Справа № 761/33822/21
Провадження № 2/761/5435/2022
18 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
,
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Соломон О.М.,
за участі
представника позивача: ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії, -
20.09.2021 року до суду надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить:
визнати поважними причини пропуску строку пред'явлення позивачем кредиторських вимог до ПАТ «Дельта Банк» на суму невиплачених грошових коштів за вкладом по таких договорах: Договір банківського вкладу (депозиту) №004-29547-020315 від 02.03.2015 року; Договір банківського вкладу (депозиту) №005-29547-020315 від 02.03.2015 року; Договір банківського вкладу (депозиту) №003-29547-100215 від 10.02.2015 року;
зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича внести зм іни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Дельта Банк» на суму не виплачених коштів за вкладом в розмірі 32 364,66 грн. як таких, що підлягають задоволенню у четверту чергу та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Банк Фінанси та Кредит» на затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» були укладені договори банківського вкладу (депозиту) за умовами якого позивач внесла на депозитні рахунки грошові кошти.
Позивач як вкладник отримала виплату в сумі 200 000,00 грн. за вкладами у межах суми відшкодування що гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Залишок невиплачених коштів за вкладом становить 32 364,66 грн.
Як зазначає позивач, ПАТ «Дельта Банк» перебувало в стані ліквідації, вимоги кредиторів приймались з 05.10.2015 року, у відповідності до положень ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не прийняті вимоги кредитора вважаються погашеними.
Позивач вказує, що вона не мала об'єктивної можливості вчасно заявити кредиторські вимоги внаслідок безстрокової інвалідності з дитинства ІІ групи по зору, позивач майже нічого не бачить у повсякденному житті, а тим більше не має змоги читати письмові тексти. Майже сліпота позивача, як вона зазначає, є поважною причиною пропуску строку пред'явлення позивачем кредиторських вимог до ПАТ «Дельта Банк» на суму невиплачених коштів за вкладами по депозитних договорах.
З посиланням по постанову Верховного Суду від 08.05.2019 року у справі №757/3566/17, позивач звернулась до суду з цим позовом.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач та третя особа представників в судове засідання не направили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили. 09.06.2022 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли пояснення в яких представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог на тій підставі, що після початку ліквідації банку та розміщення про це оголошення в газеті «Голос України», позивачем було отримано гарантовану виплату в сумі 200 000,00 грн. в межах суми відшкодування що гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Такі дії позивача дають підстави для висновку про її обізнаність як з порядком та умовами отримання гарантованої суми вкладу, так і з необхідністю подачі у 30-ти денний термін заяви з кредиторськими вимогами. Щодо зазначених підстав для поновлення строку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначає, що обмеження зору не завадило позивачеві укласти з Банком договори банківського вкладу та отримати гарантовану суму, звернутися особисто із заявою про надання інформації, скласти позовну заяву та підписати її. На думку третьої особи зазначене спростовує твердження позивача про неможливість звернутися протягом 4,5 років із кредиторськими вимогами. Медична документація не може бути належним доказом, оскільки датована 2004-2009 роками, тобто задовго до укладення договорів банківського вкладу.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 були укладені наступні договори:
Договір №004-29547-020315 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для пенсіонерів) у гривнях за умовами якого ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суму 110 000,00 грн. строком по 31.05.2015 року зі сплатою 13% річних;
Договір №005-29547-020315 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий» (для пенсіонерів) у гривнях за умовами якого ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суму 4 000,00 грн. строком по 31.05.2015 року зі сплатою 13% річних;
Договір №003-29547-100215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у гривнях за умовами якого ОСОБА_1 внесла на депозитний рахунок суму 100 000,00 грн. строком по 11.05.2015 року зі сплатою 13% річних.
Як вбачається з матеріалів справи та вбачається з інформації на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 № 150 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДЕЛЬТА БАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ДЕЛЬТА БАНК", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "ДЕЛЬТА БАНК" (далі - АТ "ДЕЛЬТА БАНК"), код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "ДЕЛЬТА БАНК" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Тимчасову адміністрацію в АТ "ДЕЛЬТА БАНК" запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. В подальшому дію тимчасової адміністрації було продовжено до 02 вересня 2015 року включно.
З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку АТ "ДЕЛЬТА БАНК", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 147 від 03 серпня 2015 р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ДЕЛЬТА БАНК" до 02 жовтня 2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "ДЕЛЬТА БАНК" Кадирова Владислава Володимировича до 02 жовтня 2015 р. включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02 жовтня 2015 р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 жовтня 2015р. № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - АТ «Дельта Банк»), призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) рішення від 02 жовтня 2015 р. № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «ДЕЛЬТА БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 08 жовтня 2015 р. розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
Як вбачається з інформації, розміщеної на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для отримання коштів вкладники ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДЕЛЬТА БАНК» (далі - АТ «ДЕЛЬТА БАНК») з 08 жовтня 2015 р. до 18 листопада 2015 р. включно могли звертатись до установ банків-агентів Фонду: АТ «ОЩАДБАНК», АТ «УКРЕКСІМБАНК», АБ «УКРГАЗБАНК».
09.10.2015 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення згідно з яким, відповідно до частини 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування в газеті «Голос України» оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що інформацію про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення уповноваженої особи Фонду та відшкодування коштів вкладникам АТ «ДЕЛЬТА БАНК» опубліковано в газеті «Голос України» 08 жовтня 2015 року.
Кредиторські вимоги приймалися за адресою: б-р Дружби народів, 38, м. Київ, 01014.
16.01.2016 року на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення, що керуючись частиною третьою статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», 11 січня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про затвердження Реєстру кредиторських вимог АТ «Дельта Банк» (протокол № 005 /16).
Задоволення вимог кредиторів здійснюватиметься за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку у черговості, визначеній статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Згідно із частиною першою статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Останнім строком звернення кредиторів до ПАТ «Дельта Банк» із вимогами було 09 листопада 2015 року.
У статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження строку звернення із заявою вимог кредиторів про це прямо не зазначено.
Таке обмеження строку звернення направлене не на позбавлення права кредиторів банку, якими є у значній кількості фізичні особи, а на дисциплінування кредиторів у виконанні своїх обов'язків щодо прояву волевиявлення на отримання від банку, що ліквідується, виконання грошового зобов'язання.
У статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення від 23 вересня 1982 року в справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності (рішення від 20 листопада 1995 року в справі «Прессос Компанія Нав'єра С. А . та інші проти Бельгії»).
Вирішуючи, чи було дотримано цієї вимоги, суд визнає, що держава користується широкою свободою розсуду як щодо вибору способу вжиття заходів, так і щодо встановлення того, чи виправдані наслідки вжиття таких заходів з огляду на загальний інтерес для досягнення мети закону, про який йдеться. Проте, суд не може не скористатися своїм повноваженням щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на «мирне володіння [його] майном» в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу (рішення від 12 листопада 2002 року у справі «Звольски та Звольська проти Республіки Чехія»).
Обмеження надзвичайно коротким строком кредиторів у зверненні з вимогами про включення до реєстру акцептованих кредиторів з урахуванням процедури доведення до відома кредиторів про зміну правового статусу банку без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними і не залежали від волі та дій кредитора банку, не є необхідним у правовій державі. Таке обмеження буде непропорційним і неправомірним обмеженням прав кредиторів та неправомірним втручанням у право на мирне володіння своїм майном, у здійснення майнових прав.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 553/1642/15-ц (провадження № 14-207цс18).
14.07.2021 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про визнання вимог кредиторів за договорами від 02.03.2015 року та 10.02.2015 року до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича
Листом від 09.08.2021 року за №05-3423151 ПАТ «Дельта Банк» повідомив позивача, що кредитори банку мали можливість заявити кредиторські вимоги в період з 08.10.2015 року по 09.11.2015 року та оскільки позивач не заявила кредиторські вимоги у встановлений законодавством строк, вони вважаються погашеними у відповідності до ст.ст.45, 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як встановлено судом, в 2017 році позивач отримала гарантовану суму відшкодування, що пояснив в судовому засіданні представник позивача, що свідчить про обізнаність позивача про ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
При зверненні до суду з позовом позивач зазначила, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи та нічого не бачить в повсякденному житті.
В той же час, як вбачається з копії довідки до акта огляду МСК 015364, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства та перебуває на «Д» обліку окуліста.
Позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що вона не бачить в повсякденному житті, враховуючи що нею особисто підписані договори, позовна заява, звернення до відповідача.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Так, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивач в 2017 році отримала гарантовану державою суму відшкодування, в той же час не звернулась із заявою про включення вимог кредиторів, надані суду докази не свідчать, що позивач з поважних причин пропустила встановлений 30 денний термін для звернення із заявою про включення вимог кредитора, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4, 77-81, 141, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,
вирішив:
В позові ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 28 листопада 2022 року
Суддя: Н.Г. Притула