20 січня 2023 року м. Житомир справа № 240/11521/22
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області з позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у сумі 76208,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 76208,00 грн., який не сплачений відповідачем у добровільному порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві, направлялася ухвала суду, поштове повідомлення про вручення якої на адресу Житомирського окружного адміністративного суду не повернулося, а тому належність повідомлення відповідача про дату, час та місце судового розгляду цієї адміністративної справи підтверджена не була. У зв'язку з цим суд ухвалою від 08.12.2022 продовжив строк розгляду справи по суті у порядку письмового провадження та повторно направив відповідачу на адресу його місця проживання та на адресу провадження ним господарської діяльності, які зазначені в картці платника податків, копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Конверти з зазначеними поштовими відправленнями повернулися на адресу Житомирського окружного адміністративного суду із відміткою Укрпошти про їх повернення до суду у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких підстав повістка вважається врученою відповідачу.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.
Згідно з ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 76208,00 грн., з яких: 73662,00 грн. - основний платіж та 2546,00 грн. - штрафна санкція.
Так, відповідачем було подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено грошове зобов'язання, яке не було сплачено в строки, визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України), тому дане зобов'язання має статус податкового боргу, а саме:
- уточнюючий розрахунок від 01.11.2021 № 9326143105 на суму 69724,00 грн. (несплачений залишок 58175, 00 грн.) - основний платіж та 2078,00 - штрафна санкція;
- уточнюючий розрахунок від 01.11.2021 № 9326169740 на суму 15487,00 грн. основний платіж та 465,00 - штрафна санкція;
- уточнюючий розрахунок від 01.11.2021 № 9326143246 на суму 3,00 грн. - штрафна санкція.
Позивачем сформовано податкову вимогу від 02.11.2021 за формою "Ф" №0031724-1306-0602, яку було направлено на адресу відповідача.
Водночас, рекомендований лист, яким вказана податкова вимога була надіслана відповідачу, повернувся на адресу позивача у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відтак, з огляду на положення п. 42.5 ст. 42 ПК України податкова вимога від 02.11.2021 за формою "Ф" №0031724-1306-0602 вважається врученою відповідачу. Доказів оскарження вимоги відповідачем матеріали справи не містять.
Таким чином, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, судом враховується таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За правилами пункту 59.3 цієї статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Станом на день розгляду справи податковий борг відповідача у сумі 76208,00 грн. підтверджений позивачем і доказів сплати чи часткового погашення суми податкового боргу відповідачем суду не надано.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що відповідачем заборгованість у сумі 76208,00 грн. не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ГУ ДПС у Житомирській області підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області податковий борг у розмірі 76208,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко