Справа № 466/8950/22
Провадження № 2/466/671/23
16 січня 2023 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова
у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
секретаря с/з Семків Х.І.,
справа № 466/8950/22,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,-
за участю представника позивача адвоката Бобанича І.Б.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача адвоката Угриновської Ю.В.,
09.11.2022 адвокат Бобанич Ігор Богданович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яку заявою від 10.01.2023 уточнив до ОСОБА_2 , в якій просить суд ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 7063,99 гривень за період з 27.09.2022 і до 12.12.2022.
В обґрунтування позову зазначає, що заочним рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області справа №449/576/22 від 08.08.2022 суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття. Вказує на те, що ОСОБА_2 зазначене рішення не виконує належним чином та не сплачує аліменти. У зв'язку з цим заборгованість по сплаті аліментів за ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 становить 10482,67грн. Просить позов задовольнити.
30.12.2022 представник відповідача адвокат Угриновська Ю.В. подала письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначає, що позов безпідставний та необґрунтований. Вказує на те, що Перемишлянським районним судом Львівської області ухвалено 08.08.2022 заочне рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття. Зазначене рішення відповідач отримав лише 27.09.2022.
20.10.2022 відповідач отримав постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про відкриття виконавчого провадження за рішенням від 08.08.2022.
22.10.2022 відповідач направив ОСОБА_1 4000 гривень, призначення коштів: аліменти на дітей. Пізніше позивач відкрила інший рахунок для отримання від відповідача аліментів, однак лише 14.11.2022 повідомила відповідача. ОСОБА_2 14.11.2022 переказав 8000,00грн, а 15.12.2022 ще 4000 гривень. Отже на момент подання заяви про збільшення позовних вимог відповідач повністю сплатив аліменти враховуючи грудень 2022 року. Вважає, що позивач свідомо приховує реальні суми отримання нею аліментів, тим самим створює передумови для стягнення пені. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
10.01.2023 адвокат Бобанич І.Б. подав письмову відповідь на відзив у якому уточнив вимоги з урахуванням відзиву на позовну заяву та суми сплачених аліментів, просив стягнути пеню за період з 27.09.2022 і до 12.12.2022.
Ухвалою від 25.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та вирішив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Бобанич І.Б. позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Угриновська Ю.В. в судовому засідання заперечили щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ч.3 ст.12 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували шлюбі та від подружнього життя у них народилися ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження. Копії яких долучені до матеріалів справи /арк.спр.11,12/.
Заочним рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області справа №449/576/22 від 08.08.2022 суд вирішив стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття /арк.спр.7-10/.
Заочне рішення відповідач отримав 27.09.2022.
Виконавчого листа про стягнення аліментів негайно за один місяць Позивач не отримувала.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 11.10.2022 відкрито виконавче провадження за рішенням від 08.08.2022 у справі №449/576/22.
Згідно поданого розрахунку заборгованості по аліментах від 03.11.2022 за боржником ОСОБА_2 нарахована заборгованість по сплаті аліментів, яка станом на 03.12.2022року складає 12133,33 гривень /арк.спр.4-6/.
Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося учасниками справи, 22.10.2022 відповідач направив ОСОБА_1 4000 гривень, призначення коштів: аліменти на дітей. 14.11.2022 переказав 8000,00грн, а 15.12.2022 ще 4000 гривень та підтверджується долученими до матеріалів справи квитанціями про перерахування коштів.
Згідно з частиною першою статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Суд встановив, що з моменту, коли відповідачу стало відомо про наявність рішення про стягнення аліментів та відкриття виконавчого провадження, він добровільно шляхом перерахунку коштів на картковий рахунок позивачки сплачував аліменти та на момент розгляду справи заборгованість відсутня.
При цьому суд звертає увагу, що рішення про стягнення аліментів ухвалювалося в заочному порядку, без участі Відповідача. Сторони не заперечили, що Відповідач отримав рішення 27.09.2022 року, та у відповідності до закону мав 30 днів на перегляд за його заявою. Однак, в період, коли рішення ще ненабрало законної сили, батько дітей як зазначено вище, 22.10.2022 направив ОСОБА_1 через свою сестру 4000 гривень. В подальшому, вирішивши технічні питання щодо виготовлення картки одного і тогож банку для зручності переррахунку грошей, з 14.11. і до 15.12.2022 року сплачував поточні платежі та погасив заборгованість, яка виникла за рішенням суду до 27.09.2022 року, фактично не з його вини.
Сплата аліментів відбувалася шляхом перерахування коштів у жовтні, листопаді та грудні. Тобто у діях відповідача не вбачається умислу та ухилу від сплати аліментів. Окрім цього, як зазначив відповідач в судовому засіданні він приймає участь у вихованні дітей, немає наміру на ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи та поданих доказів, суд дійшов переконання про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за безпідставністю.
Та згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі у відмови в позові - на позивача.
Судові витрати залишити за позивачем.
Керуючись ст.3,12,13,77,81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на користь ОСОБА_1 за період з 27.09.2022 і до 12.12.2022 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрований з 15.11.1999 за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення виготовлений 19.01.2023.
Суддя П. С. Невойт