Справа № 420/16899/22
19 січня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, треті особи - Міністерство оборони України, Одеський обласний центр комплектування та соціальної підтримки, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Подільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, виражені у листах №4181 від 26.10.2022 та № 4727 від 07.11.2022 щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»; зобов'язати Подільський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звільнити стрільця 1 відділення 2 взводу роти охорони Подільського РТЦК та СЦ зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - в зв'язку зі здійсненням постійного догляду за матір'ю ОСОБА_2 . Стягнути з Відповідача судові витрати в сумі 15 992 грн 40 коп.
Ухвалою судді від 07.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
17.01.2023 до суду від Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на адміністративний позову, в якому відповідач заявив наступні клопотання:
1) залишити позов без руху, адже позивачем на адресу відповідача надано роздруківку позову без підпису та не засвідчену за правилами засвідчення копій, а також не надано копій додатків до позову, позов містить недостовірні відомості щодо засобів зв'язку відповідача.
2) у разі виправлення позивачем недоліків повної заяви розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні із проведенням підготовчого засідання, викликом сторін у справі та допитом свідків;
3) вирішити питання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерства охорони здоров'я України, ЄДРПОУ 00012925, адреса 01021, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 7, засоби зв'язку 253 58-38, інші засоби зв'язку не відомі;
4) викликати в судове засідання свідка ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених відповідачем клопотань у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 7 ст. 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
При цьому, згідно з ч. 5 ст. 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
В даному випаду ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із застосуванням засобів підсистеми "Електронний суд" - підсистеми ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Водночас Подільський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, як орган державної влади, всупереч чинному законодавству не зареєстрував офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, що здійснюється в обов'язковому порядку.
Поряд із тим, суддя ухвалою від 28.11.2022 залишив позов ОСОБА_1 без руху, зобов'язавши надати до суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи поданих до суду документів (адміністративного позову із додатками), що було виконано позивачем із застосуванням засобів поштового зв'язку, про що до суду надано докази.
Відтак, суд відхиляє клопотання відповідача щодо залишення адміністративного позову без руху, оскільки останнє не узгоджується із фактичними обставинами звернення позивача до Одеського окружного адміністративного суду із застосуванням засобів підсистеми "Електронний суд". В свою чергу, на підтвердження покладених в основу обґрунтування клопотання обставин, відповідачем не надано до суду жодного доказу. Що ж стосується зазначення у позові недостовірного засобу зв'язку відповідача, то за приписами ч. 5 ст. 160 КАС України такі відомості зазначаються у випадку, якщо вони відомі позивачу.
Отже клопотання відповідача про залишення адміністративного позову без руху є безпідставним та необґрунтованим, у зв'язку із чим задоволенню не підлягає.
Крім того, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань (заяв) щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження та про виклик свідка, з огляду на наступне.
Так, відповідач просить суд допитати в якості свідка ОСОБА_3 , який може пояснити, коли саме позивачу стало відомо про відмову в задоволенні рапорту, а відтак і вирішити питання щодо дотримання чи пропуску ним строку на звернення до суду із даними вимогами.
Згідно адміністративного позову, 28 жовтня 2022 року позивачем було подано рапорт про звільнення в зв'язку з сімейними обставинами на ім'я командира начальника Подільського районного територіального центру та соціальної підтримки - полковника ОСОБА_4 . Підставою для звільнення стала наявність висновку ЛКК, №138 від 15 серпня 2022 року про те, що мати - ОСОБА_5 потребує стороннього догляду. 16.08.2022 року за вх. № 241 позивачем було подано рапорт на ім'я відповідача з проханням звільнити його за сімейними обставинами, а саме - у зв'язку з здійсненням постійного догляду за хворою матір'ю.
13.09.2022 було подано аналогічний рапорт про звільнення у зв'язку з сімейними обставинами, для здійснення постійного догляду за хворою матір'ю. Однак аналогічно відповіді позивач не отримав.
19.10.2022 позивачем було подано заяву на ім'я відповідача з проханням надати відповідь на подані рапорти, на що 26.10.2022 він отримав відповідь відповідача про те що немає законних підстав для прийняття довідки ЛКК в якості документа, який надає підстави для звільнення з військової служби.
В цьому аспекті суд враховує відображені у відзиві власні ж твердження відповідача про те, що листом від 26.10.2022 було надано відповідь на рапорт позивача від 13.09.2022, в якій було висвітлено мотиви прийняття негативного рішення щодо порушеного позивачем питання у рапорті. При цьому 13.09.2022 позивачу було відмовлено в задоволенні його рапорту від 13.09.2022 та усно (!) роз'яснено підстави відмови. Відтак, рішення по суті порушеного позивачем питання із відображенням підстав та мотивів його прийняття, які б дозволяли оскаржити його із обґрунтуванням відповідними аргументами, фактично створено 26.10.2022, а із даним позовом позивач звернувся до суду 22.11.2022, дотримавшись встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку.
Таким чином, потреби в заслуховуванні пояснень свідка ОСОБА_3 щодо обставин ознайомлення позивача зі спірним рішенням немає, адже питання про дотримання позивачем строку на звернення до суду вирішувалося суддею на стадії відкриття провадження по справі і суд виснував про таке дотримання, відкривши провадження за пред'явленим позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 3 цієї ж статті визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).
При цьому в силу ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Слід вказати, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, суд, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, враховуючи, що справа не належить до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, вважає клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягаючим до задоволення.
Крім того, відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи Міністерство охорони здоров'я України, зважаючи на те, що розгляд даного спору потребує роз'яснень вказаного Міністерства на випадок перевищення повноважень лікарсько-консультаційними комісіями, що повинно тягнути за собою відповідні заходи реагування зі сторони МОЗ України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення МОЗ України до участі у справі в якості третьої особи, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Предметом даного спору є дії Подільського територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови листами № 4181 від 26.10.2022 та № 4727 від 07.11.2022 у звільненні ОСОБА_1 зі служби за мобілізацією в Збройних Силах України за підпунктом «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
В світлі зазначеного суд роз'яснює відповідачу, що участь третіх осіб в адміністративній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов'язані із спірними правовідносинами.
Обов'язковою умовою для вступу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є той факт, що рішення суду впливатиме на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Отже підставою заінтересованості третіх осіб цього виду є їх матеріально-правові відносини з однією із сторін даної справи.
Отже вирішення спору між сторонами безпосередньо не впливає на права та обов'язки МОЗ України, у зв'язку із чим залучення останнього в якості третьої особи в даному судовому процесі не потребується.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст. ст. 44, 160, 161, 122, 49 КАС України, суд
В задоволенні клопотань Подільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про залишення позову без руху; розгляді справи за правилами загального позовного провадження; залучення третьої особи; виклик свідка - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Завальнюк