20 січня 2023 року № 320/9787/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в місті Києві, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в місті Києві щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в місті Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 21238,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в день його звільнення зі служби в поліції (19.08.2022) Головне управління Національної поліції у м.Києві всупереч вимогам статті 116 Кодексу законів про працю України не виплатило йому одноразову грошову допомогу при звільненні. Так, вказана допомога була виплачена йому лише 29.09.2022.
У зв'язку з цим, позивач вважає, що він набув право на стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки з ним відповідного розрахунку відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що грошові кошти для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби надійшли до Головного управління Національної поліції у м.Києві 27.09.2022 та безпосередньо бути виплачені позивачу 29.09.2022, що відповідає вимогам пункту 8 розділу VI Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №206 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799 (далі-Порядок №260).
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Гребінківським СВМ Васильківського МВ ГУМВС України в Київській області 20.01.2001 (а.с.7).
Як вбачається з послужного списку, позивач у період з 25.02.2008 по 19.08.2022 проходив службу в органах Міністерства внутрішніх справ України та Національної поліції України (а.с.41-54).
Наказом Головного управління Національної поліції у м.Києві від 19.08.2022 №1292 о/с "Про особовий склад" звільнено капітана поліції ОСОБА_1 , інспектора відділення тактико-спеціальної підготовки полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ" зі служби в поліції згідно з пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу) частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію", 19.08.2022, встановивши щомісячну премію за серпень 2022 року в розмірі 69,121 відсотка (а.с.9).
Судом встановлено, що представник позивача, адвокат Міхеєва Є., звернулась до Головного управління Національної поліції в м.Київ із адвокатським запитом від 16.09.2022, у якому просила повідомити чи буде нарахована та виплачена ОСОБА_1 одноразова грошова допомога при звільненні, передбачена ст.9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в м.Київ листом від 22.09.2022 №81-АЗ/ВСвх./125/30/01-2022 повідомило представнику позивача, що кошти для виплати одноразової грошової допомоги замовлено в Національної поліції України. Після надходження коштів виплату буде здійснено у повному обсязі шляхом зарахування коштів на особовий рахунок (а.с.11).
З матеріалів справи вбачається, що 29.09.2022 позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у розмірі 97776,60 грн., що підтверджується скріншотом телефону позивача з смс-повідомленням від установи банку (а.с.14) та відомістю на виплату заробітної плати за вересень 2022 року (а.с.34).
Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в м.Київ листом від 11.10.2022 №92-03/123/30/01-2022 повідомило представнику позивача, що 29.09.2022 ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу шляхом зарахування коштів на особовий рахунок, на який отримував грошове забезпечення.
У вказаному листі відповідач зазначив, що враховуючи, що одноразову грошова допомога не є складовою грошового забезпечення, ГУ Національної поліції у м.Києві не вбачає підстав для нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки виплати (а.с.13).
Не погоджуючись з правомірністю несвоєчасної виплати відповідної допомоги, позивач звернувся до суду з позовною заявою для захисту своєї прав та інтересів, з приводу чого суд зазначає таке.
Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIIІ (далі - Закон № 580-VIII) пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про розвідку", а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2262 визначено, що виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Порядку №260 поліцейським, які звільняються із служби через хворобу (за станом здоров'я), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності календарної вислуги 10 років і більше.
Згідно з пунктом 5 розділу VI Порядку №260 строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей" та зазначається кадровим підрозділом у наказі про звільнення поліцейського, якому передбачена виплата цієї допомоги.
Пунктом 6 розділу VI Порядку №260 визначено, що нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні із служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, установлених наказами на день звільнення.
У наказі про звільнення підрозділом кадрового забезпечення в разі необхідності виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зазначається стаж служби для її виплати. Крім того, у разі необхідності в наказі про звільнення додатково вказується підстави для проведення відрахувань з грошового забезпечення та інших виплат (пункт 7 розділу VI Порядку №260).
Відповідно до пункту 8 Порядку №260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські. Як зазначено вище, позивач вважає, що вказана допомога в силу вимог статті 116 Кодексу законів про працю України мала бути йому виплачена у день звільнення зі служби (19.08.2022), однак фактично виплачена лише 29.09.2022, що є підставою для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно з статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно з частиною першою статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум.
Отже, при відсутності спору про розмір виплачуваних при звільненні сум, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Суд зазначає, що у даній справі спірним питанням є своєчасність виплати відповідачем одноразової грошової допомоги при звільненні, як передумова для застосування відповідальності, визначеної статтею 117 КЗпП України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі наказу Головного управління Національної поліції у м.Києві від 19.08.2022 №1292 о/с "Про особовий склад" був звільнений зі служби в поліції 19.08.2022 згідно з пунктом 2 (за станом здоров'я (через хворобу) частини першої статті 77 Закону №580.
Судом встановлено, що одноразова грошова допомога при звільненні була виплачена позивачу 29.09.2022.
Як вбачається з листа Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції у м.Києві від 16.11.2022 №734/125/30/01-2022 кошти на виплату ОСОБА_1 надішли на рахунок Головного управління Національної поліції у м.Києві 27.09.2022, та були виплачені позивачу 29.09.2022 (а.с.40).
В силу пункту 8 розділу Порядку №260 одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання центрального органу управління поліцією, органів поліції, державних органів, установ та організацій, до яких відряджені (прикомандировані) поліцейські.
Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач своєчасно виплатив ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільнення, а тому підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки виплати вказаної допомоги відсутні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.11.2020 у справі №160/19343/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 88062043), від 25.11.2020 у справі №160/20449/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 107518425) та від 24.11.2022 у справі №160/19343/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 107518468).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі №160/20449/21 дійшов висновку, що положення статей 116, 117 КЗпП України - загального для цих правовідносин закону - інакші за змістом, але це не дає підстав вважати, що вони мають пріоритетне застосування чи взагалі підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.
Отримання одноразової грошової допомоги при звільненні (та умови, за яких це право може бути реалізоване) передбачене законами №580, №2262 і конкретизоване у виданих на їх підставі підзаконних нормативних актах (одним з яких є Порядок № 260), норми яких мають сприяти реалізації приписів зазначених законів.
Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції є одним із аспектів проходження публічної служби в Національній поліції України і норми законів та підзаконних актів (окремі з яких написані вище), які регулюють цей сегмент питань, є спеціальні для цих правовідносин.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до положень статті 139 КАС України суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.