Вирок від 23.01.2023 по справі 592/1073/21

Справа № 592/1073/21

Провадження № 1-кп/592/132/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 12020200440002947, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.11.2020 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, не одруженого, не працюючого, навчається на 5-му курсі СНАУ, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Окружної прокуратури м. Суми - ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

встановив:

Формулювання обвинувачення, пред'явленого ОСОБА_3 , визнаного судом доведеним.

08.11.2020 близько 02 години 30 хвилин ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , перебували неподалік будинку АДРЕСА_2 . Так у зазначений час ОСОБА_6 відповідаючи на телефонний дзвінок, відійшов у бік будинку АДРЕСА_3 .

08.11.2020 близько 02 годині 51 хвилина по вул. Романа Атаманюка неподалік будинку № 23 йшов ОСОБА_3 , який підійшов до раніше невідомого ОСОБА_6 , що розмовляв по телефону на узбіччі дороги неподалік вище зазначеної адреси, ОСОБА_3 самостверджуючись за рахунок пригнічення інших, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, виражаючи зневажливе ставлення до загальноприйнятих норм і правил поведінки у суспільстві, бажаючи самоутвердитись за рахунок застосування фізичної сили до потерпілого, відтак діючи зухвало, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, з хуліганських мотивів, виражаючись нецензурною лайкою наніс ОСОБА_6 удар кулаком руки в область обличчя.

На шум до ОСОБА_6 підбігли його знайомі ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які втрутились у конфлікт, та намагались його припинити. Однак, не зупинившись на скоєному, ОСОБА_3 продовжив свої злочинні дії, а саме підібравши з землі металевий предмет та взявши його до правої руки, знову наблизившись до ОСОБА_6 завдав останньому одного удару вказаним предметом в ділянку лівого стегна.

В цей момент, намагаючись припинити конфлікт, ОСОБА_7 підійшла до ОСОБА_6 та раніше невідомого ОСОБА_3 , який зреагував агресивно та продовжуючи свої хуліганські дії, передбачаючи суспільну небезпечність своїх дій, завдав одного удару металевим предметом в ділянку грудної клітини ОСОБА_7 , чим завдав останній тілесних ушкоджень.

В подальшому ОСОБА_3 помітивши, що ОСОБА_6 намагається втекти, продовжив свої протиправні дії та наздогнавши ОСОБА_6 , який перечепився та впав на землю, наніс останньому не менше двох ударів металевим предметом в ділянку лівого та правого стегон, в момент коли останній перебував на землі, чим спричинив останньому тілесні ушкодження.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_6 спричинені наступні тілесні ушкодження: рана задньої поверхні нижньої третини лівого стегна з пошкодженням підколінної артерії та вен, що супроводжувалось кровотечею та геморрагічним шоком, яка згідно з висновком експерта за № 915 від 22.12.2020 кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження та рана середньої третини лівого і правого стегна, долонної правої кисті, яка згідно з висновком експерта за № 915 від 22.12.2020 кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_7 спричинені наступні тілесні ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникає в праву плевральну порожнину, правосторонній гемопневмоторекс, яка згідно з висновком експерта за № 920 від 22.12.2020 кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

В результаті вище зазначених умисних дій які виразились в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю ОСОБА_3 спричинив тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за допомогою металевого предмета, який був випадково підібраний на місці вчинення хуліганських дій.

Стаття (частина статті) Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопрушень за обставин, викладених у вироку, доведена у повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує:

- своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в нападі на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і, як наслідок, заподіянні їм тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, тобто хуліганство;

- своїми умисними, протиправними діями, що виразилися в умисному спричиненні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин в частині пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення, визнаного судом доведеним, мотиви суду. Неврахування окремих доказів, виключення частини пред'явленого обвинувачення із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них законом покладається обов'язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, відповідно до ст.9 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення; 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Статтею 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень, а ч.1 ст. 337 КПК України передбачає, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 по пред'явленому обвинуваченню за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України вину визнав частково та надав суду такі показання.

Проживав з бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . Матір живе в Росії. Раніше до кримінальної відповідальності ніколи не притягувався. Навчається у СНАУ на 5-му курсі, офіційно не працевлаштований. 07.11.2020 домовились зустрітись з знайомими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , зустрілись, спустились в підвальне приміщення ОСОБА_12 на вул. Р. Атаманюка, 63. Посиділи, поспілкувались, вирішили піти на «Курський» ринок. Йшли по вулиці, спілкувались. На ринку зустріли дівчат, вони були з дітьми, також поспілкувались. Пішли проводжати дівчат, це вже було після 00.00 годин. Направлялись додому. Турчин та ОСОБА_12 пішли вперед, він йшов позаду. В цей час він пив слабоалкогольний напій (приблизно два ковтка). Був тверезий. Стояв чоловік (потерпілий), подивився на нього та сказав: «Чого ти дивишся? Пішли відійдемо. Хто ти такий?». Хотів піти, але його він схватив за руку, яку він вирвав, сказав йому: «Заспокойся». Той сказав: «Тобі кранти». Щоб уникнути конфлікту пішов за «угол», потерпілий почав ображати, зачіпати честь та гідність, вивів його з душевної рівноваги.

В компанії потерпілого був ще один його товариш. В його компанії був ОСОБА_12 та ОСОБА_11 . Їх розтягли друзі. Вийшов з-за «угла», потерпілий принижував, зайшов за його друзів та йшов у його напрямку.

Він не контролював свої дії, схватив з кучі сміття (землі) предмет металевий, схожий на «уголок», плаский довжина чуть більше 5-10 см. (як лінійка). Більше нічого не пам'ятає, прийшов до тями біля свого під'їзду, відстань від місця конфлікту приблизно 500 метрів, по відчуттям було три години ночі, крові на ньому не було, одяг цілий та чистий.

Не розумів, що сталося, був розгублений. Закурив сигарету та пішов додому. Друзів поруч не було. Вдома ліг спати. Проснувся в 9-10 годин ранку, пішов до магазину «АТБ», зустрів ОСОБА_13 , той сказав, що була бійка та він ( ОСОБА_14 ) подрався, більше нічого не казав. Сходив в магазин, йшов по своїм справам, хотів з'їздить до міста Ромни до друга зайняти грошей. В цей день поголився, була трьох денна щетина. В цей день голився та брив голову в перукарні. Заказав рейсовий автобус з автовокзалу на 4-5 годину вечора, планував з'їздити одним днем, якщо товариш не запропонує залишитись в ОСОБА_15 (друг ОСОБА_16 ).

Приїхав в Ромни в 8 годин вечора, одразу затримали працівники поліції.

Визнає нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_17 , допускає, що наніс тілесні ушкодження металевим предметом, який випадково взяв на землі, просить пробачення, матір вже частково відшкодувала шкоду потерпілому у сумі 9 тисяч гривень. Щодо потерпілої ОСОБА_18 не визнає пред'явлене обвинувачення, їй нанести тілесні ушкодження не міг, взагалі її не бачив. У вчиненому, визнаному кається, просить не застосовувати суворе покарання.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 надав суду такі показання.

Події були рік тому. В Сумах, вечором, біля 23.00 год. На базарі на Курській вулиці, балакав з цивільною дружиною по телефону (сварився). Пив слабоалкогольні напої, але в крові не було алкоголю.

Обвинувачений підійшов, зробив зауваження, щось казав, був на нервах, кажу: «Іди гуляй», пішов на нього «буром», на нервах вдарив його, потім заспокоїлись, вдарив його вилив його ОСОБА_19 йому на голову, подрались, прибігли всі його та його друзі. Двічі він «переміг» ОСОБА_14 . Дрались ОСОБА_14 вдарив чимось, він відбіг від ОСОБА_14 , підбіг наносить ще удар, впав, покликав ОСОБА_20 думав, що друзі ОСОБА_14 побіжать до нього, друг підняв його, відштовхнув ОСОБА_14 та відтягнув його до магазину та його увезли на скорій.

Була ОСОБА_21 , подруга ( ОСОБА_22 ) та її чоловік ( ОСОБА_20 ). Прийшли в магазин, відпочивали. Компанія. Відійшов спілкувався з дружиною по телефону на п'ятачку.

С ОСОБА_14 було двоє друзів, підходили, але вони не вмішувались.

ОСОБА_20 друг ОСОБА_23 .

Порізав под колінку ОСОБА_14 ліву ногу, чим різав не бачив. Нога оніміла пішла кров, відбіг ОСОБА_14 наніс другий удар в праву ногу вище коліна.

Хтось кричав, розбігались.

Чи він кричав не пам'ятає, нога оніміла.

Відбіг після першого удару та впав.

ОСОБА_18 ОСОБА_22 стояла з ОСОБА_24 , чи наносив ОСОБА_14 їй удари не бачив.

ОСОБА_22 підходила до нього після ОСОБА_20 .

Скільки всього ОСОБА_14 наносив ударів не пам'ятає, був в шоці.

ОСОБА_25 не може сказати, що саме ОСОБА_14 , як особа яка перебуває в залі судових засідань, наносила йому удари. Впізнавав його по фотографіям.

Тілесні ушкодження - два ножових поранень в ноги, детально зазначено в медичному висновку. Чим саме наносились удари не бачив.

Перший удар в ногу був коли він замахувався на ОСОБА_14 ногою.

По мірі покарання - у в'язницю не потрібно, нехай допомагає йому. Не хоче щоб він сидів у в'язниці. Пробачив ОСОБА_14 .

Щодо цивільного позову наполягає на сумі 150000 грн., 50 тисяч матеріальна шкода, 100 тисяч моральна шкода.

ОСОБА_26 сума рідними ОСОБА_14 відшкодовувалась, цим займається матір.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 надала суду такі показання. Пляхтур знайомий, ОСОБА_17 також знайомий.

08.11.2020 біля 2 години ночі вона, ОСОБА_6 , ОСОБА_27 , ОСОБА_20 прізвища не памятає, супруг ОСОБА_24 , пішли в сторону ОСОБА_28 ринку до магазину, взяли в магазині сигарети, пиво, каву, перейшли через дорогу, викликала таксі, ОСОБА_29 відійшов за ларьок побалакати, приблизно через 2 хв. крик на допомогу, побачили бійка метрів 50. Побігли всі, ОСОБА_29 дрався с трьома хлопцями, до них побіг чоловік ОСОБА_24 , потім ОСОБА_24 , потім вона (забрать ОСОБА_30 ). Віка в «паніке», ОСОБА_20 забирає ОСОБА_31 . Бачила, як підбігав чоловік, ОСОБА_29 падає, чоловік наносив чимось удар зверху вниз.

Підійшла до двох незнайомих людей (хлопці), вони вели себе спокійно, запитала «що сталось?», відстань 1, 1.5 метра була. Де був третій не знає.

Хтось один (на той момент не впізнала ОСОБА_14 ) відштовхнув її в груди з правого боку, сказав «не мешайся». Віка підійшла та відвела її в сторону через дорогу, присіла та спостерігала далі. Потім підійшов ОСОБА_20 .

ОСОБА_20 побіг за ОСОБА_32 в бік магазину. Женя кричав «режет, режет» та тримався за ногу нижче коліна, на руці було видно кров. Було від неї шагів 10.

ОСОБА_20 підбіг, взяв ОСОБА_17 під руку, почали уходити в сторону магазину, до них біг незнайомий хлопець.

Стало погано.

ОСОБА_33 повела чуть далі, потім бачила як ОСОБА_20 веде через дорогу Кудрявського. Посадили на бордюр, ОСОБА_34 оторвала отсумки лямку и перевязивала ногу. Он лежал, терял сознаниє, приєхало такси и она уехала.

Було погано, крові не було, сіла в таксі, разстібнула курточку, побачила рану в районі грудної клітки, поїхала на СКД, 48 на таксі, водій викликав швидку, вона сказала йому, щоб швидка їхала до другого під'їзду СКД 48.

Зустрів її хлопець ОСОБА_35 , вийшла з таксі, під'їхала швидка. Поклали в швидку, приїхали в лікарню на Троїцькій, була операція, в стаціонаре лежала 3 або 4 дні. За місцем проживання лікування не було.

Цивільний позов - 1 тисяча гривень матеріальний збиток, 119000 грн. моральний, зараз важко дихати, 2 шрами.

У лікарні працівники поліції скидували відео подій. Також з соціальних мереж дізналась, що вчиненого злочину причетний ОСОБА_36 , якого вона раніше знала. Потім було впізнання у слідчого в поліції, ОСОБА_14 впізнала на фотографії, підписи на протоколі впізнання її.

На даний час може з впевненістю сказати, що штовхав її та наніс тілесне ушкодження саме ОСОБА_14 в той момент, після цього їй стало погано, більше ніхто її не бив та не штовхав.

При проведенні експертизи, експерт рану не оглядав.

Доказуючи вину обвинуваченого, прокурором були надані суду докази, які були ретельно досліджені та проаналізовані.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.11.2020, розпочато огляд місця події до внесення відомостей до ЄРДР о 03.47 год. завершено о 04.20 год. застосовувся фотоапарат «Саnon», проведено за участі понятих, спеціаліста ОСОБА_37 , об'єктом огляду є ділянка місцевості за адресою: м. Суми, вул. Р.Атаманюка біля ТРЦ «Маяк» на якій виявлено та вилучено скляну пляшку слабоалкогольного напою, речовина бурого кольору схожа на кров (зроблено змив та контрольний змив). До протокола додано ілюстративну таблицю (т. 1 а.с.101-103).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1189 від 10.12.2020 речового доказу: марлевого тампону зі змивом, наданого на дослідження, вилученого під час огляду місця події 08.11.2020: Кров потерпілої ОСОБА_7 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи крові АВ0. Кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи крові ОСОБА_38 (1-3) В об'єкті №1 на марлевому тампоні зі змивом, наданому на дослідження, знайдено кров людини, виявлено антигени В та Н і ізогемаглютинін анти-А ізосерологічної системи крові АВ0. Зважаючи на одержані результати серологічного дослідження слідів крові на речовому доказі та групову характеристику крові осіб, які проходять за ознаками кримінального провадження, можна сказати, що походження цієї крові можливе від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, або АВ з супутнім антигеном Н. В цих слідах також можлива домішка крові особи (осіб) з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В. Таким чином, походження цієї крові можливе як від потерпілої ОСОБА_7 , так і від потерпілого ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 106-108).

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.11.2020, розпочато огляд місця події до внесення відомостей до ЄРДР о 04.50 год., завершено о 05.20 год., застосовувся фотоапарат «Саnon» (ілюстративна таблиця додана не була), проведено за участі понятих, спеціаліста ОСОБА_37 , об'єктом огляду є приміщенням сестринської відділення КНП ЦМКЛ СМР за адресою: м. Суми, вул. 20-років Перемоги, 13. Під час огляду виявлено та вилучено ботинки чорного кольору «ЕССО» з РБК, порвані штани чорного кольору на яких виявлено речовину бурого кольору, шкарпетки (т. 1 а.с. 109, 110). За твердженням прокурора доказового значення не має, надана для вирішення питання судом долі речового доказу.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.11.2020, розпочато огляд місця події до внесення відомостей до ЄРДР о 05.10 год., завершено о 05.40 год., застосовувалась фотозйомка мобільним телефоном (ілюстративна таблиця додана не була), проведено за участі понятих, об'єктом огляду є приміщенням загального коридору на 2-му поверсі торакального відділення в КНП «СОКЛ» за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 48. Під час огляду виявлено та вилучено жіночу куртку з пошкодженнями у правій верхній частині між правим рукавом та верхньою кишенею у вигляді розрізу тканини довжиною близько 1-1,5 см. Оглядом внутрішньої частини куртки видно, що зовнішнє пошкодження є наскрізне та в районі пошкодження навколо розрізу матеріалу наявна пляма речовини бурого кольору розміром близько 15 см х 15 см (т. 1 а.с. 111, 112). За твердженням прокурора доказового значення не має, надана для вирішення питання судом долі речового доказу.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.11.2020 без зазначення реєстрації кримінального провадження в ЄРДР, розпочато огляд місця події о 13.02 год., завершено о 13.17 год., проведено за участі понятих, потерпілої ОСОБА_7 , об'єктом огляду є палата № 4 хірургічно-торакального відділення в КНП «СОКЛ» за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, 48. Під час огляду було вилучено чорну футболку з довгим рукавом на якій мається поріз правої верхньої частинивиявлено та вилучено жіночу куртку з пошкодженнями у правій верхній частині між правим рукавом та верхньою кишенею у вигляді розрізу тканини довжиною близько 1-1,5 см. Оглядом внутрішньої частини куртки видно, що зовнішнє пошкодження є наскрізне та в районі пошкодження навколо розрізу матеріалу наявна пляма речовини бурого кольору розміром близько 15 смх 15 см(т. 1 а.с. 113-116). За твердженням прокурора доказового значення не має, надана для вирішення питання судом долі речового доказу.

На підставі ухвали слідчого судді від 09.11.2020 (справа № 592/12536/20) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 де мешкає ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 117). Згідно протоколу обшуку від 09.11.2020, проведеного в період з 16.06 год. до 17.38 год. за участі понятих, спеціаліста ОСОБА_39 , ОУР Сумського ВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_40 , ОСОБА_41 з застосуванням відеозйомки відеокамерою виявлено та вилучено дві пари кросівок, сім карту мобільного оператора (т. 1 а.с. 118-123). За твердженням прокурора доказового значення не має, надана для вирішення питання судом долі речового доказу.

Згідно протоколу огляду від 28.11.2020 слідчим ОСОБА_42 проведено огляд в період з 09.30 год. до 11.00 год. в приміщенні кабінету № 510 в м. Суми по вул. Першотравневій, 12 з застосуванням фотокамери мобільного телефону оглянуто спортивні штани чорного кольору, які складаються з двох частин. На поверхні спортивних штанів наявні хаотично розташовані нашарування речовини бурого кольору, ззовні схожої на кров. Сортивні штани мають пошкодження у вигляді розриву тканини. Також предметом огляду була сім карта «Джинс». До протоколу додано фототаблицю (т. 1 а.с. 123, 124). За твердженням прокурора доказового значення не має, надана для вирішення питання судом долі речового доказу.

Згідно поданої заяви від 10.11.2020 ОСОБА_3 добровільно видав слідчому Сумського ВП ОСОБА_43 належні йому речі, а саме: пара кросівок, джинсові штани, дублянку чорного кольору, яку він постійно носить та в яких перебував в ніч з 8 на 09.11.20 (т. 1 а.с. 127). Згідно протоколу огляду від 10.11.2020 слідчим ОСОБА_42 , за участі ОСОБА_3 , проведено огляд в період з 09.58 год. до 10.20 год. в приміщенні кабінету № 510 в м. Суми по вул. Першотравневій, 21 з застосуванням фотокамери мобільного телефону встановлено, що ОСОБА_3 добровільно надав власні джинсові штани та кросівки, в яких він перебував в ніч з 08.11.2020 на 09.11.2020. Також предметом огляду була дублянка чорного кольору наляжна ОСОБА_3 . До протоколу додана фототаблиця (т. 1 а.с. 125).

Згідно постанови слідчого від 25.11.2020 (т. 1 а.с. 128) проведено судово-медичну експертизу від 10.12.2020 № 1193 речового доказу: пари кросівок. Відповідно до висновків експерта кров потерпілої ОСОБА_7 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи крові АВ0. Кров потерпілого ОСОБА_6 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н ізосерологічної системи крові АВ0.

(1-3) В об'єкті №1 на лівій кросівці, наданій на дослідження, знайдено кров людини, виявлено антигени В та Н ізосерологічної системи крові АВ0. (1) В об'єктах №№ 2,3 на лівій кросівці та в об'єктах №№4,5 на правій кросівці, наданих на дослідження, присутності крові не встановлено.

Зважаючи на одержані результати серологічного дослідження слідів крові на речовому доказі та групову характеристику крові осіб, які проходять за ознаками кримінального провадження, можна сказати, що походження цієї крові можливе від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, у тому числі як від потерпілої ОСОБА_7 , так і від потерпілого ОСОБА_6 (т. 1 а.с.130-132).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 915 від 22.12.2020, на підставі даних медичної документації (історії хвороби хірургічного відділення Сумської ЦМКЛ) ОСОБА_6 : під час знаходження ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сумської ЦМКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана задньої поверхні нижньої третини лівого стегна з пошкодженням підколінної артерії та вени, що супроводжувалась кровотечею та геморрагічним шоком; рани середньої третини лівого та правого стегна, долонної поверхні правої кисті. Дані ушкодження утворилися внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить характер ушкоджень. Характер та локалізація ушкоджень виключає можливість їх утворення при падінні з вертикального положення на площину.

Тілесні ушкодження в ділянці нижньої третини лівого стегна з пошкодженням підколінної артерії та вени були небезпечними для життя і за цією ознакою відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень. Рани середньої третини обох стегон та правої кисті кваліфікуються як ЛЕГКІ тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Зазначені ушкодження могли утворитися в термін, вказаний в постанові, що підтверджується даними медичної документації (т. 1 а.с. 140, 141).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 920 від 22.12.2020, на підставі даних медичної документації (історії хвороби торакального відділення СОКЛ) ОСОБА_7 : під час знаходження ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні СОКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникає в праву плевральну порожнину, право-сторонній гемопневмоторакс. Дане ушкодження утворилось внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить його характер. Характер та локалізація ушкодження виключає можливість його утворення при падінні з вертикального положення на площину.

Вказане тілесні ушкодження було небезпечним для життя і за цією ознакою відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.

Зазначене ушкодження могло утворитись в термін, вказаний в постанові, що підтверджується даними медичної документації (т. 1 а.с. 142, 143).

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (т. 1 а.с. 144-148) від 07.12.2020 в період з 14.03 год. до 14.12 год., потерпілій ОСОБА_7 за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання зображених на фотознімках громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у ОСОБА_7 попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання слідчого ОСОБА_7 відповіла, що зможе впізнати особу, яка спричинила їй тілесні ушкодження за рисами обличчя, бородою, тілобудовою.

Далі в протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось на пред'явлених їй фотознімках, ОСОБА_7 заявила, що впізнала особу під № 3 де зображений Пляхтур Ярослав, який спричинив їй тілесні ушкодження за зачіскою, бородою, за рисами обличчя в їх сукупності.

Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку під номером 3 зображений ОСОБА_3 .

Згідно Протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (т. 1 а.с. 149-153) від 07.12.2020 в період з 12.58 год. до 13.10 год., свідку ОСОБА_8 за участі понятих з застосування технічних засобів фіксації, пред'явлено для впізнання зображених на фотознімках громадян, перед пред'явленням особи для впізнання у ОСОБА_8 попередньо з'ясовано чи може вона впізнати особу, опитано про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу. На запитання слідчого ОСОБА_8 відповіла, що зможе впізнати особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 за рисами обличчя в їх сукупності, бородою.

Далі в протоколі зазначено, що на запитання слідчого чи впізнає вона когось на пред'явлених їй фотознімках, ОСОБА_8 заявила, що впізнає особу зображену під № 2, як таку, що спричинила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6 . Ознаки, за якими вона впізнала особу за обличчям, за рисами обличя в їх сукупності.

Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку під номером 2 зображений ОСОБА_3 .

Захисник ОСОБА_44 та обвинувачений ОСОБА_3 просили визнати ці протоколи недопустимими доказами, оскільки пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками відбулось з грубими порушеннями ст. 228 КПК України.

Прокурор не навів жодних заперечень на доводи захисту з цього приводу.

Суд погоджується з доводами захисту, що слідчі дії щодо пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 були проведені з грубими порушенням норм кримінального процесуального законодавства.

Як зазначила під час свого допиту в суді потерпіла ОСОБА_7 , на місці події вона не впізнала ОСОБА_3 , вже потім по соціальним мережам дізналась про причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину, крім того попередньо до проведення впізнання за фотографіями працівники поліції демонстрували їй фото та відеоматеріали пов'язані з особою ОСОБА_3 .

Положеннями ч.ч. 6 та 7 ст. 228 КПК України передбачено, що за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

При цьому, дослідивши протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками достовірно встановлено, що впізнання проведено з порушенням порядку, встановленим КПК України, а саме: у протоколах проведеного впізнання ОСОБА_3 не зазначено, хто саме знаходиться під № 3 та № 2 відповідно. Прокурором додано до протоколів довідки про дані на осіб, що зображені на фотознімках, пред'явлених для впізнання. Дані довідки підписані слідчим, на довідках відсутні підписи понятих, не зазначено кому пред'являлась особа для впізнання за фотознімками, довідки не зазначені в протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками в якості додатків.

Відповідно до ч. 3 ст. 223 КПК України слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Суд констатує, що закон допускає впізнання за фотознімками або матеріалами відеозапису в разі необхідності, тобто за реальної неможливості забезпечення присутності особи, яка підлягає впізнанню. Втім, причин, з яких дані слідчі дії було проведено за відсутності ОСОБА_3 07.12.2020, адже ОСОБА_3 був затриманий 10.11.2020, слідчим, не зазначено.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що вищезазначені слідчі дії - пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.12.2020 потерпілій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були проведені з наведеними вище грубими порушеннями вимог ст. 228 КПК, тому ці протоколи є недопустимим доказом, у зв'язку з чим не можуть бути використані судом в якості доказу при постановленні вироку і суд не може посилатись на них при ухваленні судового рішення.

Судом досліджено Протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2020 за участю потерпілої ОСОБА_7 , понятих, ОСОБА_45 , проведеного в період з 13.43 год. до 14.00 год. (т. 1 а.с. 154-156), який проведено з метою перевірки і уточнення відомостей, слідчим експериментом встановлено: Потерпіла ОСОБА_18 розповіла про обставини події, які відбувались 08.11.2020 по проспекту Курському в м. Суми, а саме 08.11.2020 близько 02 год. 30 хв. здійснивши покупки у магазині «Продукта» розташованого по просп. Курському в м. Суми, неподалік ТЦ «Маяк», вона з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 стали біля кіоску Курського ринку, навпроти будинку АДРЕСА_2 . Через декілька хвилин на мобільний ОСОБА_6 зателефонувала його дружина, після чого він відійшов у бік дорого, щоб поговорити. Приблизно через 10 хвилин потерпіла ОСОБА_7 почула голос ОСОБА_6 , який кликав на допомогу. Поглянувши у бік, свідок потерпіла ОСОБА_7 побачила ОСОБА_6 з невідомими чоловіками, які стояли біля кіосків розташованих навпроти будинку АДРЕСА_3 . Спочатку до них підбіг ОСОБА_9 , а за ним побігли потерпіла ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Підбігши, потерпіла ОСОБА_7 побачила трьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_36 , який мав бороду на обличчі. Далі потерпіла ОСОБА_7 за допомогою статиста та дерев'яної палиці продемонструвала як ОСОБА_36 наніс їй один удар ножем, який тримав у правій руці, в область грудної клітини з правого боку.

До протоколу додано фототаблицю.

Судом досліджено Протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2020 за участю потерпілої ОСОБА_7 , понятих, ОСОБА_45 , проведеного в період з 13.43 год. до 14.00 год. (т. 1 а.с. 154-156), який проведено з метою перевірки і уточнення відомостей, слідчим експериментом встановлено: потерпіла ОСОБА_18 розповіла про обставини події, які відбувались 08.11.2020 по проспекту Курському в м. Суми, а саме 08.11.2020 близько 02 год. 30 хв. здійснивши покупки у магазині «Продукта» розташованого по просп. Курському в м. Суми, неподалік ТЦ «Маяк», вона з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 стали біля кіоску Курського ринку, навпроти будинку № 115 по просп. Курському в м. Суми. Через декілька хвилин на мобільний ОСОБА_6 зателефонувала його дружина, після чого він відійшов у бік дорого, щоб поговорити. Приблизно через 10 хвилин потерпіла ОСОБА_7 почула голос ОСОБА_6 , який кликав на допомогу. Поглянувши у бік, свідок потерпіла ОСОБА_7 побачила ОСОБА_6 з невідомими чоловіками, які стояли біля кіосків розташованих навпроти будинку АДРЕСА_3 . Спочатку до них підбіг ОСОБА_9 , а за ним побігли потерпіла ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Підбігши, потерпіла ОСОБА_7 побачила трьох чоловіків, серед яких був ОСОБА_36 , який мав бороду на обличчі.Далі потерпіла ОСОБА_7 за допомогою статиста та дерев'яної палиці продемонструвала як ОСОБА_36 наніс їй один удар ножем, який тримав у правій руці, в область грудної клітини з правого боку.

До протоколу додано фототаблицю.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 927 від 24.12.2020 на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , під час знаходження ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні СОКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникає в праву плевральну порожнину, право сторонній гемопневмоторакс.

Дане ушкодження утворилось внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить його характер, та могло утворитись при нанесенні удару ножем в грудну клітку справа, як було продемонстровано потерпілою під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.с. 157).

Судом досліджено Протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2020 за участю свідка ОСОБА_8 , понятих, ОСОБА_45 , проведеного в період з 12.40 год. до 12.55 год. (т. 1 а.с. 158-162), який проведено з метою перевірки і уточнення відомостей, слідчим експериментом встановлено: свідок ОСОБА_8 розповіла обставини події, які відбувалися 08.11.2020 по проспекту Курському в м. Суми, а саме: 08.11.2020 близько 02 год. 30 хв. здійснивши покупки у магазині «Продукти» розташованого по просп. Курському в м. Суми, неподалік ТЦ «Маяк», вона з чоловіком ОСОБА_9 , знайомою ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стали біля кіоску Курського ринку, навпроти будинку АДРЕСА_2 . Через декілька хвилин на мобільний ОСОБА_6 зателефонувала його дружина, після чого він відійшов у бік дороги, щоб поговорити. Приблизно через 10 хвилин свідок ОСОБА_8 почула голос ОСОБА_6 , який кликав на допомогу. Поглянувши у бік, свідок ОСОБА_8 побачила ОСОБА_6 з невідомими чоловіками, які стояли біля кіосків розташованих навпроти будинку АДРЕСА_3 . Спочатку до них підбіг ОСОБА_9 , а за ним побігли свідок ОСОБА_8 та ОСОБА_7 . Підбігши, свідок ОСОБА_8 побачила трьох невідомих чоловіків, серед яких один чоловік мав бороду.

Далі свідок ОСОБА_8 побачила як невідомий чоловік з бородою перебуваючи неподалік кіосків розташованих навпроти будинку АДРЕСА_3 наніс один удар ножем, який тримав у правій руці, в область лівої ноги ОСОБА_6 , що нею було продемонстровано у присутності понятих, за допомогою статиста та дерев'яної палиці.

Далі свідок ОСОБА_8 у присутності понятих, за допомогою статиста та дерев'яної палиці продемонструвала як невідомий чоловік з бородою наніс два удари ножем, який тримав у правій руці, в область лівої ноги ОСОБА_6 , коли той знаходився на асфальті.

До протоколу додано фототаблицю.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 925 від 22.12.2020 на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час знаходження ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сумської ЦМКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана задньої поверхні нижньої третини лівого стегна з пошкодженням підколінної артерії та вени, що супроводжувалась кровотечею та геморрагічним шоком; рани середньої третини лівого та правого стегна, долонної поверхні правої кисті.

Дані ушкодження утворилися внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить характер ушкоджень. Рани в ділянці лівого стегна могли утворитись при нанесенні ударів ножем, як було продемонстровано гр. ОСОБА_8 під час проведен­ня слідчого експерименту. Механізм утворення ушкоджень в ділянці правого стегна та правої кисті не був продемонстрований гр. ОСОБА_8 під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.с. 163).

Судом досліджено Протокол проведення слідчого експерименту від 07.12.2020 за участю свідка ОСОБА_9 , понятих, ОСОБА_45 , проведеного в період з 13.13 год. до 13.30 год. (т. 1 а.с. 164-172), який проведено з метою перевірки і уточнення відомостей, слідчим експериментом встановлено: свідок ОСОБА_9 розповів обставини події, які відбувалися 08.11.2020 року по проспекту Курському в м. Суми, а саме: 08.11.2020 близько 02 год. 30 хв. здійснивши покупки у магазині «Продукти» розташованого по просп. Курському в м. Суми, непод к ТЦ «Маяк», він з дружиною ОСОБА_8 , знайомими ОСОБА_7 та ОСОБА_6 стали біля кіоску по продажу випічки розташованого біля Курського ринку, навпроти будинку АДРЕСА_2 . Через декілька хвилин на мобільний ОСОБА_6 хтось зателефонував, після чого він відійшов у бік дорого, щоб поговорити. Приблизно через 10 хвилин свідок ОСОБА_9 почув голос ОСОБА_6 , який кликав його на допомогу. Поглянувши у бік, свідок ОСОБА_9 побачив ОСОБА_6 з невідомими чоловіками, які стояли біля кіосків розташованих навпроти будинку АДРЕСА_3 . Підбігши, свідок ОСОБА_9 побачив біля ОСОБА_6 трьох невідомих чоловіків, серед яких один чоловік мав бороду. За ним також підбігли дружина ОСОБА_8 та знайома ОСОБА_7 .

В подальшому під час бесіди, чоловік з бородою почав бігати навколо них та свідок ОСОБА_9 побачив у нього в правій руці ніж, про що закричав.

Далі свідок ОСОБА_9 побачив як невідомий чоловік з бородою наніс один удар ножем, який тримав у правій руці, в область лівої ноги ОСОБА_6 , що ним було продемонстровано у присутності понятих, за допомогою статиста та дерев'яної палиці.

Далі свідок ОСОБА_9 у присутності понятих, за допомогою статиста продемонстрував, як невідомий чоловік з бородою наніс один удар правою рукою в область грудної клітини ОСОБА_7 .

Свідок ОСОБА_9 у присутності понятих, за допомогою статиста та дерев'яної палиці продемонстрував, як невідомий чоловік з бородою наніс два удари ножем, який тримав у правій руці, в область лівої ноги ОСОБА_6 .

Далі свідок ОСОБА_9 відштовхнув чоловіка з бородою.

Далі свідок ОСОБА_9 у присутності понятих, за допомогою статиста та дерев'яної палиці продемонстрував, як невідомий чоловік з бородою наніс один удар ножем, який тримав у правій руці, в область правої ноги та один удар ножем, який тримав у правій руці, в область лівої ноги ОСОБА_6 .

До протоколу додано фототаблицю.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 924 від 22.12.2020 на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приймаючи до уваги обставини справи: підчас знаходження ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сумської ЦМКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана задньої поверхні нижньої третини лівого стегна з пошкодженням підколінної артерії та вени, що супроводжувалась кровотечею та геморрагічним шоком; рани середньої третини лівого та правого стегна, долонної поверхні правої кисті.

Дані ушкодження утворилися внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить характер ушкоджень. Рани в ділянці стегон могли утворитись при нанесенні ударів ножем, як було продемонстровано ОСОБА_9 під час проведення слідчо­го експерименту. Механізм утворення ушкодження в ділянці правої кисті не був продемонстрований ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.с. 173).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 926 від 24.12.2020 на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_7 , 1995 р.н., під час знаходження ОСОБА_7 на стаціонарному лікуванні в торакальному відділенні СОКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітки справа, що проникає в праву плевральну порожнину, правосторонній гемопневмоторакс.

Дане ушкодження утворилось внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить його характер, та могло утворитись при нанесенні удару рукою в груди. як було продемонстровано гр. ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту, за умови, що в руці в цей час знаходився ніж (т. 1 а.с. 174).

Судом досліджено Протокол проведення слідчого експерименту від 09.11.2020 за участю свідка ОСОБА_46 , понятих, спеціаліста ОСОБА_47 , з застосуванням відеокамери «Panasonic» з флеш-картою Micro Sd 16 GB, проведеного в період з 18.19 год. до 19.17 год. (т. 1 а.с. 209-211), який проведено з метою перевірки і уточнення відомостей, слідчим експериментом встановлено: учасники зібрались неподалік Курського ринку, буд. АДРЕСА_4 . Свідок ОСОБА_48 розповів, що він разом з ОСОБА_49 , ОСОБА_50 йшли додому, ОСОБА_51 підбіг до чоловіка, який стояв біля кіоску та наніс удар правою рукою в область щелепи. Свідок ОСОБА_48 за допомогою манекену у присутності понятих продемонстрував, як ОСОБА_51 наніс чоловіку удар правою рукою в область щелепи. Після отриманого удару чоловік побіг за кіоск (від проїжджої частини в бік буд. АДРЕСА_5 ). Свідок ОСОБА_48 разом з ОСОБА_50 догнали та почали розтягувати. ОСОБА_12 взяв ОСОБА_52 , а ОСОБА_53 іншого чоловіка ОСОБА_36 був одягнений в чорну майку, чорне пальто, сині джинси. Далі підійшли дві жінки ОСОБА_51 оббіг ОСОБА_46 та знову почав бити чоловіка, а саме наніс один удар в щелепу або в тулуб з лівого боку кулаком правої руки. Далі свідок ОСОБА_12 продемонстрував за допомогою палиці у присутності понятих, як ОСОБА_51 наніс один удар ножем в область лівої ноги чоловіка. Чоловік почав тікати. Чоловік перебіг дорогу (в бік будівлі АДРЕСА_6 ) та спотикнувшись впав, а ОСОБА_51 наніс одинудар ножем в область ніг чоловіка, що свідком було продемонстровано за допомогою манекена. Далі чоловік знову починає тікати, впав, а ОСОБА_51 наніс два удари ножем в область ніг. Далі ОСОБА_52 хтось відштовхує та підняв чоловіка, чоловік пройшов декілька кроків і знову в пав та ОСОБА_51 наніс два-три удари в область ніг трохи нижче колін, що свідком було продемонстровано за допомогоюпалиці, манекену у присутності понятих.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 917 від 22.12.2020 на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час знаходження ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сумської ЦМКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана задньої поверхні нижньої третини лівого стегна з пошкодженням підколінної артерії та вени, що супроводжувалась кровотечею та геморрагічним шоком; рани середньої третини лівого та правого стегна, долонної поверхні правої кисті.

Дані ушкодження утворилися внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями, про що свідчить характер ушкоджень. Ушкодження стегон могли утворитись при нанесенні ударів ножем, однак, під час проведення слідчого експерименту гр. ОСОБА_48 конкретно не було продемонстровано в які ділянки стегон були нанесені удари. Також, механізм утворення ушкодження правої кисті не був продемонстрований гр. ОСОБА_48 під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.с. 212).

Судом досліджено Протокол проведення слідчого експерименту від 09.11.2020 за участю свідка ОСОБА_54 , понятих, спеціаліста ОСОБА_47 , з застосуванням відеокамери «Panasonic» з флеш-картою Micro Sd 16 GB, проведеного в період з 19.22 год. до 19.57 год. (т. 1 а.с. 240, 241), який проведено з метою перевірки і уточнення відомостей, слідчим експериментом встановлено: учасники зібрались неподалік Курського ринку, буд. № 111/1 по проспекту Курському та будинку № 4 по вул. Р. Атаманюка в м. Суми. Свідок ОСОБА_54 розповів, що він разом з ОСОБА_55 та ОСОБА_56 йшли від нічного магазину в сторону місця мешкання. ОСОБА_51 пійшов до чоловіка, який стояв на проїжджій частині, неподалік нічного магазину по просп. Курському, 111/1 , з яким у нього виникла словесна перепалка. Далі він з ОСОБА_57 забрали ОСОБА_52 та дійшли до кіоску неподалік будинку № 21 по вул. Р. Атаманюка. Далі ОСОБА_51 розмовляли з хлопцем та дівчиною. Потім він побачив, як ОСОБА_51 перебуваючи на перехресті протилежної частини наніс один удар ножем, який тримав у правій руці в область лівої ноги, що свідок за допомогою дерев'яної палиці, манекену у присутності понятих було продемонстровано. Потерпілий перейшов протилежну частину в бік нічного магазину та ногою перечепившись впав біля бордюру. В цей час ОСОБА_51 підбіг та наніс два-три удари ножем, який тримав у правій руці, що свідком було продемонстровано за допомогою манекену та дерев'яної палиці. Далі до них підійшов ОСОБА_51 , щось почав говорити, після чого ОСОБА_51 пішов від них.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 916 від 22.12.2020 на підставі даних додаткової судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час знаходження ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Сумської ЦМКЛ з 8 по 11 листопада 2020 р. виявлені тілесні ушкодження: рана задньої поверхні нижньої третини лівого стегна з пошкодженням підколінної артерії та вени, що супроводжувалась кровотечею та геморрагічним шоком; рани середньої третини лівого та правого стегна, долонної поверхні правої кисті.

Дані ушкодження утворилися внаслідок дії гострого предмету з колюче-ріжучими властивостями. про що свідчить характер ушкоджень. Ушкодження стегон могли утворитись при нанесенні ударів ножем, однак, під час проведення слідчого експерименту гр. ОСОБА_54 конкретно не було продемонстровано в які ділянки стегон були нанесені удари. Також, механізм утворення ушкодження правої кисті не був продемонстрований ОСОБА_54 під час проведення слідчого експерименту (т. 1 а.с. 242).

Проведені судово-медичні експертизи цілком відповідають вимогам ст.ст. 101, 102 Кримінального процесуального кодексу України, і містять необхідні відомості щодо механізму, локалізації, ступеню тяжкості та давності утворення тілесних ушкоджень у потерпілих. При цьому проведення відповідних експертиз на підставі матеріалів провадження та медичних даних, не суперечить вимогам процесуального законодавства і не свідчить про неповноту їх проведення.

Вказані висновки складені атестованими судово-медичними експертами, які попереджені про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову або ухилення від дачі висновку, тому підстави вважати висновокк судово-медичних експертиз необ'єктивним або такими, що суперечать вимогам закону, відсутні.

Оцінюючи протоколи проведення слідчих експериментів, суд зазначає таке.

У своїй постанові від 14.09.2020 (Постанова Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду від 14 вересня 2020 року у справі 740/3597/17) Суд дійшов висновку, що протокол слідчого експерименту за певних умов може бути визнаний допустимим доказом. Зокрема, Суд зазначив, що для того, аби виключити обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від особи під час слідчого експерименту, сторона обвинувачення має довести, що було додержано належної правової процедури, зокрема, що: до особи не застосовувався протиправний тиск; слідчу дію проведено за волею та вільним волевиявленням особи; особа усвідомлювала право мовчати і не свідчити проти себе; права особи на захист і правову допомогу були забезпечені; слідчу дію проведено за участю понятих; під час слідчої дії здійснювався безперервний відеозапис; особі були детально і ґрунтовно роз'яснено процесуальні наслідки участі в цій слідчій дії.

У цій же постанові суд зазначив, що слідчий експеримент, який полягає лише у повідомленні підозрюваним відомостей про факти, які мають значення для кримінального провадження, і не містить відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, має розцінюватися як повторний допит і не може мати в суді доказового значення з огляду на частину 4 статті 95 КПК.

Суд визнає протоколи слідчих експериментів допустимими доказами.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_48 у судовому засіданні суду надав показання, відповідно до яких він проживає в АДРЕСА_7 , знає ОСОБА_3 , як товариша, знайомі 10 років.

На досудовому розслідуванні допитувався. Події були на Курському проспекті на ринку. Була потасовка чоловік з ОСОБА_58 не поділили щось. ОСОБА_59 пішов в сторону до мужика, зайшли разом за вугол ларька, він пішов за ними, побачив. що штовхаються чи б'ються, було темно на ринку. Допитували раніше. Була осінь, перед зимою, місяць не пам'ятає.

Зустрілись з товаришами ближче до вечора. Були ОСОБА_53 «Турок» та ОСОБА_51 , гуляли сиділи в підвалі, пили горілку. Мабуть 0,5 л. Випивали, останнє, що пам'ятає «Шейк». Пішли на ринок в «нічник». Всі взяли по «Шейку». Було темно. Стояли біля ларька. Стан був сп'янілий у всіх і у обвинуваченого.

Стояли біля ларька, пили «Шейк», потім ішли по домам, з'явився мужик сторонній.

ОСОБА_51 був трошки попереду метрів на 5-7. Зайшли за ларьок мужик з ОСОБА_58 . Що там відбувалось не пам'ятає. Чого пішли не зрозумів.

Вони з ОСОБА_60 пішли за ними, почали розмирять.

ОСОБА_51 та ОСОБА_61 стояли навпроти один одного штовхались.

Розмирити не встигли. Стояв з ОСОБА_58 спілкувався, ОСОБА_53 спілкувався з мужиком. Нібито розмирили. Потім почалось знову. ОСОБА_51 пішов до потерпілого, по відео в поліції показували щось блиснуло схоже на ніж. Раніше ножа не бачив у ОСОБА_52 . В той момент також не бачив ніж. Описати ніж не може. Відстань була 10-15 метрів.

Хтось крикнув «убери нож», «ти мене порізав». Він був у шоковому стані.

Був постраждалий (потерпілий), вони в трьох (він, ОСОБА_51 та ОСОБА_53 ) та ще хтось - стороння жінка.

Хто кричав не зрозумів, чоловічий голос.

Не бачив, як порізали мужика, а тільки чув що порізали. ОСОБА_62 почав уходить, а ОСОБА_51 за ним.

Дівчина, яка була поруч також розмиряла, і перший раз і другий раз трошки далі.

Били друг друга, крові і тілесних ушкоджень не бачив, падали і ОСОБА_51 і потерпілий.

ОСОБА_63 підняла жінка та повела в іншу сторону до машин. У нього тілесних ушкоджень не бачив.

ОСОБА_51 підійшов до них, його запитали: «Що сталося?». Він нічого не сказав, а пішов додому. Вони з ОСОБА_60 пішли додому.

На запитання захисту свідок зазначив, що був у стані сильного сп'яніння. Не все добре пам'ятає. Дивився відеозйомку в поліції. Показував оперативний працівник. Спілкувався з поліцією було 2 чоловіка. Відео показували під час допиту. Чи складався документ не пам'ятає. Як бачив відео так і розповідав.

Були мужик і жінка з іншого боку. Звідкіля взялась жінка не знає, підійшла пізніше. Підійшла ззаду.

Він стояв тримав ОСОБА_52 , розвів руки в сторону, обличчя до обличчя. Потерпілий був позаду спілкувався з ОСОБА_60 . Стояв перед ОСОБА_58 щоб він не пішов. Жінка спілкувалась з ОСОБА_60 та мужиком, до ОСОБА_14 вона не підходила. Жінка ні на що не скаржилась.

Другий раз вона розмиряла ОСОБА_64 та ОСОБА_52 сама, метрів 15 - 20 від них. Це було швидко. Був у шоці.

ОСОБА_51 падав і мужик падав коли бились в 20 метрах в стороні (другий раз), коли почув, що хтось кричав за ніж. Ножа не бачив на місці.

Потім на відео бачив що щось блиснуло, поліція сказала, що то ніж.

На запитання прокурора свідок зазначив, що ОСОБА_51 був у стані сп'яніння, був агресивним тоді, як реакція на потерпілого. Потерпілий був також агресивним.

Поліція виправляла показання.

Перед углом ОСОБА_51 замахнувся на потерпілого, чи вдарив не бачив. Протокол допиту не зовсім відповідає його показанням. В поліції погрожували.

Пам'ятає одну жінку, нижча від потерпілого.

При допиті під час допиту оперативний працівник демонстрував відео на телефоні.

Про ніж дописав слідчий.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_65 у судовому засіданні суду надав показання, відповідно до яких він підробляв таксистом років зі два тому. Був інцидент. Сіла дівчина на Курському проспекті, були у неї сльози, на його запитання відповіла що був конфлікт. На руках у неї була кров. Спитав куди їхати, сказала по Сумам. «Як Ви себе почуваєте?» - спитав «чи вдома хтось є?», сказала, що є.

Запропонував повезти до лікарні, якщо є поранення. Вона сказала, що непотрібно.

Дівчина була невеликого зросту з чорним волоссям. Обличчя не пам'ятає.

Така ситуація у нього була вперше. Дівчина казала чи заточкою чи чимось іншим її хтось штрикнув.

Була кров на руках. Підняла светр, щось показувала, показувала рану десь на животі точно не пам'ятає, чи зліва, чи з права. Він був за кермом. На светрі та животі крові не пам'ятає.

Їхали по Курському проспекті, через ОСОБА_28 міст де висадив не пам'ятає. Казала, що їде додому, нібито мати є вдома. Швидку допомогу не викликав. Пора року - було тепло, снігу не було.

На запитання захисника свідок зазначив, що працював в таксі по додатку, реєструвався. «Хаб 2288» - служба таксі. Дані можливо знайти по номеру автомобіля. Автомобіль днз. НОМЕР_1 , ОСОБА_66 2006 року випуску. Замовлення було на ОСОБА_28 проспект біля стоянки «АНП». Розмовляв спочатку по телефону з дівчиною. Приїхав з ОСОБА_67 , припаркувався за зупинкою. За поворотом на вулицю Лесі Українки. Пасажирку чекав пару хвилин. Розраховувалась за поїздку.

На ній був рожевий піджак, чи курточка.

Події були у вечірній час, точного часу не пам'ятає. Віз пасажирку десь 15 хвилин до місця призначення.

Через 2 тижня - місяць після подій, зателефонувала ця дівчина і сказала, що «якщо можна підтвердіть що ви мене підвозили». Він погодився.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_68 у судовому засіданні суду надав показання, відповідно до яких він проживає в АДРЕСА_8 , працює в КП «Електроавтотранс», програмістом.

По особі ОСОБА_3 йому нічого не відомо, його він не знає. ОСОБА_7 знає, років зі два тому спілкувались, товаришували.

Не пам'ятає точно коли було, був інцидент у ОСОБА_7 , приїхала на таксі на АДРЕСА_9 до нього додому де він знімав квартиру. Було чи ввечері, чи в ночі, була осінь. Вона телефоном сказала, що щось сталося. Коли приїхала на таксі, вже туди приїхала швидка, думав що викликав водій таксі. У ОСОБА_22 було поранення біля грудної клітки. Казала що біля торгово центру «Маяк» щось трапилось.

На запитання прокурора свідок пояснив, що з ОСОБА_7 був знайомий місяць, чи два місяця. Такий випадок трапився з нею один раз. Після подій припинив спілкування через тиждень чи два.

Вона розповідала, що був конфлікт, казала, що заділи ножем, чи вона «помішала». Була з якимось друзями біля «Маяку» ОСОБА_69 , друзів він не знає, чи їх називала не пам'ятає. Машину таксі бачив, таксиста бачив. Впізнати зараз не зможе, було темно.

ОСОБА_7 казала, що таксист викликав швидку. Швидка забрала ОСОБА_22 , поїхали майже одразу.

Він бачив кров. Порізаний одяг. Кров була в районі грудної клітки був на стресі та було темно.

ОСОБА_7 телефонувала з місця події, казала що щось сталося, сказала, що їде до нього.

В лікарні Марину прооперували, щось зашивали (легеню), лежала в лікарні, була на лікарняному, відвідував в лікарні.

Прокурором в якості доказу надано диск з відеозаписом з камер відеоспостереження ТЦ «Маяк», записаний на DVD-R диск «Verbatim», який постановою слідчого визнаний речовим доказом (т. 2 а.с. 8, 18).

На підтвердження допустимості даного доказу прокурором надано запит слідчого Сумського СВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_70 від 09.11.2020 № 17518\55-2020\СВ до директора ТОВ «Маяк-Ц» про надання відеозаписів з камер відеоспостереження ТЦ «Маяк» по проспекту Курському, 111/1 в м. Суми за період часу з 01.30 хв. До 03.год 30 хв. 08.11.2020 (т. 2 а.с. 6).

На даний запит отримано відповідь за підписом директора ТОВ «Маяк-Ц» ОСОБА_71 , відповідно до якого надано відеозаписи на оптичному диску в паперовому конверті з камер відеоспостереження ТЦ «Маяк» розташованого по проспекту Курському, 111/1 в м. Суми про події, які відбувались в період часу з 01 год. 30 хв. До 03 год. 30 хв. 08.11.2020 (т. 2 а.с. 7).

Згідно протоколу огляду документів від 22.12.2020 в період часу з 09.00 год. До 12.00 год. слідчим ОСОБА_42 було оглянуто DVD-R диск з відеозаписами камер відеоспостереження, наданий на його запит ТОВ «Маяк-Ц». DVD-R диск є додатком до даного протоколу (т. 2 а.с. 9-18).

Даний відеозапис з камер відеоспостереження був оглянутий у судовому засіданні, з якого вбачається, як згідно хронометражу на відеозаписі особа чоловічої статі з бородою наносить удари іншій особі чоловічої статі.

Суд визнає даний доказ допустим та належним.

Те, що на відеозаписі не видно всіх деталей події, в т.ч. і предметів, які були застосовані при вчиненні хуліганських дій до потерпілоих, пояснюється технічними причинами.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 351 від 21.12.2020 на даний час ОСОБА_3 будь-якими психічними захворюваннями не страждає, може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 будь-яким психічним захворюванням не страждав, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Як особа, що не є душевнохворою, ОСОБА_3 на теперішній час застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

В момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 не перебував в стані фізіологічного афекту.

Під час вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 не перебував в будь-якому емоційному стані (сильний страх, пригніченість, розгубленість, відчай, емоційний стрес тощо), який міг суттєво вплинути на його дії та свідомість.

ОСОБА_3 не перебував в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження на момент інкримінованого йому правопорушення.

Посилання ОСОБА_3 на «провал» у пам'яті у даному випадку не вкладається у будь-який клінічно очернений синдром мнестичних порушень, розладу свідомості тощо, та сумісно з аналізом психічного статусу (емоційні прояви, характер відповідей і т.д), свідчить про установочну, симулятивну поведінку. (т. 1 а.с. 176-181).

Відповідно до частини 2 статті 92 КПК обов'язок доказування допустимості доказів покладено на сторону, що їх подає. За частинами 1 та 3 статті 22 КПК кримінальне провадження передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій засобами, передбаченими цим Кодексом, а функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

Внутрішнє переконання суду при оцінці доказів повинне ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності. При цьому не повинна мати місце наперед визначена упередженість, тенденційність при оцінці доказів, впевненість у винності особи, діям якої дається оцінка, безпідставне, необґрунтоване відкидання доказів, які свідчать про невинуватість особи.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Так, у справі "Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01 листопада 1996 року №9, визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

При цьому всі викладені в обвинувальному акті обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України та ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину (кримінального правопорушення) і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, а відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України та ч. 4 ст. 17 КПК України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Посилаючись на вищевказану норму основного Закону України, слід зазначити, що вона закріпила в собі п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, п. 2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципі 36 Звід принципів захисту всіх осіб, що піддаються затриманню або ув'язненню в будь-якій формі презумпцію невинуватості.

Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, який у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року по справі "Алене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою, він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, правило презумпції невинуватості означає, що обвинувачений може бути визнаний винним у вчиненні злочину і покараний лише за умови, що його вина буде доведена у передбаченому законом порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 3 ст. 337 КПК передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дж. Мюррей проти Сполученого Королівства" від 25 січня 1996 року).

Також Європейський суд з прав людини в своїй практиці встановив порушення презумпції невинуватості у зв'язку з неврахуванням конкретних, суттєвих і важливих аргументів, наведених захистом, у вироку, на підставі якого засуджено особу (рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року).

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується зокрема у тому, що своїми умисними, протиправними діями, які виразилися в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася в нападі на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і, як наслідок, заподіянні їм тілесних ушкоджень предметом спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, тобто хуліганство, кваліфікуючою ознакою якого є скоєння злочину за допомогою спеціально пристосованого предмета для нанесення тілесних ушкоджень.

Диспозиція ч. 4 ст. 296 КК України передбачає відповідальність за вчинення хуліганства із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

Між тим, відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень слід визнавати предмети, які пристосовані винною особою для цієї мети наперед або під час учинення хуліганських дій.

Застосування або спроба застосування предметів, підібраних на місці злочину, які не були спеціально пристосовані для нанесення тілесних ушкоджень, не дає підстав для кваліфікації дій винного за ч. 4 ст. 296 КК України.

Як встановлено судом ОСОБА_3 під час вчинення хуліганських дій, використовував металевий предмет, який був ним підібраний з землі на місці події, жодним чином для цього його не пристосовуючи (не видозмінюючи, не перероблюючи), а навпаки умисел на його використання у обвинуваченого, за матеріалами кримінального провадження, виник спонтанно та ситуаційно, а тому посилання органу досудового розслідування на те, що даний металевий предмет був спеціально пристосованим предметом для нанесення тілесних ушкоджень під час хуліганства є неправильним та підлягає виключенню з фактичних обставин справи.

Під час досудового розслідування предмет, яким було завдано тілесні ушкодження потерпілим віднайдено не було, допитані у судовому засіданні потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не бачили яким предметом наносились тілесні ушкодження ОСОБА_3 , та звідкіля він його взяв, свідок ОСОБА_48 під час допиту в суді зазначав, що інформацію, про ніби-то використаний ніж ОСОБА_3 ним отримано від праціників поліції, зокрема при перегляді камер відеоспостереження, раніше ніякого ножа у обвинуваченого він не бачив. З огляду на показання свідка ОСОБА_46 , щодо впливу на його показання працівників поліції відносно предмета, яким наносились тілесні ушкодження, суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , щодо використання при вчиненні хуліганства ОСОБА_3 саме ножа, викладених в слідчих експериментах, які суд був позбавлений можливості перевірити у судовому засіданні в зв'язку зі смертю останніх. Явку для допиту в судове засідання свідка ОСОБА_72 прокурором тривалий час не було забезпечено. Стороною обвинувачення не було спростовано версію сторони захисту щодо застосування предмета, випадково підібраного на місці злочину.

З огляду на викладене та оскільки судом на підставі сукупності доказів у справі достеменно встановлено факт вчинення ОСОБА_3 хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії обвинуваченого з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України.

Позицію сторони захисту, виражену у показаннях обвинуваченого та підтриману захисником, що обвинувачений не вчиняв хуліганства та не завдавав тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред'явленого в цій частині обвинувачення за тяжкий злочин та кримінальний проступок, за які в сукупності передбачено досить суворе покарання та спробу уникнути кримінальної відповідальності в цій частині, є надуманою та необґрунтованою.

Виключення зазначених у вироку доказів з числа допустимих та належних не впливає на обґрунтованість висновків суду в частині визнання ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 121 КК України, кримінального проступку за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України, кримінально-правової кваліфікації його дій та призначення покарання. Відповідні висновки ґрунтуються на сукупності інших доказів, зміст яких наведено у вироку і які були досліджені в судовому засіданні, зокрема й показаннями у судовому засіданні самого обвинуваченого ОСОБА_3 , який не заперечує факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

ОСОБА_3 має молодий вік, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, частково відшкодував шкоду потерпілому ОСОБА_6 - ці обставини відповідно до ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_73 відповідно до вимог ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, вчинений обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідно до класифікації злочинів, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 , відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно положень п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року №7, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не одружений, має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікаря - психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, конкретні обставини вчинення злочину, також враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, поведінку як під час вчинення кримінальних правопорушень, так і після, позицію потерпілого ОСОБА_6 , який вважає, що обвинуваченого не потрібно позбавляти волі, часткового відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 , а також наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України в межах санкції статті покарання у виді позбавлення волі, за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України в межах санкції статті покарання у виді арешту, визначивши остаточне покарання згідно з вимогами ч. 1 ст. 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі.

На підставі вищевикладеного, суд вважає що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, покарання у виді позбавлення волі буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Вирішення цивільних позовів.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до п. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди були сформульовані Верховним Судом у Постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п.49). Моральна шкода полягає в стражданні або приниженні, які людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).

У даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_6 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 50000 грн. та моральної шкоди у розмірі 100000 грн. (т. 1 а.с. 18). Обвинувачений частково визнав цивільний позов, без зазначення конкретних сум, при цьому зазначив, що потерпілому відшкодовано 9000 грн. матеріальної шкоди під час розгляду справи судом.

Крім того, у даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_7 пред'явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди у розмірі 120000 грн. (без визначення конкретних сум по матеріальній та моральній шкоді). Обвинувачений пред'явлений позов не визнав.

Суд, дослідивши матеріали цивільного позову, кримінального провадження, вважає, що позовні вимоги щодо завданої матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_6 підлягає до частково задоволення в розмірі 6829 грн. 43 коп. з урахуванням сплачених коштів у сумі 9000 грн., що підтверджується розписками (т. 3 а.с. 112, 113, 114), що доведено під час судового розгляду кримінального провадження.

Суд, дослідивши матеріали цивільного позову, кримінального провадження, вважає, що позовні вимоги щодо завданої матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_7 не підлягають до задоволення, оскільки цивільним позивачем не подано жодного доказу на обгрунтування завданої матеріальної шкоди.

Суд вважає ґрунтовними та переконливими доводи потерпілих - цивільних позивачів про те, що злочинними діями обвинуваченого їм було завдано моральної шкоди, яка полягає у душевних та фізичних стражданнях, спричинених протиправними діями обвинуваченого, пережитим емоційним стресом, лікуванням внаслідок чого було порушено звичайний спосіб життя, наслідками травмування і необхідності продовження реабілітації.

Враховуючи обставини встановлені під час судового розгляду вказаного кримінального провадження, суд приходить до висновку про наявність моральної шкоди, що її було спричинено потерпілим з боку обвинуваченого внаслідок скоєння останнім кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про розмір даної шкоди в грошовому еквіваленті, суд виходить з втрат немайнового характеру, що їх зазнли потерпілі, зміни, які відбулись в їх житті, що призвело до негативних наслідків.

Протиправні дії обвинуваченого безумовно і беззаперечно прямо зумовили для позивачів моральну шкоду, що не може бути спростовано. Після злочину потерпілі лікувалися в стаціонарі та продовжують лікування амбулаторно, що порушило звичний для них спосіб життя та доставляло масу страждань і хвилювань, суд вважає ці страждання інтенсивними та такими, що вимагають належного відшкодування, тому враховуючи розмір майнової шкоди, період лікування потерпілих та наслідки отриманої ними травми суд доходить висновку, що стягненню на їх користь підлягає: ОСОБА_6 - 100000 грн. 00 коп., ОСОБА_7 - 60000 грн. 00 коп. в якості відшкодування моральної шкоди. Визначаючи їх розмір, суд виходить з вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України, п.1 ч. 2 ст. 1167, 1168 ЦК України.

У справі заявлені цивільні позови до обвинуваченого про стягнення витрат на лікування потерпілого, які, не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_3 , підлягають задоволенню у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведенністю вчинення обвинуваченим злочину відносно потерпілої ОСОБА_7 , а саме:

- Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3, Код ЄДРПОУ 02315802) - на суму 68.82 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_7 ;

- Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 48, Код ЄДРПОУ 02000381) - на суму 5082.90 грн., витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_7 .

Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

11.11.2020 ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми (справа № 592/12622/20) відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком по 06.01.2021 включно, з визначенням розміру застави (т. 1 а.с. 189).

05.01.2021 ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми (справа № 592/63/21) продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_3 до 10.02.2021 (т. 1 а.с. 190, 191).

05.02.2021 ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 25.03.2021 без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово продовжувався ухвалами суду з встановленням наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і на даний час існують ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а тому ОСОБА_3 необхідно залишити під вартою до вступу вироку у законну силу.

Відтак, строк відбування покарання за даним вироком ОСОБА_3 слід рахувати з 10.11.2020 з моменту затримання, визначеному в ухвалі слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми (справа № 592/12622/20).

У строк покарання зарахувати попереднє ув'язнення у період з 10.11.2020 по 23.01.2023 включно відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Процесуальні витрати за твердженням прокурора відсутні.

Речовими доказами, суд вважає за необхідне розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись статтями 368, 371, 374, 376, 392 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк шість років;

- за ч. 1 ст. 296 КК України у виді арешту на строк п'ять місяців.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк шість років.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 за даним вироком рахувати з моменту затримання - 10.11.2020.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення за даним кримінальним провадженням з 10.11.2020 (момент затримання) по 23.01.2023 (включно) з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( АДРЕСА_10 ) задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на його користь 100000 (сто тисяч) гривень 00 коп. моральної та 6829 (шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) гривень 43 коп. матеріальної шкоди, а всього на суму 106829 (сто шість тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 43 коп. В іншій частині цивільний позов залишити без задоволення.

Цивільний позов ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ( АДРЕСА_11 ) задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 на її користь 60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.

В іншій частині цивільний позов залишити без задоволення.

Цивільний позов Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3, Код ЄДРПОУ 02315802) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3, Код ЄДРПОУ 02315802) - 68 (шістдесят вісім) гривень 82 коп. витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_7 .

Цивільний позов Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 48, Код ЄДРПОУ 02000381) задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумська обласна клінічна лікарня» (40022, м. Суми, вул. Троїцька, 48, Код ЄДРПОУ 02000381) - 5082 (п'ять тисяч вісімдесят дві) гривні 90 коп. витрачених на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_7 .

Речові докази визнані постановами слідчого від 23.12.2020 (т. 1 а.с. 133, 134), 22.12.2020 (т. 2 а.с. 8):

- куртку та чорну футболку з нашаруванням речовини бурого кольору та пошкодженням - повернути потерпілій ОСОБА_7 ;

- спортивні штани з нашаруванням речовини бурого кольору та пошкодженнями, які вилучені 08.11.2020 в ході оглядів; - пляшку з-під слабоалкогольного напою «Shake», змив та контрольний змив речовини бурого кольору, які вилучені 08.11.2020 в ході оглядів - знищити;

- дві пари кросівок, два рушники, сім-карту, які вилучені 09.11.2020 в ході обшуку; пару кросівок, джинси синього кольору, дублянку чорного кольору, які вилучені 10.11.2020 в ході огляду - повернути ОСОБА_3 ;

- лазерний диск DVD-R ємністю 4,7 GB з відеофайлами з камер відеоспостереження ТЦ «Маяк», розташованого по проспекту Курському, 111/1 в м. Суми - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1