ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" січня 2023 р. справа № 300/4956/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 05.12.2022 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач 1, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі, також - відповідач 2, ГУ ПФУ в Харківській області), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.11.2022 №092750007034;
-зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 09.11.2022 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зарахувати до стажу періоди роботи: - 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ПФУ в Харківській області протиправно прийняло рішення №092750007034 від 16.11.2022 про відмову йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, встановленого частиною 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так, на думку відповідача 2, не підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача період роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків. ОСОБА_1 звертає увагу, що при поданні заяви про призначення пенсії ним подавалася належним чином заповнена трудова книжка та інші документи, які підтверджують спірний період роботи. Додатково звернув увагу на зміст довідки №379 від 20.07.2022, в якій зазначено, що на всі суми включені у вказану довідку проводилися виплати в Пенсійний фонд російської федерації. Позивач переконаний, що спірним рішенням йому протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З метою захисту порушеного права на пенсійне забезпечення звернувся до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду від 09.12.2022 позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
У встановлений судом строк позивачем недоліки позовної заяви усунуто, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с.29-30).
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали судом витребувано у відповідача 2 належним чином оформлені письмові докази, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення від 16.11.2022 за №092750007034.
Також, пунктом 5 резолютивної частини цієї ухвали витребувано у ГУ ПФУ в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії всіх документів позивача, які долучені ним до заяви про призначення пенсії.
ГУ ПФУ в Харківській області 04.01.2023 подано (надіслано) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного цифрового підпису клопотання, до якого долучено відзив ГУ ПФУ в Харківській області №2000-0902-7/1327 від 03.01.2023 (а.с. 35-38). Також 05.01.2023 на електронну адресу суду від відповідача 2 надійшов аналогічний за змістом відзив №2000-0902-7/2823 від 05.01.2023 (а.с. 171-173). Так, у поданому відзиві представниця відповідача 2 заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу для призначення пенсії. На підтвердження своєї позиції зазначила, що до страхового стажу не зараховано період роботи в російській федерації з 26.05.2014 по 25.07.2022, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків з Пенсійного фонду рф. Зауважила, що згідно з можливостями, передбаченими статями 36-001,2,17-143 та 17-219 Регламенту Всесвітньої поштової конвенції, Укрпошта призупинила обмін поштовими відправленнями, грошовими переказами до/з рф (з 24 лютого 2022року), про що було повідомлено країни-члени Всесвітнього поштового союзу циркулярним листом «ЕМІЗ 88/2022: Україна - Стан поштових операцій» 14.04.2022. Також повідомила, про неможливість виконання вимог пункту 4 резолютивної частини ухвали суду про відкриття провадження, оскільки усі документи, які подавалися для призначення пенсії передано до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області. Таким чином, просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 05.01.2023 (а.с. 40-43). Так, у відзиві за №0900-0903-8/221 від 03.01.2023 представниця відповідача 1 вказала, що відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків. Згідно з наданими документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 страховий стаж ОСОБА_1 є недостатнім для призначення пенсії. Не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" , оскільки відсутнє підтвердження сплати страхових внесків. Зауважила, що спірний період роботи підтверджено довідкою про заробітну плату від 20.07.2022 за №379, яка містить відомості про фактичну суму заробітної плати позивача за відповідні періоди роботи, однак не містить відомостей про відрахування до Пенсійного фонду російської федерації (зазначено лише, що такі відрахування проводились). Додатково вказала на помилковість обраного позивачем способу захисту порушеного права, оскільки, на переконання представниці відповідача 1, належним способом захисту є зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії. Вважає, що позивачу правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. З огляду на вказані обставини, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Також до поданого відзиву долучено копії документів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 46-169).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
Як свідчать записи вкладиша НОМЕР_1 від 13.03.2013 в трудову книжку ОСОБА_1 НОМЕР_2 (а.с. 87-110), позивач, серед іншого, з 26.05.2014 по 25.07.2022 працював в Іркутському філіалі ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" (записи з №47 по №52).
Із метою призначення пенсії за віком по Списку №2, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.11.2022 звернувся до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії (а.с. 71-72). Відповідно до розписки-повідомлення разом із заявою від 09.11.2022 позивач, серед іншого, подавав довідку про джерела доходів з 01.07.2000 №379 (а.с. 73-74).
Заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності передано на розгляд в ГУ ПФУ в Харківській області, яке за результатами розгляду документів, доданих до заяви прийняло рішення №092750007034 від 16.11.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 13-14).
Листом №0900-0209-8/39812 від 18.11.2022 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надіслало позивачу рішення про відмову в призначенні пенсії від 16.11.2022 №092750007034 (а.с. 12).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з метою захисту свого права, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (надалі, також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058-IV).
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, які рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/200 визнанні неконституційними) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Харківській області №092750007034 від 16.11.2022 про відмову в призначенні пенсії, відповідачем визнається страховий стаж позивача 19 років 09 місяців 14 днів, стаж для розрахунку права 27 років 04 місячці 08 днів, у тому числі, 13 років 08 місяців 22 дні - пільговий стаж за Списком №2. У призначенні пенсії відмовлено у зв'язку з недостатністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 114 Закону №1058.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку форми РС-право (а.с. 48-49) стаж для розрахунку права ОСОБА_1 становить 27 років 4 місяці 8 днів. Зокрема, до стажу враховано періоди трудової діяльності позивача з 01.09.1982 по 17.06.1986, з 13.08.1986 по 03.11.1986, з 19.11.1986 по 01.12.1988, з 12.06.1989 по 01.09.1990, з 02.09.1990 по 18.03.1991, з 11.04.1991 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 26.05.1994, з 27.08.1994 по 04.11.1994, з 05.11.1994 по 01.02.1995, з 21.10.1995 по 31.12.1999, з 01.01.2000 по 16.03.2000, з 17.05.2000 по 03.05.2001, з 04.05.2001 по 13.11.2003, з 18.03.2004 по 02.06.2009, з 04.06.2009 по 28.02.2010, з 19.08.2010 по 31.07.2011, з 13.03.2013 по 13.05.2014.
При цьому, як вбачається з рішення ГУ ПФУ в Харківській області №092750007034 від 16.11.2022, відповідачем 2 не зараховано до страхового стажу період роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків.
Надаючи оцінку правомірності рішення відповідача 2 №092750007034 від 16.11.2022 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з незарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", за який, на переконання позивача, відсутня інформація про сплату страхових внесків, суд зазначає таке.
Спірний період стосується роботи позивача на території російської федерації.
Як зазначено вище, статтею 62 Закон №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналогічне положення міститься у Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (надалі, також - Порядок №637), відповідно до пунктів 1 та 2 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону №1058 передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Приписами пункту 1 абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону №1058 передбачено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта).
Відповідно до пункту а) частини 1 статті 3 Закону №1788, право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Частиною 1 статті 56 Закону №1788-XII встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Положеннями пункту а) частини 3 вказаної статті Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 1 Закону №1058 страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-IV (надалі, також - Закон №2464) встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно зі статтею 26 Закону № 2464 посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність, зокрема, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Таким чином, обов'язок щодо сплати єдиного внеску покладено саме на підприємство, як роботодавця, який здійснив нарахування внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
При цьому, невиконання підприємством обов'язку по сплаті страхових внесків не може позбавити позивача соціальної захищеності та страхового стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина (страхувальником), сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Таким чином, особа не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а, від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 30.09.2019 у справі №414/736/17 та від 30.07.2019 у справі №373/2265/16-а.
З огляду на те, що ОСОБА_1 в спірний період з 26.05.2014 по 25.07.2022 працював на підприємстві, яке знаходиться на території російської федерації, то питання щодо можливості зарахування такого періоду роботи до страхового стажу необхідно розглядати відповідно до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 (надалі, також - Угода).
Статтями 2, 3 цієї Угоди встановлено, що трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтва та інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.
Водночас, за приписами статті 7 Угоди, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі (надалі, також - Угода СНД), згідно із статтею 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди СНД було встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Разом з цим, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набрала чинності 02.12.2022, Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Однак на момент прийняття спірного рішення зазначена угода була чинною, а її норми підлягали застосуванню відповідачем 2.
Отже, із змісту наведених норм видно, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.
Це означає, що у випадку виникнення спору у таких питаннях, суду необхідно перевірити умови, за яких такий стаж підлягає зарахуванню відповідно до законодавства країни, де особа його набула.
Так, ОСОБА_1 разом із заявою від 09.11.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах подавав, серед іншого, довідку Іркутського філіалу ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" №379 від 20.07.2022 про заробітну плату (а.с. 17-18). Згідно вказаної довідки ОСОБА_1 дійсно працював в Іркутському філіалі ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" на посаді начальник служби з 10.08.2011 по 11.07.2012 та з 26.05.2014 по день видачі довідки. У цій довідці зазначено суми заробітної плати, яку отримував позивач, а у примітках зазначено, що з усіх сум, включених у довідку, здійснювалися відрахування в Пенсійний Фонд рф згіно встановлених тарифів. Довідка видана на підставі розрахункових листів співробітника за період з 10.08.2011 по 11.07.2012, з 26.05.2014 по 30.06.2022, підписана заступником директора підприємства та головним бухгалтером, а вказані підписи засвідчені печаткою Іркутського філіалу ТОВ "РН-БУРЕНИЕ".
Також відповідачем 1 на виконання вимог ухвали суд про відкриття провадження від 19.12.2022 додано до матеріалів справи сформовані 01.04.2022 відомості про стан індивідуального особового рахунку застрахованої особи ОСОБА_1 за формою СЗИ-ИЛС, затвердженою наказом Міністерства праці і соціального захисту російської федерації від 09.01.2019 №2н (а.с. 160-165), в яких зазначено суми виплат нарахованих застрахованій особі та суми нарахованих страхових внесків на страхову пенсію, зокрема, за періоди з 26.05.2014 по 31.12.2014 (а.с. 163), з 01.01.2015 по 31.12.2021 (а.с. 161) та перший квартал 2022 року (а.с. 162). Також кожен рік роботи позивача у спірному періоді врахований для цілей дострокового призначення страхової пенсії за віком.
Таким чином, у спірний період роботи позивача в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" здійснювалися відрахування страхових внесків із його заробітної плати відповідно до чинного законодавства, а ОСОБА_1 набув право на зарахування таких періодів до страхового стажу на території російської федерації та, відповідно до умов Угоди, - і на території України.
З огляду на вказане, доводи відповідачів щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" через відсутність інформації про сплату страхових внесків є безпідставними.
Окрім цього, суд звертає увагу, що на теперішній момент отримання будь-якої додаткової інформації чи документів щодо підтвердження сплати страхових внесків за спірний період роботи є неможливим, оскільки, з 24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з росією відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.
Водночас, суд звертає увагу на принцип пропорційності, який вимагає співрозмірного обмеження прав і свобод людини для досягнення публічних цілей - органи влади, зокрема, не можуть покладати на громадян зобов'язання, що перевищують межі необхідності, які випливають із публічного інтересу, для досягнення цілей, які прагнуть досягнути за допомогою застосовуваної міри (або дій владних органів). Вказаний принцип передбачає наявність розумного співвідношення між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар.
Також суд зазначає таке: Європейський суд з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на проаналізовані норми законодавства, оцінюючи в сукупності встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ".
З приводу заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 16.11.2022 №092750007034 та зобов'язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з 09.11.2022 призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 і зарахувати до стажу періоди роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд зазначає таке.
Судом з'ясовано, що підставою для прийняття спірного рішення №092750007034 від 16.11.2022 була відсутність у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 114 Закону №1058. Таким чином, періоди роботи в рф з 26.05.2014 по 25.07.2022 не зараховано до страхового стажу, у зв'язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків.
Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 КАС України.
Зважаючи на викладене, вимога щодо зарахування періоду роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача 1 призначити ОСОБА_1 з 09.11.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
При цьому, адміністративний суд з урахуванням фактичних обставин зобов'язаний здійснити ефективний захист порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Розглядаючи питання зобов'язання призначення пенсії, суд повинен перевірити усі умови, за яких відповідач зобов'язаний таку пенсію призначити.
Так, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та відповідно до копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 05.12.1998, досягнув 55-ти річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19-21).
Щодо наявності необхідного стажу позивача, то безспірними є 27 років 04 місяці 08 днів, з яких 13 років 08 місяців 22 дні пільгового, які самостійно визначені відповідачем 2.
Окрім цього, як зазначено вище, до страхового стажу підлягає зарахуванню спірний період роботи з 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", який становить 8 років та 2 місяці.
Зважаючи на вищевикладене, наявний у позивача страховий та пільговий стаж роботи відповідає всім критеріям, необхідним для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому рішення відповідача 2 №092750007034 від 16.11.2022 про відмову у призначенні такої пенсії є протиправним.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).
В адміністративному позові ОСОБА_2 , обираючи відповідача, який повинен відновити його право на пенсію, просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 09.11.2022 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зарахувати до стажу періоди роботи: - 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
В даному випадку, обираючи належний спосіб захисту і відновлення права, позивач не врахував наступного.
Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2, абзацу 3 пункту 4.3 і пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також - Порядок 22-1), заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Після призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Із вказаного слідує, що після реєстрації 09.11.2022 заяви ОСОБА_2 , органом пенсійного забезпечення, який розглянув і вирішив, за принципом екстериторіальності, питання про наявність чи відсутність права на пенсію, в розумінні Порядку №22-1 є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Таким чином, суд керуючись статтею 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача 2 з 09.11.2022 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі статті 114 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і зарахувавши до стажу періоди роботи: - 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ", що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, враховуючи те, що така заява хоча і подана до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як органу пенсійного забезпечення за місцем проживання/реєстрації позивача, втім рішення по суті порушеного питання приймалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня звернення за пенсією, крім тих випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку, зокрема, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини та висновки, а також те, що звернення позивача відбулося після спливу тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку, суд приходить до переконання, що слід зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області з 09.11.2022 призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Наявними в матеріалах справи квитанціями ID: 4166-0229-4477-0910 від 12.12.2022 та №9289-2369-2338-0034 від 02.12.2022 підтверджується сплата позивачем судового збору у загальному розмірі 1 984,80 грн (а.с.1, 2).
Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на користь позивача частина сплаченої ним суми судового збору в сумі 992,40 грн, що пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №092750007034 від 16.11.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи період з 26.05.2014 по 25.07.2022 в ТОВ "РН-БУРЕНИЕ" та призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 09.11.2022.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 14099344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ;
відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088;
відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, адреса: площа Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.