Справа № 210/2759/22
Провадження № 2/210/179/23
іменем України
17 січня 2023 року
Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Тихоненко К.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,-
До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 06 вересня 2022 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором (а.с. 1-5).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 06 вересня 2022 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді від 23 вересня 2022 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 49,52).
На виконання вимог статтей 178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 12 грудня 2022 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.
Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, скористався правом подання відповіді на відзив, який було надіслано на адресу до суду 05.01.2023року та надано докази його направлення стороні Відповідача.
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 3333031 від 13 грудня 2020 року, укладеним з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», що виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, в сумі 16564,00 грн., з яких: 5050,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11514,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. сума заборгованості за пенею, штрафами.
26 серпня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №26082021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3333031 від 13 грудня 2020 у розмірі 16564,00 грн. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, однак ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Крім того, 01 січня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3203604893/357498.
Після чого, 08.12.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №08122021, у відповідності до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно Реєстру боржників від 08.12.2021 по Договору факторингу №08122021, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до Відповідача по кредитному договору № 3203604893/357498 від 01.01.2021 в розмірі 7950,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5950,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами в розмірі 24514,00 грн.
Аргументи учасників справи
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника Позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з'явились. Представник Відповідача ОСОБА_1 - адвокат Вовк М.В. надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає позовні вимоги частково, а саме: за Кредитним договором №3333031 в розмірі 7 928,50 грн., з яких: 5050,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 878,50 грн. сума заборгованості за вітсотками. За Кредитним договором №3203604893/357498 в розмірі 3 500,00 грн., з яких: 2000,00грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1500,00 грн. сума заборгованості за вітсотками. Всього 11 428,50 грн. З розрахунком позивача щодо розміру заборгованості за кредитом відповідач не погоджується оскільки сам по собі факт укладання договору відступлення права вимоги не створює для позивача безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору. Право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування - 12.01.2021р., та розмір заборгованості повинен становити 7 928,50 грн. (5050,00грн.+2 878,50 грн.) замість обрахованю Позивачем 16 564,00 грн. Щодо розміру заборгованості за договором №3203604893/357498 від 01.01.2021р. відповідач також не погоджується, оскільки право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного Додатковою угодою №2 до договору про надання фінансового кредиту договору №3203604893/357498 строку кредитування - 02.03.2021р., та розмір заборгованості повинен становити 3500,00 грн. (2000,00грн.+1500,00 грн.) замість обрахованю Позивачем 7950,00 грн.
Отримавши відзив на позовну заяву, представником позивача подано до суду відповідь на відзив в якому останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні. Просить залишити без розгляду відзив відповідача.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Як вбачається із письмових матеріалів справи, 13 грудня 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 3333031, який підписаний електронним підписом. Відповідно до умов договору №3333031, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надає позичальнику грошові кошти у сумі 5050 грн. (п. 1.3 договору) строком на 30 днів (п. 1.4 договору). Сторони погодили фіксовану ставку за користування позикою, а саме: знижена процентна ставка 1,81% від суми позики за кожен день користування позикою у межах строку надання позики, стандартна процентна ставка 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою (п. 1.5.2 договору). Загальна вартість позики складає 7784,58 грн. та включає в себе проценти (відсотки) за користування позикою у розмірі 2734,58 грн. (а.с. 6-8,9).
Між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 26 серпня 2021 укладено Договір факторингу №26082021, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» права вимоги до боржників, казаних у Реєстрі боржників (а.с. 12-13,14).
Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом, пеню за порушення зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
При цьому, відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №26082021 від 26.08.2021 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №3333031 від 13.12.2020 у загальному розмірі 16564,00 грн., з яких: 5050,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11514,00 грн. - заборгованість за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за пенею, штрафами (а.с. 15).
Разом з цим, як слідує з картки обліку, станом на 25.08.2021 за договором №3333031 від 13.12.2020 сума загального боргу становить 16564,00 грн. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 26.08.2021 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, що вбачається з наданої разом з позовною заявою картки обліку за договором №3333031 від 13.12.2020 (а.с. 17-22).
Відтак, у межах строку користування позикою відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний був повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти за погодженою сторонами ставкою за кожний день користування позикою, однак належним чином не виконував свої зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості за кредитом у розмірі 5050,00 грн., у тому числі заборгованості за відсотками у розмірі 11514,00 грн., яку суд не вважає доведеною.
02 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надіслало відповідачу повідомлення з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором № 3333031 від 13.12.2020 в розмірі 16564,00 грн. (а.с. 16).
Також, 01.01.2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №3203604893/357498, відповідно до умов якого, ТОВ «ГОУФІНГОУ» надало відповідачу кредит у сумі 2000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5 % в день, що складає 912,5% річних, строком на 30 днів, тобто до 30.01.2021 (а.с. 28-30).
ОСОБА_1 31.01.2021року підписано електронним підписом заяву про продовження строку дії договору (пролонгацію кредиту), відповідно якого, строк дії Договору №3203604893/357498 від 01.01.2021р. продовжено на 60 днів (а.с.31).
Крім того, 08 грудня 2021 між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №08122021, у відповідності до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ГОУФІНГОУ» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 32-34).
Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №08122021 від 08.12.2021р., ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по кредитному договору № 3203604893/357498 від 01.01.2021р. в розмірі 7950,00 грн., з яких: 2000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5950 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 35), що також підтверджується розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором (а.с. 37).
15 грудня 2021 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» надіслало відповідачу повідомлення з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором № 3203604893/357498 від 01.01.2021р. в розмірі 7950,00 грн. (а.с. 36).
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що кредитні договори були укладені в електронній формі.,т ому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
За ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У договорі встановлений строк користування кредитом 30 днів. У цей строк відповідач ОСОБА_1 зобов'язаний був повернути ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошові кошти за кредитним договором №3333031 - 5050,00грн., за кредитним договором №3203604893/357498 - 2000,00 грн.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав вказане зобов'язання, він не повернув ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», а в подальшому - позивачу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в загальній сумі 7050,00 грн., то з нього на користь позивача необхідно стягнути 7050,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, постанова Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 359/2703/15ц).
Розмір одержання процентів встановлений кредитним договором №333301 від 13.12.2020р. - 1,9 % за кожен день користування кредитом, строк кредиту 30 днів.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути проценти за користування кредитом в розмірі 1,9 % за кожен день користування кредитом в межах строку кредиту (5050,00 грн. : 100 х 1,9 = 95,95 грн.), що за 30 днів становить 2878,50 грн.. (95,95 х 30 = 2878,50).
Оскільки позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 проценти за користування кредитом №333301 від 13.12.2020р. у сумі 11 514,00 грн., тому вказана вимога судом задовольняється частково.
Крім того, відповідно до п.1.1 Кредитного договору №3203604893/357498 від 01.01.2021р., відповідач отримав кредит в розмірі 2 000.00грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів, тобто до 30.01.2021р.
Розмір одержання процентів встановлений кредитним договором №3203604893/357498 від 01.01.2021р. встановлений п.1.3 Кредитного договору - 912.5% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2.5% (процентів) на добу.
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору №3203604893/357498 від 01.01.2021р., Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно Графіком розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п.3.3.3. Кредитного договору №3203604893/357498 від 01.01.2021р., Клієнт має право: Продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення Кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.
Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 до Договору про надання фінансового Кредиту договору №3203604893/357498 від 01.01.2021р., Сторони погодили продовжити строк дії Договору про надання фінансового кредиту №3203604893/357498 від 01.01.2021р. на 31 днів (включаючи 1 днів прострочення).
Тобто, після сплати Відповідачем нарахованих процентів за користування кредитом за період з 01.01.2021р. по 30.01.2021р. сторони на підставі п.3.3.3 Кредитного договору №3203604893/357498 від 01.01.2021р. продовжили строк кредитування до 02.03.2021р.
Відповідно до п.3 Додаткової угоди №2 до Договору про надання фінансового Кредиту договору №3203604893/357498 від 01.01.2021р. У зв'язку з продовження строку дії Договору, позичальник зобов'язаний здійснити повернення кредиту відповідно до зміненого Графіку розрахунків.
Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути проценти за користування кредитом в розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом в межах строку кредиту (2000,00 грн.: 100 х 2,5 = 50,00 грн.), що за 30 днів становить 1500,00 грн.. (50 х 30 = 1500,00).
Оскільки позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 проценти за користування кредитом №3203604893/357498 від 01.01.2021р. у сумі 7950,00 грн., тому вказана вимога судом задовольняється частково.
Враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 не виконано грошове зобов'язання в строки, передбачені умовами договорів позики, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь суми заборгованості за Договором позики №3333031 від 13.12.2020 року в розмірі 5050,00 грн, за Договором позики №3203604893/357498 від 01.01.2021 року в розмірі 2000,00 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі та вимоги про стягнення відсотків такими, що підлягають до часткового задоволення в сумі 2878 грн. 50 коп. та 1500,00грн., а всього до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 11 428 грн. 50 коп.
Щодо витрат на правничу допомогу
Стороною відповідача крім за все в відзиві на позовну заяву надано розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у звязку з розглядом справ на суму 3000,00 грн.
Так, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідачу правничу допомогу надавав адвокат Вовк Михайло Вадимович на підставі договору про надання правничої допомоги № 12/12/2022-Г від 12 грудня2022 року.
Розрахунковою квитанцією серії АВ-ТВ №002230 від 12 грудня 2022 року підтверджується сплата відповідачем адвокату Вовк М.В. 3000 грн. за договором про надання правничої допомоги від 12 грудня 2022 року.
Нормами частини другої статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов'язані зрозглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язаніці витрати з розглядом справи; 2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову,значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторонни або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторонни під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений, на їх надання, та перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сформованої сталої судової практики в такій категорії справ, беручи до уваги те, що відповідачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а позивачем заявлено про їх неспівмірність, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу в даній справі, в сумі 3000 грн.
Щодо судових витрат
Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки, позовні вимоги задоволено частково, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжним дорученням № 28984 від 26 серпня 2022 року, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, пропорційно до задоволеної частини позову, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 1 156 грн. 64 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,5,13,76-81,133,141, 247,263-265, 279, 274-282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 512,514,516,525, 526, 546, 551, 610,611,625, 627, 629,1050, 1054,1079,1082 ЦК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний код юридичної особи 35625014) суму заборгованості за кредитним договором №3333031 від 13.12.2020року в розмірі 7928,50грн. з яких: 5050,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2878,50грн. - сума заборгованості за відсотками; по кредитному договору № 3203604893/357498 від 01.01.2021 в розмірі 3500,00 грн., з яких: 2000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1500,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Всього 11 428,50,00грн. (одинадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень пятдесят копійок).
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний код юридичної особи 35625014) суму судового збору в розмірі 1 156,64 грн.(одна тисяча сто пятдесят шість гривень шістдесят чотири копійки).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ідентифікаційний код юридичної особи 35625014) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ),понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00грн. (три тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст судового рішення складено 20 січня 2023 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ;
- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: О. В. Чайкіна