вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.01.2023м. ДніпроСправа № 904/4164/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф., розглянув спір
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська обл.
про стягнення заборгованості в сумі 26735,00 грн.
Без участі представників сторін.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 26 735,00 грн., що складають суму штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані неправильно зазначеними відомостями щодо маси вантажу, що перевозився у вагоні № 62921002 за залізничною накладною №47132097.
Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, статті 118, 122 Статуту залізниць України.
Від відповідача 08.02.2022 засобами поштового зв'язку на адресу суду надійшли письмові пояснення у справі, які за своїм змістом фактично є відзивом на позовну заяву.
У письмових поясненнях відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами з огляду на таке.
Відповідно до встановлених законодавством вимог відповідач здійснював зважування вагонів на придатних, повірених вагонних вагах, а тому внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим.
Комерційними актами не встановлено факту внесення неправдивих відомостей до залізничної накладної, а встановлено тільки невідповідність між масою вантажу, зазначеною у цій накладній та фактичною масою вантажу в натурі.
Відповідач стверджує, що маса вугілля збільшилася під час перевезення внаслідок потрапляння у вагон вологи у вигляді значного дощу, у зв'язку з чим виключає його вину у неправильному зазначені у накладній маси вантажу, як підстав для покладання на останнього відповідальності у вигляді штрафу.
18.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в яких останній вказує про те, що Оскільки, маса вантажу визначалась без участі працівників залізниці, а сам вантаж прийнято шляхом візуального огляду, залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу, а тому вантаж відправнику не повертався та не переоформлялися перевізні документи.
На думку позивача, сам лише факт зважування вагону на справних і повірених вагах ще не означає, що вага, зазначена відправником у накладній, є правильною, так як придатність ваг до використання ніяким чином не гарантує дотримання відповідачем самої процедури зважування та, як наслідок, внесення правильних відомостей у перевізн6ий документ.
Крім того, позивач наголошує на тому, що інформація з гідрометеорологічного центру є сукупністю регіональних середньостатистичних даних, з яких неможливо встановити точну кількість опадів по конкретно взятій місцевості.
На думку позивача, факт наявності надлишку вантажу підтверджено самим ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», про що, зокрема, свідчить його лист за вих.. № 3/1518 від 16.05.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2022 відкрито провадження у справі № 904/4146/22, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
Враховуючи предмет та підстави позову у даній справи, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у даній справі є наявність порушення з боку відповідача щодо оформлення накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, та відповідно наявність або відсутність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній № 47132097 масу вантажу в розмірі 26 735,00 грн.
У травні 20221 року зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Роя Донецької залізниці Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" здійснило відправлення вагону № 62921002 за залізничною накладною №47132097.
У зазначеній накладній №47132097 вказано масу вантажу, визначену відправником, зокрема у вагоні № 62921002 - 69 800 кг.
Після прибуття вагону на станцію Павлоград-1 Придніпровської залізниці виявлено, що зазначена в накладній № 47132097 маса вантажу у вагоні № 62921002 фактично складає більше вантажопід'ємності вагону на 850 кг, про що складено комерційний акт № 454502/15 від 15.05.2022.
Згідно з комерційним актом № 454502/15 від 15.05.2022, 15.05.2022 проводилось контрольне зважування вагону № 62921002, що прибув по відправці, вказаній на звороті даного акту. В документі значиться: вугілля кам'яне марки Г-газовий, вантаж розміщено та закріплено згідно п 3.1 гл. 14 дод.3 до СМГС, розрівняний і маркований продольними бороздами, «Вантаж в твердому стані», навалом. Нетто - 69800 кг, тара з документу- 23700 кг, в/п 70000кт.
В дійсності виявилося: ватаж вугілля, навалом, брутто - 94350 кг, тара з документу 23700 кг, нетто - 70650 кг, що більше маси зазначеної в документі на 850 кг та вантажопідйомності на 650 кг.
Зважування проводилось на справних повірених 150т вагонних вагах № 10 ст. Павлоград-1 (повірка 07.07.2021) без відчеплення, при повній зупинці прийомозважувальником ОСОБА_1 в присутності ДСЗ ОСОБА_2 , приймальника поїздів ОСОБА_3 , ОВР Ротанов О.І.
Навантаження нижче бортів на 10 см, вантаж маркований повздовжніми бороздими, маркування не порушено, без заглиблень та виїмок. Вагон в технічному відношенні справний, без дверний, люка зачинені, течі та слідів течі вантажу не має. Начальник вантажного району по штату відсутній.
Позивач вважає, що відповідно до статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України викладені обставини є підставою для стягнення з відповідача штрафу у сумі 300 560,00 грн., виходячи з розрахунку: 5 347,00 грн. х 5 = 26 735,00 грн., де 5 347,00 грн. - провізна плата за вагон від станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Бурштин Львівської залізниці; 5 - кількість провізних плат.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтею 23 Статуту залізниць передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
У відповідності до пункту 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України № 138 від 08.06.2011), на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів, відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих правил.
Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, накладна заповнюється відправником із застосуванням автоматизованих систем залізничного транспорту України або програмних засобів, здатних забезпечити роботу з електронними перевізними документами згідно з установленим форматом, та у разі її оформлення в паперовому вигляді роздруковується на бланку, виготовленому на білому папері формату А4 у трьох примірниках, один із яких після оформлення приймання вантажу до перевезення станцією відправлення видається відправникові вантажу та є квитанцією для приймання вантажу до перевезення, другий і третій передаються з вантажем на станцію призначення.
Відповідно до пункту 1.3 Правил оформлення перевізних документів, всі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.
Пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Отже, саме на відправника покладається обов'язок заповнення комплекту перевізних документів, а також надається можливість до укладання договору перевезення перевірити внесені до перевізного документу відомості і при необхідності скласти новий документ. Відповідальність за неправильне оформлення залізничної накладної несе вантажовідправник.
При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту.
Аналогічна правова позиція викладеній в постанові Верховного Суду, від 22.03.2018 у справі № 917/964/17.
Судом встановлено, що відповідачем у накладній № 47132097 неправильно зазначено масу вантажу у вагоні № 62921002 фактично складає більше вантажопід'ємності вагону на 850 кг, про що складено комерційний акт № 454502/15 від 15.05.2022.
Згідно із статтею 118 Статуту залізниць України, за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично і методологічно правильним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на таке:
1) відповідно до встановлених законодавством вимог відповідач здійснював зважування вагонів на придатних, повірених вагонних вагах, а тому внесення неправдивих даних щодо маси вантажу в залізничній накладній є неможливим;
2) Комерційними актами не встановлено факту внесення неправдивих відомостей до залізничної накладної, а встановлено тільки невідповідність між масою вантажу, зазначеною у цій накладній та фактичною масою вантажу в натурі;
3) причиною збільшення маси вантажу стали метеорологічні умови. Як зазначив відповідача, під час перевезення спірного вантажу мали місце опади у вигляді дощу, що підтверджується листом Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 19.08.2022 за № 994-04/36-1161, відповідно до якого за даними метеостанції Павлоград Павлоградського району, що є репрезентативною для с. Вербки, Павлоградського району та с. Тернівка, які розташовані на території Павлоградського району Дніпропетровської області, 14.05.2022 зливовий дощ відмічався з 02:35 годин до 07:40 годин - кількість опадів склала 15,5 мм та з 10:45 годин до 12:20 годин кількість оплів склала 4,2 мм.
З приводу першого та третього аргументів відповідача слід зазначити, що сам факт справності, повірки вагонних ваг, використаних відповідачем під час завантаження спірних вагонів, не є доказом правильності відображення вантажовідправником фактичної маси вантажу у залізничній накладній. У той же час правовою підставою для матеріальної відповідальності за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є комерційні акти, правильність складення яких відповідачем не оскаржується.
Посилання відповідача на те, що причиною збільшення маси вантажу стали метеорологічні умови (опади) розцінюються судом критично, з огляду на таке.
Частиною другою статті 32 Статуту встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Відповідно до пункту 4 Правил приймання вантажів до перевезення відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього середовища згідно з законодавством.
Згідно з пунктом 2.6 Правил оформлення перевізних документів визначено, що маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.
Отже, Правилами встановлено імперативні норми, де чітко виокремлено межу (граничне розходження визначення маси нетто), вихід за яку, передбачає накладення на відправника штрафу.
Більше того, тип вантажу, що перевозився у спірному вагоні - вугілля кам'яне знаходиться у переліку вантажів, які дозволено перевозити у вагонах відкритого типу згідно з Правил перевезення вантажів.
Чинним законодавством не передбачений вплив погодних умов на перевезення та пов'язані з перевезенням технологічні процеси. Тобто, немає правового механізму, який би певним чином обраховував вплив тих чи інших погодних явищ на масу вантажу (відношення кількості опадів до площі вагону; фізичні властивості вантажу, які впливають на випаровування: альбедо, пористість, гігроскопічність тощо).
Інформація з гідрометеорологічного центру є сукупністю регіональних середньостатистичних даних, з яких не можливо встановити точну кількість опадів по конкретно взятій місцевості.
Тобто, відсутні усі складові, які у сукупності могли б свідчити про те, що в конкретний проміжок часу, конкретної доби, по конкретній місцевості, пройшов дощ, і саме такої інтенсивності, що збільшив масу конкретного вантажу на конкретну кількість.
Відтак, дані, викладені в інформації Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології від 19.08.2022 за № 994-04/36-1161 (долученими до письмових пояснень відповідача) є узагальненими та середньостатистичними (інформація наявна лише за велику частину місцевості в цілому, а не за його окремий район, вулицю тощо), а тому така інформація не може слугувати належним доказом збільшення масу вантажу у вагоні через погодні умови.
Відповідно до положень ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи вказане, господарським судом не приймає до уваги вказаний документ, як такий, що не може бути належним та допустимим доказом факту перевищення вказаної у накладній № 47132097 ваги вантажу за рахунок дощових опадів, оскільки в інформації зазначено лише про кількість опадів 14.05.2022 по шляху прямування вагону, проте вона не підтверджує потрапляння води у спірний вагон у кількості, що спричинило збільшення вантажу на 850 кг.
Отже, заперечення відповідача не спростовують обґрунтованості позовних вимог. Надані позивачем й досліджені судом докази в обґрунтування позовних вимог є більш вірогідними та переконливими, аніж доводи відповідача та докази, надані на їх спростування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення штрафу за неправильно зазначену у залізничних накладних масу вантажу у загальному розмірі 26 735,00 грн. є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 76, код ЄДРПОУ 00178353) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; код ЄДРПОУ 40081237) 26 735,00 грн. штрафу за невірно зазначену в залізничній накладній масу ватажу, 2 481,00 грн. - судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повне рішення складено 20.01.2023.
Суддя І.Ф. Мельниченко