Постанова
Іменем України
23 січня 2023 року
смт Краснопілля
Справа № 578/1079/22
провадження № 3/578/53/23
Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді КОСАР А. І. за участю адвоката ДЕМ'ЯНЕНКО Н. П. в інтересах ОСОБА_1 , що має статус особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у статусі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника адвоката ДЕМ'ЯНЕНКО Н. П., розглянув у удовому засіданні в приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області в смт Краснопілля Сумської області справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Суми; громадянство: України; місце проживання: АДРЕСА_1 ; пенсіонер, про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
та установив:
Історія справи
У грудні 2023 року з Відділення поліції № 4 (м. Суми) Сумського районного управління поліції ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ В СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ надійшов на розгляд до Краснопільського районного суду Сумської області протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 115469 від 08.12.2022 та адміністративний матеріал до нього стосовно гр. ОСОБА_2 за частиною третьою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі також - КУпАП/.
ОСОБА_3 на засідання суду не прибув. Надав заяву прло розгля справи у його відсутність. Інтереси ОСОБА_1 на засіданні суду представляла адвокат ДЕМ'ЯНЕНКО Н. П., процесуальна позиція: закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, у розумінні частини третьої статті 156 КУпАП. У письмових запереченнях на протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 115469 від 08.12.2022 зазначила, що реалізація табаку з рук без дозвіьних документів не охоплюється положеннями частини третьої статті 156 КУпАП. Здійснення продажу вирощеного власноручно табака не відноситься до гсподарської діяльності і не потребує ліцензування. На переконання сторони захисту, вина ОСОБА_1 не доведена належними та допустимими доказами, а тому усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно з частиною п'ятою статті 266 КУпАП даний протокол не може бути законною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 156 КУпАП.
Фактичні обставини, встановлені судом
З протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 115469 від 08.12.2022 випливає, що гр. ОСОБА_4 08.12.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , здійснював роздрібну торгівлю з рук табаку в кількості 300 грамів, не маючи на це відповідних документів, а саме ліцензії.
Джерела права й акти їх застосування (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та мотиви суду
Частиною першою статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами положень ст. 245, 251, 252, 280 КпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги, передбачені статтею 256 КУпАП, зокрема, зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Дії ОСОБА_1 компетентною особою органу Національної поліції кваліфіковано за частиною третьою статті 156 КУпАП.
Диспозиція частини третьої статті 156 КУпАП передбачає відповідальність осіб за торгівлю тютюновими виробами з рук.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 156 КУпАП полягає у торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук, тобто торгівля означеними виробами суб'єктами, які відповідно до вимог законодавства не мають права на здійснення такої торгівлі. До того ж не має значення наявність та дійсність акцизних марок тощо.
Отже обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають диспозиції частини третьої статті 156 КУпАП. Реалізація табаку з рук без дозвільних документів не охоплюється положеннями частини третьої статті 156 КУпАП.
Поряд з цим поліцейський у протоколі не зазначений нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Надавши оцінку зібраним по справі доказам дохожу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення, не є достатнім доказом, котрий дає підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_3 вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 156 КУпАП.
Фізичні особи, які здійснюють продаж вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках тютюнової сировини, не повинні отримувати ліцензію і не є суб'єктами правопорушення передбаченого статтею 156 КУпАП.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі додержання законності.
Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною, і протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 у розумінні статті 251 КУпАП.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, доходжу висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 156 КУпАП, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати статтю 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи, що справа підлягає закриттю, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 40-1, 247, 251 ,252, 256, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 115469 від 08.12.2022 стосовно ОСОБА_2 за частиною третьою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 496,20 грн віднести на рахунок держави.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом /посадовою особою/ правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. І. КОСАР