про відкриття провадження у справі
20.01.2023 Справа №607/1045/23
Провадження № 2/607/1159/2023
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В. під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до держави Російська Федерація в особі посольства Російської Федерації в Україні про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,
ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до держави Російська Федерація в особі посольства Російської Федерації в Україні про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Ціна позову 5528600 грн.
Ознайомившись зі змістом позовної заяви та доданих до неї документів, доходжу такого висновку.
Так, ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет, відповідно до якого пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до положень ст. 5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про юрисдикційні імунітети держав та їх власності держава користується імунітетом щодо себе та своєї власності від юрисдикції судів іншої держави з урахуванням положень цієї Конвенції.
Згідно зі ст. 7 зазначеної Конвенції держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді у суді іншої держави по відношенню до будь-якого питання або справи, якщо вона явно висловила згоду на здійснення цим судом юрисдикції щодо такого питання або справи у силу: a) міжнародної угоди; b) письмового договору; або c) заяви у суді або письмового повідомлення у рамках конкретного розгляду.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19 щодо судового імунітету Російської Федерації (далі за текстом - РФ), у справах про відшкодування шкоди, завданої державою-агресором Верховний Суд дійшов висновку, що РФ, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії фізичній особі громадянину України. Верховний Суд виходив із того, що названа країна-агресор діяла не у межах свого суверенного права на самооборону, навпаки віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, а тому безумовно надалі не користується у такій категорії справ своїм судовим імунітетом.
Таким чином, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства РФ в Україні запитів щодо згоди РФ бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв'язку з вчиненням РФ збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави. При цьому у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ на територію України 24.02.2022 Україна розірвала дипломатичні відносини з РФ, що у свою чергу з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства РФ в Україні у зв'язку із припиненням його роботи на території України.
Також у постановах Верховного Суду від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц розширено правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету РФ позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судовий імунітет РФ не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004). Підтримання імунітету РФ є несумісним із міжнародно-правовими зобов'язаннями України в сфері боротьби з тероризмом.
Судовий імунітет РФ не підлягає застосуванню з огляду на порушення РФ державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням РФ своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.
Ураховуючи викладене, приходжу до висновку, що звертаючись із позовом до РФ в особі посольства Російської Федерації в Україні, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави РФ на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та РФ з цього питання.
При цьому також враховую правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом «генерального делікту).
За таких обставин прихожу до висновку про застосування у даній справі «деліктного винятку», відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Відтак дана позовна заява подана до суду з додержанням вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України. Розгляд вказаної справи віднесений до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної підсудності Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області. Також на даний час не встановлено підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
За таких обставин вважаю за необхідне прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , до держави Російська Федерація в особі посольства Російської Федерації в Україні про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.
При цьому згідно з п. 5 ч. 4 ст. 274 ЦПК України дана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і її розгляд необхідно здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Відтак з метою здійснення завдань, визначених ч. 1 ст. 189 ЦПК України, вважаю за необхідне розпочати підготовче провадження шляхом відкриття провадження у справі.
При цьому, враховуючи розірвання дипломатичних відносин України з РФ, що унеможливлює надсилання даної ухвали на адресу відповідача в особі посольства РФ в Україні, повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення підготовчих та судових засідань у даній справі буде здійснено шляхом розміщення на сайті судової влади України відповідного оголошення-повідомлення.
Керуючись ст. 175, 177, 187, 189-191, 193, 258-261, 274 ЦПК України, суддя
Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (місце проживання внутрішньо переміщених осіб: АДРЕСА_1 ) до держави Російська Федерація в особі посольства Російської Федерації в Україні (Повітрофлотський проспект, буд. 27, м. Київ) про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та відкрити провадження у справі.
Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 16 лютого 2023 року на 13 год. 30 хв. у залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: вул. Котляревського, буд. 34, м. Тернопіль.
Направити позивачу копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Здійснити виклик відповідача держави Російська Федерація в особі посольства Російської Федерації в Україні у вказане підготовче засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів позивачу.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Встановити позивачу строк п'ять днів з дня отримання відзиву для надіслання (надання) до суду відповіді на відзив із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, міркування і аргументи позивача щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу.
Встановити відповідачу строк п'ять днів з дня отримання відповіді на відзив для надіслання (надання) до суду заперечення із доказами, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, міркування і аргументи відповідача щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на сторінці на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://tem.te.court.gov.ua/sud1915/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
СуддяІ. В. Марциновська