Єдиний унікальний номер судової справи 201/531/23
Номер провадження 1-кс/201/130/2023
Іменем України
17 січня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.12.2022р. про закриття кримінального провадження № 12022041650001272 від 17.09.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
13.01.2023р. ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою на постанову старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.12.2022р. про закриття кримінального провадження № 12022041650001272 від 17.09.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В обґрунтування скарги зазначив, що кримінальне провадження закрите всупереч положенням ст. 9 КПК України без проведення жодної слідчої дії, без з'ясування усіх обставин, а тому постанова слідчого має бути скасована.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду скарги був повідомлений належним чином. Враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суддя слідчий вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі заявника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, матеріали кримінального провадження не надав.
Неявка дізнавача, слідчого або прокурора не перешкоджає розгляду скарги, що відповідає положенням ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали за скаргою, зіставивши доводи скарги з вимогами закону, приходить до висновку про необхідність задоволення скарги, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12022041650001272 від 17.09.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, розпочате на підставі заяви ОСОБА_3 .
Постановою старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.12.2022р. закрите кримінальне провадження № 12022041650001272 від 17.09.2022р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В оскаржуваній постанові йдеться про те, що кримінальне провадження розпочате на підставі заяви ОСОБА_3 , засновника та директора ТОВ «РАРИТЕТ» про те, що 12.06.2017р. між його підприємством та ТОВ «Дніпротрансдизель», очолюваним ОСОБА_5 , укладено договір на поставку продукції, згідно яких ТОВ «РАРИТЕТ» поставлена продукція товариству ОСОБА_5 на загальну суму 8208418,59 грн. Проте, розрахунки на даний час проведені не в повному обсязі, заборгованість складає 3064296,81 грн.
Крім того, 14.06.2017р. між вказаними підприємствами укладено договір, згідно якого ТОВ «РАРИТЕТ» надав певні послуги ТОВ «Дніпротрансдизель» на суму 963998,3 грн. Проте, розрахунки на даний час проведені не в повному обсязі, заборгованість складає 41536,80 грн.
17.09.2022р. та 20.09.2022р. допитаний в якості потерпілого ОСОБА_3 підтвердив вищевказані відомості.
В ході досудового розслідування встановити обставини, що вказували б на шахрайське заволодіння чужим майном не виявилося можливим. Встановити свідків протиправних дій не вдалося.
До того ж, обставини, на які вказує заявник ОСОБА_3 , свідчать про те, що договори, які були укладені між ТОВ «РАРИТЕТ» і ТОВ «Дніпротрансдизель» та зобов'язання, які виникли на підставі таких договорів перебувають у площині цивільно-правових, господарчих відносим. Також, згідно показів ОСОБА_3 ТОВ «Дніпротрансдизель» грошову заборгованість частково сплачено, що свідчить про відсутність прямого злочинного умислу в представників ТОВ «Дніпротрансдизель» на шахрайські дії з метою заволодіння грошовими коштами.
Суддя слідчий зазначає, що завданнями кримінального провадження, відповідно до ст. 2 КПК України, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу та щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
На підставі ч. 2 ст. 9 КПК України керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно та неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених випадках, - на потерпілого.
Статтею 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
У свою чергу, слідчий, прокурор під час досудового розслідування, зобов'язаний детально та всебічно перевірити доводи особи, що подала таку заяву.
Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину чи самої події, то він має звернути увагу на те, що б така постанова у обов'язковому порядку містила детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить вона висновки щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Практика Європейського суду з прав людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
А в рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява № 21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого повинна бути вмотивованою та містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, однак дані вимоги кримінально процесуального закону слідчим не були виконані, оскільки постанова про закриття кримінального провадження не містить мотивів прийняття такого рішення та їх обґрунтування.
Постанова про закриття кримінального провадження повинна містити достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена, на даний час, органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р. (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Проте, суддя слідчий вважає, що органом досудового розслідування не було дотримано вимог ст. ст. 9, 91, 110 КПК України, оскільки висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі були зроблені передчасно, без належної перевірки обставин викладених у заяві ОСОБА_3 , не надавши відповідної оцінки доказам, які були здобуті під час проведення досудового розслідування у всій їх сукупності та без збирання доказів, на які вказував заявник.
Слідчий суддя вважає за доцільне, з урахуванням принципу диспозитивності (ст. 26 КПК України), не перебираючи на себе дискреційні повноваження слідчого, які передбачають самостійність слідчого у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК України), звернути увагу на де-які обставини, що вказують на неповноту слідства, але які не є вичерпними і їх усунення не позначатиме зворотнє.
Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку, що слідчим під час досудового розслідування у кримінальному провадженні не були дотримані вимоги чинного кримінально-процесуального закону щодо всебічності та повноти, що в свою чергу робить необґрунтованою відповідну постанову, яка на підставі цього підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. У відповідності до ч. 2 цієї статті скарга повертається, якщо: 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
У зв'язку із тим, що оскаржувана постанова отримана заявником 12.01.2023р., а заявник звернулася зі скаргою до суду 13.01.2023р., строки на подання скарги не пропущені.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 91, 93, 94, 110, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.12.2022р. про закриття кримінального провадження № 12022041650001272 від 17.09.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.
Постанову старшого слідчого СВ ВП № 5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 30.12.2022р. про закриття кримінального провадження № 12022041650001272 від 17.09.2022р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - скасувати.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1