11 січня 2023
м.Харків
Справа № 639/1781/21
провадження 2/639/113/23
Жовтневий районний суд м.Харкова
у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.
за участю секретаря-Семенюк А.Є.
учасники справи:
позивачі- ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представники позивачів- ОСОБА_3 , ОСОБА_4
відповідач- ОСОБА_5
представник відповідача- ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
У березні 2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом жо ОСОБА_5 і просили визначити їм додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті її бабусі ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що згідно заповіту від 25.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, бабуся заповіла сторонам в рівних частках кожному все своє майно. Про вищезазначений заповіт позивачам стало відомо випадково від батька ОСОБА_5 наприкінці 2021, тобто після спливу шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини. Зі слів батька , заповіт стосувався тільки його та запросив до приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Пугачової І.В. на узгоджену ним дату 05.02.2021. Нотаріус повідомив про пропущення позивачами строку подання заяви і усно відмовила у вчиненні нотаріального дії. На письмове звернення позивачів від 10.02.2021 приватний нотаріус лише роз'яснила вимоги ст.ст. 1268-1272 ЦК України. Крім того, стверджують, що нотаріус їх не повідомляв про наявність заповіту, заяву у встановлений шестимісячний строк не подавали, адже не є спадкоємцями першої черги.
Відповідач ОСОБА_5 ,заперечуючи проти задоволення позову, надав відзив на позовну заяву, в якому стверджує,що він є єдиним спадкоємцем після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час її смерті ОСОБА_7 належала на праві власності квартира у АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.12.2010. Про наявність заповіту позивачам було відомо ще з серпня 2009, про що їх повідомила бабуся. На той час у неї у власності перебувало 68/100 частин житлового будинку згідно договору дарування від 16.01.1996 і мати відповідача не бажала, щоб після її смерті цим будинком володіла разом з сином ОСОБА_5 його дружина ОСОБА_8 , з якою у матері були напружені стосунки, тому вона продала житловий будинок 29.10.2010 та придбала квартиру у АДРЕСА_2 , яку згодом передала онукові ОСОБА_2 , уклавши з ним договір купівлі-продажу, а також придбала квартиру у смт. Солоницівка, що входить до спадкової маси, де вона з відповідачем проживала. Отже, як вважає відповідач, за життя його мати виконала усі домовленості між нею та онуками , а заповіт, складений у 2009, стосувався частини житлового будинку, який продано у 2010. Доводи позивачів про поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини не відповідають дійсності і не підтверджені ,на думку ОСОБА_5 , належними і допустимими доказами ( а.с. 91-94).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 24.03.2021, за клопотанням позивачів, витребувана у приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Харківської області Пугачової І.В. копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 (а.с.24-25).
Суд, вислухавши вступне слово і пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного.
ОСОБА_7 , яка проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області 16.07.2020. Зазначена квартира належала ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 28.12.2010 ( а.с. 26,38, 48-51).
За життя ОСОБА_7 25.08.2009 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І., яким все своє майно заповіла в рівних частках кожному: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ( а.с. 54-55).
Заяву від 03.12.2020 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 , тобто у встановлений законом шестимісячний строк, подав син ОСОБА_5 . При відкритті спадкової справи № 35/2020 нотаріусом отримана інформаційна довідка зі Спадкового реєстру ( заповіти/спадкові договори) про наявність чинного заповіту ( а.с. 40, 41).
Таким чином, у шестимісячний строк після смерті ОСОБА_7 приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І., який відкрив спадкову справу, було відомо про наявність заповіту.
Як вбачається з інформації приватного нотаріуса Дергачівського районного нотаріального округу Пугачової І.В., наданої суду, заповіт був посвідчений іншим нотаріусом, відповідно, його зміст не був відомий. Спадкоємець ОСОБА_5 заповіт не надав, але повідомив, що він у нього і на його ім'я. Після спливу строку для прийняття спадщини спадкоємець прийшов отримувати свідоцтво про спадщину та надав заповіт. Після ознайомлення зі змістом заповіту, видача спадщини була зупинена, а відповідач ОСОБА_5 повідомив, що буде особисто вести переговори зі своїми синами -спадкоємцями за заповітом ( а.с. 34).
Зазначені відомості щодо проведення переговорів ОСОБА_5 з іншими спадкоємцями повністю відмовідають поясненням позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про повідомлення їх щодо наявності заповіту без зазначення позивачів, як спадкоємців, та необхідність прибути до нотаріуса 05.02.2021, тобто після спливу строку на прийняття спадщини, якій закінчився 14.01.2021.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що разом з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до нотаріуса прибула свідок ОСОБА_9 .
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_9 пояснила, що мати позивачів ( колишня дружина відповідача ОСОБА_5 ) попросила її супроводжувати синів до нотаріальної контори. У її присутності нотаріус попросила позивачів написати заяву про відмову від спадщини, оскільки ними пропущено встановлений шестимісячний строк.На запитання свідка про причини неповідомлення про заповіт, відповідач ОСОБА_5 відповів, що не знав про нього. Про зміст заповіту внуки спадкодавця дізналися від нотаріуса. Зазначене підтвердила також свідок ОСОБА_10 , якій відомо про ці обставини від племінників-позивачів. Крім того, вона пояснила, що онуки підтримували до останнього зв'язок з бабусею, допомагали їй, цікавились станом здоров'я, проте відповідач на бажав спілкуватись з синами.
10.02.2021 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направили приватному нотаріусу Дергачівського нотаріального округу Харківської області Пугачовій І.В. заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 і вказали, що про існування заповіту дізнались наприкінці січня 2021. Листом від 12.02.2021 нотаріус роз'яснив позивачам про порушення ними положень ст. 1270 ЦК України та запропонував звернутися до суду ( а.с. 12, 14,16).
Доводи відповідача про те, що заповіт його матері, складений 25.08.2009, стосувався частини житлового будинку, що на той період належав ОСОБА_7 і був продано нею 29.10.2010 є необгрунтованими, тому як ОСОБА_7 заповідала не конкретний об'єкт нерухомості, а взагалі все своє майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, що їй буде належати на день її смерті і на що за законом матиме право.
Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у разі доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, 15 квітня 2020 року у справі № 190/106/18, 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 591/1271/18, від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19 , від 21 жовтня 2021 року у справі № 643/13260/19 , від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Приватний нотаріус на порушення Закону України «Про нотаріат», пункту 2.2 глави 9, пунктів 2.2, 2.3 і 3.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, не витребував у ОСОБА_5 оригінал заповіту при зверненні до нотаріуса 03.12.2020 із заявою про прийняття спадщини, не витребував повної інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, шляхом направлення запиту, не вчинив дій для розшуку спадкоємців, зокрема й засобами публічного оголошення або повідомлення у пресі, якщо йому не було відомо місце проживання , місце проживання або місце роботи спадкоємців.
Суд , дослідивши надані позивачем докази та врахувавши пояснення сторін по суті справи, виходячи із встановлених обставин, дійшов висновку про наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання позивачами заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що вони не проживали спільно зі спадкодавцем, не знали про заповіт на своє ім'я і дізнались про нього лише у наприкінці січня 2021, вже після спливу передбаченого законом строку для прийняття спадщини, нотаріус про заповіт позивачів не повідомив, що свідчить про поважність причини пропуску такого строку.
Відповідач ОСОБА_5 не надав належних і допустимих доказів обізнаності відповідачів про наявність заповіту ОСОБА_7 у межах шестимісячного строку для прийняття спадщини, тому наявні правові підстави для визначення позивачам відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України додаткового строку , достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті бабусі, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 19, 81, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 додатковий строк у три місяці з дня набрання рішення законної сили для прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони: позивачі- ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 );
- ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 );
відповідач - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 ).
Повне судове рішення складено 23.01.2023.
СУДДЯ -