Справа № 574/127/22
Провадження №2/574/21/2023
09 січня 2023 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідачки ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку загального позовного провадження справу за позовом Виконавчого комітету Буринської міської ради, як органу опіки та піклування Буринської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,
Виконавчий комітет Буринської міської ради, як Орган опіки та піклування Буринської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Конотопської РДА про позбавлення батьківських прав.
Позов мотивує тим, що згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьки дітей записані відповідно до ст.135 СК України. З 08.08.2016 року малолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають на обліку служби у справах дітей, як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах, а з 20.10.2017 року була поставлена на облік малолітня ОСОБА_2 , оскільки діти проживають в сім'ї, в якій мати ухиляється від виконання батьківських обов'язків.
Мати ОСОБА_2 не виконує батьківських обов'язків, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової або будь-якої іншої участі у вихованні дітей. Діти проживають з бабусею ОСОБА_3 та знаходяться на повному її утриманні. Мати недбало ставиться до догляду та вихання дітей, в навчальному закладів якому навчаються ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не з'являється, на зв'язок адміністрацією закладу виходить рідко, не цікавиться потребами, не турбується про психічний, фізичний стан дітей. З дітьми на даний час не проживає, на телефонні дзвінки служби у справах дітей не відповідає. Кошти, які отримує ОСОБА_2 як багатодітна мати, використовує на власні потреби.
В зв'язку з чим на комісії з питань захисту прав дитини Конотопської РДА 28.01.2022 року розглядалося питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, проте вона не з'явилася.
На підставі викладеного, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 , призначити опікуном вказаних малолітніх дітей їх бабу - ОСОБА_3 , а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей в розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову, до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 05.05.2022 року було відкрито провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 04.07.2022 року було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала з викладених у ньому підстав та просила його задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та підтвердила, що дійсно протягом двох років до подачі даного позову її малолітні діти проживали разом з її матір'ю ОСОБА_3 , а вона проживала окремо від дітей та не займалась їх вихованням, однак на даний час близько восьми останніх місяців вона проживає разом з дітьми в квартирі своєї матері, забезпечує їх усім необхідним, допомагає робити домашнє завдання, ходить разом з ними на прогулянки та й надалі бажає про них піклуватись. Також, ОСОБА_2 вказала, що від дітей не відмовляється, проте в зв'язку з відсутністю роботи за місцем проживання вона змушена кожні два тижні їздити на заробітки в м. Київ та в цей час діти перебувають з бабусею. На засідання комісії з питань захисту прав дитини Конотопської РДА, на якому розглядалося питання про позбавлення її батьківських прав, вона не змогла з'явитись, оскільки в той час також перебувала в м. Києві.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 позов підтримала та просила задовольнити, пояснивши, що її онуки ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 постійно проживають разом із нею та перебувають на її повному утриманні, а їх мати та її дочка ОСОБА_2 два роки не приїжджала до дітей, не цікавилась їхньою долею та не надавала належної матеріальної допомоги на їх утримання. Однак після початку війни дочка повернулась додому та почала проживати разом із нею та своїми дітьми. З серпня 2022 року її дочка ОСОБА_2 знову почала їздити кожні два тижні на роботу в м. Київ, а діти в цей час залишаються з нею. При цьому дочка не надає їй достатньо коштів на утримання дітей, а віддає лише соціальну допомогу, яку отримує на дітей, в розмірі 1500 грн. на місяць та інколи дуже рідко може дати ще від 100 до 500 грн. Коли дочка повертається з м. Києва то інколи водить дітей в магазин купувати іграшки, однак вихованням та навчанням дітей займається неохоче та лише тоді, як вона їй нагадає.
Також, вважає, що її дочка в майбутньому знову зможе залишити на неї своїх дітей та припинити участь у їх утриманні та вихованні, а тому позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав буде її дисциплінувати та спонукати до піклування про своїх дітей.
Представник третьої особи Служба у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації в судове засідання не з'явилась, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі.
З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи.
Заслухавши пояснення учасників справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.7-9).
Згідно повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 17.02.2022 року відомості про батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесені відповідно до ст.135 СК України за вказівкою матері (а.с.16-18).
Наказом служби у справах дітей Буринської РДА Сумської області від 08.08.2016 року №39-ОД малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставлено на облік, як таких, які опинилися у складних життєвих обставинах (а.с.10).
Наказом служби у справах дітей Буринської РДА Сумської області від 20.10.2017 року №55-ОД малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 поставлено на облік, як таку, яка опинилися у складних життєвих обставинах (а.с.11).
Відповідно листа-попередження Служби у справах дітей Буринської районної державної адміністрації ОСОБА_2 12.09.2013 року ознайомлено із законодавством України щодо обов'язків батьків по утриманню, вихованню та навчанню неповнолітніх дітей. Про адміністративну, кримінальну відповідальність та можливість позбавлення її батьківських прав попереджено (а.с.19).
З акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 12.09.2013 року слідує, що санітарний стан кімнат, подвір'я задовільний, продуктами харчування забезпечені, дитина одягом та взуттям забезпечена (а.с.20).
Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 від 06.04.2016 р. санітарний стан кімнат, подвір'я незадовільний, вікна в будинку вибиті, груба потріскана, димар відсутній, в кімнатах не прибрано, продуктами харчування забезпечені частково. На момент перевірки в будинку холодно (близько 10-12 градусів), дрова відсутні. Приміщення не придатне для проживання. Система опалення в аварійному стані (а.с.21).
Згідно акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 від 30.11.2016 р. житлово-побутові умови проживання сім'ї незадовільні. В кімнатах та на подвір'ї брудно. Речі порозкидані по будинку (а.с.22).
З інформації ВБР ЦСССДМС від 15.11.2017 року вбачається, що на території с. Червона Слобода проживає громадянка - ОСОБА_2 , 1996 р.н., мати трьох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сім'я проживає в будинку, який складається з 3 кімнат. На час огляду санітарно-гігієнічний стан будинку задовільний, температурний режим підтримується, але твердим паливом родина не забезпечена. Предмети догляду за дитиною в недостатній кількості (мало білизни, відсутня ванна для купання), продукти харчування в обмеженій кількості. Мати не має належних навичок для ведення господарства, діти часто бувають неохайні, недоглянуті. В будинку не завжди чисто. Можна сказати, що мама невідповідально ставиться до виконання своїх батьківських (а.с.12).
Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 від 24.07.2018 р. санітарний стан кімнат, подвір'я незадовільний, брудно в будинку (розкидані речі, брудний посуд, брудна постільна білизна). Продуктами харчування забезпечені частково (а.с.24).
Згідно акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 за адресою: Сумська область, Буринський район, с. Червона Слобода від 13.11.2018 р. санітарний стан кімнат, подвір'я незадовільний. Продуктами харчування не забезпечені, приготованої їжі не має (а.с.25).
Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 13.05.2019 року санітарний стан кімнат, подвір'я потребує покращення. Продуктами харчування забезпечені (а.с.26).
Згідно акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 04.02.2020 року санітарний стан кімнат, подвір'я в кімнаті не проживає мати з дітьми розкидані речі, постіль не застелена, продуктами харчування забезпечені (а.с.27).
Відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 08.12.2021 року умови проживання задовільні. ОСОБА_8 повідомила, що донька ОСОБА_9 залишила дітей на її утримання, сама дітьми не цікавиться, матеріально дітей не забезпечує (а.с.28).
Згідно акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 14.12.2021 року умови проживання задовільні, але у дівчат в кімнаті безлад. В будинку було прохолодно, ОСОБА_9 вдома не з'являлась (а.с.29).
Відповідно до акту обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 від 18.01.2022 року умови проживання потребують покращення. Температурний режим не відповідає нормам, в будинку прохолодно. Мама дітей не відвідує, не цікавиться їх здоров'ям, навчанням (а.с.30).
01.02.2022 року Органом опіки та піклування Конотопської районної державної адміністрації складено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.32-33).
Згідно вказаного висновку ОСОБА_2 вихованням дітей не займається та ухиляється від виконання батьківських обов'язок. Діти проживають з бабусею ОСОБА_3 , яка взяла на себе обов'язок по догляду та вихованню дітей.
Висновок органу опіки та піклування Конотопської районної державної адміністрації від 01.02.2022 року щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно не є обов'язковим для суду (частини п'ять, шість статті 19 СК України), такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ "Про охорону дитинства" виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За змістом ст.150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно ст.151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У міжнародному та національному законодавстві (ст.3 Конвенції про права дитини 1989 року, ст.ст.51, 52 Конституції України, ст.ст.2-4, 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року) закріплено принципи пріоритету захисту прав та забезпечення інтересів дітей в усіх діях щодо них, у тому числі при вирішенні судових спорів.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16.07.2015 року у справі "Мамчур проти України", оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах: від 6 травня 2020 року у справі №753/2025/19, від 29 квітня 2020 року у справі №522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі №760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі №638/16622/17, від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 81 цього Кодексу.
Сукупність наданих позивачем доказів свідчить про факт нехтування відповідачкою на час звернення до суду з позовом своїми батьківськими обов'язками по вихованню та утриманню своїх малолітніх дітей, яке проявлялось у відсутності піклування з боку матері про їх фізичний і духовний розвиток.
Однак, в судовому засіданні судом встановлено, що на даний час змінилась поведінка матері та її ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків в кращу сторону, що не заперечувалось в судовому засіданні ОСОБА_3 , з якою проживають малолітні діти відповідачки.
Доводи ОСОБА_3 про те, що її дочка в майбутньому знову зможе покинути своїх дітей та припинити участь у їх вихованні не заслуговують на увагу, оскільки не свідчать про наявність підстав для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, на момент розгляду справи судом, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях про можливу поведінку ОСОБА_2 в майбутньому.
Крім того, незрозумілою є позиція ОСОБА_3 про те, що позбавлення її дочки батьківських прав буде її дисциплінувати та спонукати до піклування своїми дітьми.
Також, суд вважає, що враховуючи надані відповідачкою в судовому засіданні пояснення, визнання нею позову ґрунтується на нерозумінні нею правових наслідків позбавлення батьківських прав, оскільки вона не змогла пояснити в чому полягає необхідність застосування до неї такого заходу впливу. При цьому суд приходить до висновку, що визнання ОСОБА_2 позову суперечить інтересам її малолітніх дітей, а тому підстави для прийняття визнання нею позову відсутні.
Таким чином, хоча позивачем й доведено факт ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків щодо виховання дітей, але остання стала на шлях виправлення, прагне брати участь у вихованні дітей, суд приходить до висновку, що з врахуванням насамперед інтересів дітей позбавлення відповідачки батьківських прав є передчасним.
Разом з цим, питання про можливість позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав може бути предметом судового розгляду у майбутньому, у випадку подальшого невиконання нею своїх обов'язків.
Згідно ч.1 ст.58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч.3 ст.60 ЦК України).
Частинами 2 та 3 ст.166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Враховуючи викладене, оскільки судом не встановлено підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, то не підлягають і позовні вимоги про призначення її дітям опікуна та стягнення аліментів на їх утримання.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 247, 263-265, 272, 353, 354, ЦПК України, суд -
В задоволенні позову Виконавчого комітету Буринської міської ради, як органу опіки та піклування Буринської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Виконавчий комітет Буринської міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; ЄДРПОУ: 04058025.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Третя особа: Служба у справах дітей Конотопської районної державної адміністрації, місцезнаходження: 41607, Сумська область, м. Конотоп, вул. Соборна, 23; ЄДРПОУ: 04058143.
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 20.01.2023 року.
Суддя Т.Р. Гук