номер провадження справи 24/144/22
19.12.2022 Справа № 908/2004/22
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши матеріали справи № 908/2004/22
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді-Страхування” (вул. Велика Кільцева, буд. 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, адреса для листування: а/с 31, м. Київ, 03194, ідентифікаційний код 35429675)
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” (просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, ідентифікаційний код 13622789)
про стягнення 64055,42 грн.
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Віді-Страхування” до Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія “Кредо” про стягнення страхового відшкодування в сумі 64055,42 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2022, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст. ст. 993, 1187, 1188, 1192 ЦКУ, ст. ст. 4. 12, 42, 162-164, 171, 247, 249 ГПК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 9. 36 12. 22, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та заявлені з наступних підстав: 17.08.2021 між ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № АС № 017122, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Тоуоtа Соrоllа номер кузова № НОМЕР_1 . 30.12.2021 за адресою: м. Київ, міст Південний, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Застрахованого ТЗ та транспортного засобу Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 . За фактом ДТП, відносно ОСОБА_2 , внаслідок порушення ним вимог Правил дорожнього руху, було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 215753, який разом із адміністративним матеріалом, направлений до Голосіївського районного суду міста Києва для подальшого прийняття рішення. 16.02.2022 постановою Голосіївського районного суду м. Києва водія ОСОБА_2 було визнано винною особою у спричиненні ДТП, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.Таким чином, ОСОБА_2 є винною особою у спричиненні пошкоджень автомобілю Тоуоtа Соrоllа, державний номер НОМЕР_3 . 24.01.2022 до позивача звернувся ОСОБА_1 , із Заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 15/04/9/1/0269-22 в зв'язку з ДТП. 17.02.2022 позивач на підставі Заяви і Страхового акту № 12538 від 04.02.2022, виходячи із Рахунку № ВДиС-0003566 від 24.01.2022, враховуючи дані Звіту про оцінку КТЗ № 01-08/02 від 08.02.2022, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 66 655,42 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 552 від 17.02.2022. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Кредо» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 204485392, за яким останнє взяло на себе обов'язок здійснити відшкодування шкоди, заподіяної третім особам внаслідок експлуатації автомобіля Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 , особою, відповідальність якої застрахована. Позивач 30.04.2022 звернувся до відповідача із Заявою про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.2/0512-22, яка повернулась за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується фіскальним чеком та роздруківкою про вручення поштового відправлення. Таким чином, позивач просить суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2004/22 за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін. Присвоєно справі номер провадження 24/144/22. Судове засідання для розгляду справи призначено на 21.11.2022 о 10 год. 40 хв.
03.11.2022 на електронну пошту господарського суду Запорізької області від Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» з підтвердженим кваліфікованим ЕЦП надійшов відзив на позовну заяву вих. № 3080 від 02.11.2022, в якому відповідач вказує на те, що Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2022 провадження у справі №752/450/22 про притягнення водія ТЗ Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили. Отже, позивачем не надано доказів настання цивільно-правової відповідальності водія ТЗ Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 за наслідками ДТП від 30.12.2021. Просить суд в позові відмовити. Також відповідач просить суд розглядати справи без участі представника ТДВ «Страхова компанія «КРЕДО».
Відзив Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на позовну заяву прийнятий судом до розгляду та врахований при вирішенні спору у справі.
Ухвалою суду від 16.11.2022 судове засідання у справі № 908/2004/22 перенесено на 19.12.2022 о 10 год. 30 хв.
23.11.2022 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю свого представника, в якій позивач підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити у повному обсязі.
Представники сторін в судове засідання 19.12.2022 не прибули.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судовий процес 19.12.2022 ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Оскільки неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.
У судовому засіданні 19.12.2022 справу розглянуто, ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд
17.08.2021 між ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова компанія «ВІДІ-Страхування» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 017122, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом Тоуоtа Соrоllа номер кузова № НОМЕР_1 .
30.12.2021 за адресою: м. Київ, міст Південний, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю Застрахованого ТЗ та транспортного засобу Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .
За фактом ДТП, відносно ОСОБА_2 , внаслідок порушення ним вимог Правил дорожнього руху, було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 215753, який разом із адміністративним матеріалом, направлений до Голосіївського районного суду міста Києва для подальшого прийняття рішення.
Як зазначає позивач у позовній заяві, 16.02.2022 постановою Голосіївського районного суду м. Києва водія ОСОБА_2 було визнано винною особою у спричиненні ДТП, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_2 є винною особою у спричиненні пошкоджень автомобілю Тоуоtа Соrоllа, державний номер НОМЕР_3 .
24.01.2022 до позивача звернувся ОСОБА_1 , із Заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 15/04/9/1/0269-22 в зв'язку з ДТП.
17.02.2022 позивач на підставі Страхового акту № 12538 від 04.02.2022, виходячи з Рахунку на оплату № ВДиС-0003566 від 24.01.2022, враховуючи дані звіту про оцінку КТЗ №01-08/02 від 08.02.2022 здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 66655,42 грн, що підтверджуються платіжними дорученнями № 552 від 1.7.02.2022.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність особи, що користуються транспортним засобом Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 , була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (відповідач у справі) згідно із Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія ЕР № 204485392.
Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 130000,00 грн. та франшизу у розмірі 2600,00 грн.
Враховуючи те, що цивільна відповідальність особи, яка користуються транспортним засобом Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 , згідно Полісу серія ЕР № 204485392 застрахована відповідачем, позивачем на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» направлена Заява про страхове відшкодування вих. № 15/04/8.2/0512-22, яка повернулась за закінченням встановленого терміну зберігання, що підтверджується фіскальним чеком та роздруківкою про вручення поштового відправлення.
На підставі зазначеного, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 64055,42 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Як встановлено судом, у відповідності до умов Договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 017122 від 07.08.2021 у зв'язку із настанням страхового випадку (ДТП) позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування в загальному розмірі 66655,42 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи копією платіжного доручення № 552 від 17.02.2022.
Відповідно до ст., ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.
На підставі статей 512, 514 ЦК України страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов'язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.
Згідно із положеннями статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв'язку з виплатою першим на користь потерпілої особи страхового відшкодування, є заснованими на суброгації, тобто переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов'язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/449/17.
Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність особи, що користуються транспортним засобом
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобілю засобу Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальност власників наземних транспортних засобів №ЕР/204485392 від 14.06.2021.
Загальні положення про відшкодування завданої майнової шкоди закріплені в положеннях статті 1166 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'я та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 32.1. ст. 32 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
З огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини.
Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.
Як зазначає позивач у позовній заяві, 16.02.2022 постановою Голосіївського районного суду м. Києва водія ОСОБА_2 було визнано винною особою у спричиненні ДТП, вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Проте, матеріалами справи підтверджено, що Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.02.2022 провадження у справі №752/450/22 про притягнення водія ТЗ Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова набрала законної сили.
За викладених обставин, постанова суду про відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, звільняє від відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів настання цивільно-правової відповідальності водія ТЗ Нyundаі Sonata, д/н НОМЕР_2 за наслідками ДТП, яка сталася 30.12.2021.
Постанову суду у справі № 752/450/22 від 16.02.2022 про адміністративне правопорушення є обов'язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі наведеного, зважаючи на наявність преюдиційного судового рішення, яке набрало законної сили, та встановлює відсутність в діях водія складу адміністративного правопорушення, господарський суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 20.01.2023.
Суддя Т.А. Азізбекян