20 січня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8907/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавської Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування свідоцтва, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 -лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування свідоцтва, а саме просить:
- визнати протиправними дії госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 по визнанню захворювання, травми (каліцтва), перелому гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби,
- скасувати свідоцтво про хворобу №488 від 25.07.2022 в частині визнання отриманої позивачем травми (каліцтва), перелому лівого гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини,
- визнати отриману позивачем травму (каліцтво) 27.04.2022 перелом гомілково-ступневого суглобу зі зазначеними порушеннями функцій при виконанні бойових завдань в зоні бойових дій в районі с. Рідне, Барвінкове Ізюмського району Харківської області по захисту Батьківщини від агресії РФ, ТАК, пов'язаної з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини,
- зобов'язати госпітальну ВЛК військової частини НОМЕР_1 внести зміни у висновок (постанову) №488 від 25.07.2022 в частині визнання отриманої позивачем травми (каліцтва), перелому лівого гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач був мобілізований 09.03.2022 Кременчуцьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Полтавської області для участі в захисті Батьківщини в зону бойових дій в Ізюмському напрямку, с. Барвінкове, Харківської області. Наказом №2 від 09.03.2022 командира військової частини НОМЕР_2 був зарахований солдатом (військова професія - водій) відділення окремої батареї протитанкових керованих ракет НОМЕР_3 , окремої Єгерської бригади, Корпусу сухопутних військ Збройних Сил України. Зазначено, що свідоцтвом про хворобу №488 від 25.07.2022 госпітальна ВЛК військової частини НОМЕР_1 визнала позивача непридатним до військової служби, з виключенням з військового обліку за направленням т.в.о. начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_2 від 16.06.2022 №3644 для проведення медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби в результаті травми лівого гомілково-ступеневого суглобу. ВЛК в свідоцтві зазначила причинний зв'язок отриманої травми - «Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби на підставі ст. 13А, 41Б, 61Б, 78Б, 39В графи ІІ розкладу хвороб». Позивач стверджує, що ВЛК в свідоцтві зробила висновок про непридатність до військової служби, з виключенням з військового обліку на підставі захворювання діабетом позивача другого типу. Зазначено, що про те, що позивач отримав травму при захисті Батьківщини в зоні бойових дій при виконанні бойового завдання проігноровано, та вказано та описано травму відповідно до статті 78Б ІІ Розділу хвороби Положення. Позивач вважає, що саме у зв'язку з даною травмою є непридатним до служби, що проігноровано відповідачем.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 31.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8907/22, у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом учасників справи - відмовлено, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому зазначено, що 09.03.2022 по 15.08.2022 позивач проходив військову службу за мобілізацією. 16.06.2022 позивач був направлений Військовою частиною НОМЕР_2 на військово-лікарську комісію з метою встановлення придатності до військової служби з діагнозом: Цукровий діабет, 2 типу, середньої важкості, стан субкомпенсації. Діабетична полінейропатія. Діабетична мікроангіопатія нижніх кінцівок ІІ ст. гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, ризик 2СН0. Подагра. Артроз І плюсне-фалангово суглобу лівої стопи. 15.08.2022 позивач був звільнений з військової служби за станом здоров'я на підставі постанови Госпітальної військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, оформленої Свідоцтвом про хворобу №488, затвердженим 03.08.2022 12 Регіональною ВЛК. Відповідно до даного Свідоцтва про хворобу №488, 25.07.2022 госпітальна ВЛК військової частини НОМЕР_1 провела медичний огляд ОСОБА_1 встановила діагноз та прийняла постанову про причинний зв'язок захворювання у формулюванні: «Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби», а також постанову про ступінь придатності до військової служби у формулюванні : «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку» на підставі статей 13А, 41Б, 61Б, 78Б, 39В графи ІІ Розкладу хвороб. Відповідач стверджує, що діагностовані у позивача захворювання були довготривалими, вони були зазначені і до отримання травми (27.04.2022) у Виписці з медичної карти стаціонарного хворого №661, виданою КНП «Романівською лікарнею» Романівської селищної ради, Житомирської області від 11.04.2022, яку надавав безпосередньо позивач та яка є у матеріалах Медичної карти стаціонарного хворого наданої до відзиву на позовну заяву. Також зазначено, що позивач зазначає, що травма сталася 27.04.2022, а сам знімок МСКТ лівої стопи був зроблений через тривалий час 27.06.2022 відповідно до довідки Загальний розгляд від 24.07.2022. Також зазначено, що захворювання яке діагностовано у позивача - хронічний остеомієліт є довготривалим захворюванням, яке б не могло швидко розвинутися за короткий (27.04.2022 - 27.06.2022) проміжок часу. До того ж обов'язкового акта про нещасний випадок у підтвердження травми, яка сталася з позивачем за його словами 27.04.2022 не було надано. З урахуванням зазначеного, відповідач стверджує, що слід відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою суду від 21.12.2022 витребувано додаткові докази у справі.
Ухвалою суду від 21.12.2022 клопотання позивача про забезпечення доказів повернуто позивачу без розгляду.
04.01.2023 до суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача в яких зазначено, що при отриманні направлення на ВЛК відповідач зобов'язаний був витребувати такий акт, оскільки відповідач по цьому направленні лікував травму лівого гомілкового суглобу, про що вказано у всіх виписках із історії хвороби (травми) та у знімках (МРТ, рентген). На переконання позивача відповідач проігнорував травму позивача та акцентував хворобу позивача діабету ІІ типу, щоб уникнути заключення про непридатність до військової служби, пов'язану з бойовими діями.
Ухвалою суду від 09.01.2023 клопотання позивача про забезпечення доказів повернуто позивачу без розгляду.
16.01.2023 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 відмовлено судом у прийнятті та повернуто заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі 440/8907/22.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до участі у справі в якості другого відповідача - Військової частини НОМЕР_2 та командира частини полковника ОСОБА_3 .
Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу з 09.03.2022 по 15.08.2022 по мобілізації, що підтверджено довідкою Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №6/6256 від 07.09.2022.
16.06.2022 Військовою частиною НОМЕР_2 видано направлення №1644 на військово-лікарську комісію з метою встановлення придатності до військової служби, діагноз - цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, стан субкомпенсації. Діабетична полінейропатія. Діабетична мікроангіопатія нижніх кінцівок ІІ ст., Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, ризик 2. СН0. Подагра. Артроз І плюсне-фалангового суглобу лівої стопи.
У поданні на ВЛК від 25.07.2022 постанова госпітальної ВЛК в/чА3114 зазначено:
- цукровий діабет 2 тип, тяжка форма, стадія субкомпенсації. Діабетична полінейропатія нижніх кінцівок, сенсорна форма з незначно виражена. Гіпертонічна хвороба І стадія, ступінь 2, ризик високий. СН 0 ст. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ступеню з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу (2010 рік) за ішемічними типом у вертебробазилярному басейні у вигляді помірно вираженого церебростенічного синдрому. Початкова катаракта обох очей. Незрослий перелом медіальної кісточки лівої гомілки з підвивихом ступні (2019 рік), післятравматичний деформуючий остеоартроз лівого гомілково-ступневого суглобу першого ступеню з больовим синдромом, помірним порушенням функцій. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
Крім того, зазначено, що на підставі статей 13А, 41Б, 61Б, 78Б, 39В графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Також згідно з пунктом 12 свідоцтва про хворобу №488 від 03.08.2022 №474 «Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва» зазначено:
- цукровий діабет 2 тип, тяжка форма, стадія субкомпенсації. Діабетична полінейропатія нижніх кінцівок, сенсорна форма з незначно виражена. Гіпертонічна хвороба І стадія, ступінь 2, ризик високий. СН 0 ст. Дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ступеню з наслідками гострого порушення мозкового кровообігу (2010 рік) за ішемічними типом у вертебробазилярному басейні у вигляді помірно вираженого церебростенічного синдрому. Початкова катаракта обох очей. Незрослий перелом медіальної кісточки лівої гомілки з підвивихом ступні (2019 рік), післятравматичний деформуючий остеоартроз лівого гомілково-ступневого суглобу першого ступеню з больовим синдромом, помірним порушенням функцій. Захворювання, НІ, не пов'язані з проходженням військової служби.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1787 позивач освідчений ВЛК 25.07.2022: на підставі статтей 13А, 41Б, 61Б, 78Б, 23В, 39В графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Позивач не погоджуючись із діями госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 по визнанню захворювання, травми (каліцтва), перелому гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби, звернуся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону, України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022 продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.
Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію; мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
У ст. 1 Закону № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 3543-XII з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-XII).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
За змістом ч. 1-3 ст. 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
В ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-XII закріплено, що виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні регулюються Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.1992 № 2801-XII.
Відповідно до статті 70 Закону № 2801-XII, військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008.
Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це:
- медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України, учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітних полів, лазерного випромінювання, мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України;
- визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
- установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу II Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
Пунктом 2.4.5 глави 1 розділу II Положення № 402 передбачено, що ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
Згідно пункту 1.1 глави 2 розділу І Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).
У разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК. (пункт 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402).
Відповідно до пункту 21.3 глави 21 розділу II Положення № 402 причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
Згідно пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби»;
в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби»;
г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії»;
ґ) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби»;
е) «Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби»;
є) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
ж) «Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової - служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
з) «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
и) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу»;
к) «Поранення(травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН».
У позовній заяві позивач просить суд визнати отриману позивачем травму (каліцтво) 27.04.2022 перелом гомілково-ступневого суглобу зі зазначеними порушеннями функцій при виконанні бойових завдань в зоні бойових дій в районі с. Барвінкове Ізюмського району Харківської області по захисту Батьківщини від агресії рф, «ТАК, пов'язаної з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини».
У свою чергу підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 передбачено: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до пункту 21.7 глави 21 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Під час засідання госпітальної ВЛК не було надано документів, визначених п. 21.7 Положення №402, а саме: довідки про обставини травми та засвідченої копії Акта про нещасний випадок.
Суд зазначає, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що не заперечується учасниками справи.
Ухвалою суду від 21.12.2022 суд витребовував від військової частини НОМЕР_2 докази у справі, а саме: засвідчену копію наказу військової частини НОМЕР_2 про відрядження ОСОБА_1 в с. Барвінкове, Ізюмського району Харківської області та копію акту про нещасний випадок, що стався із ОСОБА_1 27.04.2022 в с. Барвінкове, Ізюмського району Харківської області.
На виконання вимог ухвали суду Військовою частиною НОМЕР_2 надано витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій службі) № 44 відповідно до якого зазначено, що позивач вибув до району бойових дій для виконання бойових завдань ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Також військовою частиною НОМЕР_2 крім іншого надано акт службового розслідування за фактом бойового травмування солдата ОСОБА_1 , водія відділення окремої батареї протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_2 .
В акті зазначено, що причинами та умовами, що сприяли погіршенню стану здоров'я солдата ОСОБА_1 водія відділення окремої батареї протитанкових керованих ракет військової частини НОМЕР_2 , є хронічне захворювання позивача, що підтверджується відповідними медичними документами (виписка з медичної карти стаціонарного хворого №1787 та свідоцтво про хворобу №488).
Таким чином, у матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем поранення (травма, контузія, каліцтво), одержаного під час захисту Батьківщини.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.
Отже, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово- лікарської комісії.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій госпітальної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 по визнанню захворювання, травми (каліцтва), перелому гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби та скасування свідоцтва про хворобу №488 від 25.07.2022 в частині визнання отриманої позивачем травми (каліцтва), перелому лівого гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини.
Також як наслідок відсутні підстави для задоволення вимог щодо визнання отриманої позивачем травми (каліцтво) 27.04.2022 перелом гомілково-ступневого суглобу зі зазначеними порушеннями функцій при виконанні бойових завдань в зоні бойових дій в районі с. Рідне, Барвінкове Ізюмського району Харківської області по захисту Батьківщини від агресії РФ, ТАК, пов'язаної з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини та зобов'язання госпітальну ВЛК військової частини НОМЕР_1 внести зміни у висновок (постанову) №488 від 25.07.2022 в частині визнання отриманої позивачем травми (каліцтва), перелому лівого гомілково-ступневого суглобу, НІ, не пов'язаних з проходженням військової служби при виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх дій, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Доводи позивача щодо протиправності дій відповідача, суд відхиляє, оскільки під час розгляду справи по суті ним не доведено факту порушення оскаржуваними діями своїх прав, свобод чи інтересів.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Полтавської Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, скасування свідоцтва - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя Л.М. Петрова