Справа №639/293/23
Провадження №4-с/639/6/23
про відмову у відкритті провадження
23 січня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглядаючи матеріали скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), -
20.01.2023 року заявник ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду м. Харкова зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якій просить суд визнати бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо не зняття арешту з належного заявнику нерухомого майна неправомірною; зняти зареєстроване у реєстрі 09.07.2004 року за номером 59499 обтяження у виді арешту нерухомого майна (скасувати арешт майна), а саме з: квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладене на підставі повідомлення №1743 від 29.04.2004 року ВДВС Жовтневого району м. Харкова; зобов'язати державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) зняти зареєстроване у реєстрі 09.07.2004 року за номером 59499 обтяження у виді арешту нерухомого майна (скасувати арешт майна), а саме з: квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладене на підставі повідомлення №1743 від 29.04.2004 ВДВС Жовтневого району м. Харкова.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за скаргою, враховуючи наступне.
Статтями 447, 448 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження».
За приписами ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Публічно-правовими є спори між особою, на майно якої накладено арешт у виконавчому провадженні і яка не є боржником у цьому провадженні, та органом державної виконавчої служби - суб'єктом владних повноважень з приводу рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих (вчинених) під час проведення опису та арешту майна, що не пов'язані з визнанням права власності на арештоване майно.
Таким чином, за змістом наведених положень Закону України «Про виконавче провадження», в судовому порядку може бути ухвалено рішення про зняття арешту з майна у випадку незавершеного виконавчого провадження або у випадку, коли особа вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, та одночасно звертається з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Разом з тим, положеннями ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.
Таким чином, арешт майна, який не пов'язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правилами розділу VII ЦПК України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 26.09.2019 року у справі №607/3894/17.
Зі змісту скарги вбачається, щоОСОБА_1 фактично оскаржує дії та бездіяльність ВДВС та держаного виконавця з приводу не зняття арешту з її майна однак не є і не була стороною виконавчого провадження, про що зазначає у скарзі. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не була боржником у виконавчому провадженні та вважає, що на її майно накладено арешт з незрозумілих причин, вказане питання повинно вирішуватись шляхом пред'явлення нею відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, а не шляхом подачі скарги в порядку ст. 447 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на вищевикладені положення закону та судову практику Верховного Суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за скаргоюОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), оскільки вищевказана скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства в порядку ст. 447 ЦПК України.
Згідно з ч.2-5 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 19, 186, 260, 261, 272, 353, 447 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У відкритті провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 23.01.2023 року.
Суддя Н.В. Баркова