо спірних відносин.
Також суд вважає безпідставними доводи відповідача стосовно відмінності понять «стаж служби в поліції» та «вислуга років» у поліції, позаяк спірним в справі є виключно питання зарахування відповідного періоду (стажу служби в податковій міліції) до стажу служби в поліції, а питання визначення вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років, не є предметом доказування у цій справі.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати ним судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (м. Київ, вул. Богомольця, 10 код 44305056) про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції стаж служби у податковій міліції з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року.
3. Зобов'язати Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби у поліції стаж служби у податковій міліції з 28.11.2002 року по 30.01.2012 року.
4. Стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті