Справа № 643/411/23
Провадження № 2-о/643/29/23
19.01.2023
19 січня 2023 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Сугачової О.О.,
за участю секретаря судових засідань Новакової Т.С.,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Салтівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_1 зазначила, що в селі Тавільжанка, Куп'янського району, Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , про що 29.04.2022 Комунальним некомерційним підприємством медико-санітарної допомоги Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської області видано лікарське свідоцтво про смерть № 39 та довідку про причину смерті від 29.04.2022. Отримати свідоцтво про смерть у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території. Встановлення факту смерті необхідно для державної реєстрації смерті ОСОБА_1 , отримання в державному органі України свідоцтва про смерть.
ОСОБА_1 надала суду письмову заяву про слухання справи за її відсутності, вимоги заяви підтримує, просить задовольнити.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, дійшов такого висновку.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Верховною Радою України (Закон України № 2102-IX від 24.02.2022) зі змінами, внесеними Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, на всій території України, в тому числі в с. Тавільжанка, Куп'янського району, Харківської області, де померла ОСОБА_2 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено, у зв'язку з чим факт смерті не було зареєстровано в установленому порядку.
Діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому, видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 цього Закону передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Відповідно до ст.ст.3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
За ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень частини 2 статті 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Положення ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачають, що державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті в певний час або про оголошення її померлою.
Форма лікарського свідоцтва про смерть, що видається закладами охорони здоров'я або судово-медичною установою та вимоги і підстави його заповнення встановлені Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженою Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545.
Зокрема, Інструкцією серед іншого встановлено, що: лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину (пункт 2.2.); у разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину (пункт 2.3.); забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті (пункт 2.4.).
Отже, діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється. Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду за результатами розгляду листа Віце-прем'єр-міністру України - Міністру з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 07 квітня 2021 року № 22/4-1801-21 відповідно до ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення апеляційних та місцевих судів методичною інформацією з питань правозастосування було надано роз'яснення щодо особливостей розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, згідно з якими, положення цивільного процесуального закону не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. Звернуто увагу, що згідно з ч. 2 ст. 319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. З огляду на наведене, роз'яснено, що під час розгляду судами справ про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .
Такий факт підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с.8), копією Витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а.с.9), копією паспорта (а.с.4, 10-12).
Згідно з копією паспорта серії НОМЕР_1 , виданого Дворічанським РВ УМВС України в Харківській області 22.01.1998, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Севастополь, є громадянкою України (а.с.10-12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією лікарського свідоцтва про смерть № 39 від 29.04.2022 виданого Комунальним некомерційним підприємством медико-санітарної допомоги Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської областіта копією довідки про причину смерті від 29.04.2022 № 39 (до форми № 106) (а.с.13-14).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в такому випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.
Отже, підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.
Докази, що містяться у справі, зокрема, копія лікарського свідоцтва про смерть № 39 від 29.04.2022 виданого Комунальним некомерційним підприємством медико-санітарної допомоги Дворічанської селищної ради Куп'янського району Харківської областіта копія довідки про причину смерті від 29.04.2022 № 39 (до форми № 106), підтверджують факт смерті ОСОБА_2 .
Встановлення факту смерті має для заявниці юридичне значення, оскільки потрібно їй для державної реєстрації смерті матері, отримання в державному органі України свідоцтва про смерть.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту смерті підлягає задоволенню, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявниці свідоцтво про смерть матері видане державним органом України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 81, 247, 263-265, 315-319, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Задовольнити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Салтівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилася в м. Севастополь, Україна, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Тавільжанка, Куп'янського району, Харківської області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Копію судового рішення невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.
Роз'яснити, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.О. Сугачова