Справа № 953/5980/22
н/п 2/953/1701/23
20 січня 2023 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судових засідань - Кот Я.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Київського районного суду м.Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі-відповідач), третя особа: Департамент служб у сп равах дітей Харківської міської ради, у якій прохає: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 23.10.2015 у Київському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Харківського місцевого управління юстиції, актовий запис № 712; визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю, тобто з нею.
В обгрунтування позову позивачка посилається на те, що 23.10.2015 між нею та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського місцевого управління юстиції, актовий запис №712. Від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказує, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що між подружжям відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Приблизно з липня 2019 року подружжя припинило будь-яке ведення спільного господарства, припинені подружні стосунки та спілкування. ОСОБА_1 також вказує, що подружжя втратило почуття любові та поваги одне до одного. Вважає, що збереження родини та відновлення шлюбних стосунків є неможливим.Спір про поділ майна відсутній.
Ухвалою від 31.08.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано 7-денний строк для усунення недоліків.
Представник позивачки в установлений судом строк, усунула недоліки позовної заяви, про що подана відповідна заява.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.09.2022 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження за вказаною цивільною справою, розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.10.2022 роз'єднано позовні вимоги у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, виділивши позовну вимогу про розірвання шлюбу в окреме провадження.
Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суд від 25.10.2022, відповідно до п.п.2.3.30 Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року, виділена в окреме провадження судова справа, передана головуючій судді Лисиченко С.М.
Ухвалою від 27.10.2022 відкрито спрощеного позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання, яке призначене на 16.01.2023, не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку. Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Зубенко В.В. подала до суду заяву про розгляд справи без участі позивачки та за відсутністю її представника, позовні вимоги просила задовольнити. Після розірвання шлюбу просила залишити прізвище « ОСОБА_4 ». Проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, на підтвердження чого в матеріалах справи наявна поштова кореспнденція, яка повернута оператором поштового зв'язку у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за їхньої відсутності до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності відповідача та згідно ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.10.2015, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено шлюб, зареєстрований 23 жовтня 2015 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 712. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 .
Від шлюбу сторони мають дитину: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначений факт підтверджується: свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 19.02.2016, виданого Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №76, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 1 статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).
Згідно з статтею 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов'язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.
Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов'язком.
Судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачем, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, на час розгляду даної справи вони спільного господарства не ведуть, мешкають окремо один від одного. Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивачки, так і відповідача. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін, суду не надано.
Враховуючи зазначене, та те, що відповідачем відзиву на позов не надано, суд розглядає справу на підставі наявних в матеріалах справи доказах, приходить до висновку, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, суд вважає за можливе залишити позивачці ОСОБА_1 прізвище - ОСОБА_4 .
Відповідно до статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 206, 263-265 ЦПК України, статтями 24, 56, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 23 жовтня 2015 року Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 712.
Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище - « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 16 січня 2023 року.
Суддя С.М. Лисиченко