Провадження № 22-з/803/99/23 Справа № 216/3614/21 Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
Іменем України
20 січня 2023 року м. Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
заслухавши доповідь судді-доповідача Зубакової В.П. щодо заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «На Канікули України», про відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору про надання туристичних послуг та моральної шкоди, -
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 вересня 2022 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «На Канікули України», про відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору про надання туристичних послуг, та моральної шкоди.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти, сплачені згідно з умовами договору на туристичне обслуговування №МЗТ/18-254386 від 31 січня 2020 року в розмірі 68292,52 грн.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 1000,00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
03 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2022 року.
19 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову та просить суд накласти арешт на грошові кошти у розмірі 61 447,52 грн., що знаходяться на поточному рахунку НОМЕР_1 , МФО 305299, відкритому в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, суд дійшов до висновку що вказана заява підлягає поверненню заявнику за наступних підстав.
Приписами ст. 151 ЦПК України передбачені вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову, зокрема, частиною 6 вказаної статті передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про розяснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів, які подані фізичною особою, сплачується судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у абз. 3 п. 6 Постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року за № 10 роз'яснив, що оскільки передбачені Законом України «Про судовий збір» (надалі - Закон № 3674-VI) пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред'явлення певних позовів. Проте це не стосується деяких категорій осіб незалежно від виду позову, оскільки Законом № 3674-VI вони взагалі звільнені від сплати судового збору, тобто і за оскарження ухвал суду та за вчинення інших процесуальних дій (зокрема, категорії, визначені у пунктах 8, 9, 18 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).
З аналізу наведених норм права можна зробити висновок, що за подачу до суду заяви про забезпечення позову судовий збір сплачується у загальному порядку.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.
Таким чином, за подання вказаної заяви ОСОБА_1 , мала сплатити судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Разом з тим, до заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову не додано документи, що підтверджують сплату судового збору, та не зазначено підстави про звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Положеннями ч.9 ст.153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає поверненню заявниці, що не перешкоджає повторному зверненню до суду із аналогічною заявою після усунення порушень, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 151, 153, 261, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 вересня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Музенідіс Тревел Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «На Канікули України», про відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору про надання туристичних послуг та моральної шкоди - повернути заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: