справа № 380/13864/22
16 січня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо неперерахунку та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 до 30.09.2019 включно, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078;
- зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.03.2018 до 30.09.2019 включно, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.
Ухвалою від 10.10.2022 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 380/4013/20, ІНФОРМАЦІЯ_2 (на даний час НОМЕР_2 прикордонний Карпатський загін) здійснив перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2012 року по 30 вересня 2019 року включно з урахуванням вересня 2011 року, квітня 2012 року, червня 2014 року та березня 2018 року як базових місяців, однак не здійснив перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.09.2019, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Бездіяльність відповідача щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.09.2019, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу є протиправною.
Відповідно до особистої картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2018 рік розмір його грошового забезпечення (грошовий дохід) становив: у лютому 2018 року - 7732, 41 грн; у березні 2018 року - 7752, 01 грн. Як видно з розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , виданого на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 у справі № 380/4013/20 розмір індексації позивача у лютому 2018 року становив 1772, 57 грн, а наростаючим підсумком розмір індексації грошового забезпечення у березні 2018 року становив би 1892,39 грн. Підвищення грошового доходу ОСОБА_1 у березні 2018 року становило 19, 60 грн (з розрахунку розмір грошового забезпечення після підвищення за березень 2018 року 7752,01 грн - розмір грошового забезпечення до підвищення за лютий 2018 року 7732,41 грн = розмір підвищення грошового доходу - 19, 60 грн). Отже, у березні 2018 року як місяці підвищення грошового доходу військовослужбовців, розмір підвищення грошового доходу ОСОБА_1 становив 19,60 грн та був меншим за розмір його індексації у березні 2018 року (1892, 39 грн), що було підставою для нарахування та виплати йому щомісячної суми індексації грошового забезпечення, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за період з березня 2018 року до звільнення з військової служби - 30.09.2019.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 10.11.2022 (вх. № 70995), у якому зазначає, що твердження позивача щодо права на фіксовану суму індексації грошового забезпечення є помилковими, оскільки, включає до складу грошового забезпечення «щомісячну додаткову грошову винагороду», яка не враховується при визначенні розміру грошового забезпечення. Військова частина НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) є установою, що фінансується з державного бюджету і як розпорядник бюджетних коштів, відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України може брати бюджетні зобов'язання та провадити видатки лише в межах бюджетних асигнувань. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подав відповідь на відзив від 13.12.2022 (вх. 77964). У якому зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода нарахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 включається до грошового доходу ОСОБА_1 , що підлягає індексації. У Порядку №1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, а не посадовий оклад, тому порівнювати необхідно грошовий дохід ОСОБА_1 за лютий 2018 року та березень 2018 року, а не окремі його складові як це робить відповідач.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , військова частина НОМЕР_4 ) (по особовому складу) від 09.09.2019 № 245-ос старшину ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 3 категорії - водія відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » І категорії (тип Б), звільнено у запас за п.п. «а» (у зв'язку з закінченням строку контракту) п.2 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно з витягом з Наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (по особовому складу) від 30.09.2019 № 269-ос, ОСОБА_1 з 30.09.2019 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 у справі № 380/4013/20 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_4 ) щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.07.2015 року по 01.03.2018 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 (Військову частину НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01.07.2015 року по грудень 2015 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 (Військову частину НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2017 року по березень 2018 року, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, в редакції з урахуванням внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із березня 2018 року по вересень 2019 року; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 (Військову частину НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по вересень 2019 року включно, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 380/4013/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в редакції з урахуванням внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”, взявши при обрахунку індексу споживчих цін наростаючим підсумком наступний місяць законодавчо встановленого (підвищеного) посадового окладу із лютого 2008 року та з урахуванням розміру індексації, яка склалась на березень 2018 року, та в цій частині ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_7 (військову частину НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з урахуванням Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 в редакції з урахуванням внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” з врахуванням базових місяців для нарахування індексації: вересень 2011 року, квітень 2012 року, червень 2014 року, березень 2018 року; у задоволенні решти вимог апеляційної скарги відмовлено.
Відповідно до довідки про нарахування індексації ОСОБА_1 (інд. НОМЕР_6 ) за період з квітня 2012 по 30.09.2019 всього до виплати 3 787,90 грн.
Представник позивача звернувся з адвокатським запитом.
Представник відповідача листом від 18.03.2021 № 11/3997 відповів на запит. Вказує, що відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.09.2020 по справі № 380/4013/20 ОСОБА_1 15.03.2021 виплачено індексацію грошового забезпечення з урахуванням порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 в редакції урахуванням внесених змін постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної платі особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" з врахуванням базових місяців для нарахування індексації вересень 2011 року, квітень 2012 року, червень 2014 року, березень 2018 року за період з квітня 2012 року по 30 вересня 2019 року в сумі 3787,90 грн (з відрахуванням військового збору в сумі 56,82 грн).
Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо неперерахунку та невиплати індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 до 30.09.2019 включно, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частинами першою-третьою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон України № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон України №1282-ХІІ).
Положеннями статті 1 Закону України № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону України №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону України №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (у редакції від 24 лютого 2018 року) змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до пункту 4 Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 6 Порядку №1078 установлено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Отже, індексація оплати праці (грошового забезпечення) є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, які мають систематичний (щомісячний) характер.
Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, проведення якої не залежить від волевиявлення роботодавців чи працівників.
Разом з цим, за змістом положень абзаців 3-5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діє з 15 березня 2018 року) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).
Оскільки в березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації в березні 2018 року повинна розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, до визначеної (згідно з абзацами 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка).
Тобто, з березня 2018 року підлягає до виплати сума індексації грошового забезпечення, визначена на підставі вищенаведених положень Порядку № 1078, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі, аж до наступного підвищення тарифної ставки (окладу), при якому сума збільшення грошового забезпечення (заробітної плати) перевищить таку суму індексації.
З огляду на те, що за офіційними даними Державної служби статистики України величина індексу споживчих цін у період з березня 2018 року по вересня 2019 року не перевищувала передбаченого пунктом 1-1 Порядку № 1078 порогу індексації у 103%, підстави виплати суми індексації грошового забезпечення у підвищеному розмірі у цей період відсутні.
Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.11.2022 у справі №120/12718/21-а.
Разом із тим, суд вказує на неможливість врахування при розгляді даної справи постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 200/9297/19-а та, на які посилається позивач, оскільки в названих справах предметом касаційного перегляду була ухвала про роз'яснення судового рішення і Суд не викладав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.03.2018 до 30.09.2019 включно, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078.
Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради Європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з приписами ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу, проте згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін на підтвердження своїх правових позицій, суд доходить переконання, що вимоги позивача не знаходять належного правового обґрунтування та спростовуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим, у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складений 20.01.2023.
Суддя Кедик М.В.