Справа № 632/929/22
провадження № 1-кп/632/29/23
18 січня 2023 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання ОСОБА_6 від 18 січня 2023 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12022221120000192 від 11 серпня 2022 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -
якому висунуто обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, -
У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Під час судового розгляду прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , з огляду на те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і не зникли. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, оскільки розуміючи тяжкість кримінального покарання за вчинені злочини та не маючи постійного місця мешкання, може безперешкодно виїхати за межі району, області, враховуючи відсутність стійких соціальних зв'язків. Зокрема, вивченням особи обвинуваченого встановлено, що у останнього відсутні міцні соціальні зв'язки, не одружений, офіційно непрацевлаштований, тобто існують всі умови для залишення як території міста, так і області чи перетину державного кордону України та відсутні особи, які можуть вплинути на поведінку підозрюваного ОСОБА_4 . Також прокурор зазначає, що на теперішній час наявний ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 у минулому неодноразово засуджувався, у тому числі за вчинення злочинів проти власності, та через один день після відбуття покарання у виді позбавлення волі, скоїв нові тяжкі злочини в умовах воєнного стану. На думку прокурора, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що у даному кримінальному провадженні відпали ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначивши, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, а тому просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, зобов'язаний встановити, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 06 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 30 листопада 2023 року було продовжено.
Обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.
Отже, на даній стадії судового провадження суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення) шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Отже, щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд вважає необхідним зазначити таке.
Військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Ризик переховування від суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Суд приймає до уваги, що з 24 лютого 2022 року для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, а відтак спроба переховуватися від суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, зокрема перетнути кордон, а тому існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, оскільки реальна загроза покарання у вигляді позбавлення волі може спонукати людину, вживати всі можливі заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності.
Крім того, оцінюючи ризик втечі у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58), суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 до взяття під варту у зареєстрованому шлюбі не перебував, офіційно ніде не працював, неповнолітніх дітей та батьків похилого віку не має. Інших даних про міцність соціальних зв'язків за місцем проживання обвинуваченого, які б свідчили про наявність стримуючого фактору та подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого, суду не надано.
Отже, суд вважає, що сукупність наведених чинників свідчить про певну ступінь ймовірності того, що обвинувачений може вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, а відтак наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є явно обґрунтованим.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 неодноразово засуджувався, зокрема за вчинення злочинів проти власності, не має джерел для існування, та, через один день після відбуття покарання у виді позбавлення волі, вчинив нові злочини проти власності, в умовах воєнного стану, що у сукупності свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінально-протиправних діянь.
Аналізуючи викладене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, суд вважає встановленим наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_4 переховуватися від суду, з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисником ОСОБА_5 та його підзахисним, проте в даному конкретному випадку, суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
Таким чином, суд, аналізуючи доводи сторін кримінального провадження, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявності відомостей про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, відомості, що стосуються особи обвинуваченого, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість тримання обвинуваченого під вартою, вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Суд вважає, що обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не встановлено, а тому клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, суд вважає можливим продовжити альтернативний запобіжний захід обвинуваченому у вигляді застави - у мінімальних межах розміру, визначеного п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 51780 гривень (2589 х 20 = 51780). Внесення застави саме в такому розмірі, на думку суду, може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризику, встановленому ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задовольнити з обранням альтернативного запобіжного заходу у виді застави, а в клопотанні захисника та обвинуваченого про застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, в разі внесення застави на обвинуваченого будуть покладені такі обов'язки, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки у зв'язку з запровадженням правового режиму воєнного стану;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, визначити не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 березня 2023 року, включно. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, останній зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331,350 КПК України, суд,
Клопотання прокурора від 18 січня 2023 рокупро продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 - задовольнити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, до 18 березня 2023 року, включно.
Продовжити ОСОБА_4 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 51780 (п'ятдесят одна тисяча сімсот вісімдесят) грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за такими реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA208201720355299002000006674; призначення платежу: застава у справі № 632/929/22, провадження № 1-кп/632/84/22), до сплину терміну тримання під вартою.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатись із населеного пункту, у якому він мешкає, за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, за винятком випадків необхідності забезпечення особистої безпеки у зв'язку з запровадженням правового режиму воєнного стану;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади, у разі наявності, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Первомайського міськрайонного суду Харківської області, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово Первомайський міськрайонний суд Харківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави до 18 березня 2023 року.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити захиснику, прокурору, обвинуваченому негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для негайного вручення обвинуваченому та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, що перебуває під вартою протягом того-ж строку, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя:ОСОБА_1