Справа № 201/284/23
Провадження № 1-кс/201/61/2023
06 січня 2023 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська клопотання старшого слідчого СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023041650000011 від 04.01.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
В обґрунтування поданого клопотання слідчий вказує, що у провадженні ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, перебувають матеріли кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041650000011 від 04.01.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі спеціальної лінії «102» про те, що 03.01.203 року за адресою АДРЕСА_1 сусіди чують трупний запах. По прибутті на місце слідчо-оперативною групою було виявлено труп гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Старшим слідчим СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 в період часу з 22:30 год. по 00:45 год. 04.01.2023-05.01.2023 було проведено додатковий огляд за адресою АДРЕСА_1 , в ході проведення огляду було виявлено та вилучено:
-Змив РБК з поверхні шафи;
-3 ножа з приміщення кухні;
-Складний ніж з приміщення житлової кімнати №3;
-Змив РБК з внутрішньої поверхні вхідних дверей;
-Ніж канцелярський та ніж кухонний в приміщенні кімнати №4;
-Змиви РБК з дверцят холодильнику кімната №4;
-Виріз зі шпалер зі слідами РБК;
-Ремінь з залізною бляхою зі слідами РБК;
-Виріз зі шпалер зі слідами РБК;
-Змиви РБК з підлоги та дерев'яних дверей шафи, а також скляних дверей шафи;
-Виріз тканини з дивана зі слідами РБК;
-Змив РБК з бильця дивана;
-Виріз фрагмента килима з РБК;
-Ніж в дерев'яних ножнах та ножиці;
-Фрагмент папірця в клітинку з рукописним написом «Не хочу, не буду жить!!!»;
-2 простих олівця, 1 ручка;
-4 записні книжки та 7 папірців зі зразками почерку;
-Системний блок;
-Замок з вхідних дверей.
В рамках кримінального провадження все вилучене майно було визнано речовими доказами. Вищевказані речі можуть мати доказове значення в рамках досудового розслідування кримінального провадження та будуть направлені на відповідні експертні дослідження.
Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 237 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
05.01.2023 постановою слідчого сектору дізнання ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області вилучені під час огляду речі визнано речовими доказами.
Як зазначає слідчий, накладення арешту на вказане майно необхідне з метою збереження речових доказів оскільки є достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні речі підшукані, виготовлені, пристосовані та використані як засоби та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Суд, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про можливість часткового задоволення заявленого прокурором клопотання про арешт майна, виходячи з наступного мотивування.
Розглядом вказаного клопотання встановлено що до ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі спеціальної лінії «102» про те, що 03.01.203 року за адресою АДРЕСА_1 сусіди чують трупний запах. По прибутті на місце слідчо-оперативною групою було виявлено труп гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Старшим слідчим СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 в період часу з 22:30 год. по 00:45 год. 04.01.2023-05.01.2023 було проведено додатковий огляд за адресою АДРЕСА_1 , в ході проведення огляду було виявлено та вилучено:
-Змив РБК з поверхні шафи;
-3 ножа з приміщення кухні;
-Складний ніж з приміщення житлової кімнати №3;
-Змив РБК з внутрішньої поверхні вхідних дверей;
-Ніж канцелярський та ніж кухонний в приміщенні кімнати №4;
-Змиви РБК з дверцят холодильнику кімната №4;
-Виріз зі шпалер зі слідами РБК;
-Ремінь з залізною бляхою зі слідами РБК;
-Виріз зі шпалер зі слідами РБК;
-Змиви РБК з підлоги та дерев'яних дверей шафи, а також скляних дверей шафи;
-Виріз тканини з дивана зі слідами РБК;
-Змив РБК з бильця дивана;
-Виріз фрагмента килима з РБК;
-Ніж в дерев'яних ножнах та ножиці;
-Фрагмент папірця в клітинку з рукописним написом «Не хочу, не буду жить!!!»;
-2 простих олівця, 1 ручка;
-4 записні книжки та 7 папірців зі зразками почерку;
-Системний блок;
-Замок з вхідних дверей.
.
05.01.2023 постановою слідчого сектору дізнання ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області вилучені під час огляду речі визнано речовими доказами.
Слідчий просить накласти арешт на вилучені речі під час огляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.
Вирішуючи питання про накладення арешту на вилучене під час огляду майна, слідчий суддя керується наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
За положеннями ч.7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
На підставі вимог ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктові 1 частини другої статті 170 цього Кодексу): 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб
Враховуючи наведене, є всі підстави вважати, що вилучений 02.01.2023 автомобіль є тимчасово вилученим майном.
З урахуванням досліджених обставин кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення доведено можливість доказового значення для досудового розслідування у кримінальному провадженні вилученого під час обшуку автомобіля.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно зі статтею 98 КПК України, речові докази - це матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень як слідчого судді.
Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор бажає накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні.
У даному випадку вилучені під час огляду предмети та речі, постановою слідчого від 05.01.2023, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, оскільки зазначене у клопотанні слідчого майно цілком відповідає критеріям зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України та ст. 98 КПК України, а тому існують достатні правові підстави для накладення арешту на це майно, з метою його збереження задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженню, оскільки незастосування арешту може призвести до його знищення чи приховування.
Слідчий суддя також зазначає, що відповідно до ч. 2, 9 ст. 100 КПК України речовий доказ зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ, зобов'язана зберігати його у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.
Спеціальні положення про збереження речових доказів та вирішення питання про них одночасно з постановленням судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, базується на засаді безпосередності дослідження показань, речей і документів (стаття 23 КПК України), відповідно до якої суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в речах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, на підставі вивчених матеріалів кримінального провадження за № 12023041650000011 від 04.01.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, слідчий суддя дійшов переконання про доведеність стороною обвинувачення наявності підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на тимчасово вилучені під час огляду речей за адресою АДРЕСА_1 , оскільки таке майно фактично підпадає під ознаки, визначені у ч. 2 ст. 167 КПК України, та має значення для кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 172 КПК України, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про арешт майна, розглянути без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно шляхом накладення арешту з правом користування даним майном та без права його відчуження та розпорядження ним
Керуючись ст. ст. 117, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
клопотання старшого слідчого СД ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023041650000011 від 04.01.2023 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на речі, які були вилучені в ході огляду від 04.01.2023 за адресою АДРЕСА_1 :
?Змив РБК з поверхні шафи;
?3 ножа з приміщення кухні;
?Складний ніж з приміщення житлової кімнати №3;
?Змив РБК з внутрішньої поверхні вхідних дверей;
?Ніж канцелярський та ніж кухонний в приміщенні кімнати №4;
?Змиви РБК з дверцят холодильнику кімната №4;
?Виріз зі шпалер зі слідами РБК;
?Ремінь з залізною бляхою зі слідами РБК;
?Виріз зі шпалер зі слідами РБК;
?Змиви РБК з підлоги та дерев'яних дверей шафи, а також скляних дверей шафи;
?Виріз тканини з дивана зі слідами РБК;
?Змив РБК з бильця дивана;
?Виріз фрагмента килима з РБК;
?Ніж в дерев'яних ножнах та ножиці;
?Фрагмент папірця в клітинку з рукописним написом «Не хочу, не буду жить!!!»;
?2 простих олівця, 1 ручка;
?4 записні книжки та 7 папірців зі зразками почерку;
?Системний блок;
?Замок з вхідних дверей.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1