20 січня 2023 року Справа № 360/2115/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) клопотання Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи за позовом адвоката Возного Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Возного Миколи Вікторовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач), в якому представник позивача просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганській області від 20 квітня 2022 року № 01-02/26 «Про звільнення працівників» в частині звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника управління внутрішнього контролю та аудиту Кремінської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області;
- зобов'язати начальника Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області оголосити простій ОСОБА_1 як робітнику, якого неможливо забезпечити роботою;
- стягнути з Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі середнього місячного заробітку починаючи з 21 квітня 2022 року по день постановлення рішення;
- стягнути з Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн.
Ухвалою від 21 грудня 2022 року про відкриття провадження в адміністративній справі суд визначив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13 січня 2023 року за вхідним реєстраційним № 303/2023 від Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області поштовим зв'язком до суду надійшли заперечення на позовну заяву від 04 січня 2023 року № 01-03/40, до яких додано клопотання від 04 січня 2023 року № 01-03/44 про розгляд справи з викликом сторін.
В клопотанні від 04 січня 2023 року № 01-03/44 про розгляд справи з викликом сторін Кремінська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області зазначила, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем і відповідачем, має досить важливе значення та вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи, також відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення та докази по справі, тому існує необхідність у розгляді справи у судовому засіданні з викликом сторін. На підставі викладеного, відповідач просить розглядати цю справу в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та запитати у Державної прикордонної служби України інформацію про перетин кордону позивачем з 24 лютого 2022 року.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, суд дійшов висновку про залишення такого клопотання без задоволення з огляду на таке.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини сьомої статті 262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Судом встановлено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі за позовом адвоката Возного Миколи Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Кремінської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також суд зазначає, що згідно з частинами першою, другою статті 159 КАС України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до частини п'ятої статті 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Частиною першою статті 162 КАС України регламентовано, що у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
Згідно з частиною другою статті 162 КАС України відзив повинен містити: 1) найменування (ім'я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частина четверта статті 162 КАС України).
Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні визначені статтею 261 КАС України. Так, частиною першою статті 261 КАС України закріплено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Отже, у спрощеному позовному провадженні заперечення проти позову відповідач викладає виключно у відзиві на позовну заяву (відзиві), який подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі, а не у додаткових поясненнях і поза межами визначеного частиною першою статті 261 КАС України строку для подання відзиву.
Частинами першою, третьою статті 79 КАС України регламентовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно з частиною четвертою статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина восьма статті 79 КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначені докази, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.
Суду враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд створює учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними в статті 44 КАС України.
Бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розгляд справи № 360/2115/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити.
Щодо клопотання про витребування від Державної прикордонної служби України інформації про перетин кордону позивачем з 24 лютого 2022 року суд зазначає таке.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У клопотанні про витребування від Державної прикордонної служби України інформації про перетин кордону позивачем з 24 лютого 2022 року відповідачем не наведено жодного обґрунтування необхідності отримання такої інформації.
Зазначена інформація не стосується обставин, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що клопотання в цій частині заявлено щодо доказів, які не стосуються предмету спору та не входять до предмета доказування.
Керуючись статтями 9, 12, 72, 77, 80, 94, 241-243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Кремінській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області у задоволенні клопотання про розгляд справи № 360/2115/22 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та у витребуванні від Державної прикордонної служби України інформації про перетин кордону позивачем з 24 лютого 2022 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.І. Чернявська