10 січня 2023 року м. Ужгород№ 260/3928/22
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю:
позивача: представник - Маркусь М.І.,
відповідача: представник - Марканич В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Закарпатської митниці від 29.06.2022 №8-д "Про застосування дисциплінарного стягнення".
В підготовчому судовому засіданні 09 грудня 2022 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, в якій заявлені позовні вимоги виклав в наступній редакції:
1) визнати протиправними та скасувати наступні накази Закарпатської митниці:
- від 29.06.2022 №8-д "Про застосування дисциплінарного стягнення";
- від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 20.06.2022 №539-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 27.06.2022 №560-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 12.07.2022 №640-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 17.08.2022 №744-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 28.09.2022 №878-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
2) поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці з 29.09.2022;
3) стягнути з Закарпатської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.09.2022 до дня ухвалення рішення суду. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що у зв'язку із організаційними змінами у структурі ГУ ДФС у Закарпатській області його було попереджено про можливе майбутнє звільнення із займаної посади, а в подальшому наказом №65-о від 04.08.2020 звільнено з посади завідувача сектору активних заходів оперативного управління ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі п. 64 пп. «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів). Вказане звільнення вважає протиправним та таким, що проведено з порушенням законодавчих норм, оскільки відповідачем не було запропоновано в день попередження наявні вакантні посади та не дотримано його переважного права на залишення на роботі.
Уточнені позовні вимоги аргументує тим, що станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на посаді заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці з випробувальним терміном. При цьому при його призначенні на таку ним було повідомлено про місце роботи брата - ОСОБА_2 в ТОВ «Артіс-Груп». Поряд з цим в подальшому стосовно нього було порушено дисциплінарне провадження, підставою якого стало митне оформлення ТОВ «Артіс-Груп» митної декларації, та не повідомлення про потенційний конфлікт інтересів безпосереднього керівника. Вважає, що вказане дисциплінарне провадження було призначено та проведено з численними порушеннями. Більше того, рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності не аргументовано, які саме повноваження позивача створюють ситуацію потенційного конфлікту інтересів з огляду на керівництво його рідним братом ТОВ «ВО Груп» та ТОВ «Артіс-груп». Звертає увагу суду на те, що 20 травня 2022 року його було попереджено про наступне звільнення з підстав встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування. Однак в якості підстави для звільнення в оскарженому наказі зазначено доповідні записки, що були складені за хронологією пізніше. Зазначає, що відповідач не наводить, які саме із завдань випробувального терміну ним виконано не було. При цьому негативної оцінки його діловим якостям, діям під час випробувального строку надано не було.
04 листопада 2022 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. Так, зазначив, що дисциплінарне провадження щодо позивача проведено відповідно до встановлених вимог, а висновки дисциплінарної комісії є обґрунтованими. Зокрема, позивач не повідомив не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника. Також зазначає, що позивача було призначено на займану посаду з встановленням випробувального терміну 6 місяців. Однак під час такого строку позивачем дотримання принципу доброчесності не підтверджено в повній мірі. Окрім того, під час проходження служби в митних органах ОСОБА_1 мав 4 дисциплінарні стягнення, а порушене в лютому 2022 року дисциплінарне стягнення було закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тому т.в.о. начальника управління по роботі з персоналом була внесена пропозиція про звільнення позивача із займаної посади як такого, що не пройшов випробувальний термін. Окрім того, повідомив, що підставою для видачі оскарженого наказу про звільнення слугували також доповідні записки відділу внутрішньої безпеки щодо невиконання ОСОБА_1 в період випробування затверджених завдань. В подальшому до наказу про звільнення вносились зміни, пов'язані із зміною дати звільнення.
21 листопада 2022 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача, наведеними у відзиві, не погоджується. Так, зокрема, зазначає, що ні подання дисциплінарної комісії, ані наказ про застосування дисциплінарного стягнення не зазначають жодних обставин та ситуацій, що могли б свідчити про наявність у позивача приватного інтересу чи зумовлювали його виникнення за певних умов. Під час призначення на посаду ним було надано інформацію в частині роботи близьких родичів, а саме брата, який є керівником ТОВ "Артіс-Груп" та ТОВ "ВО Груп". При цьому заявляє, що з дати призначення у позивача був відсутній реальний або потенційний конфлікт інтересів, оскільки зазначені товариства не входили до сфери, в якій позивач виконував свої службові повноваження. Стверджує, що інформація щодо наміру ТОВ "Артіс-Груп" та ТОВ "ВО Груп" здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у нього відсутня, з братом з приводу вказаного питання він не спілкувався. Окрім того, відповідачем було порушено порядок повідомлення державного службовця про засідання дисциплінарної комісії. Звертає увагу суду на те, що ні попередження про звільнення, ані наказ про звільнення не містять чітких підстав невідповідності займаній посаді, не конкретизовано, які саме завдання не виконані, не наведено мотивів звільнення. Вважає, що винесення висновку про невідповідність державного службовця займаній посаді протягом строку випробування задовго до закінчення такого строку вказує на його протиправність та необґрунтованість. Окрім того, жоден із документів, який вказаний в якості підстав в оскарженому наказі про звільнення не вказує на наявність обґрунтованого висновку про невідповідність позивача займаній посаді.
Представник позивача у судовому засіданні 10 січня 2023 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідач у засіданні суду проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив службу в органах державної митної служби. На момент звільнення ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці, на яку його було призначено з 30 листопада 2021 року в порядку переведення з Закарпатської митниці Держмитслужби. При цьому ОСОБА_1 було встановлено випробування строком 6 місяців, відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну службу».
На період випробування на посаді заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці ОСОБА_1 визначено завдання, затверджені начальником Закарпатської митниці 23 листопада 2021 року, серед яких:
1) ознайомлення із посадовою інструкцією заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці, ознайомлення з положенням про відділ проведення митного аудиту Закарпатської митниці;
2) проведення у складі робочих груп 20 невиїзних документальних перевірок; складання та реєстрація актів за результатами документальних перевірок;
3) забезпечення підготовки до прийняття податкових повідомлень-рішень по визначенню грошових зобов'язань за результатами проведених документальних перевірок;
4) проведення аналізу інформації, отриманої від структурних підрозділів Держмитслужби, митниці, державних органів, інших джерел, що свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства України з питань державної митної справи, в тому числі з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів визначення обсягів контрольно-перевірочних заходів;
5) успішне проходження контрольних заходів в установленому порядку, передбаченому наказом Держмитслужби від 14.07.2021 №530 «Про здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби», зокрема, підтвердження дотримання посадовою особою принципу доброчесності.
Як вбачається з доповідної записки т.в.о. начальника управління по роботі з персоналом №7.7-12/37-444 від 19.05.2022, адресованої в.о. начальнику Закарпатської митниці, управлінням опрацьовано наявні матеріали щодо виконання посадових обов'язків заступником начальника відділу митного аудиту Закарпатської митниці ОСОБА_1 під час проходження випробувального строку. В такій доповідній записці з огляду на наявне у ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення (наказ від 15.04.2022 №3-д), не підтвердження в повній мірі дотримання принципу доброчесності (доповідна записка відділу внутрішньої безпеки від 29.04.2022 №7.7-25/15-59) та порушення дисциплінарного провадження (наказ №198 від 09.05.2022) запропоновано звільнити ОСОБА_1 із займаної посади як такого, що не пройшов випробувальний термін.
Листом Закарпатської митниці №7.7-08-1/12/29/2518 від 20.05.2022 ОСОБА_1 було повідомлено про наступне звільнення з підстав встановлення невідповідності займаній посаді протягом строку випробування (п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»).
Наказом Закарпатської митниці №530-о від 16.06.2022, відповідно до ч. 6 ст. 35, п. 4 ч. 1 ст. 83, п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889 припинено державну службу та звільнено 21 червня 2022 року ОСОБА_1 , заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці, до закінчення строку випробування у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування.
В якості підстави для прийняття такого наказу вказано доповідну записку управління по роботі з персоналом від 19.05.2022 №7.7-12/37-444, доповідну записку відділу з питань запобігань та протидії корупції від 04.05.2022 №7.7-07/16-36, службовий лист начальника відділу проведення митного аудиту ОСОБА_3 від 31.05.2022 №7.7-19/13-82, доповідну записку т.в.о. начальника відділу внутрішньої безпеки Андрущенка О.В. від 15.06.2022 №7.7-25/15-83, лист-повідомлення Закарпатської митниці про наступне звільнення від 20.05.2022 №7.7-08-1/12/29/2518.
В подальшому у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 до наказу Закарпатської митниці №530-о від 16.06.2022 неодноразово вносилися зміни, в тому числі, в частині дати звільнення, а саме: наказом від 20.06.2022 №539-о; наказом від 27.06.2022 №560-о; наказом від 12.07.2022 №640-о; наказом від 17.08.2022 №744-о; наказом від 28.09.2022 №878-о.
Так, п. 1 наказу Закарпатської митниці №640-о від 12.07.2022 внесено зміни до наказу Закарпатської митниці №530-о від 16.06.2022, виклавши п. 1 такого у наступній редакції: «Припинити державну службу та звільнити ОСОБА_1 , заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці, у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, до закінчення строку випробування, у зв'язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».
Тимчасова непрацездатність ОСОБА_1 закінчилася 27 вересня 2022 року, отже останнього звільнено з 29 вересня 2022 року.
Окрім того, 04 травня 2022 року начальник відділу з питань запобігання та протидії корупції подав на ім'я в.о. начальника Закарпатської митниці доповідну записку №7.7-09/16-36, в якій проінформовано про те, що після призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці, останнім не подано повідомлення про наявний в нього потенційний конфлікт інтересів з огляду на наявність родинних зв'язків із керівником ТОВ «Артіс-Груп» ОСОБА_2 .
Наказом Закарпатської митниці №198 від 09.05.2022 за результатами розгляду зазначеної доповідної записки стосовно ОСОБА_1 порушено дисциплінарне провадження.
20 червня 2022 року відбулося засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Закарпатської митниці, на якому було розглянуто питання щодо результатів дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 . Так, більшістю голосів присутніх членів комісії прийнято рішення про наявність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу», а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
З огляду на що 20 червня 2022 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справи Закарпатської митниці на ім'я в.о. начальника Закарпатської митниці внесено подання з пропозицією застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Наказом Закарпатської митниці №8-д від 29 червня 2022 року до ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу», застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження після закінчення тимчасової непрацездатності.
Підставою застосування такого, як вбачається з тексту наказу, є подання з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами дисциплінарного провадження, проведеного відповідно до наказу Закарпатської митниці від 09.05.2022 №198 «Про порушення дисциплінарного провадження» відносно ОСОБА_1 , від 20.06.2022, пояснення від 28.06.2022.
Вважаючи рішення Закарпатської митниці про застосування до нього дисциплінарного стягнення та звільнення протиправними, з метою захисту порушеного права на працю, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 (далі - Закон) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 1 ст.1 цього Закону державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Нормами ст. 5 Закону передбачено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Нормами ч. 1 ст. 64 Закону передбачено, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 69 Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону, порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження (далі - Порядок), який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців.
П. 33 Порядку визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
При цьому комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити:
- чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
- чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
- чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
- чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
- який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Згідно п. 34 Порядку результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Вказане узгоджується також з положеннями ч. 10 ст. 69 Закону. При цьому вказаною законодавчою нормою передбачено, що пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку (ч. 11 ст. 69 Закону).
Нормами ч. 3 ст. 77 Закону передбачено, що якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Судом встановлено, що підставою для застосування до ОСОБА_1 наказом Закарпатської митниці №8-д від 29.06.2022 дисциплінарного стягнення стало подання дисциплінарної комісії від 20.06.2022, підготовлене за наслідками проведеного стосовно позивача дисциплінарного провадження за фактом недотримання вимог антикорупційного законодавства.
Так, пропозиція дисциплінарної комісії щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на відомостях доповідної записки начальника відділу з питань запобігання та протидії корупції №7.7-09/16-36, в якій проінформовано про те, що після призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці, останнім не подано повідомлення про наявний в нього потенційний конфлікт інтересів з огляду на наявність родинних зв'язків із керівником ТОВ «Артіс-Груп» та ТОВ «ВО ГРУП» ОСОБА_2 .
Такі, в свою чергу, базуються на результатах проведеної в січні 2022 року тематичної перевірки встановлення наявності підстав для порушення дисциплінарного провадження відносно заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці ОСОБА_1 , в тому числі, стосовно не подання останнім повідомлення щодо наявності потенційного чи реального конфлікту інтересів з огляду на факт здійснення 05.03.2021 митного оформлення ТОВ «Артіс-груп», де керівником та особою, уповноваженою на роботу з митними органами, є його рідний брат - ОСОБА_2 .
Так, в ході проведення такої тематичної перевірки встановлено, що при призначенні ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці останній подав заяву, в якій, серед іншого повідомив, що його рідний брав - ОСОБА_2 є керівником ТОВ «Артіс-груп» та ТОВ «ВО Груп».
05 березня 2021 року на митному посту «Мукачево» Закарпатської митниці Держмитслужби було здійснено митне оформлення товару в режимі імпорт, який слідував на адресу ТОВ «Артіс-Груп». Порушення законодавства з питань державної митної справи при здійсненні митного контролю та оформлення такої митної декларації не встановлено. В поданих поясненнях ОСОБА_1 повідомив що не знав і не міг знати про здійснення такого митного оформлення, а до його здійснення він або інші особи його відділу не залучалися.
Результати проведеної тематичної перевірки оформлені актом від 24 січня 2022 року, відповідно до висновків якого в діях ОСОБА_1 по вищезазначеному факту не встановлено ні існування реального конфлікту інтересів, ані порушень обов'язку щодо повідомлення про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів.
В свою чергу за результатами проведеного в червні 2022 року стосовно ОСОБА_1 дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія дійшла висновку наявність в діях позивача ознак порушення п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Так, положення пп. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700-VII дійсно встановлюють обов'язок осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому потенційним конфліктом інтересів, в розумінні такого законодавчого акту, є наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
В свою чергу приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
З наявного в матеріалах справи Положення про відділ проведення митного аудиту Закарпатської митниці та посадової інструкції заступника начальника такого відділу, посаду якого обіймав ОСОБА_1 до звільнення, вбачається, що до посадових обов'язків позивача не відноситься питання здійснення митного оформлення товарів.
В свою чергу положення Закону України «Про запобігання корупції» пов'язують обов'язок особи повідомляти про реальний чи потенційний конфлікт інтересів виключно не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї такого конфлікту.
Так, хоча рідний брат ОСОБА_1 є керівником та особою, уповноваженою на роботу з митними органами, ТОВ «Артіс-груп» та ТОВ «ВО Груп», проте жодних відомостей про здійснення позивачем в межах своїх посадових обов'язків будь-яких функцій стосовно зазначених підприємств матеріали справи не містять. Суд вважає, що в даному випадку відсутній потенційний чи реальний конфлікт інтересів, а отже, і обов'язок позивача подавати відповідне повідомлення.
На думку суду, обіймання близьким родичом ОСОБА_1 керівної посади на підприємстві та наявність в такого повноважень щодо роботи з митними органами не може слугувати єдиною підставою для висновку про порушення державним службовцем вимог ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки не свідчить про можливість потенційного впливу на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень (вчинення або невчинення дій) державним службовцем в межах своїх повноважень.
До такого ж висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 16.10.2020 у справі №806/1473/16.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих вимог, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд вважає, що заявлені позовні вимог в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно питання правомірності звільнення ОСОБА_1 із займаної посади суд зазначає наступне.
Згідно ст. 24 Європейської соціальної хартії, з метою забезпечення ефективного здійснення права працівників на захист у випадках звільнення сторони зобов'язуються визнати: a) право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов'язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби.
Громадянам згідно ст. 43 Конституції України гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Положення ст. 35 Закону передбачають можливість призначення державного службовця на посаду зі встановленням випробування.
Так, згідно ч. 1 ст. 35 Закону в акті про призначення на посаду суб'єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.
Відповідно до ч. 3 зазначеної статті, на строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов'язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату.
Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.
Якщо державний службовець у період випробування був відсутній на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у додатковій відпустці у зв'язку з навчанням або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов'язки (ч. 5 ст. 35 Закону).
Нормами ч. 6 ст. 35 Закону передбачено, що суб'єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб'єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 87 Закон, підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу звільнення позивача із займаної посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону у зв'язку з встановленням невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.
Суд зазначає, що метою встановлення випробувального строку є визначення відповідності державного службовця займаній посаді. Так, в період випробувального терміну суб'єкт призначення з'ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов'язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб'єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.
Водночас висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Отже, роботодавець зобов'язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми. В свою чергу завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання відповідним органом прав особи, що звернулася за захистом.
Обов'язковому з'ясуванню, у цьому випадку, підлягають, зокрема такі обставини: коли працівник не справляється з дорученою йому роботою (обов'язками); фіксування самого факту того, що працівник не впорався зі своїми посадовими обов'язками або неналежним чином поставився до них саме в результаті недостатності своєї кваліфікації; визначення конкретних претензій роботодавця, разом із письмовими поясненнями працівника про причини допущених ним порушень.
Аналогічна правова позиція щодо тлумачення суті правовідносин із установлення державному службовцю випробувального терміну викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №809/1157/17, від 14 квітня 2020 року у справі №540/743/19, від 22 квітня 2020 року у справі №2140/1369/18, від 27 травня 2020 року у справі №817/44/17 та від 11 лютого 2021 року у справі №0540/8825/18-а.
Як вбачається з оскарженого наказу підставами його прийняття стали: доповідна записка управління по роботі з персоналом від 19.05.2022 №7.7-12/37-444, доповідна записка відділу з питань запобігань та протидії корупції від 04.05.2022 №7.7-07/16-36, службовий лист начальника відділу проведення митного аудиту ОСОБА_3 від 31.05.2022 №7.7-19/13-82, доповідна записка т.в.о. начальника відділу внутрішньої безпеки Андрущенка О.В. від 15.06.2022 №7.7-25/15-83, лист-повідомлення Закарпатської митниці про наступне звільнення від 20.05.2022 №7.7-08-1/12/29/2518.
Оцінюючи правомірність такого рішення в контексті основних засад адміністративного судочинства та підстав його прийняття, суд зазначає наступне.
Так, як вбачається з тексту доповідної записки т.в.о. начальника управління по роботі з персоналом №7.7-12/37-444 від 19.05.2022 щодо результатів проходження випробувального строку управлінням опрацьовано наявні матеріали щодо виконання посадових обов'язків заступником начальника відділу митного аудиту Закарпатської митниці ОСОБА_1 під час проходження випробувального строку. За результатами чого повідомлено, що протягом випробувального строку до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення зауваження за недотримання правил внутрішнього службового розпорядку. Окрім того, порушено дисциплінарне провадження за фактом недотримання позивачем вимог Закону України «Про запобігання корупції». Також з посиланням на доповідну записку відділу внутрішньої безпеки від 29.04.2022 №7.7-25/15-59 зазначено, що ОСОБА_1 не підтверджено в повній мірі дотримання принципу доброчесності.
Поряд з цим жодних відомостей щодо якості та повноти виконання ОСОБА_1 під час проходження випробувального строку своїх посадових обов'язків та затверджених завдань, що відносилось до суті питання доповідної записки, в такій не значиться.
Так, питання виконання позивачем протягом проходження випробувального строку своїх посадових обов'язків частково проаналізовані в службовому листі начальника відділу проведення митного аудиту ОСОБА_3 від 31.05.2022 №7.7-19/13-82 та доповідній записці т.в.о. начальника відділу внутрішньої безпеки Андрущенка О.В. від 15.06.2022 №7.7-25/15-83.
Зокрема, як вбачається з тексту вищезазначеного службового листа ОСОБА_1 забезпечував підготовку до прийняття податкових повідомлено-рішень по визначенню грошових зобов'язань за результатами проведених документальних перевірок, здійснював проведення аналізу інформації, отриманої від структурних підрозділів Держмитслужби, митниці, державних органів, інших джерел, що свідчать про можливі порушення платниками податків законодавства України з питань державної митної справи, в тому числі з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати митних платежів, визначення обсягів контрольно-перевірочних заходів. При цьому повідомлено, що з об'єктивних причин ОСОБА_1 не включався до складу робочих груп з проведення документальних перевірок у зв'язку з перебуванням у відпустці.
Тобто будь-якої негативної характеристики професійним якостям позивача за результатами випробувального строку його безпосереднім начальником ОСОБА_3 надано не було.
Разом з тим, з посиланням на зазначений вище службовий лист в доповідній записці відділу внутрішньої безпеки від 15.06.2022 №7.7-25/15-83 зроблено висновок, що ОСОБА_1 в період свого випробування не виконав п. 2 та п. 4 та неналежно виконав п. 3 затверджених завдань. Однак жодних обґрунтувань та доказів такого невиконання ні доповідна записка, ані матеріали справи не містять.
Жодних доказів здійснення аналізу стану виконання позивачем затвердженого на час проходження випробувального строку завдань, відповідачем суду надано не було, посилання на такі в оскарженому наказі відсутні.
Більше того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був повідомлений про наступне звільнення з підстав невідповідності займаній посаді 20 травня 2022 року, що передувало проведенню будь-якого оцінювання виконання позивачем своїх посадових обов'язків.
В свою чергу відповідно до наданої ОСОБА_1 службової характеристики від 01.06.2022, такий зарекомендував себе як грамотний фахівець у галузі митної справи. До виконання доручень ставиться з почуттям відповідальності, наполеглевий, вболіває за доручену справу, кваліфіковано забезпечує виконання поставлених вимог у встановлені терміни. При виконанні своїх службових обов'язків виявляє професійну компетентність, оперативно приймає обмірковані рішення.
Суд звертає увагу, що надана позивачу його безпосереднім керівником службова характеристика не узгоджується з висновком відділу внутрішньої безпеки щодо невиконання ОСОБА_1 затверджених на випробувальних строк завдань. Більше того, суд бере до уваги те, що будь-яких доказів наявності у такого відділу компетенції оцінювати рівень виконання державними службовцями Закарпатської митниці своїх посадових обов'язків відповідачем надано не було.
Суд також вважає, що застосування до ОСОБА_1 протягом проходження випробувального строку дисциплінарного стягнення за одноразове порушення правил внутрішнього трудового розпорядку не може бути свідченням невідповідності державного службовця займаній посаді.
Окрім того, не може бути свідченням такої невідповідності та підставою для звільнення державного службовця за нормами п. 2 ч. 1 ст. 87 Закону факт порушення щодо такого дисциплінарного провадження. З цього приводу суд зазначає, що станом на день прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 таке дисциплінарне провадження завершено не було, жодного рішення щодо наявності в діях (бездіяльності) позивача ознак дисциплінарного проступку прийнято не було. В свою чергу особа не може вважатися винною до моменту доведення її вини у встановленому порядку.
Більше того, звільнення з підстав невідповідності займаній посаді протягом випробувального терміну і звільнення у зв'язку з вчиненням дисциплінарного проступку є самостійними підставами.
Аналогічна правова позиція щодо розмежування зазначених підстав звільнення викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №809/1157/17, від 13 жовтня 2020 року у справі №808/2841/17 та від 11 лютого 2021 року у справі №260/26/19.
Стосовно посилань відповідача на недотримання ОСОБА_1 принципу доброчесності суд зазначає, що жодних доводів того, у чому проявилося таке, наведено не було.
Так, доброчесність, у розумінні норм Закону, є спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.
В свою чергу факти застосування до ОСОБА_1 в період проходження служби в митних органах дисциплінарних стягнень, посилання на які містяться в доповідній записці відділу внутрішньої безпеки №7.7-25/15-59 від 29.04.2022, долученій відповідачем в якості доказу до матеріалів справи, свідченням порушення позивачем принципу доброчесності у розумінні норм Закону не являються.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що наведені в оскарженому наказі підстави не підтверджують невідповідність позивача займаній посаді протягом випробувального терміну, а тому такий є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок). Так, відповідно до пп. «з» п. 1 даного Порядку він також застосовується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Абз. 3 п. 2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
П. 3 Порядку встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до довідки Закарпатської митниці №7.7-22/33-978 від 01.11.2022, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , з урахуванням кількості фактично відпрацьованих у вказаний період робочих днів, становила - 688,28 грн. (2807,48 + 2010,50 / 7), а середньомісячна заробітна плата - 15142,16 грн. (688,28 * ((22 + 22) / 2).
Відтак, загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 29.09.2022 по 10.01.2023, що підлягає виплаті на користь позивача, становить 50932,72 грн.
Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів (податків з доходів фізичних осіб) є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів.
Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв'язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді та присудження виплати заробітної плати за один місяць у розмірі 15142,16 грн. підлягає до негайного виконання.
За наведених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Закарпатської митниці (місцезнаходження: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 43985560) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати наступні накази Закарпатської митниці:
- від 29.06.2022 №8-д "Про застосування дисциплінарного стягнення";
- від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 20.06.2022 №539-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 27.06.2022 №560-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 12.07.2022 №640-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 17.08.2022 №744-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- від 28.09.2022 №878-о "Про внесення змін до наказу митниці від 16.06.2022 №530-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
3. Поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на роботі на посаді заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці з 29 вересня 2022 року.
4. Стягнути із Закарпатської митниці (місцезнаходження: вул. Собранецька, 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 43985560) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 50932,72 грн. (П'ятдесят тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні 72 коп.).
5. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу проведення митного аудиту Закарпатської митниці та стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця в розмірі 15142,16 грн. (П'ятнадцять тисяч сто сорок дві гривні 16 коп.) підлягає до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 19 січня 2023 року.
СуддяР.О. Ващилін