Справа № 456/4009/22
Провадження № 2/456/301/2023
іменем України
17 січня 2023 року місто Стрий Львівської області
Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі головуючого - судді Микитина В.Я.,
сторони у справі:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ;
відповідачка 1 - ОСОБА_2 ;
відповідач 2 - ОСОБА_3 ;
відповідачка 3 - ОСОБА_4 ;
зміст позовних вимог - про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів, з урахуванням встановленого індексу інфляції за певний період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості;
розглянувши дану цивільну справу у приміщенні суду, що знаходиться по АДРЕСА_1 , за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її сторін та без проведення судового засідання, на підставі наявних у суду матеріалів, -
Стислий виклад позицій сторін у справі.
Позивачка ФОП ОСОБА_1 , яка є виконавцем послуг з вивезення твердих побутових відходів (з їх поводженням) на території сіл Стрийської територіальної громади, 18.11.2022 року, скориставшись канцелярією, подала у Стрийський міськрайонний суд Львівської області позовну заяву, що була зареєстрована в діловодстві за вх. № 15529, в якій просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості в загальному розмірі 3 701 грн. 60 коп.. Судові витрати, які полягають у справлянні судового збору у загальному розмірі 992 грн. 40 коп., позивачка ФОП ОСОБА_1 просить покласти на відповідачівОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах.
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що нею як суб'єктом господарювання, визначеним на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку спершу Підгірцівською сільською радою Стрийського району Львівської області, а в подальшому її правонаступником - Стрийською міською радою Львівської області, до складу котрих входить с. Верчани, виконуються послуги з вивезення побутових відходів у відповідності до Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070, тобто надаються послуги з поводження з побутовими відходами. Відповідні Публічні договори про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів були розроблені згідно з додатками 1 і 2 до вищевказаних Правил, та укладені між ФОП ОСОБА_1 як виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та, у тому числі, відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як споживачами цих послуг. Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають постійним місцем проживання житловий будинок АДРЕСА_2 . За період з 18.11.2019 року по 18.11.2022 року у цих відповідачів утворилася заборгованість з вивезення твердих побутових відходів, оскільки їм у зазначений період позивачкою ФОП ОСОБА_1 надавалися відповідні послуги щодо вказаного помешкання, котрі вони не оплатили у добровільному порядку. Для стягнення частково такої заборгованості позивачка ФОП ОСОБА_1 у грудні 2021 рокузверталася до Стрийського мськрайонного суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу, проте ухвалою судді зазначеного суду від 29.12.2021 року, постановленою у справі за єдиним унікальним номером 456/6322/21 та номером провадження 2-н/456/1567/2021, у видачі судового наказу було відмовлено із одночасним роз'яснення про можливість звернутися з відповідними вимогами у порядку спрощеного позовного провадження. Зважаючи на те, що грошове зобов'язання за договорами про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконано, то у позивачки ФОП ОСОБА_1 виникла необхідність скористатися роз'ясненим їй правом та пред'явити до суду даний позов, у котрому просити про стягнення основної заборгованості за цими договорами, а також про застосування наслідків порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення на свою користь з вказаних відповідачів інфляційних втрат за визначений нею період прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості за визначений нею період, а всього - 3 701 грн. 60 коп.. Відтак позивачка ФОП ОСОБА_1 просить на підставі статей 509, 524-526, 533-535, 610-611, 625, 633-634, 641-642 ЦК України, статей 7, 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свої позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у запропоновані судом строк та порядку відзиву на позовну заяву ФОП ОСОБА_1 до них про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів, з урахуванням встановленого індексу інфляції за певний період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, не подали, свою позицію по справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навели.
Заяви та клопотання учасників справи.
Заяв чи клопотань від сторін цієї справи, у тому числі й про розгляд цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та інших її учасників, у визначені чинним ЦПК України й судом строки та порядку, до суду не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Оскільки відповідачами у вищевказаній позовній заяві зазначені фізичні особи, які не мають статусу підприємця, то суддею, на виконання вимог частин 6, 7 ст. 187 ЦПК України, 21.11.2022 року було вжито заходів для звернення до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) таких фізичних осіб - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Оскільки у матеріалах вищевказаної позовної заяви була відсутня інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичних осіб - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , то суддею 22.11.2022 року було вжито заходів для звернення до Державної податкової служби України щодо надання відповідної інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків таких фізичних осіб - відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Микитина В.Я. від 08.12.2022 року, після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які не мають статусу підприємця, вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження на 17.01.2023 року о 12:45 год. у приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області, що за адресою: вул. Т. Шевченка, 89, м. Стрий, Львівська область, без проведення судового засідання, за наявними у цій справі матеріалами.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як закріплено у ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположих свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства держави Україна, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У свою чергую, критерії належності, допустимості, достовірності та достатності доказів регламентовані статтями 77-80 ЦПК України.
Крім того, за змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дотримуючись положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також виходячи із наведених вище норм процесуального законодавства, суд, перевіряючи порушення прав позивачки ФОП ОСОБА_1 за пред'явленими позовними вимогами цивільного характеру, та причетність до порушення таких її прав відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , встановив наступне.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів.
Судом встановлено, що відповідно до Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070, на підставі відповідних Публічних договорів про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, розроблених згідно з додатками 1 і 2 до вищевказаних Правил (копії містяться у справі, а. с. 10, 11), що були укладені між позивачкою ФОП ОСОБА_1 як виконавцем послуг з вивезення побутових відходів та, у тому числі, відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як споживачами цих послуг, здійснювалося фактичне надання послуг з поводження з побутовими відходами за постійним місцем проживання зазначених відповідачів - АДРЕСА_2 , у цих відповідачів був відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Як вбачається з наданого позивачкою ФОП ОСОБА_1 звіту від 17.11.2022 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 (міститься у справі, а. с. 7-8), відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 протягом листопада 2019 року-листопада 2022 року надавалися послуги з вивезення твердих побутових відходів, за що їм було нараховано до сплати 2 420 грн. 45 коп.. Однак відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , незважаючи на отримання ними відповідних послуг, за такі не оплатили. Встановлено, що станом на дату ухвалення даного рішення суду, грошове зобов'язання перед позивачкою ФОП ОСОБА_1 за отримані послуги з вивезення твердих побутових відходів відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не виконано.
Відтак позивачкою ФОП ОСОБА_1 ставиться вимога щодо сплати основної суми заборгованості у розмірі 2 420 грн. 45 коп., з урахуванням встановленого індексу інфляції за визначений нею у межах пред'явлення такої вимоги період прострочення - з 18.11.2019 року по 18.11.2022 року, розмір якого, згідно з наданим ним розрахунком (міститься у справі, а. с. 9), складає 1 063 грн. 11 коп.. Окрім цього, згідно з наданим зазначеною позивачкою розрахунком (міститься у справі, а. с. 9), три проценти річних за користування коштами за вищевказаний період становить 218 грн. 04 коп..
Релевантні норми та джерела права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, мотиви їх застосування.
Встановлені судом цивільні правовідносини щодо невиконання зобов'язання на підставі правочину з надання/отримання житлово-комунальних послуг, у тому числі щодо вивезення твердих побутових відходів, а також про застосування наслідків порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України), Житловим кодексом України (у редакції Закону України № 2215-ІХ від 21.04.2022 року «Про дерадянізацію законодавства України») (надалі - ЖК України), Законом України Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про відходи», Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», профільними підзаконними нормативними актами.
Так, за змістом ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. У свою чергу, індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Перелік житлово-комунальних послуг наведений у статті 5 вищевказаного Закону, до котрих, з-поміж іншого, належать послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно пункту 5 ч. 2 ст. 7, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Водночас, згідно з положеннями ч. 1 та 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов'язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Послуга з поводження з побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи», громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.
Згідно з пунктом 3 «Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070, послуги з поводження з побутовими відходами надаються суб'єктом господарювання, визначеним органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах в установленому законодавством порядку виконавцем послуг з вивезення побутових відходів. Договір про надання послуг укладається між споживачем та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів відповідно до Типових договорів про надання послуг з поводження з побутовими відходами згідно з додатками 1 і 2 до цих Правил.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, з-поміж іншого, є договори та інші правочини.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У свою чергу інфляція - це знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності, дисбаланс попиту і пропозиції.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Так, згідно із ст. вказаного Закону індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Відповідно до ст. 3 вказаного Закону індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому іншого порядку компенсації грошей (грошових коштів) у зв'язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.
Висновок суду за результатами розгляду справи.
Оскільки на підставі зібраних та перевірених судом доказів встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оплатили за надані їм позивачкою ФОП ОСОБА_1 протягом листопада 2019 року-листопада 2022 року послуги з вивезення твердих побутових відходів, то зазначена позивачка правомірно виставила зазначеним відповідачам рахунок за такі послуги у розмірі 2 420 грн. 45 коп..
Отже із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачки ФОП ОСОБА_5 у солідарному порядку підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів за період з 18.11.2019 року по 18.11.2022 року у сумі 2 420 грн. 45 коп., на виконання вимог укладених між сторонами у цій справі та діючих у згаданому періоду відповідних Публічних договорів про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, розроблених згідно з додатками 1 і 2 до Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 року № 1070.
Також з огляду на те, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушили вказане грошове зобов'язання, у позивачки ФОП ОСОБА_1 виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, за період, про котрий зазначає ця позивачка, не виходячи при цьому за межі загальної позовної давності, у сумі 1 063 грн. 11 коп. та 218 грн. 04 коп. відповідно.
Таким чином позовні вимоги у цій справі підлягають до задоволення у повному обсязі. Зокрема слід стягнути у солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачки ФОП ОСОБА_1 3 701 грн. 60 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, з урахуванням встановленого індексу інфляції за певний період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості. При цьому суд приймає до уваги, що розмір нарахованої позивачкою ФОП ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з вивезення твердих побутових відходів, як і розмір цієї заборгованості, визначений з урахуванням встановленого індексу інфляції за певний період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оспорювався, й відповідні докази на спростування цього у матеріалах справи відсутні.
Щодо розподілу судових витрат у справі.
Розподіл судових витрат у справі, котрі полягають у сплаті позивачкою ФОП ОСОБА_1 судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду із вимогою майнового характеру у розмірі 992 грн. 40 коп. і підтверджуються платіжним дорученням № 392 від 15.12.2021 року та № 912 від 17.11.2022 року (містяться у справі, а. с. 1, 2), слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, в силу ухвалення рішення на користь зазначеної позивачки, слід покласти на відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якими не надано суду доказів на підтвердження наявності у них пільг, котрі дають підстави для звільнення їх від сплати судового збору та, як наслідок, неможливості покладення на них відповідного обов'язку щодо його стягнення на користь зазначеної позивачки, у рівних частинах.
Доказів понесення учасниками цієї справи інших судових витрат, пов'язаних з її розглядом, окрім як сплати позивачкою ФОП ОСОБА_1 судового збору за пред'явлення позовної заяви до суду, матеріали цієї справи не містять.
Керуючись статтями 4-5, 7, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 191, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів,з урахуванням встановленого індексу інфляції за певний період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості, - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3 701 (три тисячі сімсот одну) грн. 60 коп. за оплату житлово-комунальних послуг з вивезення твердих побутових відходів,з урахуванням встановленого індексу інфляції за певний період прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми заборгованості.
Стягнути у рівних частинах з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп. понесених судових витрат у справі, тобто по 330 (триста тридцять) грн. 80 коп. з кожного.
Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання суддею.У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, що є у даному випадку, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення та підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне найменування сторін у справі.
Позивачка: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ; місце проживання фізичної особи-підприємця: АДРЕСА_3 ; дата та номер запису про проведення державної реєстрації: 22.09.2014 року, 24170000000011206.
Відповідачка 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянка України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач 2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянин України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідачка 3: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; громадянка України; зареєстроване місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Дата складення та підписання повного судового рішення без його проголошення: 17 січня 2023 року.
Суддя Володимир МИКИТИН