20 січня 2023 року Справа № 160/18386/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Департамент патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та не виплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 року по 31.12.2017 року й індексації грошового забезпечення за період з 16.01.2016 року по 31.10.2017 року та зобов'язання останнього нарахувати та виплатити таке грошове забезпечення у спірний період.
В обґрунтування позову посилався на протиправну бездіяльність відповідача, який усупереч вимогам частини п'ятої статті 94 Закону України від 2 липня 2015 року N 580-VIII «Про Національну поліцію», частини першої статті 2 Закону України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та статей 18, 19 Закону України від 5 жовтня 2000 року N 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» не провів індексацію грошового забезпечення. Крім того зазначає, що відповідач також не здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 року по 31.12.2017 року, попри те, що у визначений період позивач відпрацював відповідну кількість годин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачеві у спірний період додаткові види грошового забезпечення виплачені у межах встановлених граничних розмірів, що виключало можливість здійснення позивачеві доплати за службу в нічний час за період з 16.01.2016 року по 31.12.2017 року, при цьому, що позивач узагалі не надав доказів на підтвердження обставин несення ним служби у нічний час за цей період. Крім того, зазначив що у визначений позивачем період на нього не розповсюджувалися вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, позаяк, відповідні зміни, що були внесені до цього Порядку набули чинності лише 24.10.2017 року. Також зазначив, що заявлені позивачем вимоги знаходяться поза межами встановлено строку. Разом з цим, просив залишити позов без розгляду, як такий, що поданий із порушення встановлених строків для звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 13.12.2022 року про витребування додаткових доказів представник відповідача надіслав на адресу суду клопотання, в якому зазначив про відсутність на це підстав, адже ці документи, у тому числі графіки нарядів та чергувань, були знищені на виконання вимог спеціальних наказів через військове вторгнення на територію держави про що складений відповідний акт знищення документів.
Судом встановлено, що позивач з 16.01.2016 року проходить службу на посаді інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департамент патрульної поліції.
Із долучених до матеріалів справи доказів слідує, що позивачеві здійснено доплату за службу в нічний час за період з 01.01.2018 року по 30.11.2021 року.
Не є спірним, що за період з 16.01.2016 року по 31.12.2017 року такі доплати не нараховані. Крім того, відповідач також не проводив індексацію грошового забезпечення позивача до листопаду 2017 року, аргументуючи це, що саме з цього моменту набули чинності зміни внесені до Порядку № 1078.
Указані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.
При вирішені спору суд виходить із того, що відповідно до частини 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Виходячи з положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 988, визначено обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 (тут і надалі у редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку № 260 (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00.
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.
Підставами для виконання службових обов'язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.
Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.
Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Судом встановлено, що спір між сторонами у цій частині позовних вимог виник щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час з 16.01.2016 року по 31.12.2017 року.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі № 2140/1763/18 Суд висновився, що наявність підтверджень про залучення особи до служби в нічний час є достатньою підставою для нарахування та виплати такій особі доплати за службу в нічний час.
Як передбачає профільний Порядок №260, фактичний облік часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час.
Однак, у розглянутому випадку, така довідка поряд з графіками нарядів та чергувань у матеріалах справи відсутні. Та як зазначив представник відповідача, означені документи управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департамент патрульної поліції взагалі були знищені через військове вторгнення на територію держави.
Водночас, позивач наполягає на тому, що він як працівник патрульної поліції починаючи з 16.01.2016 року та до 30.11.2021 року залучався до служби у нічний час, однак відповідну доплату отримав лише за період з 01.01.2018 року по 30.11.2021 року.
Надаючи оцінку таким доводам позивача суд виходить із суті та специфіки служби в органах поліції, а також зважає на доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, що у спірний період позивачеві виплачувалося грошове забезпечення в межах граничних розмірів останнього, визначених наказами Департаменту патрульної поліції.
Наведене свідчить про те, що попри відсутність документального підтвердження несення позивачем служби поліції у нічний час у спірний період, обов'язок з ведення обліку якого покладено безпосередньо на відповідача, останній фактично сам факт цього не заперечує, а лише посилається на те, що доплата за нічну службу не здійснювалася через перевищення граничного розміру грошового забезпечення позивача.
Однак, суд такі твердження відповідача вважає безпідставними, оскільки відповідно до зазначених вище приписів Постанови № 988 та Порядку № 206 доплата за службу в нічний час є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення поліцейського, який входить до складу грошового забезпечення поліцейського, а обов'язок виплачувати доплату за службу в нічний час є імперативним і ця доплата не може обмежуватися чи взагалі скасовуватися наказами відповідача.
Більш того, знищення документально підтверджених доказів несення поліцейськими служби поліції у нічний час не повинно ставитися у провину позивача та не може бути підставою для позбавлення останнього гарантованої підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988 доплати у спірний період.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача у цій частині є такими, що підлягають задоволенню. При цьому, як зазначено вище, спірна доплата входить до складу грошового забезпечення, а тому вимоги щодо його стягнення не обмежуються будь-яким строком.
Щодо решти позовних вимог суд зазначає, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частинами першою, п'ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі - Закон № 2017-111) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до пункту 3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно із пунктом 2 Порядку № 1078 (у редакції до 24 жовтня 2017 року) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2017 року №782, яка набрала чинності 24 жовтня 2017 року, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац п'ятий після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».
Згідно із пунктом 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;
Аналізуючи правові норми Закону №2017-ІІІ та Закону №1282-ХІІ індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Додаткового суд наголошує, що, згідно зі статтями 18, 19 Закону N 2017-III, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати.
Таким чином, враховуючи, що частиною п'ятою статті 94 Закону №580-VIII, на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, а також зважаючи, що відповідачем такий обов'язок як роботодавцем не виконаний, є обґрунтованими вимоги позивача також і у цій частині.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється, адже позивач був звільнений від їх сплати.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 16.01.2016 року по 31.12.2017 року.
Зобов'язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 16.01.2016 року по 31.10.2017 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна