Справа № 944/1476/21
Провадження №2/944/200/23
(ЗАОЧНЕ)
12.01.2023 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря - Василиці Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.
В обгрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_2 об 16год.00хв. 01.05.2015року, знаходячись на земельній ділянці в с.Мужиловичі Яворівського району Львівської області, яка розташована неподалік місця його проживання, під час конфлікту, який виник між ними на грунті тривалих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс йому кулаками рук удари, а також вдарив його гострим предметом в область голови, спричинивши йому на лівій щоці, крововиливи в білкову оболонку лівого ока, в слизову оболонку лівої щоки, та синці на обличчі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
01.03.2021року Яворівським районним судом Львівської області було винесено ухвалу, відповідно до якої ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності відповідно до вимог ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності кримінальне провадження №12015140350000544 від 02 травня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України в якому він перебував у статусі потерпілого закрито а поданий ним цивільний позов до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду, роз'яснивши йому що з цивільним позовом до ОСОБА_2 він може звернутися в порядку цивільного судочинства.
Вважає що діями відповідача йому була спричинена матеріальна та моральна шкода яка підлягає стягненню з відповідача з наступних підстав.
Внаслідок неправомірних дій відповідача він отримав тілесні ушкодженння на лівій щоці, крововиливи в білкову оболонку лівого ока, в слизову оболонку лівої щоки, та синці на обличчі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, що підтверджується висновком експерта. В результаті таких дій відповідача він змушений був звернутися за медичною допомогою в Новояворівську районну лікарню, де йому промили рани на обличчі та наклали шви на порізану щоку.
Тривалий час знаходився на амбулаторному лікуванні. Часто їздив в Новояворівську лікарню на перев'язки та огляд лікаря. Крім цього, двічі їздив в Новояворівську лікарню до судово-медичного експерта для проходження судово- медичної експертизи.
Просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 700 (сімсот) гривень, а саме, 500 гривень за придбання медикаментів і 200гривень за користування громадським транспортом із села Мужиловичі до міста Новояворівськ.
Крім цього, кримінальним правопорушенням йому була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що внаслідок протиправних дій відповідача він переніс страх за своє життя і здоров'я, фізичний біль внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та лікування. На грунті цього, в нього порушився сон,та життєвий ритм, оскільки постійно треба було їздити в лікарню, оскільки, йому накладали та знімали шви. і робили перев'язки, а також вчасно слід було приймати медикаменти. Крім цього, від спричинених відповідачем тілесних ушкоджень у нього на обличчі залишився шрам, який постійно буде нагадувати про цю злощасну подію.
Просить стягнути з відповідача на його користь спричинену діями відповідача йому моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Крім цього, просить стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати в сумі 5000 (п'ять тисяч) гривень, як оплату за надання йому правової допомоги під час розгляду кримінального провадження.
В судове засідання позивач не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, у якій просить суд позовні вимоги задовольнити та зважаючи на його похилий вік, розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач та його представник адвокат Тимощук О.І. які були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, в судове засідання повторно не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомили. Від них не надходило на адресу суду жодних клопотань про відкладення судових засідань та відзиву на позовну заяву.
Як вбачається, з позовної заяви, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , саме на цю адресу були скеровані виклики в судове засідання а його представнику СМС-повідомлення на адресу вказану у його заяві.
Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом із повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Так як відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання за зареєстрованою адресою місця проживання не з'явилися повторно в судове засідання без повідомлення причин, що в розумінні ч.3 ст.131 ЦПК України вважається неявкою без поважних причин, крім того не подав відзиву, від нього не надходило на адресу суду жодних клопотань, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
З матеріалів справи вбачаються права та взаємовідносини сторін, тому суд вважає за можливе справу слухати у відсутності відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи та згідно ч.6 ст.128, ст.280 ЦПК України, постановити заочне рішення, проти чого не заперечив позивач.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що на розгляді Яворівського районного суду Львівської області перебувало кримінальне провадження №12015140350000544 від 02 травня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України в якому позивач ОСОБА_1 перебував у статусі потерпілого.
Як вбачається із обвинувального акту ОСОБА_2 , 01.05.2015 об 16год, знаходячись на земельній ділянці в с.Мужиловичі Яворівського району Львівської області, яка розташована неподалік місця його проживання, під час конфлікту, який виник на грунті тривалих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, наніс потерпілому ОСОБА_1 кулаками рук удари, та удар гострим предметом в область голови позивача, спричинивши останньому рану в лівій щічній ділянці, крововилив в слизовій оболонці лівої щоки, синець крововилив в м'які тканини на рівні нижньої щелепи зліва і в лівій підщелеповій ділянці які утворилися від одноразової дії гострого предмету, можливо леза ножа синець в лівій навколоочній і виличній ділянках, крововилив в білковій оболонці лівого ока, , які можливо утворилися від удару кулаком які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, що підтверджується, що підтверджується висновком експерта №240/2016 від 03.08.2016року.
01.03.2021 року Яворівським районним судом Львівської області було винесено ухвалу, відповідно до якої обвинуваченого ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення ч. 2 ст. 125 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто з нереабілітуючих обставин, кримінальне провадження №12015140350000544 від 02 травня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України закрито, а поданий в кримінальному провадженню цивільний позов до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду, роз'яснивши потерпілому що з вказаним цивільним позовом до ОСОБА_2 він може звернутися в порядку цивільного судочинства.
В подальшому позивач звернувся в суд з цивільним позовом до відповідача про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення передбаченого чю2 ст.125ККУкраїни.
Відповідно до вимог ч.4 ст.82ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди ушкоженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно- курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач вказує, що сума матеріальних збитків на придбання ліків становить 700грн, однак, суду не надано жодних доказів які б підтверджували вартість та кількість придбанихним медикаментів, тобто чеків чи квитанцій про оплату таких. Не містяться такі й в матеріалах кримінального провадження які були досліджені судом під час ухвалення рішення.
З урахуванням наведеного позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача на користь позивача слід залишити без задоволення.
Що стосується стягнення моральної шкоди з відповідача на користь позивача, то суд прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ч.3,4 ст.23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п.3, 9 Постанови №4 від 31 березня 1995 року N4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.
З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, добросовісності та розумності.
Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, зокрема тяжкість вимушених змін у його життєвих відносинах, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, те що внаслідок протиправних дій відповідача позивач переніс страх за своє життя і здоров'я, фізичний біль внаслідок отриманих тілесних ушкоджень та лікування, в нього порушився сон, та життєвий ритм, оскільки постійно треба було їздити в лікарню, так як, йому накладали та знімали шви, і робили перев'язки, а також вчасно слід було приймати медикаменти. Крім цього, від спричинених відповідачем тілесних ушкоджень у позивача на обличчі залишився шрам, від швів який постійно нагадує йому цю злощасну подію. З урахуванням наведеного, суд вважає що з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн., що буде достатньою і розумною компенсацією.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги зарахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №2 від 15.03.2021 позивач оплатив гонорар своєму представнику адвокату Шмагарі П.М. в сумі 5 000грн за надання правничої допомоги.
Отже, витрати позивача в розмірі 5000грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Будь-яких заперечень чи клопотань про зменшення розміру судових витрат від відповідача не надходило.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.141 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 7, 13, 128, 141, 206, 223, 247 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 моральну шкоду, заподіяну кримінальними правопорушеннями в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлено в разі пропуску строку з інших причин.
Рішення виготовлене в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: Швед Н.П.