Провадження № 22-ц/803/156/23 Справа № 200/5751/19 Головуючий у першій інстанції: Лукінова К. С. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
20 січня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 листопада 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 28 грудня 2018 року він вийшов з будинку АДРЕСА_1 , де він проживає, та побачив на належному йому автомобілі Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодження у вигляді глибоких подряпин лакофарбового покриття на капоті, правому передньому крилі, правій передній двері, правій задній двері, правому задньому крилі. Піднявшись до дому він переглянув відео з камер відеоспостереження та побачив, що його сусідка ОСОБА_1 , яка проживає за адресою по АДРЕСА_2 , навмисно пошкодила належний йому автомобіль. 28 грудня 2018 року після перегляду відео з камер відеоспостереження він звернувся до Шевченківського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 09.01.2019 року слідчим Шевченківського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області були внесені відомості до ЄРДР за ознаками вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 194 КК України та відкрито досудове розслідування по кримінальному провадженню №12019040640000094 в якому його визнано потерпілим. В ході досудового розслідування, слідчим Похил О.І. було проведено ряд слідчих дій, а саме: допит потерпілого, огляд місця події, долучено до матеріалів справи речовий доказ - DVD-R диск ємкістю 4,7 GB, на якому знаходиться запис з камери відеоспостереження подвір'я, розташованого за адресою по АДРЕСА_1 за 28.12.2018 року, а також було проведено перегляд зазначеного диску мешканцями будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними протоколами слідчого. Також, ним було ініційовано проведення автотоварознавчої експертизи. Висновок експерта №1802/19/19 від 12 лютого 2019 року було долучено до матеріалів кримінального провадження №12019040640000094. Згідно до протоколів перегляду відеозапису від 23 лютого 2019 року, перегляд проводився з присутністю понятих, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка після перегляду відеозапису пояснила, що на відео впізнала сусідку ОСОБА_1 з якою вона знайома 40 років, яка невідомим предметом схожим на ключі пошкоджує автомобіль Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка також після перегляду відеозапису пояснила, що на відео впізнала сусідку ОСОБА_1 з якою вона знайома 42 роки, оскільки вона є сусідкою, яка невідомим предметом схожим на ключі пошкоджує автомобіль Honda Accord, державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_2 , який також є сусідом. У вказаних діях вбачається ознаки злочину, передбаченого ст. 194 КК України, умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Згідно до висновку експерта №1802/19/19 від 12 лютого 2019 року, йому спричинена матеріальна шкода в розмірі 29694,22 грн. З матеріалів кримінального провадження №12019040640000094 вбачається, що належний їй транспортний засіб пошкодила ОСОБА_1 . Всі докази вини відповідача були зібрані повноважною особою з дотриманням вимог чинного законодавства під час досудового слідства. Тому позивач просив стягнути на вою користь з відповідача майнову шкоду у розмірі 29694,22 грн.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2021 року, з урахуванням ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2022 року про виправлення описки, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 29694,00 грн., а також судові витрати у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн. (а.с. 9-11, 32-33 т.2).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги ціну позову в розмірі 29694,22 грн., розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Від представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що автомобіль «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , 2013 року випуску, належить ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого Центром ДАІ 1201 ГУМВС України в Дніпропетровській області 26.12.2013 року (а.с. 131 т.1).
28 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст 194 КК України., у зв'язку з тим, що 28.12.2018 року приблизно о 18:45 годин у подвір'ї за адресою мешкання ОСОБА_2 виявив пошкодження на корпусі належного йому автомобіля марки «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 126, 130 т.1).
09 січня 2019 року за вказаним вище фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження №12019040640000094 на ч. 1 ст. 194 КК України (а.с. 122 т.1).
Постановою слідчого слідчого відділу Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.01.2019 року ОСОБА_2 визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12019040640000094 від 09.01.2019 року (а.с. 145 т.1).
21 березня 2019 року постановою слідчого відділу Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019040640000094 від 09.01.2019 року, закрито, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с. 191-192 т.1).
Відповідно до змісту вказаної вище постанови, кримінальне провадження було закрито на підставі того, що за санкцією ч. 1 ст. 194 КК України шкода у великих розмірах становить 2881500,00 грн., а шкода заподіяна транспортному засобу «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , є значно меншою ніж передбачено ч. 1 ст. 194 КК України.
Згідно до копії висновку експерта №1802/19/19, складеного 12 лютого 2019 року судовим експертом Дроздовим Ю.В., величина матеріального збитку (з урахуванням втрати товарної вартості), заподіяного власнику колісного транспортного засобу - автомобілю «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок протиправних дій, складає 29694,22 грн. (а.с. 13-32 т.1).
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Зобов'язання про відшкодування шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі.
Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди та саме він повинен довести, що шкоди завдано не з його вини.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно усталеної судової практики при розгляді позовів про відшкодування шкоди необхідно мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Тому колегія суддів, проаналізувавши підстави звернення до суду та норми цивільного законодавства України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, зазначає, що цивільне законодавство у деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини особи, яка завдала шкоду (заподіювача шкоди). Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Вина - це психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її наслідків.
Умисел - як форма вини має місце у поведінці особи тоді, коли вона усвідомлює протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачає настання шкідливих наслідків такої поведінки, бажає їх настання або байдуже до них ставиться. Тобто це стосується дієздатної особи, яка здатна усвідомлювати та керувати своїми діями.
Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншим засобом доказування.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_2 надав до суду відеозапис з камер відеоспостереження та висновок щодо вартості матеріального збитку №1802/19/19 від 12.02.2019 року (а.с. 7, 13-33 т.1).
Однак, наявний відеозапис не підтверджує факт пошкодження відповідачкою автомобіля «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 ,та завдання нею матеріальної шкоди.
Суду представлені три відеозаписи від 28.12.2022 року, які долучені позивачем до позовної заяви. На вказаних відеозаписах з камер спостереження видно особу, схожу на жінку, одягнену у пальто темного кольору та головний убір, яка проходить по засніженій дорозі біля автомобіля «Honda», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тримаючи в одній руці пакети з речами, іншою рукою опирається за автомобіль (а.с. 7 т.1).
У зв'язку з тим, що автомобіль припаркований на вузькій дорозі, яка засніжена, а також відсутність поряд пішохідного тротуару, цей факт спричиняє необхідність близького контакту пішохода з автомобілем при проходженні відповідного відрізку дороги.
Також, з наданого відеозапису неможливо достовірно встановити спричинення цією особою механічних пошкоджень автомобілю, адже якість зображення відеозапису не дозволяє зробити висновку про те, що пішохід тримає в руці твердий (металевий, тощо) предмет та після контакту руки з автомобілем залишаються подряпини.
У висновку вартості матеріального збитку №1802/19/19 від 12 лютого 2019 року не визначено внаслідок яких подій заподіяні механічні пошкодження автомобіля (не зазначено конкретну дату, час і місце), відсутнє посилання та обставин факту заподіяння шкоди.
Більше того, у дослідницькій частині висновку №1802/19/19 від 12 лютого 2019 року, зокрема, зазначено, що транспортний засіб має пошкодження аварійного характеру, в представленому вигляді до експлуатації не придатний, втратив споживчі та експлуатаційні якості, потребує відновлювального ремонту (а.с. 16 т.1).
У матеріалах справи відсутні також належні та допустимі докази факту завдання шкоди позивачу, внаслідок пошкодження належного йому автомобіля «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , за обставин, на які посилається позивач.
Матеріали кримінального провадження №12019040640000094 від 09.01.2019 року не містять доказів огляду (складення протоколу) місця події 28.12.2022 року. Слідчим слідчого відділу Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було здійснено огляд ділянки місцевості за адресою по вул. Виконкомівській, 18 у м. Дніпро лише 21 лютого 2019 року, про складено відповідний протокол (а.с. 34-35 т.1).
Матеріали кримінального провадження №12019040640000094 від 09.01.2019 року, копії якого наявні у даній справі, не містять достовірних доказів про особу, дату, час та обставини завдання механічних пошкоджень автомобілю «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , у вигляді подряпин на кузові автомобіля з правої сторони.
Більше того, самі лише вказані подряпини не призвели до неможливості експлуатації транспортного засобу, про що зазначено у висновку №1802/19/19 від 12 лютого 2019 року.
Наявні у кримінальному провадженні №12019040640000094 від 09.01.2019 року копії протоколів перегляду відеозапису від 23.02.2019 року за участі ОСОБА_3 та за участі ОСОБА_4 не спростовують наведених вище висновків суду (а.с. 37-38, 39-41 т.1).
Суд, відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не були допитані судом першої інстанції у якості свідків, після попередження їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та приведення їх до присяги, у відповідності до частини п'ятої статті 230 ЦПК України.
Клопотання про призначення відповідної судової експертизи для встановлення причин механічного ушкодження автомобіля, а також для встановлення особи за ознаками зовнішності, що зафіксовані на відеозаписах, клопотань про виклик свідків - не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи, протоколами судових засідань місцевого суду.
Отже, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та пошкодженням 28 грудня 2018 року автомобіля «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , за адресою по вул. Виконкомівській, буд. 18 у місті Дніпро, - не встановлений.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги невизнання відповідачкою факту пошкодження нею 28.12.2018 року належного позивачу автомобіля «Honda Accord»; приймаючи до уваги, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову у зв'язку з невстановленням причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідачки та пошкодженням автомобіля, спричиненням майнової шкоди позивачу.
Встановлення судом першої інстанції того, що ОСОБА_1 наносить пошкодження транспортному засобу «Honda Accord», державний номерний знак НОМЕР_1 , на підставі відеозапису, який наданий позивачем, є необґрунтованим. Як зазначалось вище, на вказаному відеозаписі неможливо достовірно встановити особу, яка проходить повз автомобіль, а також факт завдання нею механічних пошкоджень, внаслідок проведення рукою по кузову автомобіля.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, на користь відповідачки з позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений при поданні апеляційної скарги, у розмірі 1152,60 (768,40*150%), відповідно до квитанції від 28.12.2021 року (а.с. 23 т.2).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 7, 367, 369, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25 листопада 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати в розмірі 1152 (одна тисяча сто п'ятдесят дві) грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складений 20 січня 2023 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова