Справа № 466/63/23
Провадження № 1-кс/466/43/23
20 січня 2023 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника Львівської міської ради ОСОБА_3 про скасування арешту майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014140030000029 від 23.06.2014, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України,
02 січня 2023 року представник Львівської міської ради ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту майна, а саме просить суд скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10.05.2016 на нежитлові приміщення, що на АДРЕСА_1 (окремо розміщені будівлі під літерами А-1 - будинок, А3-1-майстерня (склади), А2-1-майстерня з підвалом, А-1-адміністративне приміщення, загальною площею 847,2 м кв.).
В обгрунтування клопотання зіслалася на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10.05.2016 накладено арешт на нежитлові приміщення, що на АДРЕСА_1 (окремо розміщені будівлі під літерами А-1 - будинок, А3-1-майстерня (склади), А2-1-майстерня з підвалом, А-1-адміністративне приміщення, загальною площею 847,2 м кв.), які згідно договору дарування належать ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 було мотивоване тим, що проведеною прокуратурою м. Львова перевіркою в порядку нагляду за додержанням законодавства про комунальну власність у Львівській міській раді, встановлено факт протиправного вибуття із комунальної власності нежитлових приміщень, що на АДРЕСА_1 , відповідно накладення арешту є необхідним з метою запобігти його подальшого відчуження, а також повернення потерпілій стороні.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19.05.2017 у справі №466/8649/16 задоволено позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради 1/4 та 3/4 часток нежитлового приміщення що на АДРЕСА_1 загальною площею 847,2 кв. м, а саме: А-1 площею 53,6 кв.м, А2-1 площею 336,9 кв.м, А3-1 площею 456,7кв.м, вартістю 458105 грн. та зобов'язано ОСОБА_4 повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради. Отже, рішенням суду у цій справі встановлено, що приміщення на АДРЕСА_1 вибули з комунальної власності Львівської міської ради поза волею власника, дійсним законним власником цих приміщень є Львівська міська рада.
Станом на момент прийняття ухвали про накладення арешту на майно від 10.05.2016 року право власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 було зареєстроване за гр. ОСОБА_4 , проте на даний момент згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності зареєстроване за Львівською міською радою (на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19.08.2017 у справі №466/8649/16-ц). Отже, неправомірно відчужене внаслідок вчинення кримінального правопорушення майно повернуто законному власнику - Львівській міській раді.
У зв'язку з наявністю арешту на майно, Львівська міська рада позбавлена можливості реалізувати свої правомочності власника та виконати рішення суду в частині витребування майна з чужого незаконного володіння.
У зв'язку із вищенаведеним, просить суд скасувати арешт з вищезазначеного майна.
У судове засідання представник Львівської міської ради ОСОБА_3 не з'явилася, проте від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, клопотання підтримала, просила таке задовольнити.
Працівник ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про місце, дату та час судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Оглянувши матеріали справи та з'ясувавши обставини справи, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч.10 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході розгляду клопотання встановлено, що 10 травня 2016 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Львова задоволено клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 про накладення арешту на нежитлові приміщення, що на АДРЕСА_1 (окремо розміщені будівлі під літерами А-1 - будинок, А3-1-майстерня (склади), А2-1-майстерня з підвалом, А-1-адміністративне приміщення, загальною площею 847,2 м кв.), які згідно договору дарування належать ОСОБА_4 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№42014140030000029 від 23.06.2014.
Клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №2 було мотивоване тим, що проведеною прокуратурою м. Львова перевіркою в порядку нагляду за додержанням законодавства про комунальну власність у Львівській міській раді, встановлено факт протиправного вибуття із комунальної власності нежитлових приміщень, що на АДРЕСА_1 , відповідно накладення арешту є необхідним з метою запобігти його подальшого відчуження, а також повернення потерпілій стороні.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 19.05.2017 у справі №466/8649/16 задоволено позовну вимогу про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради 1/4 та 3/4 часток нежитлового приміщення що на АДРЕСА_1 загальною площею 847,2 кв. м, а саме: А-1 площею 53,6 кв.м, А2-1 площею 336,9 кв.м, А3-1 площею 456,7кв.м, вартістю 458105 грн. та зобов'язано ОСОБА_4 повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради. Рішення в цій частині набрало законної сили.
Таким чином, рішенням суду у цій справі встановлено, що приміщення на АДРЕСА_1 вибули з комунальної власності Львівської міської ради поза волею власника, дійсним законним власником цих приміщень є Львівська міська рада, що стверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №317885847 від 16.12.2022 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19.05.2017.
Таким чином, оскільки мотивами прийняття рішення про арешт майна було запобігання його подальшого відчуження, а також повернення потерпілій стороні, а станом на даний момент таке майно витребуване з чужого незаконного володіння, а саме гр. ОСОБА_4 та повернуто Львівській міській раді, тому відпала потреба в його застосуванні, отже враховуючи вищевказані факти, вважаю, що клопотання представника Львівської міської ради ОСОБА_3 про скасування вищезазначеного арешту майна є обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 107, 170, 174, 369-372 КПК України,
постановив :
клопотання задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 10.05.2016 на нежитлові приміщення, що на АДРЕСА_1 (окремо розміщені будівлі під літерами А-1 - будинок, А3-1-майстерня (склади), А2-1-майстерня з підвалом, А-1-адміністративне приміщення, загальною площею 847,2 м кв.).
Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1