ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.01.2023Справа № 910/10754/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10754/22
За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК КУРАХІВСЬКА ЦЗФ" ( 85621, Донецька обл., Мар'їнський р-н, село Вовчанка(п), ВУЛИЦЯ НАГОРНА, будинок 1А; ідентифікаційний код: 33959754)
До АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЄЖИ ҐЕДРОЙЦЯ, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815)
Про стягнення 279 085, 99 грн.
Без виклику представників сторін.
ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Українська залізниця" (надалі - відповідач) про стягнення вартості нестачі вугілля у розмірі 279 085, 99 грн.
19.10.2022 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали від 19.10.2022 для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із доказами в підтвердження права Гаврихів В.В. підписувати від імені позивача в порядку самопредставництва позовну заяву у не малозначних справах (статут, положення, контракт, тощо), або докази того, що Гаврихів В.В. є адвокатом і діяв саме як адвокат при підписанні позовної заяви.
25.10.2022 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, якою він усунув недоліки встановлені ухвалою суду від 19.10.2022.
08.11.2022 Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі та розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
Судом встановлено, що у січні 2022 року відповідно до залізничної накладної №52637527 залізницею прийнято до перевезення вантаж - вугілля кам'яне (вантажовідправник - ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ») у вагонах №№:
- 56565336 в кількості 69,000 тон
- 63486112 в кількості 70,000 тон
- 56009533 в кількості 70,000 тон
- 60725074 в кількості 70,000 тон
- 56871213 в кількості 70,000 тон
- 56059769 в кількості 69,000 тон
- 52181492 в кількості 70,000 тон
- 52183290 в кількості 70,000 тон
- 56170657 в кількості 70,000 тон
- 62611116 в кількості 70,000 тон
- 56185770 в кількості 69,000 тон
- 55340301 в кількості 70,000 тон
06.01.2022 на станції Ігрень Придніпровської залізниці було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у деяких вагонах, про що складені комерційні акти №№ 453105/6, 453105/7, 453105/8, 453105/9, 453105/10, 453105/11, 453105/12, 453105/13, 453105/14, 453105/15, 453105/21, 453105/22.
- № 453105/6 недостача у вагоні № 55340301 складає 10,900 тон;
- № 453105/7 недостача у вагоні № 56185770 складає 7,550 тон;
- № 453105/8 недостача у вагоні № 56170657 складає 3,750 тон;
- № 453105/9 недостача у вагоні № 52183290 складає 9,450 тон;
- № 453105/10 недостача у вагоні № 56059769 складає 11,550 тон;
- № 453105/11 недостача у вагоні № 56871213 складає 9,050 тон;
- № 453105/12 недостача у вагоні № 60725074 складає 5,600 тон;
- № 453105/13 недостача у вагоні № 56565336 складає 1,750 тон;
- № 453105/14 недостача у вагоні № 52181492 складає 2,500 тон;
- № 453105/15 недостача у вагоні № 56009533 складає 4,300 тон;
- № 453105/21 недостача у вагоні № 63486112 складає 1,250 тон;
- № 453105/22 недостача у вагоні № 62611116 складає 3,300 тон;
Судом встановлено, що комерційні акти підписано уповноваженими особами згідно з п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855.
У той же час позивачем разом із позовною заявою надано довідки про вартість кам'яного вугілля за залізничними накладними.
За даними довідок відправника - ТОВ «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» про вартість вугільної продукції:
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 55340301 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 56185770 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 56170657 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 52183290 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 56059769 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 56871213 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 60725074 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 56565336 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 52181492 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 56009533 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 63486112 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ;
- фактична вартість 1 тони кам'яного вугілля Г (Г1) (0-100), що перевозилось у вагоні № 62611116 складає 4445,46 грн з урахуванням ПДВ.
За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу у вищевказаних вагонах з урахуванням норми недостачі вантажу для мінерального палива 1% становить 279085,99 грн з ПДВ.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 279085,99 грн вартості нестачі вантажу, у зв'язку із незбереженням залізницею вантажу при його перевезенні у вагонах №№ 55340301, 56185770, 56170657, 52183290, 56059769, 56871213, 60725074, 56565336, 52181492, 56009533, 63486112, 62611116, за накладною №№ 52637527.
При цьому, позов заявлено вантажовідправником відповідно до вимог статті 133 Статуту залізниць України, оскільки після видачі вантажу вантажоодержувачу ( Придніпровська ТЕС АТ "ДТЕК Дніпроенерго") останній передав право пред'явлення претензій та позову до залізниці вантажовідправнику - ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" на підставі переуступного напису.
II. Предмет та підстави позову.
Предметом позову ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" є стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 279 085,99 грн.
Юридичними підставами позову є статті 909, 920, 924 Цивільного кодексу України ст. ст. 4, ст. 12, 23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. ст. 110, 113-115, 129 - 131, 133 Статуту залізниць України.
Фактичними підставами позову є не виконання відповідачем зобов'язань щодо збереження вантажу (вугілля кам'яного) під час здійснення його перевезення.
III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач належним чином не виконав зобов'язань щодо збереження вантажу (вугілля кам'яного) під час здійснення його перевезення, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з АТ "Українська залізниця" 279 085,99 грн вартості нестачі вугілля.
IV. Заперечення відповідача.
У відзиві на позовну заяву АТ «Українська залізниця» заперечило проти вимог позивача з огляду на те, що вартість вантажу не підтверджена жодним належним та допустимим доказом, оскільки, «довідки про вартість вугільної продукції» не підписані головним (старшим) бухгалтером товариства, а іншими особами щодо яких в матеріалах справи відсутні підтвердження про виконання ними функцій головного (старшого) бухгалтера.
V. Оцінка доказів судом та висновки суду.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- Чи виник у залізниці обов'язок відшкодувати збитки, завдані у зв'язку з частковою втратою вантажу?
- Чи правильно здійснені розрахунки вартості втраченого вантажу, виходячи з 1 % маси, зазначеної у перевізних документах?
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
За змістом статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 307 Господарського кодексу України).
При цьому, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (частина 2 статті 307 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 475, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 2.1 Правил оформлення перевізних документів.
Як встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів, ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" відповідно до Технічних умов завантажило у вагони №№№ 55340301, 56185770, 56170657, 52183290, 56059769, 56871213, 60725074, 56565336, 52181492, 56009533, 63486112, 62611116 кам'яне вугілля Г (Г1) (0-100) - 0 % вологість,та передало вказаний вантаж для перевезення залізниці за накладною № 52637527 від 04.01.2022.
У свою чергу, відповідач прийняв у позивача на станції відправлення зазначене вугілля для перевезення без зауважень, а також зобов'язався доставити його на станцію призначення отримувачу - «Придніпровська ТЕС» АТ "ДТЕК Дніпроенерго".
Виходячи з вищевикладеного, між сторонами виникли правовідносини за договором перевезення.
За приписами частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення (частина 2 статті 308 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству (частина 1 статті 110 Статуту залізниць України).
Як вбачається з матеріалів справи, під час перевезення залізницею було проведено перевірку маси вантажу на справних 150-тонних вагонних вагах та виявлено, що маса вантажу у вагонах не відповідає фактичній масі, вказаній у накладній, про що перевізником складено відповідні комерційні акти.
Так, 06.01.2022 на станції Ігрень Придніпровська залізниця було проведено перевірку стану вантажу та виявлена нестача кам'яного вугілля у вагонах №№№ 55340301, 56185770, 56170657, 52183290, 56059769, 56871213, 60725074, 56565336, 52181492, 56009533, 63486112, 62611116, про що складені комерційні акти №№ 453105/6, 453105/7, 453105/8, 453105/9, 453105/10, 453105/11, 453105/12, 453105/13, 453105/14, 453105/15, 453105/21, 453105/22.
- Згідно Комерційного акту №453105/6 недостача у вагоні № 55340301 складає 10,900 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/7 недостача у вагоні № 56185770 складає 7,550 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/8 недостача у вагоні № 56170657 складає 3,750 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/9 недостача у вагоні № 52183290 складає 9,450 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/10 недостача у вагоні № 56059769 складає 11,550 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/11 недостача у вагоні № 56871213 складає 9,050 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/12 недостача у вагоні № 60725074 складає 5,600 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/13 недостача у вагоні № 56565336 складає 1,750 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/14 недостача у вагоні № 52181492 складає 2,500 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/15 недостача у вагоні № 56009533 складає 4,300 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/21 недостача у вагоні № 63486112 складає 1,250 тон;
- Згідно Комерційного акту № 453105/22 недостача у вагоні № 62611116 складає 3,300 тон;
Згідно з частинами 1, 2 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Надані з позовом комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правилам складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року № 334, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, а тому приймаються судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній № 52637527 від 04.01.2022 фактичній масі вантажу.
За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин (частина 2 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" та стаття 113 Статуту).
Частиною 3 статті 314 Господарського кодексу України передбачено, що за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (стаття 114 Статуту залізниць України).
За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначено вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вище перелічених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами, які є належними і допустимими доказами відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. У той же час відповідач, всупереч викладеним вище нормам процесуального законодавства, враховуючи обставини, які встановлені самим АТ "Українська залізниця" у комерційних актах, не спростував подані позивачем докази на підтвердження завдання збитків, у зв'язку з частковою втратою вантажу, що сталася з вини перевізника. Крім того, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що недостача прийнятого залізницею до перевезення вантажу без зауважень виникла з незалежних від неї причин.
Так, заперечуючи проти позову, АТ "Українська залізниця" відповідачс посилається на пункт 2.7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", та вказує, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов'язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.
Разом із тим, суд зазначає, що Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
за змістом статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу може бути визначена на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Водночас, ані вказаною нормою, ані будь-якою іншою нормою законодавства не встановлено обов'язкової форми щодо такого документу, у тому числі, необхідність його підписання саме головним бухгалтером.
На підтвердження вартості втраченого вантажу позивачем надано суду Довідку вантажовідправника про вартість вугільної продукції, що підписана директором позивача та начальником відділу планування та інвестицій, які в силу положень частини 3 статті 314 Господарського кодексу України та статей 114, 115 Статуту є належним та допустимим доказом визначення вартості вантажу.
Додатково суд констатує, що у вказаному відповідачем роз'ясненні наведено невичерпний перелік документів відправника, якими може підтверджуватися вартість втраченого під час перевезення залізницею вантажу, про що свідчить вставне слово "зокрема".
Як було зазначено, згідно зі статтею 924 Цивільного кодексу України, статтею 314 Господарського кодексу України, статтями 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. При визначенні розміру збитків, заподіяних втратою вантажу, необхідно застосовувати норми Статуту залізниць України, якими встановлено обмежену відповідальність перевізника у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, яка визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року в справі № 916/4345/14).
У цій справі документами, які підтверджують вартість втраченого вантажу, є довідка відправника про вартість 1 тони вугілля, яка видана щодо спірної залізничної накладної №52637527.
Відповідно до частини 2 статті 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно з пунктом "г" статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли недостача вантажу не перевищує норм природної втрати і граничного розходження визначення маси.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644 визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже; 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Як вбачається з пункту 20 залізничної накладної №52637527 вантаж (вугілля кам'яне) було відвантажено у твердому стані, вологість - 0 %.
За таких обставин та з урахуванням пункту 27 Правил видачі вантажів, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься, зокрема, до перевезення мінерального палива (вугілля кам'яного), вологість якого складає 0 %.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема: від 21.06.2018 року в справі № 910/435/17, від 26.06.2018 року в справі № 910/5497/17, від 24.07.2018 року в справі № 910/22325/16, від 07.08.2019 року в справі № 910/23346/16, від 10.08.2018 року в справі № 910/22324/16, від 16.10.2019 року в справі № 910/16904/18 та від 05.02.2020 року в справі № 910/3868/19.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку вартості втраченого вантажу, судом встановлено, що сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок втрати частини вантажу з вини перевізника, з урахуванням норми природних втрат, становить 279 085, 99 грн.
У свою чергу, контррозрахунку заявленої до стягнення суми грошових коштів або доказів, що підтверджують заперечення щодо здійсненого позивачем розрахунку завданих збитків, відповідачем надано не було.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки відповідача, що виявилась у незбереженні вантажу, що перевозився у вагонах №№№ 55340301, 56185770, 56170657, 52183290, 56059769, 56871213, 60725074, 56565336, 52181492, 56009533, 63486112, 62611116 за накладною №52637527, завданої шкоди - нестачі товару на загальну суму 279 085, 99 грн та причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою. При цьому, відповідачем не доведено суду належними та допустимими доказами, що нестача вантажу у вказаних вагонах сталась не з вини Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до статті 127 Статуту залізниць України.
Приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини нестачі частини вантажу та враховуючи, що відповідачем не спростовано факту наявності в діях перевізника вини за незбереження прийнятого до перевезення вантажу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "ДТЕК Курахівська ЦЗФ" про стягнення суми збитків, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при його перевезенні, підлягають задоволенню у повному обсязі.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаченому судовому збору покладаються на відповідача.
Про стягнення інших судових витрат позивач не заявляв.
Разом з тим, позивачем заявлено про стягнення коштів в розмірі 279 085, 99 грн. за розгляд якої підлягає до сплати судовий збір у розмірі 4 186, 28 грн.
Натомість позивачем на підтвердження сплати судового збору до матеріалів позовної заяви долучено платіжне доручення про сплату судового збору N 2693878 від 11.10.2022 на суму 4 174, 00 грн.
Відтак, оскільки факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом на стадії розгляду справи по суті, то суд вбачає за необхідне стягнути належну суму у розмірі 12, 28 грн судового збору за результатами вирішення спору.
Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, суд вважає, що частина недоплаченого судового збору у розмірі 12, 28 грн підлягає стягненню з відповідача - Акціонерного товариства "Українська залізниця" в дохід Держаного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 279 085, 99 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська ЦЗФ» (85621, Донецька обл., Мар'їнський район, село Вовчанка, вул. Нагорна 1-а; ідентифікаційний код: 33959754) 279 085 (двісті сімдесят дев'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн 99 коп, а також 4 174 (чотири тисячі сто сімдесят чотири) грн 00 коп витрат по сплаті судового збору.
3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 12 (дванадцять) грн. 28 коп.
3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г. П. Бондаренко-Легких