Провадження № 22-ц/803/1220/23 Справа № 214/4689/21 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Кішкіна І. В.
18 січня 2023 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Кішкіної І.В.,
суддів Агєєва О.В., Корчистої О.І.,
за участю секретаря судового засідання Шумило І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №214/4689/21 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка не брала участі у справі, на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року про закриття провадження у справі (суддя Ткаченко А.В., повний текст ухвали складено 25 серпня 2022 року),
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку, відшкодування моральної шкоди, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про зняття його з сім'єю з квартирного обліку при військовій частині НОМЕР_1 , оформлене протоколом №24 від 22 грудня 2018 року та затверджене командиром Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України; зобов'язати житлово-побутову комісію Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України поновити його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року; зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України затвердити протокол засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про поновлення його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року; стягнути з відповідача Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України на його користь моральну шкоду в розмірі 300000,00 грн, заподіяну протиправним рішенням відповідача.
25 серпня 2022 року ОСОБА_1 подав заяву про часткову відмову від позову, в якій просив прийняти відмову від позову в частині вимоги про зобов'язання житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України поновити його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року (п.2 прохальної частини позову); та від вимоги про зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України затвердити протокол засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про поновлення його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року (п.3 прохальної частини позову).
Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 про відмову від частини позовних вимог задоволено.
Прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про зобов'язання житлово-побутової комісії ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України поновити його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року; про зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України затвердити протокол засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про поновлення його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року із закриттям провадження по справі в цій частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.
Із вказаною ухвалою не погодилась особа, яка не брала участі у справі, дружина позивача ОСОБА_2 , та оскаржила її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року та відмовити у прийнятті заяви позивача про відмову від частини позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що, приймаючи часткову відмову позивача від позову, суд першої інстанції залишив поза увагою інтереси його дружини та їх дочки, а також наслідки такої відмови. Звертає увагу, що заява позивача про часткову відмову від позову не містить жодних роздумів про доцільність вирішення позовних вимог щодо поновлення його на квартирному обліку. Суд не надав оцінку тому, що нерухомість, отримана ОСОБА_2 в дарування від батька, не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Оскаржуване рішення звужує обсяг прав та інтересів інших осіб, які не є учасниками справи, але питання про житлові права яких були предметом судового розгляду. Судом порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року.
ОСОБА_2 у судове засідання апеляційного суду не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа та про доставку SMS-повідомлення.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляційну скаргу своєї дружини ОСОБА_2 .
Представник Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Бугайова О.О., яка діє на підставі довіреності, у судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення про зняття з квартирного обліку, відшкодування моральної шкоди.
25 серпня 2022 року ОСОБА_1 особисто звернуся до суду першої інстанції із заявою про часткову відмову від позовних вимог в частині зобов'язання вчинити певні дії, а саме: про зобов'язання житлово-побутової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України поновити його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року (п.2 прохальної частини позову); та від вимоги про зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України затвердити протокол засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України про поновлення його з сім'єю у загальній черзі на отримання житла зі збереженням дати первинної постановки 25 лютого 1999 року, у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання житла, зі збереженням дати включення 14 серпня 2015 року (п.3 прохальної частини позову), та із заявою про закриття провадження у справі в цій частині (а.с. 212-213, 223 том 1).
Приймаючи заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову та закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався вимогами статті 206 ЦПК України.
Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що зроблений з порушенням норм процесуального права та зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини 1 статті 4 КАС України).
Публічно-правовий спір - це, зокрема спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини 1 статті 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Отже, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся з позовом для захисту своїх житлових прав.
Однак при цьому суд залишив поза увагою, що в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на порушення його прав та гарантій військовослужбовця, що є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписів Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації (абзац другий частини 2 статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 1 пункту 1 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Отже, у спірних правовідносинах відповідач наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем соціальних гарантій в силу його особливого статусу, визначеного Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто внаслідок проходження ним публічної служби, різновидом якої є служба військова.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року в справі № 362/643/21 дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Саме у зв'язку з останньою держава передбачила відповідні соціальні гарантії, а також порядок їх реалізації. Отже, такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
З огляду на викладене, оскільки право, яке позивач вважає порушеним, він набув саме у зв'язку з проходженням військової служби, тобто спір у цій справі виник з приводу можливості реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому в силу особливого статусу військовослужбовця, такий спір є публічно-правовим, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Проте наведене залишилося поза увагою суду першої інстанцій, який належним чином не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права.
З огляду на наведене вище, висновки суду першої інстанції про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від частини позовних вимог на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України, є передвчасними.
Таким чином, оскаржуване судове рішення суду першої інстанцій постановлено з порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки питання про закриття провадження у справі вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, то відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 374, 379, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 серпня 2022 року про закриття провадження у справі скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 січня 2023 року.
Судді І.В. Кішкіна
О.В. Агєєв
О.І. Корчиста