Заводський районний суд м. Запоріжжя
69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98
Справа № 332/3212/22
Провадження №: 2-а/332/6/23
іменем України
20 січня 2023 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Ретинська Ю.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
13.12.2022 року адвокат Пузін Денис Миколайович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якому просить визнати протиправними дії УПП в Запорізькій області щодо відмови в задоволенні скарги на постанову, серії ЕАР № 6105482 від 01.11.2022 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., а також скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАР № 6105482 від 01.11.2022 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.12.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду.
19.01.2022 на адресу суду надійшов оновлений адміністративний позов.
В позовній заяві позивач просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом, оскільки він вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом подання скарги до УПП в Запорізькій області ДПП НП України.
Крім того, додаково позивач посилається на воєнний стан в України, а також на те, що протягом 01.12.2022 року м. Запоріжжя зазнало 7 масованих ракетних пострілі.
Дослідивши первісний та оновлений адміністративний позов, суд вважає, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом, наведені в позовній заяві і в оновленому адміністративному позові доводи поважності пропуску цього строку (досудове врегулювання спору) не є поважними з нижченаведеного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що оскаржена постанова була складена та отримана ним 01.11.2022.
З адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушенняпредставник позивача звернувся 13.12.2022, тобто з порушенням строку звернення до суду. Також позивач наданими матеріалами не довів на поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, вирішальним у визначенні строків звернення до адміністративного суду є встановлення фактів, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини, адже наслідки для особи настають незалежно від підстав, за яких прийнято оскаржуваний акт індивідуальної дії, а з моменту прийняття такого рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі № 1.380.2019.002233.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно змісту п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Вказаною нормою передбачено право вибору особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порядку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, звернення особи до вищестоящого органу зі скаргою на постанову по справі про адміністративне правопорушення не є досудовим вирішенням спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року у справі №463/1221/17 та від 05 березня 2020 року у справі № 127/7446/19.
Вказана постанова отримана позивачем 01.11.2022 року.
Позивач у межах строку на оскарження, оскаржив серії ЕАР № 6105482 від 01.11.2022 року до УПП в Запорізькій області ДПП НП України, а отже скористався правом захисту своїх прав.
Зазначені нові причини пропуску строку на подачу адміністративного позову, судом також не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.
Так, воєнний стан в України діє з 24.02.2022 року та триває і на даний час, при цьому цей факт не вплинув на вчасне оскарження ОСОБА_2 постанови до УПП в Запорізькій області ДПП НП України, а один день - 1 грудня 2022 року, про який зазначав представник позивача в якості обгрунтування поважності причин, не впливає за загальний строк оскарження постанови, який було пропущено більш ніж на один день.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, доказів поважності причин його пропуску позивачем не надано, відтак позовну заяву необхідно повернути позивачу відповідно до ст. 123 ч. 2 КАС України.
Керуючись ст.ст. 123, 286 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович до Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Третій апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, у разі якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.І. Ретинська