про витребування доказів
23 січня 2023 рокум. Ужгород№ 260/5135/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:
1) Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення повного розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 грошового забезпечення та грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік (14 днів), в день виключення із списків частини 11.10.2022 року;
2) Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 в частині виключення зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 без дотримання порядку звільнення - проведення повного розрахунку по всім видам грошового забезпечення на виконання абз. 1 п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008, ч. 3 п. 12.8 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оброни України від 10.04.2009 року № 170 та ст. 116 Кодексу законів про працю України;
3) Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата грошового забезпечення та 1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік) за період з дні звільнення - 11.10.2022 року по день фактичного розрахунку - 12.11.2022 року у відповідності до пп. «л» п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, з розрахунку всіх видів грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що 11.10.2022 року позивача було звільнено з військової служби наказом командира в/ч НОМЕР_1 № 261. Суть позову полягає в тому, що відповідач не провів із позивачем розрахунків щодо виплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, оскільки не виплатив на день звільнення грошове забезпечення (заробітної плати) та невикористані календарні дні додаткової оплачуваної відпустки, передбаченої Законом України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у день звільнення (виключення позивача зі списків особового складу частини). Відтак, має місце звільнення позивача всупереч абз. 2 п. 242 Розділу ХІІ Положення Указу Президента України за № 1153/2008 від 10.12.2018 року, ст. 116, 117 КЗпП України, Наказу Міністерства Оборони України від 07.06.2018 року № 260 (тобто без проведення повного розрахунку в день звільнення - 11.10.2022 року).
Ухвалою судді від 06.12.2022 року відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15.12.2022 року представником відповідача до суду надано відзив, зміст якого зводиться до необхідності врахування правового висновку, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі №761/9584/15-ц щодо присудження особі суми середнього заробітку в розмірі ймовірних приблизних майнових втрат, пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні, які розумно можна було би передбачити на підставі даних Національного банку України про середньозважені ставки за кредитами в річному обчисленні за жовтень 2022 року - листопад 2022 року.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно із ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в даній справі є зобов'язання виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.10.2022 року по день фактичного розрахунку - 12.11.2022 року.
При розрахунку розміру середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні суд виходить з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), який застосовується до правовідносин щодо обчислення середньої заробітної плати у визначених ним випадках, зокрема в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати проводяться виходячи із середньої заробітної плати (підпункт "л" пункту 1 Порядку №100).
Згідно з пунктом 2 Порядку №100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Як вказано у пункті 8 Порядку №100 можливість проведення обрахунку середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, виходячи із кількості саме календарних, а не робочих днів, має бути прямо передбачена законодавством. Таким законодавством у даному випадку є Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260 (який набрав чинності 20.07.2018 року) (далі - Порядок №260).
Тобто Порядок №260 є спеціальним у спірних правовідносинах в частині особливостей обчислення грошового забезпечення військовослужбовців.
З урахуванням викладеного, Порядком №100 врегульовані загальні засади алгоритму обчислення середньоденного заробітку та середньої заробітної плати (пункти 2,8), тоді як Порядком №260 встановлено особливості обчислення грошового забезпечення для військовослужбовців. Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно застосовувати відповідні алгоритми, передбачені Порядком №100, залежно від кожного окремого випадку з обов'язковим врахуванням спеціального правового регулювання порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, визначеного Порядком № 260.
Проте, в матеріалах справи відсутня належним чином оформлена довідка про розмір середнього заробітку позивача, із зазначенням розміру його середньоденного заробітку.
Відсутність вказаних відомостей та доказів в матеріалах справи позбавляє суд можливості повно та всебічно з'ясувати обставини у справі та ухвалити законне рішення.
Відтак, враховуючи предмет спірних правовідносин та з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача Військової частини НОМЕР_1 довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням, із зазначенням у довідці середньоденного заробітку, встановивши відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду витребуваних документів.
В контексті наведеного суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 80 КАС України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на території України, та згідно п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України - обов'язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства. Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Крім того, невиконання судового рішення без поважних причин є підставою для притягнення до відповідальності (в тому числі, кримінальної) в порядку, передбаченому законодавством.
Керуючись ст. ст. 14, 80, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Витребувати у Військової частини НОМЕР_1 довідку про заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за останні два місяці перед звільненням, із зазначенням у довідці середньоденного заробітку.
2. Витребувані докази надіслати до Закарпатського окружного адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті