номер провадження справи 9/87/22
03.01.2023 Справа № 908/1348/22
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна”, код ЄДРПОУ 33399780 (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 9; поштова адреса: 03062, м. Київ, пр. Перемоги, 67, корпус “G”, оф. 309-310)
до відповідача: Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А)
про стягнення суми 1739447,09 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
від позивача: Шишковський М.Б.;
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” про стягнення з відповідача: Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради суми 1455950,00 грн. основного боргу, суми 24166,20 грн. - 3% річних, суми 259330,88 грн. інфляційних втрат, всього - загальної суми 1739447,09 грн.
Ухвалою суду від 16.08.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1348/22, присвоєний номер провадження 9/87/22, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 23.11.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2022. У судовому засіданні 21.12.2022 оголошено перерву до 03.01.2023.
03.01.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, зазначивши, зокрема, про наступне. Відповідач в порушення укладеного між сторонами договору поставки № 560/06/21 від 04.06.2021 допустив прострочку оплати поставленого йому позивачем товару на загальну суму 1 655 950,00 грн., здійснивши лише часткову оплату у розмірі 200 000,00 грн. Таким чином розмір основного боргу складає 1 455 950,00 грн. Згідно з ч. 2 ст. 625 ГПК України за період прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу до сплати суму 24166,20 грн. - 3% річних та суму 259330,88 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовано ст.ст. 526, 530, 536, 611, 612, 625, 692 ЦК України та умовами договору № 560/06/21 від 04.06.2021.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши в т.ч. про наступне. Відповідач не заперечує проти того, що на сьогоднішній день існує заборгованість за договором перед позивачем, яку відповідач має намір сплатити. Також відповідач зазначив, що в процесі розгляду справи, а саме - 31.10.2022, ним була сплачена частина основної заборгованості в розмірі 600 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 343 від 31.10.2022. І на сьогодні сума основного боргу перед позивачем становить 855 950,00 грн. Щодо нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних витрат відповідачем зазначено про введення в Україні воєнного стану, що є форс-мажором та підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору. На підтвердження дійсної наявності у відповідача форс-мажорних обставин, відповідачем вказано, що юридична особа відповідача є підприємством критичної інфраструктури та забезпечує населення Запорізької області життєво необхідним ресурсом - питною водою. Свою діяльність відповідач реалізовує через свої структурні підрозділи. В ході бойових дій були окуповані більшість населених пунктів Запорізької області, наразі під контролем російських військ перебувають шість з восьми структурних підрозділів підприємства. Підконтрольними наразі залишаються лише Степногірський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення та Вільнянський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення. Втрата контролю над підрозділами та взагалі ведення бойових дій на території області негативно вплинула на фінансовий стан підприємства. Під час воєнних дій більшість споживачів не мають змоги здійснювати оплату за надані послуги з водопостачання через відсутність можливості вийти на вулицю, відсутність зв'язку та мережі Інтернет, залякування та тиск на людей з боку самопровозголошеної влади на місяцях стосовно необхідності здійснювати оплату за надані комунальні послуги готівкою у касу окупанта. Враховуючи наведене, існує негативна тенденція оплат, а саме: ще у січні 2022 рівень оплат споживачів складав 71%; у лютому 2022 рівень оплат вже значно знизився та складав 39,2%; у березні 2022 - 29%; у квітні 2022 - зріс до 34%, але позитивно нажаль не відобразився на загальній картині фінансового стану підприємства; у травні 2022 рівень оплат взагалі впав до 22,9%; у червні рівень оплат критично низький та складає 20,8 %. На розрахункових рахунках відповідача станом на 26.08.2022 обліковується лише 688150,30 грн. Обставини форс-мажору за загальним правилом звільняють сторони від відповідальності за порушення зобов'язання. Тобто від нарахування штрафів/пені за неналежне виконання зобов'язань. Крім того, згідно довідки про стан дебіторської заборгованості по КП «Облводоканал» ЗОР станом на 01.08.2022 борг споживачів перед КП «Облводоканал» ЗОР складає 141 594 060, 24 грн. Враховуючи наявність таких фінансових труднощів, відповідач на сьогодні має значну дебіторську заборгованість по заробітній платі перед своїми працівникам за грудень 2021 по липень 2022, яка разом із загальнообов'язковими податками і зборами, складає 33020359,18 грн. та існує явна загроза несплати заробітної плати за серпень 2022. Незважаючи на таку надмірну затримку у виплаті заробітної плати, працівники КП «Облводоканал» ЗОР продовжують працювати та підтримувати постачання питної води у Запорізькій області у небезпечних для життя та здоров'я умовах. З урахуванням наведеного, відповідачем здійснено контррозрахунок за яким 3% річних за період з 12.01.2022 по 23.02.2022, які підлягають до сплати становлять 5737,47 грн., інфляційні витрати за період: січень-лютий 2022 становлять 48 366,99 грн. Просив позов задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача суму 855 950,00 грн. (з урахуванням здійсненої відповідачем в процесі розгляду справи часткової оплати в розмірі 600 000,00 грн.), суму 5737,47 грн. 3% річних та суму 48 366,99 грн. інфляційних витрат, розстрочивши сплату суми основного боргу та штрафних санкцій на 12 місяців. Зазначене клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення викладено відповідачем також у додаткових поясненнях, що надійшли до суду 03.11.2022, та запереченні на відповідь на відзив.
26.09.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду, і в якій позивачем зокрема викладено заперечення на клопотання відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення.
07.10.2022 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, яке прийнято судом до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” (Постачальник, позивач у справі) та Комунальним підприємством “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради (Покупець, відповідач у справі) був укладений договір № 560/06/21 від 04.06.2021 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцеві товар: Повітродувку ROBUSCHI EL125/4P ROBOX Evolution (код ДК 021:2015-42120000-6 Насоси та компресори), а Покупець - прийняти і оплатити такий товар (п.1.2 Договору).
За змістом п.п. 1.1 Договору найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна вартість Договору вказана у Специфікації (Додаток № 1).
Відповідно до п. 3.1 сума цього Договору становить: 1 653 195, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 275 532, 50 грн.
В Специфікації до вищевказаного Договору визначено найменування Товару: Повітродувка ROBUSCHI EL125/4P ROBOX Evolution, кількість - 1 шт., ціна за одиницю без ПДВ - 1 377 662, 50 грн., ПДВ - 275 532,50 грн., всього разом з ПДВ - 1 653 195,00 грн.
Згідно з п. 4.1 Договору, доставка Товару здійснюється на умовах DDP або згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс-2010» з урахуванням особливих умов поставки визначених сторонами у договорі.
За змістом п. 4.2, п. 4.3 Договору, Товар вказаний в п. 1.1 даного Договору, постачається Покупцю партіями, згідно заявок Покупця відповідно до умов договору у термін, що не перевищує 15 робочих днів від дня отримання Постачальником заявки. Термін постачання не повинен перевищувати 15 робочих днів з моменту отримання заявки факсимільним зв'язком або електронною поштою.
Датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акту приймання-передачі Товару або видаткової накладної (п. 4.6 Договору).
Згідно з п. 5.1, п.5.2 розрахунки по цьому Договору виконуються на умовах відстрочки платежу протягом 210 календарних днів з дати поставки, але не раніше ніж через 120 календарних днів від дати прийому товару на склад Замовника. Розрахунки проводяться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Відповідно до п.п. 7.1.1 Договору Покупець зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Строк дії Договору відповідно до Додаткової угоди № 1 від 29.12.2021 встановлено до 31.12.2022, але у будь-якому разі до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Як свідчать матеріали справи, позивач на підставі заявки відповідача та відповідно до Специфікації, поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною №4441 від 15.06.2021 на суму 1 655 950, 00 грн. з ПДВ та довіреністю на отримання товару № 13 від 11.06.2021, копії яких містяться в матеріалах справи.
Вказана видаткова накладна підписана сторонами та скріплена печатками сторін.
На оплату поставленого товару позивачем був виставлений відповідачу рахунок №3251/1 від 10.06.2021.
З матеріалів справи також слідує, що 17.02.2022 відповідачем була здійснена часткова оплата за товар в розмірі 200 000,00 грн.
Таким чином заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар становить 1455950,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна” на адресу Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради направлялась претензія № 98 від 14.06.2022 про сплату боргу, який з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати, складає 1 455 950,00 грн.
У відповіді (вих. №12/0887 від 07.07.2022) на вказану претензію, відповідач, зокрема, зазначив, що нажаль підприємство не має фінансової змоги сплатити борг, але після отримання відповідної фінансової підтримки підприємство одразу почне погашати наявний борг.
25.07.2022 позивач повторно надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості (вих. № 30юр 18.07.2022). На підтвердження направлення вимоги відповідачу до позовної заяви додано копії фіскального чеку, опису вкладення та поштової накладної від 25.07.2022.
У зв'язку із невиконанням відповідачем вимоги щодо оплати отриманого товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1455950,00 грн., а також суми 24166,20 грн. - 3% річних та суми 259330,88 грн. інфляційних втрат, за яким відкрито провадження у даній справі.
Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу (ч. 1 ст. 694 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено судом вище, на підставі укладеного договору № 560/06/21 від 04.06.2021 позивач поставив відповідачу товар на суму 1 655 950,00 грн., в т.ч. ПДВ. Відповідач факт отримання товару не заперечив.
Проте відповідач свої зобов'язання зі своєчасної та повної оплати поставленого позивачем товару не виконав. 17.02.2022 відповідачем була здійснена часткова оплата за товар в розмірі 200 000,00 грн. і на час звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача складала 1 455 950,00 грн., що відповідачем не заперечується.
В процесі розгляду даної справи відповідач здійснив чергову часткову оплату боргу на суму 600 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 343 від 31.10.2022, копія якого надана відповідачем до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 600 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю, за відсутністю предмета спору.
В іншій частині вимоги позивача про стягнення суми основного боргу, а саме - в розмірі 855 950,00 грн., на підставі усього вищевикладеного, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 24166,20 грн. - 3% річних, нарахованих за період прострочення з 12.01.2022 по 27.07.2022 (з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати) та суму 259330,88 грн. інфляційних втрат за період січень-червень 2022 (з урахуванням здійсненої відповідачем часткової оплати).
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на умови п. 5.1 Договору, відповідач повинен був здійснити оплату товару протягом 210 календарних днів з дати поставки.
Факт порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань з оплати отриманого товару є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційний втрат, суд визнав їх обґрунтованими. Розрахунки здійснені позивачем правильно, а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявлених позивачем розмірах.
Щодо доводів відповідача про введення в Україні воєнного стану, що є форс-мажором та підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, суд зазначає про наступне.
Відповідно до положень ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України обставини щодо наявності непереборної сили є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанові Верховного Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Отже наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу.
Введений на території України з 24.02.2022 воєнний стан, який на теперішній час не припинено, є загальновідомою обставиною дії форс-мажорних обставин в Україні до їх офіційного закінчення, що підтверджено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.
Однак вищезазначений лист Торгово-промислової палати України є лише одним із документів, необхідних для доведення форс-мажору та не є беззаперечним і єдиним доказом наявності форс-мажору у кожному конкретному випадку невиконання договірних зобов'язань.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.
Також суд зазначає, що оплата за договором була визначена сторонами на умовах значної відстрочки платежу, а саме - протягом 210 календарних днів з дати поставки, і кінцевий строк оплати за договором настав 11.01.2022, тобто більше ніж за місяць до початку збройної агресії Російської Федерації проти України та введення у зв'язку із цим воєнного стану в Україні з 24.02.2022.
При цьому слід враховувати, що в даному випадку вищезазначені форс-мажорні обставини настали не тільки для відповідача, але й для позивача. Всі суб'єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За таких обставин твердження відповідача про наявність підстав для звільнення його від відповідальності у вигляді 3% річних та втрат від інфляції за несвоєчасну оплату коштів за договором з 24.02.2022 є необґрунтованими.
Відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних витрат на 12 місяців, зі сплатою щомісячно рівними частинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В обґрунтування свого клопотання про розстрочення виконання судового рішення, відповідач посилається на те, що юридична особа відповідача є підприємством критичної інфраструктури та забезпечує населення Запорізької області життєво необхідним ресурсом - питною водою. Свою діяльність відповідач реалізовує через свої структурні підрозділи. В ході бойових дій були окуповані більшість населених пунктів Запорізької області, наразі під контролем російських військ перебувають шість з восьми структурних підрозділів підприємства. Підконтрольними наразі залишаються лише Степногірський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення та Вільнянський експлуатаційний цех водопостачання та водовідведення. Втрата контролю над підрозділами та взагалі ведення бойових дій на території області негативно вплинула на фінансовий стан підприємства. Під час воєнних дій більшість споживачів не мають змоги здійснювати оплату за надані послуги з водопостачання через відсутність можливості вийти на вулицю, відсутність зв'язку та мережі Інтернет, залякування та тиск на людей з боку самопровозголошеної влади на місяцях стосовно необхідності здійснювати оплату за надані комунальні послуги готівкою у касу окупанта. Враховуючи наведене, існує негативна тенденція таких оплат, які насьогодні є критично низькими. Згідно довідки про стан дебіторської заборгованості по КП «Облводоканал» ЗОР станом на 01.08.2022 борг споживачів перед КП «Облводоканал» ЗОР складає 141 594 060,24 грн. Враховуючи наявність таких фінансових труднощів, відповідач наразі має значну дебіторську заборгованість по заробітній платі перед своїми працівниками. І на сьогодні вбачається неможливість виконати рішення суду шляхом сплати одним платежем всієї суми, відповідач не має такої суми на рахунку. Також відповідач зазначив, що військова агресія російської федерації лишила можливості споживачів відповідача сплачувати за надані послуги та лише спричиняє критично великі збитки (пошкодження водопровідних мереж, насосних станцій та обладнання, яке КП «Облводоканал» ЗОР ремонтує за власні кошти задля забезпечення населення водою).
Оцінивши у сукупності викладені відповідачем обставини та надані документи, враховуючи ступінь виконання відповідачем грошових зобов'язань, в т.ч. часткову сплату боргу після відкриття провадження у даній справі, враховуючи специфіку підприємства відповідача, зіставляючи майнові інтереси обох сторін та з метою реального виконання відповідачем судового рішення, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити частково та надати розстрочку виконання судового рішення строком на чотири календарних місяці, шляхом сплати рівними частинами до останнього дня кожного місяця, і зважаючи на строки оскарження і набрання рішенням законної сили, суд вважає за необхідне надати розстрочку починаючи з лютого 2023.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив за платіжним дорученням № 9093 від 29.07.2022 суму 26091,71 грн. судового збору - 1,5 % від ціни заявленого позову.
За змістом п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Як зазначено вище, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 600 000,00 грн. основного боргу, за відсутністю предмета спору.
На підставі викладеного, враховуючи закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми 600 000,00 грн. основного бору за відсутністю предмета спору, до повернення позивачу з Державного бюджету України належить сума 9000,00 грн. судового збору (пропорційно сумі по якій провадження у справі закрито). Зазначена сума судового збору буде повернута за ухвалою суду після надходження відповідного клопотання позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 17 091, 71 грн. витрат зі сплати судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі № 908/1348/22 в частині вимог про стягнення суми 600000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору.
Стягнути з Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна”, код ЄДРПОУ 33399780 (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 9) суму 855 950 грн. 00 коп. основного боргу, суму 24 166 грн. 20 коп. - 3% річних та суму 259 330 грн. 88 коп. інфляційних втрат.
Розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення суми 855 950 грн. 00 коп. основного боргу, суми 24 166 грн. 20 коп. - 3% річних та суми 259 330 грн. 88 коп. інфляційних втрат на чотири місяці, з оплатою рівними частинами до останнього дня кожного місяця, починаючи з лютого 2023, а саме:
- до 28.02.2023 - 284 861 (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 77 коп.;
- до 31.03.2023 - 284 861 (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 77 коп.;
- до 30.04.2023 - 284 861 (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 77 коп.;
- до 31.05.2023 - 284 861 (двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 77 коп.
Стягнути з Комунального підприємства “ОБЛВОДОКАНАЛ” Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 03327115 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Далгакиран компресор Україна”, код ЄДРПОУ 33399780 (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд. 9) суму 17 091 грн. 71 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 23.01.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва