Номер провадження: 11-кп/813/786/23
Справа № 497/1882/22
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
про залишення апеляційної скарги без руху
18 січня 2023 року м. Одеса
Суддя-доповідач Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 21 листопада 2022 року в рамках кримінального провадження № 12022162270000347, внесеного до ЄРДР 21.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,
установив:
12 грудня 2022 року через адміністрацію ДУ « Ізмаїльській слідчий ізолятор» обвинуваченим ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга на вирок Болградського районного суду Одеської області від 21 листопада 2022 року в рамках кримінального провадження № 12022162270000347, внесеного до ЄРДР 21.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України.
Вироком Болградського районного суду Одеської області від 21 листопада 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України та призначено покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 357 КК України - 3 (три) роки обмеження волі
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили та на період апеляційного оскарження, обрано ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Взято ОСОБА_3 під варту у залі суду.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 визначено обчислювати з дня його фактичного затримання, тобто з 14:45 години 21.11.2022 року.
Вирішено цивільний позов та питання щодо долі речових доказів.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення у межах апеляційної скарги.
З метою визначення меж апеляційного розгляду, апеляційні вимоги мають бути викладені у відповідності до вимог КПК, чітко сформульовані та не допускати неоднозначного тлумачення.
Апеляційна скарга - це документ, який сприймається і оцінюється судом в цілому, враховуючи наведені в ній вимоги та їх обґрунтування. Від викладених в апеляційній скарзі формулювань, доводів і прохань залежать наслідки апеляційного розгляду. Саме тому до форми і змісту апеляційної скарги пред'являються жорсткі вимоги, недотримання яких призводить до наслідків, передбачених ст. 399 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 396 КПК України, посилаючись в апеляційній скарзі на незаконність чи необґрунтованість судового рішення, апелянт має вказати конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, з обґрунтуванням своїх вимог та викласти передбачені законом апеляційні вимоги відповідно до ст. 407 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити вирок або ухвалу без змін;
2) змінити вирок або ухвалу;
3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 415 КПК України підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції є:
1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу, а саме: судове рішення ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою; судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; порушено правила підсудності; у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Однак, обвинувачений ОСОБА_3 не дотримався вимог ст. 396 КПК України щодо змісту апеляційної скарги.
Як вбачається, що зміст апеляційної скарги фактично зводиться до прохання призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Проте, звертаючись з апеляційною скаргою на судове рішення від 21 листопада 2022 року апелянт не вказує на конкретні порушення закону, які, на його думку, допущені судом при постановленні вироку у контексті ч. 1 ст. 415 КПК України, та не наводить конкретні докази і аргументи в обґрунтування своїх вимог.
Таке формулювання апеляційних вимог за змістом не відповідає положенням ч. 1 ст. 407 КПК України та 396 КПК України, що позбавляє суд визначити межі перегляду у відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК та перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених цим Кодексом, суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без руху та надати йому строк на усунення вищевказаних недоліків.
Додатково вважаю за необхідне роз'яснити, що у випадку, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунуті ним у встановлений апеляційним судом строк, така апеляційна скарга буде повернута йому відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 399 КПК України, залишення апеляційної скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 396, 399 КПК України, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу, подану обвинуваченим ОСОБА_3 на вирок Болградського районного суду Одеської області від 21 листопада 2022 року в рамках кримінального провадження № 12022162270000347, внесеного до ЄРДР 21.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,- залишити без руху.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_3 строк для усунення недоліків апеляційної скарги - п'ятнадцять днів з дня отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, то апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2