справа № 631/83/23
провадження № 2-о/631/13/23
23 січня 2023 року селище міського типу Нова Водолага
Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Трояновської Т. М.,
за участі секретаря судового засідання Тиндик С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення Нововодолазького районного суду Харківської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
ОСОБА_1 звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області із заявою, поданою в порядку окремого провадження, в якій просить встановити факт смерті чоловіка - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Оса, Пермської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі міського типу Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області, у віці 75 років. На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що 27 грудня 1970 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про одруження. До недавнього часу заявник проживала в селищі міського типу Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області, проте була вимушена переїхати до села Дерегівка, Харківського району Харківської області, де нараз і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою № 6320-7001572877 від 18 жовтня 2022 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік заявниці, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується тимчасовим свідоцтвом про смерть від 02 липня 2022 року № 102, яке видано Комунальним некомерційним підприємством «Куп'янським центром первинної медико-санітарної допомоги» Куп'янської міської ради Харківської області. За твердженням ОСОБА_1 вона зверталась до Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для реєстрації смерті чоловіка, але їй повідомили про неможливість здійснення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 з посиланням на наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу від 08 липня 2022 року № 147), яким затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), згідно якого селище міського типу Ківшарівка (Куп'янської міської територіальної громади) Куп'янського району Харківської області віднесено до тимчасово окупованих територій України (розділ VІІ пункт 4 Додатку), а отже пред'явлений документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснює свої повноваження. Для вирішення порушеного питання рекомендовано звернутися до суду. Встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть державного зразка.
Ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області від 23 січня 2023 року заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
Заявник, ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилась, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Скориставшись правом, наданим частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_1 на адресу суду подала заяву, що була зареєстрована за вхідним № 336/23-вх. від 23 січня 2023 року, відповідно до якої просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Уповноважений представник заінтересованої особи - Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання теж не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України. Про причини своєї неявки суд не повідомляли, ніяких клопотань на адресу суду не направляли.
З цього приводу суд вважає за необхідне значити, що відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, частиною 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, враховуючи стислий термін розгляду справ даної категорії передбачений частиною 2 статті 317 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, при цьому відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши доводи заяви, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують правовідносини, що виникли, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Вирішуючи дані правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно з пунктом 5 частини2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження.
Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з'ясування необхідних фактів за відсутності правового спору. Відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, який не є вичерпним.
Разом із тим, положеннями частин 1 та 2 статті 317 Цивільного процесуального кодексу України передбачені наступні особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, зокрема, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
З цього приводу суду зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15 березня 2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Крім того, Указом Президента України № 259/2022 від 18 квітня 2022 року, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21 квітня 2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Також Указом Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22 травня 2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України продовжено строк дії воєнного станув Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15 серпня 2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного станув Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Окрім того, Указом Президента України № 757/2022 від 07 листопада 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 8189-ІХ від 16 листопада 2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного станув Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Відповідно до статті 1 Закону України № 389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із вищевикладеного убачається, що починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 13 своєї Постанови від 31 травня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті за умовами підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
З матеріалів справи судом установлено, що 27 грудня 1970 року заявник, ОСОБА_1 , 1946 року народження, зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , 1947 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 27 грудня 1970 року, місце реєстрації: село Вязова, Краснокутського району Харківської області, актовий запис №11. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та жінки зазначено як « ОСОБА_1 ».
Таким чином, заявник, ОСОБА_1 , є членом сім'ї померлого ОСОБА_2 , а саме дружиною, відтак у відповідності до приписів абзацу 2 частини 1 статті 317 Цивільного процесуального кодексу України має право на звернення до суду з відповідною заявою.
Згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 18 жовтня 2022 року № 6320-7001572877, виданої Нововодолазькою селищною радою Харківської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження село Вязове, Краснокутського району, Харківської області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактично проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_2 .
На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявник надала суду копію лікарського свідоцтва про смерть № 102 від 04 липня 2022 року, форма 106/о, виданої 04 липня 2022 року Комунальним некомерційним підприємством «Куп'янський центр первинної медико-санітарної допомоги» Куп'янської міської ради Куп'янського району Харківської області, з якої убачається, що 02 липня 2022 року вдома за адресою: АДРЕСА_1 , помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті: ракова інтоксикація, рак простати.
Також 02 липня 2022 року Комунальним некомерційним підприємством «Куп'янський центр первинної медико-санітарної допомоги» Куп'янської міської ради Харківської області було видано тимчасове свідоцтво про смерть з якого убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до пункту 5 частини 4 Розділу VІІ Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 05 липня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 08 липня 2022 року № 147) Куп'янська міська територіальна громада (Харківська область) включена до переліку таких територіальних громад, які перебувають в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 3 статті 49 Цивільного кодексу України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені та смерть.
Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, в тому числі державна реєстрація смерті особи, встановлений Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року № 52/5 (далі по тексту - Правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні).
Відповідно до пунктів 2 та 3 розділу І зазначених Правил, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та інших актів законодавства.
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064.
Районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника.
Відповідно до приписів статті 17 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398 - VІ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово - експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб, на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово - медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем його поховання.
Правилами державної реєстрації актів громадянського стану в Україні визначено, що підставою для державної реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);
б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть).
У даному випадку хоча лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає формі первинної облікової документації № 106/0, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, але враховуючи, що воно видано лікарською установою, яка діяла на тимчасово окупованій території, відсутня можливість реєстрації смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, а тому єдиною підставою для такої реєстрації є рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Згідно з термінами, визначеними у статті 1-1 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України (тимчасово окупована територія) - є частина території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Положеннями частини 2 статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь - які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.
Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану (частина 3 статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Як визначено у частинах 1 та 2 статті 1 наведеного вище Закону України, правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.
За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб'єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.
Як вже зазначалося відповідно до пункту 5 частини 4 Розділу VІІ Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 05 липня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 08 липня 2022 року № 147) Куп'янська міська територіальна громада (Харківська область)була віднесена до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на день смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, ті обставини, що в липні 2022 року територія Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області, до складу якої входить селище міського типу Ківшарівка, перебувала під окупацією збройних формувань Російської Федерації і такі формування здійснювали повний контроль над цією територією, суд визнає загальновідомими, тому вони не потребують доказування відповідно до частини 3 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, основоположним у вирішенні питання про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України суд вважає саме встановлення тієї обставини, що територія України, на якій померла особа у певний час, є саме окупованою територією.
Отже, враховуючи вищевикладене, заявник з об'єктивних причин не має змоги надати документи, передбачені законом для реєстрації смерті чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Приписами статтей 3, 8 та 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки» з яких вбачається, що документи видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але, «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці.
Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречинни» (Loizidou v. Turkey, рішення від 18 грудня 1986 року) Європейський суд з прав людини обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у справах - «Кіпр проти Туречинни» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, рішення від 23 лютого 2016 року) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому, Європейський суд з прав людини констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defaсkto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш смертним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, рішення від 10 травня 2001 року).
Спираючись на сформульований у цій справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі «Мозер проти Республіка Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою) - (Mozer v. The Republic of Molbova and Russia).
Враховуючи наведене, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд бере до уваги та надає оцінку документам про смерть особи, що видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснювали свої повноваження, як доказам у справі.
За цих обставин, суд вважає надані заявником медичні документи є доказом смерті ОСОБА_2 не дивлячись на те, що медична установа, яка видала ці документи, знаходиться на території, яка тимчасово не контролювалось органами державної влади України.
З огляду на викладене, враховуючи, що селище міського типу Ківшарівка Куп'янської міської територіальної громади Куп'янського району Харківської області, де помер ОСОБА_2 , станом на 02 липня 2022 року була тимчасово окупованою територією, заявник з об'єктивних причин не має змоги надати документи, передбачені законом для реєстрації смерті, тобто для проведення державної реєстрації смерті є об'єктивні перешкоди, приймаючи до уваги, що встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України має юридичне значення для заявника, так як дозволить використати право на реєстрацію смерті та отримання свідоцтва про смерть на території України, де органи влади здійснюють свої повноваження, суд доходить висновку про необхідність задоволення заяви.
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, одним із способів якого є встановлення факту.
Відповідно до частини 4 статті 317 Цивільного процесуального кодексу України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
На підставі абзацу 1 частини 4 статті 317 та пункту 8 частини 1 статті 430 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду про встановлення факту смерті підлягає негайному виконанню.
Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з положень частини 7 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, яка мовить, що судові витрати не відшкодовуються та враховує приписи пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», якими визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення факту народження або смерті, поданих у зв'язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру;
Отже, враховуючи положення статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати по справі слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», статтями 4, 5, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 82, 128 - 131, 211, 223, 247, частинами 1 та 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, 272, 273, частиною 1 та 2 статті 293, статтею 294, частиною 2 статті 315, статтями 317, 352, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , із залученням до участі у справі в якості заінтересованої особи: Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - задовольнити.
Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Оса, Пермської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у селищі міського типу Ківшарівка, Куп'янського району, Харківської області, у віці 75 років та на час смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в загальному порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до Нововодолазького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду (адреса: 63002, Харківська область, місто Валки, вулиця Харківська, будинок № 4, в приміщенні Валківського районного суду Харківської області) безпосередньо, або через Нововодолазький районний суд Харківської області, або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:
Заявник: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання чи перебування: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа: Нововодолазький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, селище міського типу Нова Водолага, вулиця Донця Григорія, будинок № 18-А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04058522.
Суддя: Т. М. Трояновська