19 січня 2023 року справа №200/3640/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі № 200/3640/22 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування заборгованості з пенсії за період з 07.04.2021 року по 30.09.2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі № 200/5148/21 та невиплати пенсії за період з 30.09.2021 року по 31.10.2021 року;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії за період з 07.04.2021 року по 30.09.2021 року;
- зобов'язати виплатити заборгованість з пенсії за період з 30.09.2021 року по 31.10.2021 року у розмірі 5387,01 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 27.05.2010 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 200/1548/21 зобов'язано відповідача включити певні періоди роботи позивача до пільгового стажу та перерахувати пенсію.
На виконання рішення відповідач здійснив перерахунок, проте не сплатив заборгованість, яка утворилась внаслідок перерахунку пенсії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 07.04.2021 року по 30.09.2021 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі № 200/5148/21 та невиплати пенсії за період з 30.09.2021 року по 31.10.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з 07.04.2021 року по 30.09.2021 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з 30.09.2021 року по 31.10.2021 року у розмірі 5387,01 гривень.
Вирішено питання судових витрат по справі.
Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
На виконання судового рішення позивачу здійснено перерахунок пенсії, нарахована заборгованість за період з 30.09.2021 по 31.10.2021 у розмірі 5387,01 гривень.
Ця заборгованість з пенсії обліковується, але її виплата здійснюється за окремою бюджетною програмою та буде виплачуватися за окремим фінансуванням на виконання судових рішень, після отримання відповідного фінансового ресурсу за запитом відповідача на адресу розпорядника бюджетних коштів Міністерства соціальної політики України.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 27.05.2010 року
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року у справі № 200/5148/21 визнано протиправними дії відповідача щодо не зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 періоду навчання в технікумі та проходження військової служби.
Зобов'язано Головне управління в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 07.04.2021 із врахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати шахтаря, але не менше, ніж три прожиткові мінімуми для осіб, що втратили працездатність, зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду навчання та часу проходження строкової військової служби.
Відповідачем під час виконання рішення здійснено перерахунок пенсії позивача з зарахуванням до пільгового стажу спірних періодів навчання та проходження строкової військової служби.
Також пенсійним органом нарахована заборгованість за період з 30.09.2021 по 31.10.2021 у розмірі 5387,01 гривень, яка не сплачена.
На звернення позивача відповідач листом від 23.12.2021 року повідомив, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 13 днів, в тому числі 15 років додаткові роки за Список № 1. Страховий стаж зараховано по 30.09.2008. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складає 0,42000.
Пенсія призначена із заробітної плати за період з 01.12.1982 по 31.12.1987 за даними довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 30.09.2008 за даними персоніфікованого обліку.
Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії складає 13 098,29 грн. (5426,60 грн. показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки х 2,41372 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати).
Розмір пенсії з 30.09.2021 (з моменту набуття чинності рішення суду), визначений відповідно до вимог ст. 28 Закону № 1058, складає 10 478,63грн. (13 098,29 грн. х 80%).
Позивачу нарахована заборгованість за період з 30.09.2021 по 31.10.2021 у розмірі 5387,01 гривень, яка буде виплачена за окремою бюджетною програмою та за окремим фінансуванням на означені цілі.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не виплати нарахованої пенсії за судовим рішенням.
Оцінка суду.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема,:1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
За приписами статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.
Судом встановлено, що відповідач фактично визнає ту обставину, що пенсійні кошти за спірний період нараховані та обліковані в органі Пенсійного фонду, як заборгованість по виплаті пенсії, однак наполягає на тому, що виплату таких коштів буде здійснено після фінансування виплат за окремою бюджетною програмою з виконання судових рішень.
Суд не приймає до уваги вказані посилання відповідача, оскільки положеннями статей 9 та 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, зокрема, що пенсія за віком призначається та виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
В силу абзацу 2 пункту 1 Порядку № 1165, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
За пунктом 2 Порядку, облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису(…)
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом 2 цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів (…)
Між тим, положення Порядку № 1165 жодним чином не перешкоджають стягненню заборгованості з пенсій на користь відповідних отримувачів, зокрема в судовому порядку.
Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
У преамбулі до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам за судовими рішеннями.
Отже, встановлення відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.
Отже, правових підстав для невиплати заборгованості по пенсійним виплатам судом не встановлено.
Як свідчать матеріали справи рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року у справі № 200/5148/21 зобов'язано Головне управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 07.04.2021 із врахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати шахтаря, але не менше, ніж три прожиткові мінімуми для осіб, що втратили працездатність, зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду навчання та часу проходження строкової військової служби.
Рішення суду відповідачем виконано не в повному обсязі.
Доказів нарахування та виплати заборгованості з пенсії за період з 07.04.2021 року по 30.09.2021 року відповідачем не надано. Заборгованість з пенсії за період з 30.09.2021 року по 31.10.2021 року нарахована в розмірі 5387,01 гривень, проте позивачу не виплачена.
Таким чином, право позивача на отримання пенсії за період з 07.04.2021 року по 30.09.2021 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини другої статті 46 Закону України № 1058-ІV, а бездіяльність відповідача носить триваючий характер.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позивних вимог та зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити заборгованість з пенсії за період з 07.04.2021 року по 30.09.2021 року та виплатити заборгованість з пенсії за період з 30.09.2021 року по 31.10.2021 року у розмірі 5387,01 гривень.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі № 200/3640/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2022 року у справі № 200/3640/22 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 19 січня 2023 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 19 січня 2023 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв