Справа № 529/435/22
Провадження № 2/529/12/23
17 січня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в смт Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 21 грудня 1991 року між сторонами у справі зареєстровано шлюб. Однак, у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя та ведення спільного господарства, відсутністю взаєморозуміння та постійними сварками шлюбні відносини з відповідачем фактично припинено на початку вересня 2021 року, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе. Посилаючись на вказані обставини та те, що відповідач ухиляється від подачі спільної заяви про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, позивач просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 та після розірвання шлюбу залишити їй прізвище ОСОБА_3 .
Відповідно до ухвали судді Диканського районного суду Полтавської області від 04.07.2022 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час, від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву, в якій вказала, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.
З поштової відмітки на наявному у матеріалах справи рекомендованому листі вбачається, що надісланий судом відповідачу ОСОБА_2 рекомендований лист з копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позову з доданими до нього документами було повернуто до суду без вручення відповідачу у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою /а.с. 23/. З поштової відмітки на наявному у матеріалах справи рекомендованому листі вбачається, що надісланий судом відповідачу ОСОБА_2 рекомендований лист з повідомленням про судовий розгляд справи та судовою повісткою було повернуто до суду без вручення відповідачу у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим про перебування на розгляді у суді судової справи, учасником якої він являється. Крім цього, відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про розгляд справи відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом опублікування оголошень на офіційному вебсайті судової влади України, останнє з яких було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення /а.с. 18, 20, 21, 22, 25/.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи, повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, не подав відзиву на позов, позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, 17 січня 2023 року, відповідно до ст. 281 ЦПК України, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі 21 грудня 1991 року зареєстрували шлюб в Золочівському відділі запису актів громадянського стану Харківської області, актовий запис № 157, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу /а.с. 4/.
Судом встановлено, що подружнє життя сторін не склалося через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, відсутність взаєморозуміння та постійні сварки.
Шлюбні стосунки між подружжям фактично припинені на початку вересня 2021 року, відновлювати їх позивач наміру і бажання не має, що підтверджується доводами позовної заяви та наданою позивачем суду заявою про це. Спільних неповнолітніх дітей сторони не мають, спільне господарство не ведуть.
Відповідач ОСОБА_2 не надав суду відзиву на позов чи будь - яких заперечень проти нього, а також не надав заяви або клопотання про надання строку для примирення з позивачем та намір зберегти шлюб.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. При цьому, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що прямо вказано в ст. 24 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Встановлені судом обставини свідчать, що подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить інтересам кожного з них, а тому, відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи, що позивач скористалась правом на вибір прізвища після розірвання шлюбу в порядку ст. 113 Сімейного Кодексу України шляхом заявлення відповідної вимоги у позові, суд вважає за необхідне після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище ОСОБА_3 .
Враховуючи те, що позивачем ОСОБА_1 не було заявлено позовних вимог щодо стягнення з відповідача понесених нею судових витрат у справі та не подано суду будь-яких заяв чи клопотань з цього приводу, питання щодо розподілу судових витрат у справі не було предметом судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 128, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 273, п. 1 ч. 4 ст. 274, ст. ст. 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 грудня 1991 року Золочівським відділом запису актів громадянського стану Харківської області, актовий запис № 157.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_3 .
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Головуючий О.С. Кириченко