23.01.2023 м. Турка
Турківський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кшик О.І.
секретар судового засідання Сербін Г.Б.
Справа № 458/671/22
Провадження №2/458/26/2023
Сторони в справі:
позивач ОСОБА_1
відповідач Львівська обласна прокуратура
Представники сторін:
представник позивача Бобак О.Б.
представники відповідача Гучок І.В., Кричківський В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про припинення обтяження,
встановив:
04.10.2022 позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до Самбірської окружної прокуратури Львівської області, в якій просить припинити обтяження - арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження 47937174, що був зареєстрований до 01.01.2013 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 2679461, 09.12.2005 Турківською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н 08.12.2005 Турківської районної прокуратури на особу, майно якої обтяжується - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за адресою:. АДРЕСА_1 .
Обґрунтування позовних вимог.
Постановою слідчого прокуратури Турківського району Львівської області Стебеляк Ю.П. накладено арешт на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є позивач ОСОБА_1 . Постановою старшого помічника прокурора Турківського району Львівської області Рик А.Р. від 21.12.2011 кримінальну справу № 173-0109 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України закрито, однак не вирішено питання про скасування арешту. У даний час, позивач звернувся до нотаріуса про відчуження належного йому житлового будинку, який його повідомив про наявність запису про арешт нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що є перешкодою у вільному розпорядженні належним йому житловим будинком. Виходячи із засад захисту права власності на майно, позивач просить звільнити з під арешту нерухоме майно - вказаний вище житловий будинок .
Ухвалою суду від 05.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
25.10.2022 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду клопотання про заміну відповідача.
Ухвалою суду від 25.10.2022 замінено неналежного відповідача Самбірську окружну прокуратуру Львівської області належним відповідачем, яким є Львівська обласна прокуратура.
17.11.2022 представник відповідача Кричківський В.М. подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав. Зазначив, що є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 . У межах кримінальної справи в 2005 році було накладено арешт на його будинок. Оскільки в 2011 році кримінальну справу закрито, а питання арешту майна не вирішено, тому просить зняти арешт з його будинку, оскільки такий перешкоджає йому розпоряджатись власним майном. Просив позов задоволити.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково вказала, що на даний час відсутні законні підстави для арешту майна позивача, кримінальна справа закрита, і прокурором зворотнього не спростовано, а тому, для захисту права власності позивача, просить позов задоволити.
У судовому засіданні представник відповідача прокурор Гучок І.В. позов не визнав. Зазначив, що в позовній заяві відсутні вимоги до Львівської обласної прокуратури, оскільки до її повноважень не належить вчинення реєстраційних дій та внесення змін до реєстраційних записів стосовно рухомого та нерухомого майна. За таких обставин, залучення прокуратури як відповідача в цій справі є безпідставним. Вказав також, що в матеріалах кримінальної справи відсутні відомості про її закриття, а тому вважав за необхідне отримати відомості щодо облікованих результатів досудового розслідування, про що зробив відповідний запит.
У судове засідання 23.01.2023 позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з'явились подали заяви про розгляд справи без їх участі, просили позов задоволити, судові витрати залишити за позивачем.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання 23.01.2023 також не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Як видно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (індексний номер документа 311018580), сформованої 28.09.2022, державним реєстратором Виконавчого комітету Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області Качмар О.І., 09.12.2005 внесено запис про обтяження за номером 47937174. Об'єкт нерухомого майна - житловий будинок, АДРЕСА_1 . Підстава виникнення обтяження повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 08.12.2005, видавник: Управління Турківська районна прокуратура. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 64896125 від 22.09.2022 14:45:32, Качмар О.І., Виконавчий комітет Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області. Вид обтяження: арешт нерухомого майна. Відомості про суб'єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 . Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 2679461, 09.12.2005 13:36:29, реєстратор: Турківська державна нотаріальна контора, Самбірський районний нотаріальний округ.
Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 22.10.2004, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .
З оглянутих матеріалів цієї цивільної справи та наданих представником відповідача матеріалів кримінального провадження № 173-0109, суд встановив, що прокурором Турківського району Львівської області Буца А.М. 29.08.2005 було порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами відділу освіти Турківської РДА за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України.
Постановою слідчого прокуратури Турківського району Львівської області Стебеляк Ю.П. від 08.12.2005, в межах цієї кримінальної справи № 173-0109, накладено арешт на будинок АДРЕСА_1 , який згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 22.10.2004 належить на праві власності ОСОБА_1 .
Постановою старшого помічника прокурора Турківського району Львівської області Рик А.Р. від 21.12.2011, копію якої надав позивач ОСОБА_1 , кримінальну справу № 173-0109 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами відділу освіти Турківської РДА за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України - закрито.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що накладений арешт на його майно в межах кримінальної справи не скасований і порушує його право власності на майно, а тому необхідно припинити обтяження - арешт нерухомого майна.
Такі вимоги позивача ОСОБА_1 заперечив представник відповідача ОСОБА_4 .
Відтак, суд встановив, що між сторонами в справі виник спір про звільнення майна з-під арешту.
Вирішуючи цей спір, суд виходить з таких норм закону та мотивів.
Відповідно до ст.126 КПК 1960 року, чинного на час накладення слідчим арешту на майно позивача, зазначений захід міг тимчасово застосовуватися слідчим або судом на період досудового слідства та/або судового розгляду для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. Як було визначено в цій же статті, накладений на майно арешт мав бути скасований органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Правова природа арешту майна не змінилась і з прийняттям чинного КПК України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Зокрема, згідно зі ст.170 КПК України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально - правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до п.9 розділу ХІ "Перехідних положень" КПК 2012 року, питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Відповідно до ЦПК у редакції, чинній на час розгляду справи судом, спори про цивільне право, пов'язані із належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією із сторін відповідного спору є фізична особа, яка не є стороною кримінального провадження.
Також, відповідно до правової позиції, сформульованої в п.п. 51,52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 в справі № 727/2878/19, провадження № 14-516цс19, спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства, а питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому ст. 174 цього Кодексу.
Отже, вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права і виникають з цивільних правовідносин, тому відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України спір у цій справі вирішується судом цивільної юрисдикції.
Відповідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У ст. 41 Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
У ході судового розгляду справи, суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є власником спірного нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на який в рамках кримінальної справи у 2005 році було накладено арешт, що не заперечується сторонами в справі.
Постановою старшого помічника прокурора Турківського району Львівської області Рик А.Р. від 21.12.2011, копію якої надав позивач ОСОБА_1 , кримінальну справу № 173-0109 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами відділу освіти Турківської РДА за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України - закрито.
Водночас, в матеріалах кримінальної справи № 173-0109 є постанова слідчого прокуратури Турківського району Львівської області Рик А.Р. про закриття кримінальної справи № 173-0109 за фактом зловживання службовим становищем службовими особами відділу освіти Турківської РДА за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, яка винесена 06.07.2009.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив суду, що копію постанови про закриття справи від 21.12.2011 він отримав в прокуратурі Турківського району.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що в матеріалах кримінальної справи відсутні відомості про її закриття, є лише постанова про закриття справи від 06.07.2009, однак як йому відомо, слідство після цього тривало.
Як видно з наданого представником відповідача ОСОБА_4 запиту начальнику Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП України у Львівській області від 16.12.22 № 14.56/04-22-3980 вих-22, прокурором витребувано інформацію про обліковані результати досудового розслідування у кримінальній справі № 173-0109, в тому числі відомості про те, коли прийнято рішення про її закриття.
Після оголошеної судом перерви в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача у зв'язку з необхідністю отримання вказаної інформації, представник відповідача таку суду не надав, натомість 23.01.2023 через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, просив у задоволенні позову відмовити.
Отже, представник відповідача не спростував доводів позивача про те, що кримінальну справу № 173-0109 було закрито, доказів зворотнього суду не надав.
Водночас, матеріали кримінальної справи № 173-0109 не місять доказів скасування постанови слідчого прокуратури Турківського району Рик А.Р. про закриття цієї кримінальної справи.
Відповідно до положень ч.ч. 1-5 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Встановивши дійсні обставини в цій справі, перевіривши їх доказами, враховуючи те, що кримінальну справу № 173-0109 було закрито, що не спростовано представником відповідача в ході судового розгляду справи, арешт на нерухоме майно - житловий будинок позивача ОСОБА_1 , який був накладений в межах цієї справи не було скасовано, тому суд дійшов висновку, що на даний час відпали правові підстави такого арешту, наявність арешту/заборони на відчуження на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а тому його право підлягає судовому захисту шляхом скасування арешту нерухомого майна.
При цьому, суд звертає увагу, що скасування заборони на відчуження майна, накладеної слідчим у кримінальній справі, після закриття справи не пов'язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.
Відтак, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши в судовому засіданні надані сторонами в справі докази, оцінивши їх, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є підставними і позов підлягає до задоволення.
Щодо заперечень представника відповідача про те, що Львівська обласна прокуратура є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки до її повноважень не входить вчинення реєстраційних дій та внесення змін до реєстраційних записів стосовно рухомого та нерухомого майна, то суд вважає такі безпідставними, оскільки заборону на відчуження нерухомого майна позивача Турківська державна нотаріальна контора зареєструвала саме на підставі повідомлення б/н від 08.12.2005 Турківської районної прокуратури.
Відтак, позивач вірно визначив склад учасників у цій справі, де Львівська обласна прокуратура є належним відповідачем.
Керуючись ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 258, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Задоволити позов ОСОБА_1 до Львівської обласної прокуратури про припинення обтяження.
Скасувати арешт нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), номер запису про обтяження 47937174, що був зареєстрований до 01.01.2013 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 2679461, 09.12.2005 реєстратором Турківською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н 08.12.2005 Турківської районної прокуратури на особу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Львівська обласна прокуратура (адреса: проспект Шевченка, 17-19, м. Львів, Львівська область).
Рішення суду складено та підписано 23.01.2023.
Суддя О.І. Кшик