Справа № 175/162/23
Провадження № 1-кп/175/9/23
17 січня 2023 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретареві ОСОБА_2
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62022170020000831 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с.Хиженці Лисянського району Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат»
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України -
Відповідно до обвинувального акту і угоди про визнання винуватості між прокурором і підозрюваним, встановлено, що ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин, діючи в умовах воєнного стану 07.08.2022 приблизно о 20.00 годин самовільно залишив місце несення служби військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово дислокувалася в АДРЕСА_2 , та до 23 год. 30 хв. 20.11.2022 року, проводить час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
20.11.2022 року о 22 годині 40 хвилин старшим слідчим Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, капітаном Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 старшого солдата ОСОБА_4 , у порядку передбаченому ст. 208 КПК України, біля будинку АДРЕСА_3 , затримано за підозрою у вчиненні злочину, про що складено відповідний протокол.
В подальшому, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4 мав бажання та намір повернутися на місце служби.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
04 січня 2023 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно до даної угоди підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторонами угоди визначено узгоджене покарання ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України застосувати норми ст. 69 КК України перейшовши до покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
При цьому, сторони погоджуються на підставі ст. 62 КК України замінити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі на покарання у вигляді 2 (двох) років тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців та з урахуванням вищевказаного призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
3 урахуванням ст. 69 КК України, з якої вбачається, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статті 65 КК України, сторони мають право, використовуючи положення статті 69 КК України, узгоджувати покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 407 КК України Особливої частини КК України та замість нього відповідно до положень ст. 62 КК України сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у виді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 роки.
В угоді передбачені наслідки її укладання та затвердження, невиконання яких роз'яснені ОСОБА_4 .
У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості та на її підставі винести вирок.
Захисник в режимі відеозв'язку також просив затвердити угоду про визнання винуватості та він згоден з призначенням обвинуваченому покарання, зазначеного в угоді.
Обвинувачений в режимі відеоконференції пояснив, що він цілком розуміє характер кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, по якому йому пред'явлене обвинувачення і по якому він визнає вину, розуміє наданні законом права, передбачені абзацами 1 і 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в п.1 ч.1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені в п.1 ч.3 ст.424 КПК України, йому роз'яснено та є зрозумілими.
Згоден з видом покарання, яке до нього буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити цю угоду.
Враховуючи викладене, вислухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про наявність усіх правових підстав для затвердження поданої угоди, та вважає доведеним у судовому засіданні те, що за обставин, зазначених у обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, а саме: самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
Речові докази та судові витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 369, 371-374, 475 КПК України, суд -
Угоду від 04 січня 2023 року про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_4 у присутності його захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62022170020000831 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 62 КК України замінити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі на покарання у вигляді 2 (двох) років тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців строком на 2 (два) роки.
Строк покарання обчислювати з дня затримання згідно протоколу затримання, тобто з 20 листопада 2022 року.
До набрання вироком законної сили залишити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Речові докази та судові витрати відсутні.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1