Провадження № 22-ц/803/536/23 Справа № 202/2434/22 Суддя у 1-й інстанції - Бєльченко Л.А. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
19 січня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,
за участю секретаря - Попенко Ю.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Акцент-Банк”
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2022 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Акцент-Банк” про зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства “Акцент-Банк” (далі - АТ “Акцент-Банк”, банк) про зобов'язання вчинити певні дії.
Позовна заява, мотивована тим, щоміж нею та АТ “Акцент-Банк” було укладено договір про надання банківських послуг. Вона сумлінно виконувала свої обов'язки та користувалася отриманими правами, проте банк заблокував її банківський рахунок, не пояснивши причини. На вказаному рахунку знаходяться кошти приблизно в розмірі 90 000,00 грн. З липня 2021 року вона не має доступу до вказаних коштів і не має можливості надіслати їх на рахунок іншого банку, оскільки така функція заблокована.
29 грудня 2021 року вона звернулась до відповідача із запитом про отримання інформації та з досудовою претензією щодо надання точної інформації про суму коштів, що знаходяться на її банківському рахунку і проханням розблокувати його. Однак, станом на момент звернення до суду з позовом відповідач не надав їй жодної відповіді, не розблокував банківський рахунок та не надав можливості отримати грошові кошти.
Позивачка вважала дії банку з блокування її банківської платіжної картки незаконними, оскільки рішення суду про арешт коштів на рахунку не ухвалювалось, інші передбачені законом підстави для обмеження її права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, відсутні.
Ураховуючи викладене, позивачка просила суд зобов'язати відповідача зняти встановлені для неї обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на її поточному рахунку, шляхом негайного розблокування зазначеного рахунку і забезпечення можливості вільно користуватися та розпоряджатися власними грошовими коштами на рахунку, відкритому нею в АТ “Акцент-Банк”. Судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Зобов'язано АТ “Акцент-Банк” не перешкоджати (шляхом розблокування) в користуванні рахунком, відкритим на ім'я ОСОБА_1 , шляхом підписання договору про надання банківських послуг згідно анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ “А-Банк” від 23 березня 2021 року.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі АТ “Акцент-Банк”, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що між банком і позивачкою дійсно 23 березня 2021 року було укладено договір надання банківських послуг, позивачкою підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку і в якій вона зазначила, що ознайомлена та погоджується з усіма умовами банківського обслуговування зазначеними в Умовах та Правилах надання банківських послуг в А-Банку. На підставі вказаної анкети-заяи було відкрито поточний рахунок.
Відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку банк має право призупинити дію Карт, а також відмовити в продовженні терміну дії Карт при здійсненні операцій, що суперечать інтересам Клієнта або Банку, з використанням Карт або нанесеної на них інформації. Зупинення фінансових операцій на вищевказаних підставах, а також в інших випадках передбачених Умовами та Правилами відповідно до законодавства не є підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності банку та його посадових осіб за порушення умов відповідних правочинів. Відповідно до частини першої статті 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до укладеної угоди про надання банківських послуг, банк має право блокувати дію Платіжної картки (п.2.1.3 розділу 3 підпункт 3.3.1-3.3.5 Умов та Правил) та відмовити у проведенні операції з використанням Платіжної картки, а також блокувати її дію без попереднього повідомлення клієнта і на власний розсуд, якщо: в Банк не надійшов документ, необхідний для проведення операції і оформлений відповідно до вимог законодавства; операція суперечить вимогам законодавства та/або Договору; в разі невиконання клієнтом зобов'язань, передбачених Договором та/або запитувані Клієнтом послуги/операції не передбачені Тарифами Банку або у Банку відсутні технічні можливості щодо їх надання/проведення (п.2.1.3 розділу 3, п.3.3.3.5 Умов та Правил).
Крім того, у червні 2021 року до банку звернувся з заявою інший клієнт банку - ОСОБА_2 , щодо вчинення відносно нього шахрайських дій, котрі призвели до безпідставного перерахунку ним позивачці власних коштів, надавши на підтвердження витяг з ЄРДР щодо відкриття кримінального провадження за його заявою. Тому, на даний час банк вирішив припинити обслуговування поточного рахунку клієнта та заблокував картку доступу до рахунку, оскільки за вищевказаних обставин банк може нести ризики щодо обслуговування даного клієнта, що не говорить про можливість доступу клієнта до його коштів на вказаних рахунках за їх наявності.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони по справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа і смс.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції установлено, що 23 березня 2021 року між ОСОБА_1 та АТ “Акцент-Банк” було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банком було відкрито позивачці поточний рахунок. Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, позивачка тим самим уклала з відповідачем договір, який є договором-приєднання.
Згідно з анкетою-заявою, підписаною позивачкою, остання погодилася на укладення договору з відповідачем та з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку, які розміщені на офіційному сайті банку.
У липні 2021 року картковий рахунок позивачки було заблоковано.
23 грудня 2021 року позивачка звернулася до відповідача із запитом про отримання інформації, в якому просила надати реквізити її заблокованого банківського рахунку у форматі IBAN, а також вказати точну суму заблокованих коштів (а.с.11), однак відповіді на запит позивачка не отримала.
30 грудня 2021 року позивачкою на адресу відповідача направлено досудову претензію, датовану 29 грудня 2021 року, проте відповіді від банку не було отримано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не обґрунтував правомірність блокування карткового рахунку, відкритого на ім'я позивачки. Банк не надав відомостей та доказів того, що кошти на рахунок позивачки надійшли злочинним шляхом. Також не надано належних та допустимих доказів звернення із заявою до правоохоронних органів про незаконні, на думку банку, дії клієнта за наслідками блокування карткових рахунків. Крім того, відповідач не повідомив позивачку про блокування карткових рахунків та не надав відповіді на її запит від 23 грудня 2021 року щодо отримання інформації по відкритому на її ім'я банківському рахунку та на досудову претензію від 29 грудня 2021 року, не розглянувши її та не вживши заходів щодо досудового врегулювання спору, що свідчить про неправомірність дій відповідача.
Проте, колегія суддів у повній мірі з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може, виходячи з наступного.
Згідно із частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Положенням частини першої статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Відповідно до статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Таким чином, дії АТ “Акцент-Банк” щодо зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають, зокрема, відповідати усім вимогам Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1702-VII “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” (далі - Закон № 1702-VII).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 5 Закону № 1702-VII банки є суб'єктами первинного фінансового моніторингу.
Згідно з пунктом 7.7 глави 7 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 № 492 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Інструкція № 492), використовувати поточні рахунки фізичних осіб для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, заборонено.
Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції (пункт 1.5 Інструкції № 492).
Положеннями статті 64 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що банк має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
У разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, рахунок не відкривається, зазначені в частині другій цієї статті договори (фінансові операції) не укладаються (не здійснюються).
Банк має право відмовитися від підтримання договірних відносин чи проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
Крім цього, пунктом 12 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постанова Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Положення № 705), емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного електронного платіжного засобу, а також про вилучення електронного платіжного засобу за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне використання електронного платіжного засобу та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності платника виконати своє зобов'язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Зупинення або припинення права користувача використовувати електронний платіжний засіб не припиняє зобов'язань користувача й емітента, що виникли до часу зупинення або припинення зазначеного права.
Емітент зобов'язаний інформувати користувача про зупинення права використовувати електронний платіжний засіб та причини такого зупинення в спосіб, установлений договором, у разі можливості перед тим, як право використовувати електронний платіжний засіб буде зупинено, і негайно після цього, якщо надання такої інформації не скомпрометує об'єктивно виправданих заходів з безпеки або якщо це не заборонено законодавством України.
Емітент має право поновити право користувача використовувати електронний платіжний засіб або надати новий після усунення причини зупинення права використовувати електронний платіжний засіб.
Судом апеляційної інстанції не установлено, що банк звертався до позивачки за наданням документів, що підтверджують джерела надходження коштів.
Натомість установлено, що неодноразові звернення позивачки до АТ “Акцент-Банк” позитивного результату не дали.
АТ “Акцент-Банк” належним чином не обґрунтовано правомірність блокування поточного рахунку, відкритого на ім'я позивачки, представник банку не надав відомостей та доказів про те, що кошти на рахунок ОСОБА_1 надійшли незаконним шляхом внаслідок здійснення підприємницької. Також не надано належних та допустимих доказів звернення з заявою до правоохоронних органів про незаконні, на думку банку, дії клієнта за наслідками блокування карткового рахунку. Рахунок заблоковано без повідомлення та згоди останнього. Кошти позивачки по теперішній час заблоковані.
Згідно з частинами першою-третьою статті 17 Закону № 1702-VII суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочі дні з дня зупинення (включно).
Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про зупинення видаткових фінансових операцій на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. У такому разі суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний в день отримання, але не пізніше 11 години наступного робочого дня після отримання відповідного рішення повідомити спеціально уповноваженому органу про залишок коштів на рахунку клієнта, фінансові операції (кошти) за яким були зупинені, та у разі зупинення фінансових операцій на транзитних рахунках суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.
Частиною п'ятою статті 17 Закону № 1702-VII передбачено, що в разі прийняття рішення відповідно до частин другої і третьої цієї статті спеціально уповноважений орган протягом строку подальшого зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій проводить аналітичну роботу, збирає необхідну додаткову інформацію, обробляє, перевіряє, аналізує її та у разі, якщо за результатами перевірки: ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, або вчинення іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, не підтверджуються, спеціально уповноважений орган зобов'язаний негайно скасувати своє рішення про подальше зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) або зупинення видаткових фінансових операцій та повідомити про це суб'єкту первинного фінансового моніторингу; є мотивовані підозри, - спеціально уповноважений орган приймає рішення про продовження зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції) (видаткових фінансових операцій), готує і подає відповідний узагальнений матеріал або додатковий узагальнений матеріал правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, та в день прийняття такого рішення інформує відповідного суб'єкта первинного фінансового моніторингу про дату закінчення строку зупинення відповідних (відповідної) фінансових (фінансової) операцій (операції). Строк зупинення відповідних фінансових (фінансової) операцій (операції) продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів.
Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) суб'єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій-п'ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.
Відповідно до пункту 91 постанови Правління Національного банку України від 26 червня 2015 року № 417 “Про затвердження Положення про здійснення банками фінансового моніторингу” банк зобов'язаний інформувати визначені законодавством України правоохоронні органи за місцем розташування банку про фінансові операції, стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов'язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення, та їх учасників у день виявлення, але не пізніше наступного робочого дня з дня реєстрації таких фінансових операцій.
За таких обставин та з підстав, передбачених вищевказаними нормами матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що АТ “Акцент-Банк” належним чином не обґрунтувало правомірність блокування рахунку позивачки, оскільки не довело наявність передбачених законом підстав, а саме обґрунтованих підозр щодо використання банку для проведення незаконних операцій. Банком не надано належних доказів існування обставин, які б свідчили, що кошти на рахунок ОСОБА_1 надійшли злочинним шляхом, і у зв'язку із цим відповідач звернувся з відповідною заявою до правоохоронних органів чи спеціального суб'єкту фінансового моніторингу у відповідності до Закону № 1702-VII.
Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно ОСОБА_1 до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення її від обов'язку належного виконання зобов'язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.
Наведені у апеляціній скарзі доводи про те, що картковий рахунок відкрито на ім'я фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, а рух коштів за рахунком дозволяє дійти висновку про нецільове використання коштів та безпосередньо рахунку, а у відповідача були правові підстави для тимчасового зупинення дії платіжної карти, якою користується позивачка, є безпідставними, оскільки такі доводи по своїй суті зводяться до незгоді із встановленими в цій справі обставинами.
Вирішуючи по суті позовні вимоги, колегія суддів виходить з того, що можливість відновлення права позивачки щодо користування своїми коштами на рахунку (розблокування рахунку), тобто відновлення становища, яке існувало до порушення її права, відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим статтею 16 ЦК України.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 910/14224/20 (провадження № 12-20гс22)).
У розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права чи інтересу та припинення дій, які порушують це право або інтерес. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу в потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. При цьому правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У справі, яка розглядається, позивачка фактично обрала вірний спосіб захисту у вигляді зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні грошовими коштами шляхом негайного розблокування карткового рахунку, проте у позовній заяві не зазначила конкретного номеру заблокованого рахунку, суд першої інстанції також цього не встановив.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року витребувано у АТ “Акцент-Банк” належним чином завірену копію договору про надання банківських послуг, укладеного з ОСОБА_1 , а також виписку по особовому рахунку, з обов'язковим зазначенням номеру карткового рахунку та залишку коштів, що перебувають на цьому рахунку.
На виконання ухвали апеляційного суду АТ “Акцент-Банк” було надано копію банківської виписки по рахунку ОСОБА_1 , витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23 березня 2021 року.
Згідно виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого згідно угоди № SAMABWFC10073737617 від 23 березня 2021 року за період з 23 березня 2021 року по 06 грудня 2022 року, кредитний ліміт становить 0,00 грн., баланс на початок періоду: 0,00 грн., баланс на кінець періоду: - 7 707,47 грн. Усього витрат: 88 243,96 грн.; усього надходжень: 80 536,49 грн.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Ураховуючи викладене, рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2022 року підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог, зобов'язавши АТ “Акцент-Банк” усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на її гривневому картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого згідно угоди № SAMABWFC10073737617 від 23 березня 2021 року, шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку. У задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Згідно з частинами першою, тринадцятою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” передбачені наступні чіткі розміри ставок судового збору, який залежить від розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, апеляційний суд виходить з норм статті 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст. 259,268,374,376,381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Акцент-Банк” - задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 серпня 2022 року - скасувати та ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Акцент-Банк” про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Акціонерне товариство “Акцент-Банк” усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_1 грошовими коштами, що знаходяться на її гривневому картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритого згідно угоди № SAMABWFC10073737617 від 23 березня 2021 року, шляхом негайного розблокування зазначеного карткового рахунку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства “Акцент-Банк” на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 992,40 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: Т.П. Красвітна
І.А. Єлізаренко