Справа № 420/16601/22
20 січня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, вважаючи базовий місяць січень 2008 року.
Від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду. Представник відповідача вказує, що до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками. Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю. Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції: - працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1); - із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Частина 5 статті 122 КАС України, яка є спеціальною нормою, передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Оскільки позивач не погоджується з бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення, яка повинна нараховуватись під час проходження публічної служби, до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний процесуальний строк передбачений ч.5 ст.122 КАС України місячний строк на звернення до суду. З позовної заяви вбачається, що станом на 08.11.2022 розрахунок не був проведений, тобто позивачу було відомо про оскаржені ним дії відповідача ще з березня 2018 року. Позивач не навів жодної причини, яка йому перешкоджала подати позов у період з березня 2018 року по квітень 2018 року, тобто в місячний строк з того моменту, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду та просить суд визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року; зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, вважаючи базовий місяць січень 2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 14.10.2022 року Військова частина НОМЕР_1 відмовила позивачу, ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення.
При цьому, станом на теперішній час позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022 року).
Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Таким чином, позивачем, ОСОБА_1 , подано позовну заяву до суду в строки, визначені приписами чинного законодавства України.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що до спірних правовідносин слід застосовувати спеціальний процесуальний строк передбачений ч.5 ст.122 КАС України на звернення до суду, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зокрема, правова позиція щодо того, що дія КЗпП України поширюється на військовослужбовців, в тому числі ст. 233 КЗпП України, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належного військовослужбовцю суми грошового забезпечення, була неодноразово викладена в постановах Верховного Суду, а саме в постановах від 29.09.2021 року по справі № 160/8332/20, від 24 вересня 2020 року по справі № 806/2883/17.
При цьому, посилання представника відповідача на висновки, викладені в постановах Верховного Суду по справах № 540/2001/21, № 420/358/22, № 420/3978/22, суд вважає неспроможними, оскільки у вказаних постановах надано правову оцінку спірним правовідносинам, які не є тотожними спірним правовідносинам по даній справі.
Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі "Golder v.the United Kingdom" від 21.02.75 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення "Guerin v. France" від 29.07.98 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення "Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.98 року).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 120, 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, -
Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя О.А. Левчук