ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
23.01.2023Справа № 911/1317/21
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд"
про відвід судді
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд"
до 1) Компанії "Google LLC";
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гугл"
про визнання інформації недостовірною, заборону та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
Учасники справи: без повідомлення (виклику)
У провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Головіна К.І.) перебуває справа № 911/1317/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" до Компанії "Google LLC" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гугл" про визнання інформації недостовірною, заборону та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, на підставі ст. 16, 91, 277 ЦК України.
22.12.2022 в судовому засіданні суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи для виклику представників позивача та відповідача-1 на 24.01.2023.
17.01.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" надійшла заява про відвід судді Головіної К.І. від розгляду справи № 911/1317/21.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 суд постановив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" про відвід судді Головіної К. І. від розгляду справи № 911/1317/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" визнати необґрунтованою; передати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" про відвід судді Головіної К.І. для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/1317/21 для розгляду заяви про відвід передано судді Трофименко Т.Ю.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" про відвід судді Головіної К.І. від розгляду справи № 911/1317/21, суд зазначає таке.
У згаданій заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" вказує, що суддя по справі не викликає довіри до суду та не втілює впевненості у своїй неупередженості й об'єктивності, а навпаки, формує тверді побоювання щодо власної безсторонності й можливості забезпечити право на справедливий суд та ставить під сумнів належне здійснення правосуддя у справі в цілому, а тому не може брати участі в розгляді даної справи та підлягає відводу.
Так, на обґрунтування зазначених доводів заявник посилається, зокрема, на те, що його позовна заява була двічі поспіль безпідставно залишена без руху; підготовче засідання призначено з порушенням вимог та строків, встановлених ч. 2 ст. 181 ГПК України; необґрунтовано були витребувані у позивача додаткові документи; безпідставно відмовлено у задоволенні та залишено без розгляду клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції ухвали від 21.10.2021, 12.09.2022, 30.11.2022); суддею не було належним чином закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті шляхом постановлення відповідної ухвали в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України; про результати засідань 20.09.2022 та 25.10.2022 нічого повідомлено не було; чергове клопотання про представника позивача про участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції, подане 15.12.2022, та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи у дистанційному режимі, подане 26.12.2022, суддею проігноровано; порушено та не дотримано встановлені законом строки розгляду справи.
За твердженнями заявника, все вищевикладене не є вираженням незгоди з процесуальними рішеннями судді, а говорить про недовіру до судді та сумніви у безсторонності судді з боку позивача, що викликані тривалими та систематичним обмеженням прав позивача і низкою порушень, допущених в рамках даної справи. Зазначені дії судді не дають позивачу впевненості щодо можливості суддею Головіною К.І. забезпечити об'єктивність та неупередженість при розгляді даної справи.
Відповідно до частин 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
суд зазначає, що заяву про відвід судді Головіної К.І. від розгляду справи № 911/1317/21 заявлено 17.01.2023, в той час як усі викладені підстави для відводу мали місце та були відповідно відомі позивачу набагато раніше, ніж за два дні до заявлення відводу.
Отже, перш за все суд звертає увагу, що позивачем подано заяву про відвід судді із пропуском встановленого частиною 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України строку.
Крім того, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу з підстав, зазначених у заяві про відвід судді, оскільки наведені в ній доводи не можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність судді, з огляду не таке.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів), у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Разом з тим, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
З аналізу Господарського процесуального кодексу України, зокрема, приписів, які регулюють зміст судових рішень, слідує, що, судове рішення, серед іншого, обов'язково повинне бути мотивованим та обґрунтованим, що, у свою чергу передбачає наявність як особистої думки судді, так і виокремлення ним власної правової позиції у спорі, у процесуальному питанні, яке потребує вирішення.
Водночас, ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).
Безумовно, фактор довіри до суду є одним з найголовніших критеріїв, забезпечення та створення умов існування якого є завданням суду. Таке завдання реалізується зі сторони суду як змістом його процесуальних рішень, так і порядком вчинення процесуальних дій. У зв'язку з цим слід розмежовувати дії сторони та дії суду. Дії сторони, як процесуального так і іншого характеру, не є діями суду. А тому можливі зловживання сторони, питання щодо наявності яких тільки поставлено перед судом і ним не вирішено, не є діями суду, що руйнують підвалини довіри до суду. Припущення у необ'єктивності судді, як суб'єктивна сторона довіри, повинно бути наслідком певних вчинків судді. Такі вчинки складають об'єктивну характеристику довіри, тобто є проявом зовнішніх ознак, що формують внутрішнє переконання. Переконання повинно бути наслідком саме дій судді, а не дій сторони. В інакшому випадку відсутність об'єктивно підтверджених вчинків суду не дає підстави вважати, що сумніви у об'єктивності суду є реальними, а не вигаданими.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у Рішенні від 09.11.2006 в справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02), згідно з якою стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Проте, суд зазначає, що наведені аргументи відповідача в обґрунтування заявленого відводу не підтверджують наявність підстав, передбачених ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Будь-яких доказів (в контексті викладених обставин), які свідчать про упередженість або необ'єктивність судді Головіної К.І. та можуть бути підставою для її відводу від розгляду справи № 911/1317/21, заявником не надано.
Натомість, викладені у заяві доводи щодо об'єктивності та упередженості судді Головіної К.І. ґрунтуються на власних переконаннях і враженнях заявника та зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями судді щодо розгляду спору та результатів розгляду відповідних вимог та клопотань ТОВ "Сімкорд", що не може бути підставою для відводу в силу ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що у випадку незгоди учасника судового процесу з процесуальними діями та рішеннями судді, він не позбавлений права на оскарження судового рішення у встановленому законом порядку з включенням таких заперечень. При цьому, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України правомірність, повнота та об'єктивність прийнятого судового рішення, вірне застосування норм матеріального чи процесуального права, оцінка доказів, є предметом дослідження у відповідному апеляційному або касаційному провадженні.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Отже, суд погоджується з позицією суду, викладеною в ухвалі від 18.01.2023 у цій справі щодо безпідставності заявленого відводу та, за відсутності будь-яких інших у поданій заяві доводів на обґрунтування наявності сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді при вирішенні даної справи, доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" про відвід судді Головіної К.І. від розгляду справи № 911/1317/21 задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 35, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімкорд" про відвід судді Головіної К.І. від розгляду справи № 911/1317/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 23.01.2023 та не підлягає оскарженню.
Суддя Т. Ю. Трофименко