Дата документу 16.01.2023 Справа № 336/4630/22
Єдиний унікальний № 336/4630/22 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/500/23 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України
16 січня 2023 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових Запорізького апеляційного суду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2022 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернуто прокурору для продовження досудового розслідування кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2022 року відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості від 6 вересня 2022 року, укладеної між прокурором - начальником Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080020000284 від 6 вересня 2022 року у відношенні ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022080020000284 від 6 вересня 2022 року у відношенні ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, повернуто прокурору для продовження досудового розслідування.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що узгоджена сторонами остаточна міра покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (шляхом поглинання штрафу позбавленням волі) не відповідає ч. 3 ст. 72 КК України.
На переконання суду першої інстанції, зміст угоди про визнання винуватості свідчив про наявність процесуальних перешкод для її затвердження.
В апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу суду незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішення суду про недотримання вимог ч. 3 ст. 72 КК України є прямим перекрученням норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, оскільки суд підмінив принцип поглинання покарань принципом складання покарань.
Також зазначає, що досудове розслідування було здійснено в повному обсязі, сторону захисту відкрито матеріали досудового розслідування, про що міститься відповідний запис у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Вважає, що в даному випадку не було підстав для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, а чинним кримінально процесуальним законодавством не передбачено можливості продовження досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке було завершено.
Так, досудове розслідування було закінчено 6 вересня 2022 року, всі слідчі дії для збирання доказів щодо доведення вини обвинуваченої були проведені, і необхідності у проведення додаткових слідчих дій немає.
З урахуванням викладеного, суд мав розглянути можливість затвердження угоди про визнання винуватості та у разі відмови в затвердженні угоди продовжити судове провадження в загальному порядку.
Просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді по справі, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачену та її захисника, які не заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати та надавши обвинуваченій останнє слово, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого КПК України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної ухвали, єдиною підставою для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_7 було те, що узгоджена сторонами остаточна міра покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (шляхом поглинання штрафу позбавленням волі) не відповідає вимогам ч. 3 ст. 72 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Разом з тим, сторони угоди про визнання винуватості узгодили призначення обвинуваченій ОСОБА_7 остаточного покарання на підставі ст. 70 КК України із застосуванням принципу поглинення менш суворого покарання (штраф) більш суворим (позбавлення волі), що не заборонено частиною 3 статті 72 КК України.
Також колегія суддів не може погодитись і з висновками суду першої інстанції щодо повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування.
Згідно вимог ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про відмову в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Положеннями ч. 1 ст. 474 КПК України визначено, що в разі досягнення угоди під час досудового розслідування обвинувальний акт з підписаною угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною угодою до отримання висновку експерта або фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.
Отже, законом передбачено право прокурора не направляти невідкладно обвинувальний акт з угодою до суду, якщо не зібрані та не зафіксовані всі докази і це вплине на результат розгляду провадження у разі відмови суду в затвердженні угоди.
Частиною 7 ст. 474 КПК України передбачено обов'язок суду щодо перевірки угоди на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону і зазначені підстави, у разі встановлення яких суд відмовляє в затвердженні угоди, а саме якщо: умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди; умови угоди не відповідають інтересам суспільства; умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися; очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань; відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.
Крім того, зазначеною нормою передбачено, що у разі відмови в затвердженні угоди, досудове розслідування або судове провадження продовжується в загальному порядку.
Як слідує з роз'яснень, що містяться в п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 13 від 11 грудня 2015 року «Про практику здійснення кримінального провадження на підставі угоди», за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: а) затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або б) відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, та: повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК України; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, завершено досудове розслідування, надано доступ до матеріалів кримінального провадження, складено і вручено обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України однією з форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.
Отже, при направленні обвинувального акта до суду досудове розслідування по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_7 закінчено.
Всупереч вимогам ст. 474 КПК України та незважаючи на те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_7 надійшов до суду разом з угодою про визнання винуватості, суд першої інстанції, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, дійшов висновку про наявність підстав для відмови в її затвердженні, при цьому не з'ясував питання щодо його повернення, якщо останній не відповідає вимогам КПК України, як того вимагає кримінальний процесуальний закон України, повернувши матеріали кримінального провадження із угодою про визнання винуватості, чим позбавив сторону обвинувачення права висловити свої доводи з приводу того чи були зібрані під час судового розслідування докази, достатні для складання обвинувального акту та чи було завершено досудове розслідування, і вже в залежності від цього приймати відповідні рішення, передбачені ч. 3 ст. 314 КПК України.
При цьому судом першої інстанції не встановлено будь-якої невідповідності обвинувального акту вимогам закону.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не врахував тих обставин, що досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженні вже закінчено, здійснено відкриття матеріалів, складено обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та вручено його копії, таким чином повернення кримінального провадження, в даному випадку, позбавлене будь-якого змісту, оскільки не буде досягнуто мети (продовження досудового розслідування), яке по факту є закінченим.
Апеляційний суд вважає, що повертаючи кримінальне провадження прокурору з вищевказаних підстав, суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що є підставою для скасування ухвали суду в частині повернення кримінального провадження прокурору.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є слушними, а ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили або могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги той факт, що діючим КПК України в перелік істотних порушень кримінального процесуального закону, передбачених ст. 412 КПК України, та підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції не входить зазначене порушення судом вимог ст. 474 КПК України, разом з цим, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК України, згідно з якими до загальних засад кримінального провадження відноситься законність, апеляційний суд вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню в частині повернення кримінального провадження прокурору з призначенням в цій частині нового розгляду у суді першої інстанції.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Мелітопольського відділу Запорізької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2022 року, якою відмовлено у затвердженні угоди про визнання винуватості та повернуто прокурору для продовження досудового розслідування кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, скасувати.
Призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого засідання.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4